Рішення № 14575520, 29.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа № 4/5009/988/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Приазов’є і компанія”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36)

про зобов’язання передати робочий проект, визнати недобудовану будівлю об’єктом нерухомого майна, припинити право власності на нерухоме майно шляхом скасування реєстрації права власності та визнання права власності на об’єкт нерухомого майна

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача –Железняк О.В., довіреність № 21/02-11 від 21.02.2011 р.;

Від відповідача –Саланська І.Л., довіреність № 5 від 20.07.2010 р.;

          01.03.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, м. Запоріжжя (ТОВ “СК КАТРАН”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Приазов’є і компанія”, м. Запоріжжя (ТОВ “Приазов’є і компанія”) про зобов’язання ТОВ “Приазов’є і компанія” передати ТОВ “СК КАТРАН” робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в”, визнання недобудованої будівлі спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, об’єктом нерухомого майна, припинення права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, шляхом скасування реєстрації права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, проведеної на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 30.07.2010 р. по справі № 26/246/10 та визнання за ТОВ “СК КАТРАН” права власності на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/988/11, розгляд справи призначено на 21.03.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 29.03.2011 р.

В судовому засіданні 29.03.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 16, 181, 182, 392 ЦК України і полягають в наступному. 09.09.2010 р. сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу, посвідчений 09.09.2010 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3940. За умовами вказаного договору відповідач зобов’язався передати нерухоме майно у власність позивача, а позивач зобов’язався прийняти належне продавцю майно, а саме: недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, та сплатити за нього ціну встановлену договором. Відповідно до п. 1.2 договору нерухоме майно належить відповідачу на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду Запорізької області по справі № 26/246/10 від 30.07.2010 р., зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно ОП “ЗМБТІ” 02.09.2010 р. в книзі 16, номер запису: 3082, реєстраційний номер: 31386756, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОП “ЗМБТІ” 08.09.2010 р. за № 27252835. Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що разом з актом прийому-передачі відчужуваного нерухомого майна відповідач зобов’язаний передати позивачу оригінали всіх необхідних матеріалів, відомостей, документів, технічних паспортів, тощо, які стосуються предмету договору, а також на вимогу позивача надавати йому інші необхідні матеріали, відомості, документи, які стосуються відчужуваного нерухомого майна. При цьому п. 4.3.1 договору встановлено, що позивач і відповідач мають право вимагати від іншої сторони виконання умов цього договору в строки та на умовах, встановлених цим договором. Керуючись п. 3.3 договору позивач 04.11.2010 р. звернувся до відповідача з проханням передати робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в”. Листом від 26.11.2010 р. відповідач повідомив, що запитувані документи будуть надані після проведення повного розрахунку за договором, оскільки до цього відповідач залишається власником об’єкту нерухомого майна та у випадку порушення покупцем строків розрахунку за придбане майно буде позбавлений можливості захистити свої права за відсутністю проектної документації. Позивач вважає, що відмова відповідача передати запитуванні документи порушує його права, оскільки через відсутність проектної документації ТОВ “СК КАТРАН” позбавлене можливості отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, зареєструвати право власності на спірні об’єкт нерухомого майна у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інші речові права на нерухоме майно, а також позбавлене можливості завершити будівництво спорткомплексу по вул. Перемоги 66 в. Відмова відповідача передати запитувані документи свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на спірний об’єкт нерухомого майна, однак п. 3.4 договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. встановлено, що право власності на придбане нерухоме майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору. Договір купівлі-продажу від 09.09.2010 р. зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 09.09.2010 р., про що нотаріусом виданий витяг № 8977441. Таким чином, позивач у встановленому законом порядку набув право власності на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в. Що стосується посилання ТОВ “Приазов’є і компанія” на відсутність оплати за відчужене нерухоме майно, то це суперечить п. 2.1 договору, яким встановлено, що за домовленістю сторін продаж здійснюється за 90 548,00 грн., які покупець зобов’язався перерахувати продавцю строком до 09.09.2013 р. включно. Отже, кінцева дата розрахунку за договором 09.09.2013 р. Із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що недобудована будівля спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі має всі ознаки нерухомої