ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.03.11 р. Справа № 34/25
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський завод холодильного машинобудування „РЕФМА”, м. Мелітополь
до відповідача: Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м. Донецьк
про стягнення 121751,62грн.
за участю представників сторін:
від позивача – не з'явився
від відповідача – Чернишенко Н.В. (за довіреністю)
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Мелітопольський завод холодильного машинобудування „РЕФМА”, м. Мелітополь до Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 101700,00грн. та пені в сумі 20051,62грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки №25/34/631 від 01.10.2009р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 101700,00грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.03.2011р. зазначає, що сума боргу у розмірі 101700,00грн., сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №6048 від 11.03.2011р.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив :
Між Відкритим акціонерним товариством завод холодильного машинобудування „РЕФМА” (Постачальник) та Орендним підприємством „Шахта ім. А.Ф. Засядько” (Покупець) 01 жовтня 2009року укладено договір №25/34/631, за умовами якого Постачальник зобов’язується виготовити та поставити, а Покупець оплатити та прийняти продукцію в номенклатурі, кількості та за ціною, які зазначені в специфікації.
В п. 1.2. Специфікація зазначено найменування товару, який поставляється, а саме блок нагріву метаноповітряної суміші з теплообмінною здатністю 225кВт у кількості 1 шт., за ціною без ПДВ 282500,00грн., на загальну суму разом з ПДВ 339000грн.
Відповідно до п. 3.1. договору відвантаження здійснюється на умовах ЕXW-Мелітополь, вул. Профінтерна, 15 в редакції Інкотермс 2000, протягом 45 днів (з правом дострокового постачання) з моменту надходження грошових коштів відповідно до розділу 5 даного договору на розрахунковий рахунок Постачальника.
За приписами п. 3.2., який внесено в договір протоколом погодження розбіжностей Постачальник зобов’язаний протягом одного дня повідомити Покупця про готовність товару до відвантаження.
Згідно із п. 4.1. договору загальна ціна договору складає 339000,00грн., у т.ч. ПДВ 33917,14грн.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що платежі за товар, який поставляється за даним договором повинні здійснюватися шляхом оплати у два етапи: перший етап – 70% здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору; другий етап – остаточний розрахунок 30% здійснюється протягом 5 календарних днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.
За приписами п. 10.2. в редакції протоколу розбіжностей, у разі порушення строків остаточного розрахунку за виготовлений товар, відповідно до п. 5.12. договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, при цьому виконання грошового зобов’язання у повному обсязі погашається шляхом оплати в першу чергу основної суми боргу за даним договором.
Даний договір вступає в силу з моменту досягнення сторонами згоди по всім істотним умовам, укладання договору та діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств із протоколом розбіжностей.
На виконання умов договору відповідач здійснив суму передоплати у розмірі 70% від вартості товару, що складає 237300,00грн., що підтверджується банківською випискою та не заперечується позивачем.
Листом №679/пр.пр від 21.12.2009р. позивач повідомив відповідача про готовність товару до відвантаження станом на 28.12.2009р. та сплату другої половини частини платежу у розмірі 30% вартості продукції.
У зв’язку із несплатою виготовленого товару позивач вдруге надіслав на адресу відповідача листа №8/ОМ від 20.01.2010р. з вимогою сплатити суму остаточного розрахунку у розмірі 101700,00грн.
Також позивачем були надіслані на адресу відповідача претензії №970/юр від 28.10.2010р., №1127/юр від 14.12.2010р. з вимогою сплатити суму остаточного розрахунку у розмірі 101700,00грн.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 101700,00грн.
Протягом розгляду справи сума боргу у розмірі 101700,00грн. відповідачем повністю була сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №6048 від 11.03.2011р. на суму 101700,00грн.
Отримання грошових коштів від відповідача в сумі 101700,00грн. позивач підтверджує в клопотанні від 22.03.2011р. та від 29.03.2011р. та просить суд припинити провадження в цій частині. Крім того в даних клопотаннях позивач також просить суд припинити провадження в частині стягнення пені в сумі 20051,62грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору та стягнути з відповідача судові витрати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Протягом розгляду справи відповідачем борг за отриманий товар сплатив у повному обсязі в сумі 101700,00грн., що підтверджується наданим відповідачем платіжними дорученням №6048 від 11.03.2011р., у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м. Донецьк суми боргу у розмірі 101700,00грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 20051,62грн. суд зазначає наступне.
В клопотанні від 22.03.2011р. та від 29.03.2011р. позивач просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 20051,62грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору. Однак дане клопотання суд не може заволинити, оскільки між сторонами відсутній предмету спору щодо стягнення боргу у розмірі 101700,00грн., у зв’язку із його сплатою відповідачем, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Щодо пені в сумі 20051,62грн., предмет спору між сторонами не відсутній, оскільки дана сума не була сплачена відповідачем, а також від даної суми не відмовлявся позивач. Тобто питання щодо стягнення пені між сторонами лишилося неврегульованим.
Відтак суд розглядає вимоги позивача про стягнення пені в сумі 20051,62грн. та зазначає наступне.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із ч.2. ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 624 ЦК України визначено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.
Відповідно до п. 10.2. в редакції протоколу розбіжностей, у разі порушення строків остаточного розрахунку за виготовлений товар, відповідно до п. 5.12. договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Відповідач свої зобов’язання за договором поставки №25/34/631 від 01.10.2009р. належним чином не виконав, передбачену договором сплату другої частини платежу у розмірі 30% від вартості товару здійснив із простроченням, відтак позивачем правомірно застосовано до відповідача відповідальність у вигляді пені. Перевіривши розрахунок пені суд дійшов, що він є обґрунтованими, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 20051,62грн.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський завод холодильного машинобудування „РЕФМА”, м. Мелітополь до Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 101700,00грн. та пені в сумі 20051,62грн., задовольнити частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення з Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м. Донецьк суми боргу у розмірі 101700,00грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.
Стягнути з Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м. Донецьк, пр-т Засядько, код ЄДРПОУ 00174846, п/р 26006301530018 в Київському відділенні „Промінвестбанку”, МФО 334271) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський завод холодильного машинобудування „РЕФМА” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 15, код ЄДРПОУ 00217857, р/р 26005024865101, МФО 320940 в ПАТ „БАНК КІПРУ” у м. Києві) пеню в сумі 20051,62грн., державне мито в розмірі 1217,52грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Кододова О.В.
Судове рішення № 14586275, Господарський суд Донецької області було прийнято 31.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 34/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: