Рішення № 14586142, 31.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.11 р. Справа № 25/44

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна” м. Київ

до відповідача приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ

про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 13116грн.43коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився

Позивач приватне акціонерне товариство „Страхова компанія” „АХА Україна” м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ, про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 13116грн.43коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування ИБ № 2201285/05АВ від 10.09.2009, довідку відділення по оформленню ДТП та дізнання відділу ДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська УМВС України в Дніпропетровській області, довідку відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від 31.12.2009 № 14/1-3662ск, постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009 по справі № 3-8000/09, заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 17.11.2009, наказ № 2421 від 25.02.2010, страховий акт № 15437/09/05/04 від 25.02.2010, розрахунок страхового відшкодування, платіжне доручення № 4465 від 26.02.2010 на суму 12616,43грн., платіжне доручення № 6977 від 12.05.2009 на суму 83,00грн., рахунок № 238 від 18.11.2009, рахунок № 28 від 12.02.2010, рахунок на оплату № 943 від 19.11.2009, наряди-замовлення № ДН012015 від 05.03.2010, № ДН012015 від 05.03.2010, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, посвідчення водія ОСОБА_2, висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди від 10.02.2010, ремонтні калькуляції № ZС100210 від 10.02.2010, № 00424 від 19.11.2009, протокол огляду транспортного засобу від 18.11.2009, фототаблиці, свідоцтво № 645 від 03.07.2008, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4085 від 19.11.2002, сертифікат субєкта оціночної діяльності № 8175/08 від 26.12.2008, поліс № ВС/3218170 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009, заяву про регресні вимоги на суму 13116,43грн (вих. № 602АР від 16.08.2010), відповідь (вих. № 5138/1535 від 24.09.2010), лист від 09.11.2010, додаток до заяви про регресні вимоги (вих. № 602/1 АР від 09.11.2010).

В запереченнях проти позову (вих. № б/н від 09.03.2011р.) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на ненадання позивачем відповідачу копії платіжного доручення № 4465 від 26.02.2010р., засвідченого печаткою банку, та копії платіжного доручення на оплату ПП ОСОБА_3 суми 500,00грн. Також зазначив, що за полісом ВС/3218170 від 29.01.2009р. встановлено розмірі франшизи 510,00грн, яка в будь - якому разі не відшкодовується ПрАТ „СК „ВУСО” за шкоду заподіяну з вини ОСОБА_1

Представник позивача в засідання суду не зявився, додаткових документів чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 16.03.2011).

Представник відповідача в засідання суду не зявився. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 21.03.2011).

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

17.11.2009 об 11год.45хв. по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Fiat Doblo”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_1 (довіреність на керування транспортним засобом № 1970 від 14.10.2009), та автомобіля „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, під його керуванням.

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні ушкодження.

Дані факти засвідчені в довідці відділення по оформленню ДТП та дізнання відділу ДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська УМВС України в Дніпропетровській області, довідці відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від 31.12.2009 № 14/1-3662ск, постанові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009 по справі № 3-8000/09.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009 по справі № 3-8000/09 ОСОБА_1, який керував автомобілем „Fiat Doblo”, державний номер НОМЕР_1, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1, який керував автомобілем „Fiat Doblo”, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди від 10.02.2010 вартість відновлювального ремонту, з технічної точки зору, автомобіля, „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2, на момент проведення дослідження складає 14332,35грн.

Автомобіль „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, застрахований власником транспортного засобу в ЗАТ „Страхова компанія „АХА Україна” (після перейменування відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” приватне акціонерне товариства „Страхова компанія „АХА Україна”) на підставі договору страхування ИБ № 2201285/05 АВ від 10.09.2009.

У звязку з настанням страхової події „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування ИБ № 2201285/05 АВ від 10.09.2009, на підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 17.11.2009, висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди від 10.02.2010, рахунку на оплату № 943 від 19.11.2009, нарядів-замовлень № ДН012015 від 05.03.2010, № ДН012015 від 05.03.2010, ремонтних калькуляцій № ZС100210 від 10.02.2010, № 00424 від 19.11.2009, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 15437/09/05/04 від 25.02.2010, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 12616,43грн.

Страхове відшкодування в сумі 12616грн.43коп. було виплачено позивачем в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 4465 від 26.02.2010 на суму 12616,43грн.

Відповідно до полісу № ВС/3218170 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009 ОСОБА_4, якій належить автомобіль „Fiat Doblo”, державний номер НОМЕР_1, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в ЗАТ „СК „ВУСО” (після перейменування приватне акціонерне товариство „СК „ВУСО”).

Відповідно до умов полісу № ВС/3218170 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, з огляду на умови полісу № ВС/3218170 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ „СК „ВУСО”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 12106,43грн. сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в сумі 510,00грн., визначеної умовами даного полісу.

Відповідач заявою про регресні вимоги на суму 13116,43грн (вих. № 602АР від 16.08.2010) та додатком до заяви про регресні вимоги (вих. № 602/1 АР від 09.11.2010) був повідомлений про обставини ДТП, про вартість завданої матеріальної шкоди та про суму виплаченого страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на положення вищезазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, на умови полісу № ВС/3218170 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 12106,43грн.

В частині стягнення 510,00грн. франшиза відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 500,00грн. за проведення експертного дослідження.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

В свою чергу, стаття 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає, Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий ОСОБА_2 зазнав витрат на проведення експертного дослідження.

До того ж, відповідно до вимог діючого законодавства відповідач несе відповідальність в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Отже, вимоги позивача про стягнення вартості експертного дослідження в розмірі 500,00грн. не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами), ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства „Страхова компанія” „АХА Україна” м. Київ до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ, про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 13116грн.43коп. задовольнити частково в сумі виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12106грн.43коп.

В позовних вимогах про стягнення суми 500грн.00коп. за проведення експертного дослідження відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

В частині стягнення 510,00грн. франшиза відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (вул. Постишева, 60, сьомий поверх, м. Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 31650052) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія” „АХА Україна” (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 31235110) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12106грн.43коп., держмито в сумі 121грн.06коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217грн.83коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27