Постанова № 14576572, 17.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2011 р. №2а-407/11/1070 приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1018

час прийняття постанови : 15 год. 14 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Леонтович А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: Мацюк М.М. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

проДержавної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма “Олімп”

стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському Київської області (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма “Олімп” (далі відповідач) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 18358,19 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Олімп» зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 27.01.1997 року (ідентифікаційний код 13711607), як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції Києво-Святошинського районі Київської області 27.01.1997 року за № 357.

За результатами фінансово-господарської діяльності відповідача у нього утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та по орендній платі з юридичних осіб.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі декларації по ПДВ за січень - липень 2010 року, в яких визначав суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

В звязку з частковим погашенням заборгованості, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість відповідача з урахуванням пені становить 9811,78 грн.

Заборгованість по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникла з таких підстав.

Відповідачем подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за серпень 2010 року, відповідно до якої відповідач самостійно визначив суму податкового зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету, а саме 170,0 грн., але у звязку переплатою сума боргу складає 143,75 грн.

Відповідач також маж заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Дана заборгованість виникла також з тих підстав, що відповідач самостійно нараховує розмір орендної плати проте в добровільному порядку повну суму орендної плати не сплачує.

В звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, загальна сума заборгованості по орендній платі з юридичних осіб з урахуванням штрафних санкцій та пені становить 4873,16 грн.

Окрім того за порушення пунктів 8, 9, 11, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР) відповідно податкового повідомлення-рішення № 0000302302 від 03.02.2010 року до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 3529,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав, в установленому порядку його не оскаржив, суму податкового зобовязання добровільно не сплатив.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 18358,19 грн.

З метою погашення податкової заборгованості, керуючись нормами Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем були сформовані перша податкова вимога №1/303 від 04.02.2010р. та вручено за допомогою пошти 22.04.2010 року, друга податкова вимога № 2/952 від 26.05.2010 року та вручено за допомогою пошти 08.06.2010 року, зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого та не рухомого майна (витяг № 9637647 від 19.03.2010 року).

Правова оцінка вимог податкового органу про стягнення штрафних (фінансових) ґрунтується на таких положеннях законодавчих актів.

Відповідно до п. 8, 9, 11, 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР,суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону, зокрема, в разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), 4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, 6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Статтею 15 Закону 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Щодо вимог позивача про стягнення податкової заборгованості суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості за узгодженими податковими зобовязаннями, а також зобовязаннями щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що жодних заперечень щодо предявленого позову відповідач суду не надав, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення суду також не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Олімп” (ідентифікаційний код 13711607, адреса: 08153, Київська область, Києво Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 18358 (вісімнадцять тисяч триста пятдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя : (підпис)А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 21.02.2011 року