Постанова № 14576395, 21.03.2011, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2а-4131

2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі Млачньовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, треті особи : Українська Греко Католицька Церква (м.Львів,с.Верхні Гаї), Українська Греко Католицька Церква(с.Жванець) Українська Греко Католицька Церква (м.Фастів), Релігійна громада (парафія) „Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви,про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 29 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради від 11 квітня 2005 року за № 108 „Про затвердження матеріалів попереднього узгодження і надання дозволу Українській греко-католицькій церкві на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування „Храму Перенесення мощів Миколая Чудотворця” по вул. Тімірязєва ,на землях Ялтинської міської ради” .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач тривалий час добросовісно, відкрито і безперервно використовує спірну земельну ділянку,на земельній ділянці розташована споруда ,якою останній користується, а тому вважає, що має право на безоплатну передачу земельної ділянки у його власність, з підстав статті 119 ЗК України. Рішенням Ялтинської міської ради № 140 від 08 лютого 2006 року йому був наданий дозвіл на складання технічної документації по відводу земельної ділянки площею 0,0500 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Крупської, 24 а, для будівництва та обслуговування житлового будинку(реконструкції), господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Але, у процесі розробки технічної документації, зясувалося, що частина запитуваної ним земельної ділянки знаходиться у межах земельної ділянки, дозвіл на складання проекту землеустрою якої був наданий третій особі оспорюваним рішенням. Стверджує також, що до міської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки така організація як Українсько греко католицька церков не зверталась,тому позивач не мав права надавати дозвіл на розробку проекту відводу зазначеній організації .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував,посилаючись на той факт ,що оскаржуване рішення прийняте в межах діючого законодавства,саме третій особі релігійній громаді (парафія) „Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви наданий дозвіл на складання проекту відводу ділянки,на підставі заяви її керівника Гаврилова І.І.. Крім того,зазначене рішення не зачіпає права,свободи та інтереси позивача,оскільки по запитуваним земельним ділянкам Радою прийнято лише рішення про надання дозволу на складання проекту відводу.

Представники третіх осіб Української Греко Католицької Церкви(с.Жванець), Української Греко Католицької Церкви (м.Фастів) в судове засідання не зявились, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином , причини неявки суду невідомі. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи Української Греко Католицької Церкви (м.Львів,с.Верхні Гаї) у судове засідання не зявився,надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представники третьої особи Релігійної громади (парафія) „Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви (далі релігійна громада)у судовому засіданні проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, представників третьої особи Релігійної громади (парафія) „Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожний при рішенні питання про його цивільні права й обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

В силу ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

Розглянувши заяву громадян про надання земельної ділянки відповідно до вимог ч. 2 ст. 118 ЗК України, орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо приватизації земельних ділянок у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Судом встановлено, що 07 квітня 2003 року, керівник Релігійної громади (парафія) „Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви Гаврилів І.І. звернувся до Ялтинської міської Ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,15 га за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязева, для будівництва храму (т. 2, а.с. 43).

Рішенням 29-ї сесії 4-го скликання № 108 від 11 квітня 2005 року були затверджені матеріали попереднього узгодження місцерозташування земельної ділянки Української греко католицької церкві, для будівництва і обслуговування «Храму перенесення мощів Миколи Чудотворця» за адресою: м. Ялта, вул. Тімірязева і даний дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, з подальшим наданням в оренду строком на 49 років (т. 2, а.с. 38).

Судом також встановлено,що громадська організація «Українська греко католицька церква «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» 01 грудня 2005 року змінила своє найменування на «Релігійна громада (парафія) «Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця» Одесько - Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви». При цьому юридична адреса громади м. Ялта, пров. Халтуріна б. 20\28, а також код ЄДРПОУ 23193007 - залишилися колишніми (т. 2, а.с. 72-92).

Таким чином, при зверненні до міської Ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки громада мала назву Українська Греко католицька церква «Храм перенесення Мощів Миколи Чудотворця», саме на це найменування були оформлені всі правовстановлюючі документи цієї особи, а тому відносно організації саме з таким найменуванням було ухвалено рішення міської Ради від 11 квітня 2005 року. З досліджених в суді доказів можна зробити висновок, що «Українська Греко католицька церква «Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця» і «Релігійна громада (парафія) «Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця» Одесько - Кримського екзархату Української Греко Католицькій церкві» є однієї і тієї ж організацією, відносно якої міською Радою 11 квітня 2005 року ухвалено рішення про дачу дозволу на складання проекту відведення зазначеної земельної ділянки.

Обставини, які б свідчили про порушення норм діючого законодавства при прийнятті вищевказаного оскаржуваного рішення судом не встановлено.

Рішенням 39-ї сесії 4-го скликання № 140 від 08 лютого 2006 року ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку(реконструкції), господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, вул. Крупської, 24-а, на землях Ялтинської міської Ради (т. 1, а.с. 5).

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що у останнього є пріоритетне право на отримання у власність земельної ділянки, у зв'язку з набувальницькою давністю, оскільки він понад 15 років добросовісно і відкрито користується даною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 119 ЗК України, громадяни, які сумлінно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою впродовж 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність, або надання в користування в порядку, передбаченому нормами діючого законодавства.

Проте, відповідно до п. 1 розділу 9 «Прикінцевих положень» ЗК України, норма ст. 119 ЗК України відносно придбання права власності на земельну ділянку з підстав набувальницької давності може застосовуватися тільки з 01 січня 2017 року.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що на момент надання міською Радою дозволу третій особі на складання проекту відведення земельної ділянки, останній користувався ділянкою, на ній були розташовані будови, що належать йому, а тому міська Рада повинна була спочатку вилучити в нього земельну ділянку, а потім вже розпоряджатися нею на користь третіх осіб. Проте це твердження суперечить нормам діючого законодавства.

Згідно положень ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право користування виникає після отримання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, і його державної реєстрації.

Таким чином, не маючи державного акту на землю та правовстановлюючих документів на споруду, ОСОБА_1 не був належним користувачем земельної ділянки та споруди , оскільки не придбав такого права у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що на підставі рішень Ради у позивача та третьої особи Релігійної громади (парафія) „Храм перенесення мощів Миколи Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви виникло право на складання технічної документації для реалізації в подальшому свого права на придбання землі у власність (довгострокову оренду) у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу на той факт, що рішення Ялтинської міської ради № 108 від 11 квітня 2005 року не передбачає собою виникнення права власності у третьої особи на спірну землю. Крім того, прийняття вказаного рішення не перешкоджає позивачу в подальшому реалізувати своє конституційне право на придбання землі (передачу у довгострокову оренду) у встановленому законом порядку.

Тобто, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не порушує права та інтереси позивача. Належних та допустимих доказів в підтвердження іншого суду не надано.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку , що немає правових підстав для скасування рішення Ялтинської міської ради № 108 від 11 квітня 2005 року, у звязку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 116, 118,125 ЗК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст. 55 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»,

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, треті особи : Українська Греко Католицька Церква (м.Львів,с.Верхні Гаї), Українська Греко Католицька Церква(с.Жванець) Українська Греко Католицька Церква (м.Фастів), Релігійна громада (парафія) „Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця” Одесько Кримського екзархату Української Греко Католицької церкви про визнання протиправним та скасування рішення 29 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради від 11 квітня 2005 року за № 108 „ Про затвердження матеріалів попереднього узгодження і надання дозволу Українській греко-католицькій церкві на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування „Храму Перенесення мощів Миколая Чудотворця” по вул. Тімірязєва ,на землях Ялтинської міської ради”, - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Ялтинській міській раді приймати будь-які рішення та вчиняти будь які дії стосовно надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування „Храму Перенесення мощів Миколая Чудотворця” по вул. Тімірязєва,згідно до проекту землеустрою,розробленому на підставі рішення ради № 108 від 11 квітня 2005 року,застосовані ухвалою Ялтинського міського суду від 10 червня 2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

СУДДЯ