Ухвала суду № 14586066, 30.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" березня 2011 р.

Справа № 05/130-44

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши заяву Підприємства “Сента”, м.Луцьк

про розстрочку виконання рішення

по справі №05/130-44

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укіо банк лізинг”, м.Київ

до відповідача Підприємства “Сента”, м.Луцьк

про стягнення 44 368,80 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від заявника: Цвілюх Н.А. –довіреність від 18.01.2011р. №08.

від позивача: н/з.

СУТЬ СПОРУ: 18.03.2011р. на адресу суду надійшла заява Підприємства “Сента” від 17.03.2011р. №106, в якому просить розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2010р., змінене постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у справі №05/130-44 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укіо банк лізинг” до Підприємства “Сента” про стягнення 44 368,80 грн., а саме просить встановити здійснення погашення підприємством суми боргу в розмірі 24 843,85 грн. в наступному порядку:

2 070,32 грн. –до 01.05.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.06.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.07.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.08.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.09.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.10.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.11.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.12.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.01.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.02.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.03.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.04.2012р.

Ухвалою суду від 21.03.2011р. розгляд заяви призначено на 30.03.2011р. на 15 год. 00 хв.

29.03.2011р. на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Укіо банк лізинг” №66/03 від 28.03.2011р., в якому просить розгляд заяви проводити без участі повноважного представника.

В поясненні від 28.03.2011р. №65/03 позивач (стягувач) зазначив, що категорично заперечує проти задоволення даної заяви. Позивач, з метою здійснення своєї господарської діяльності (фінансування фізичних та юридичних осіб шляхом фінансового лізингу) уклав ряд договорів кредиту із нерезидентом - АБ «УКІО БАНКАС», Республіка Литва, для залучення обігових коштів.

На сьогоднішній день, Позивач має заборгованість перед АБ «УКІО БАНКАС»в розмірі 12 644 100 доларів США та 1 149 420 Євро, що підтверджується копією банківської довідки.

Крім того, банк щомісячно має сплачувати відсотки за вказаним договорами кредиту.

Підставою для розстрочення виконання рішення по справі можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (п. 2 роз'яснення ВГ'СУ від 12.09.96 № 02-5/333). Відповідач у заяві вказує, що підставою для подання заяви є неможливість підприємства сплатити повну суму боргу присуджену до стягнення. Проте Відповідач не надає доказів існування виняткових обставин, які були б підставою для розстрочення виконання рішення. Графік погашення заборгованості, який пропонується Відповідачем, не був погоджений із Позивачем, і жодних заходів для узгодження такого графіку з Позивачем Відповідач не вживав. Світова фінансова криза також не є підставою для розстрочки виконання рішення.

Крім того, зазначив, що в разі задоволення заяви про розстрочку виконання рішення буде порушена процесуальна рівноправність сторін, визначена приписами ст. 42 ГПК України, адже в такому випадку судом буде враховуватись можливі негативні наслідки тільки для боржника (Відповідача), хоча перш за все суд повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача (Позивача) при затримці виконання рішення та недопустимості їх настання.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 08.09.2010р. у справі №05/130-44 було вирішено стягнути з Підприємства “СЕНТА”, м.Луцьк, Київський майдан, 11 (код 13348532, р/р 2600901861403 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, м.Луцьк, МФО 303547; р/р260063011155 у “Відділення Промінвестбанку, м.Луцьк”, МФО 303138; р/р26003003475001 у ФАТ “Укрінбанк”, м.Луцьк, МФО 303343; р/р 26006000216 у ТзОВ КБ “Західінкомбанк”, МФО 303484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ”, м.Київ, вул. Кудрявська, 5 (код 34003114, рахунок №26505201 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) –24 477,24 грн., в тому числі 5 296,69 грн. боргу, 111,96 грн. –відсотків, 19 068,59 грн. штрафу та 244,77 грн. витрат по сплаті державного мита та 130,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення оскаржувалось відповідачем, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. апеляційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2010р. змінено і постановлено стягнути з Підприємства “СЕНТА”, м.Луцьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ”, м.Київ 5 296,69 грн. боргу, 19 068,59 грн. –штрафу, 243,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 234,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (всього 44 368,80 грн.).

25.01.2011р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. та рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2010р. господарський суд Волинської області видав накази №05/130-1 про стягнення вказаної суми.

18.03.2011р. на адресу суду надійшла заява Підприємства “Сента”, в якому просить розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2010р. у справі №05/130-44, а саме просить встановити здійснення погашення підприємством суми боргу в розмірі 24 843,85 грн. в наступному порядку:

2 070,32 грн. –до 01.05.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.06.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.07.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.08.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.09.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.10.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.11.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.12.2011р.;

2 070,32 грн. –до 01.01.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.02.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.03.2012р.;

2 070,32 грн. –до 01.04.2012р.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд вирішив залишити без задоволення заяву про розстрочку виконання. При цьому суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський у виняткових випадках суд може відстрочити виконання рішення.

В якості доказів в обґрунтування подання, заявником до суду подано баланс станом на 31.12.2010р., звіт про фінансові результати за 2010р., додаткову угоду до кредитної угоди №452 від 28.07.2006р., додаткову угоду до кредитного договору №27/08 від 25.04.2008р., вимогу про повернення кредиту та договір про фінансовий лізинг №UKR41/0308F, довідку по залишках на рахунках станом на 10.03.2011р., оборотно-сальдову відомість станом на 28.02.2011р.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Заборгованість боржника перед іншими суб’єктами, його тяжкий фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не є винятковими обставинами та підставами для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, ті обставини, на які посилається заявник не є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.

Судом враховано, що обидві сторони є окремими господарюючими суб’єктами та неналежне виконання зобов’язання може негативно відобразитись на результатах фінансової діяльності обох юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України” вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи, що заявник не надав суду безспірних доказів існування виняткових обставин, в т.ч. про фінансовий стан підприємства, про відсутність коштів на рахунку, згідно звіту про фінансові результати роботи за 2010р. отримав за 2010р. 2326000 грн. прибутку; згідно довідки про залишок станом на 10.03.2011р. –є в наявності кошти на рахунках, велика кількість дебіторської заборгованості; негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду та його фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору , строку протягом якого боржник не виконує рішення суду, суд приходить до висновку, що заяву про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 ГПК України, господарський суд,-

у х в а л и в :

Заяву Підприємства “Сента” від 17.05.2011р. №106 про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2010р. у справі 05/130-44 - залишити без задоволення.

Суддя С. В. Бондарєв