Ухвала суду № 14585447, 20.01.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2011 р.                               м. Київ                                        К-10500/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 у справі № 14/59-1746 Господарського суду Тернопільської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СендС»

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008, позов задоволений: визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 11.10.2006 № 0000023500/0, від 08.11.2006 № 0000023500/1, від 16.01.2007 № 0000023500/2, від 26.03.2007 № 0000023500/3.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання позивачем ремонтних робіт та на відповідність дій позивача з включення підтвердженої податковою накладною суми податку на додану вартість до податкового кредиту вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі Тернопільська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПА в Тернопільській області провела невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «СендС»за період з 01.07.2005 по 31.07.2005, за результатами якої складений акт перевірки від 04.10.2006 № 17355/32/35-30/33198893 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.10.2006 № 0000023500/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 25602,00 грн. (в т.ч. 17068,00 грн. –основний платіж та 8534,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку згідно зі статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III; за результатами розгляду скарг були прийняті рішення про залишення скарг товариства без задоволення, а податкового повідомлення-рішення –без змін та винесені податкові повідомлення-рішення від 06.02.2007 № 0000122301/1, від 15.03.2007 № 0000122301/2, від 31.05.2007 № 0000122301/3.

Згідно акту перевірки позивач порушив підпункти 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5, підпункт 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР з посиланням на такі обставини: між ТОВ «СендС»(замовник) та ПП «Глобо»(підрядник) укладений договір від 15.07.2005 № 15/07-01 щодо заміни цементної стяжки площею 4011 кв.м., вартість ремонтних робіт складає 102408 грн. (в т.ч. ПДВ –17068,00 грн.). За висновком контролюючого органу договір та акти здачі-приймання робіт від 21.07.2005 № 21/07-1 не містять відомостей щодо об’єкту, на якому виконані роботи, із зазначенням адреси проведення цих робіт. ПП «Глобо», не маючи штатних та найманих працівників для здійснення робіт, на виконання вказаного договору уклав з ТОВ «Дарт-Мекс-Нью»(підрядник) договір від 15.07.2005 № 15/07-02. Згідно листа ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 24.01.2006 ТОВ «Дарт-Мекс-Нью»за юридичною адресою не знаходиться, у період з січня по вересень 2005 року звітував без показників фінансово-господарської діяльності. Податкова накладна від 21.07.2005 № 021 виписана ПП «Глобо»в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Закону № 168/97-ВР, а саме: в 5-ій графі «кількість, об’єм, обсяг»проставлена вартість робіт –85340,00 грн., 6-та графа «ціна продажу одиниці продукції без ПДВ» не заповнена, тоді як позивач включив до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2005 року 17068,00 грн. податку на додану вартість за цією податковою накладною, чим порушив підпункт 7.2.6 пункт 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній після внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковою накладною в якій вказана в акті помилка виправлена, допущені в оформленні цієї податкової накладної недоліки не можуть слугувати підставою для неврахування відомостей, які вона містить.

Приєднані до справи письмові докази (копії акту та кошторису, листи від 15.07.2005 № 15/07-03 та № 18) містять відомості щодо найменування та характеристик ремонтно-монтажних робіт, місцезнаходження приміщення, в якому ці роботи повинні бути проведені ПП «Глоба»за договором 15.07.2005 № 15/07-01 (а.с. 12-15).

В судовому процесі досліджено податкову накладну № 021 від 21.07.2005, виписану ПП «Глобо»з виправленням допущених помилок при оформленні поставки робіт. При оцінці податкової накладної, на підставі якої позивач включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 17068,00 грн., суд правомірно виходив з того, що ця податкова накладна дає можливість ідентифікувати особу, яка видала та отримала податкову накладну, та кваліфікувати операцію з поставки з точки зору кількісних та якісних характеристик.

Платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вступає у зв’язку з цим у відповідні правовідносини, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов’язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Таким чином, позивач при включенні до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням робіт (послуг) у ПП «Глобо» діяв у відповідності до Закону № 168/97-ВР.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008, постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписО.В.Карась

підписМ.І.Костенко

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко