Постанова № 14585037, 02.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2011 року 17:22 № 2а-19245/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про

скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП «Завод 410 цивільної авіації»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що податковий орган дійшов невірного висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. по господарській операції з експорту послуг по ремонту повітряного судна, яке ввозилось в режимі тимчасового ввезення, оскільки позивачем не надано доказів які б підтверджували фактичне вивезення повітряного судна. Підприємство здійснювало роботи по ремонту повітряного судна, яке перебувало на території України в режимі тимчасового ввезення, і застосувало нульову ставку оподаткування податком на додану вартість наданих послуг при його вивезенні, тобто експортувалось не судно, а операції по ремонту.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на неналежним чином оформлену позивачем вантажно-митну декларацію, на зворотному боці якої під час перевірки був відсутній штамп митного органу про фактичне вивезення повітряного судна за межі митної території України. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивач здійснив експорт товару і мало застосовувати ставку оподаткування податку на додану вартість 20 відсотків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 19.04.2010р. по 30.04.2010р. СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Завод 410 цивільної авіації» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2010р., яка виникла на підставі від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні, лютому 2010р., за результатами якої складено Акт №240/42-50/7/01128297 від 12.05.2010р.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2010р. на суму 534 811 грн., яка підлягає зменшенню.

За результатами перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняла податкове повідомлення-рішення №0000120700/0 від 20.05.2010р., яким зменшила ДП «Завод 410 цивільної авіації»суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 534 811 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення.

Судом встановлено, що 15.06.2006р. між ДП «Завод 410 цивільної авіації»(виконавець) та компанією ASTERIAS COMMERCIAL S.A., Греція (замовник) укладено контракт №ВП-1330/1630-В3Е3-07-06, згідно якого замовник поставить у ремонт, а виконавець виконає капітальний ремонт літаків Ан-26 та їх агрегатів. Літаки, відремонтовані згідно із цим контрактом є власністю компанії ASTERIAS COMMERCIAL S.A.

В подальшому сторонами контракту були укладені додатки.

15.01.2010р. сторонами було підписано акти виконаних робіт по ремонту літака АН-26, заводський номер 134-05, на загальну вартість 242 900 доларів США. Ставка ПДВ 0%.

Також, ДП «Завод 410 цивільної авіації»оформлено ВМД №100110000/2010/080502 від 15.01.2010р. по вивезенню зазначеного літака.

Крім цього, 29.09.2009р. між ДП «Завод 410 цивільної авіації»(виконавець) та ТзОВ Виробничо-комерційна фірма «КАТЕКАВІА», Росія (замовник) укладено контракт №ОМс/09-30/5-30юр на ремонт авіаційної техніки, згідно умов якого за дорученням замовника виконавець зобов’язується виконати капітальний ремонт літака цивільної авіації Ан-24РВ, заводський номер №27308206, а замовник зобов’язався оплатити в повному обсязі вартість капітального ремонту авіаційної техніки. Вартість ремонту становить 420 000 доларів США.

25.12.2009р. сторонами було підписано акт виконаних робіт.

14.01.2010р. ДП «Завод 410 цивільної авіації»оформлено ВМД №100110000/2010/080501 на вивіз зазначеного літака.

З врахуванням зазначених господарських операцій ДП «Завод 410 цивільної авіації»подало до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкову декларацію за січень 2010р., в якій скориговано зобов’язання з податку на додану вартість та визначено суму, що підлягала відшкодуванню в розмірі 534 811 грн.

В ході перевірки для підтвердження права на застосування нульової ставки ПДВ по операціях з надання нерезиденту комплексу робіт по ремонту літаків підприємством надано контролюючому органу копії зазначених вище ВМД, у яких на зворотньому боці була відсутня відмітка митного органу, а саме, запис, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу та гербовою печаткою митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку, що підприємством не дотримано порядку режиму тимчасового вивезення та не підтверджено факту вивезення літаків, в результаті чого завищено обсяг поставок за ставкою 0% та відповідно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Як зазначено в статті 185 Митного кодексу України відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: - 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

З наведеного вбачається, що, зокрема, експорт і тимчасове ввезення (вивезення) за своєю суттю є різними видами митного режиму і застосовуються в залежності від мети переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України експорт –митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до ст. 204 Митного кодексу України тимчасове ввезення (вивезення) –митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Статтею 209 Митного кодексу України встановлено, що звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 6.2 ст. 6 Закону визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0”відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з, зокрема, - поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідач заперечував проти застосування позивачем нульової ставки з тих підстав, що на зворотньому боці ВМД відсутній запис, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу та гербовою печаткою митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України, а отже неналежним чином оформлена ВМД, позбавляє підприємство права застосовувати нульову ставку податку. При цьому відповідач покликався на постанову Кабінету Міністрів України №243 від 01.03.2002р. “Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції” та Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України №295/6583 від 21.03.2002р., яким визначено, що з метою підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України та права на застосування нульової ставки податку на додану вартість платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша (“примірник для декларанта”) ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням “3/8”) оформленим митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється запис “Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі” та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу.

Порядок заповнення граф вантажно-митної декларації визначається Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України№307 від 09.07.1997р.

Вищенаведена Інструкція не містить норм, які б зобов’язували платника додатково звертатись до митного органу для вчинення запису “Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі”, а тому відсутність на зворотному боці ВМД запису “Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі”, засвідченого підписом посадової особи та гербовою печаткою митного органу не може вважатись як неналежне оформлення вантажної митної декларації і не може бути підставою, що унеможливлює застосування платником нульової ставки податку.

Відповідач не надав, доказів того, що наявні в матеріалах справи ВМД заповнені позивачем із порушенням, а були прийняті митним органом що підтверджується штампами митного органу.

З системного аналізу Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, вбачається, що Порядок розроблений для підтвердження факту вивезення товарів за межі території України саме в режимі експорту, а не тимчасового ввезення (вивезення).

Вказане підтверджується також листом Державної митної служби України №10/1-5/716 від 19.05.2010р. “Про надання роз’яснень”, в якому, зазначено, що положення спільного наказу не стосуються товарів, що зворотно вивозяться за межі митної території України після їх поміщення у митний режим тимчасового ввезення.

Крім цього, згідно п.п. 2 п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, Графа 1 "Декларація" у першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів "ЕК" - вивезення з України. При зворотному вивезенні товарів після їх тимчасового ввезення на митну територію України та при поверненні за межі митної території України певного обсягу товарів, переробка яких на митній території України не була здійснена, а також при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, у другому підрозділі зазначається код "00".

Як вбачається із наявних у справі копій ВМД, в п. 1 декларації зазначено «ЕК 00».

Зазначені докази підтверджують вивезення товару за межі митної території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем було дотримано умови режиму тимчасового ввезення товару на митну територію України, товар було вивезено, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано застосовано при вивезенні товару ставку податку на додану вартість - 0%, а тому висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 534 811 грн. безпідставний.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №000120700 від 20.05.2010р., №0000120700/1 від 23.07.2010р., №0000120700/2 від 17.09.2010р.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ДП «Завод 410 цивільної авіації»за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов