Постанова № 14576565, 14.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2011 р. №2а-803/10/1070 приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1022

час прийняття постанови : 10 год. 32 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Леонтович А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: Галамай А.В. (за довіреністю)

від відповідача: Воєводін Р.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

проПриватного підприємства «Валенс»

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Валенс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі - відповідач) про визнання недійсними рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202302 та № 0000192302 від 02.02.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на думку позивача, прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті за наслідками перевірки діяльності позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 14 березня 2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 14 березня 2011 року позов не визнав, проти позову обґрунтовано заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Валенс» є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 02.08.1995 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 088939) та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Співробітниками сектору по контролю за суб'єктами господарюванням, що здійснюють розрахунки в готівковій формі ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі наказу, службових посвідчень та направлень на право проведення перевірки ПП ,.Валенс" № 38 від 20.01.2011 та № 39 від 20.01.2011 була проведена перевірка „Щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності", на підставі ст. 11 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 „Про державну податкову службу в Україні", та законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", (далі Закон України № 265/95-ВР), з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 24.

За результатами перевірки складено акт від 24.01.2011 № 0009/101323/23573902 (далі акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем Закону України № 265/95-ВР.

Так, під час перевірки податковим органом, зокрема, виявлено, що позивачем, в порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Як встановлено судом, на момент перевірки в магазині велась роздрібна торгівля алкогольними напоями, та тютюновими виробами, пивом солодовим в пляшках та на розлив, продуктами харчування за готівковий розрахунок.

При продажу коньяку пачки цигарок «Davidoff» по ціні 12.0 грн. розрахункову операцію не проведено через РРО, відповідний розрахунковий документ не видавався (друкувався).

Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО на суму 706.5 грн.

Згідно з матеріалами перевірки встановлено:

не забезпечення щоденного друкування Z-звiтy а саме, Z-звіт за 22.12.2010 роздрукований 23.12.2010 об 14 год. 42 хв. не забезпечення зберігання в КОРО №1013004305/3 від 02.12.2010р. Z-звітів: №1703 від 19.01.2011; №1702 від 18.01.2011р. не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження отриманих від реалізації ТМП, (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) в Розділ 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків) у КОРО №1013004305/2 від 23.07.2009р., за період з 27.11.2010р. по 01.12.2010р. у відповідності Z-звітів: №1653; 1652; 1651 №1650; 1649, на загальну суму 10999,12 грн. реалізація підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) з порушенням порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не придавлено накладні на товар який знаходиться в реалізації. На момент перевірки були зняті залишки ТМЦ (підакцизних товарів) та складено відомість (Додаток до акту перевірки). Встановлено що в реалізації знаходяться не обліковані ТМЦ на загальну суму 38127.0 грн. не забезпечення використання режиму попереднього програмування РРО, а саме відсутнє програмування кількості товару який знаходиться в реалізації.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято рішення від 02.02.2011 № 0000202302 та № 0000192302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 132356,60 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України № 265/95-ВР.

Відповідно до абзацу 3 статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України № 265/95-ВР, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані відповідно: п.1 - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; п.2 - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; п.9 -щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; п. 11 - проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; п.12 - вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); п.13 - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Абзацом 17 статті 2 вказаного Закону встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті (абзац 22 статті 2 Закону України № 265/95-ВР).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, на виконання Закону України № 265/95-ВР, затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Зазначений Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі Положення № 637), передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до приписів пункту 4.2 Положення № 637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, повязані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Під час судового розгляду судом встановлено порушення в діях позивача норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Окрім того, суд не бере до уваги посилання позивача на той факт позивачем не в акті перевірки не описано який саме товар не було оприбутковано, його кількість і вартість, оскільки оскаржувані позивачем рішення приймаються не лише на підставі акту перевірки а й додатків до нього, які ж у с свою чергу і містять інформацію кількість і вартість не оприбуткованого товару, що і підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно з статтею 67 Конституції України передбачено обовязок кожного громадянина сплатити податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя : (підпис)А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2011 року