речі, які визначені ст. 181 ЦК України. Позивач у передбачений законом спосіб набув права власності на спірний об’єкт нерухомого майна. Статтею 392 ЦК України власнику майна надається право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Таким чином, внаслідок набуття позивачем права власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі, право власності на неї відповідача припинилося та державна реєстрація права власності відповідача має бути скасована. З урахуванням наведеного, позивач просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та недоведеними, що мотивує наступним. Відповідач погоджується, що дійсно 09.09.2010 р. відповідачем з ТОВ “СК КАТРАН” був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (зареєстрований за № 3940), за яким відповідач передав у власність позивача нерухоме майно, а саме: недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, Перемоги, 66 в. На момент укладення цього договору відчужуване майно належало ТОВ “Приазов’є і компанія” на праві власності, що підтверджувалося витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОП “ЗМБТІ” 08.09.2010 р. за № 27252835. Відповідно до п. 3.3 договору сторони погодили, що разом з актом прийому-передачі відчужуваного нерухомого майна відповідач зобов’язаний передати позивачу оригінали всіх необхідних матеріалів, відомостей, документів, технічних паспортів, тощо, які стосуються предмету договору, а також на вимогу позивача надавати йому інші необхідні матеріали, відомості, документи, які стосуються відчужуваного нерухомого майна. На виконання зазначеного пункту договору відповідач передав позивачу оригінал технічного паспорту на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в. Щодо вимоги позивача передати проектну документацію, а саме робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в”, то позивач був повідомлений, що зазначені документи будуть надані після проведення повного розрахунку за договором. До моменту проведення розрахунку за нерухоме майно ТОВ “Приазов’є і компанія” є власником об’єкту і у випадку порушення позивачем строків розрахунку за придбане майно буде позбавлене можливості захистити свої права за відсутності проектної документації. Статтею 594 ЦК України встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання. У відповідності до ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень та протиправних посягань. Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ “СК КАТРАН” не проведено повного розрахунку за договором купівлі-продажу, ТОВ “Приазов’є і компанія” правомірно скористалося правом на притримання. У іншому разі відповідач вважає, що він буде позбавлений можливості захистити свої права за відсутності проектної документації. Крім цього, відповідач вважає, що на теперішній час позивач не є власником спірного об’єкту нерухомого майна, оскільки відповідно до п. 3.4 договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. право власності на придбане нерухоме майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору. Рішенням реєстратора ОП “ЗМБТІ” позивачу відмовлено у реєстрації права власності на спірну недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі. Отже, державна реєстрація договору проведена не була, а тому позивач не набув права власності на спірне нерухоме майно.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.09.2010 р. ТОВ “Приазов’є і компанія” (відповідачем у справі) та ТОВ “СК КАТРАН” (позивачем у справі) укладений договір купівлі-продажу (далі за текстом Договір), за умовами пункту 1.1 якого відповідач (продавець) зобов’язався передати нерухоме майно у власність позивача (покупця), а позивач зобов’язався прийняти належне продавцю майно, а саме: недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, та сплатити за нього ціну встановлену Договором. Відчужуване нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,4911 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:003:0047, що підтверджується Довідкою про правовий статус земельної ділянки, виданою Управлінням Держкомзему у місті Запоріжжі Запорізької області Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Держаного комітету України із земельних ресурсів від 15.07.2010 р. № 154/05.

09.09.2010 р. Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3940.

Відповідно до п. 1.2 Договору нерухоме майно належить відповідачу на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду Запорізької області по справі № 26/246/10 від 30.07.2010 р., зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно ОП “ЗМБТІ” 02.09.2010 р. в книзі 16, номер запису: 3082, реєстраційний номер: 31386756 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 271902276, виданий 02.09.2010 р. ОП “ЗМБТІ”), що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОП “ЗМБТІ” 08.09.2010 р. за № 27252835.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що передача відчужуваного нерухомого майна від відповідача до позивача здійснюється за Актом прийому-передачі, який складається та підписується сторонами в двох примірниках та є невід’ємною частиною договору.

Сторони домовилися про передачу відчужуваного нерухомого майна та підписання акту прийому-передачі в момент підписання Договору (пункт 3.2 Договору).

Факт передачі відповідачем позивачу нерухомого майна, що є предметом Договору, а саме: недобудованої будівлі спорткомплексу літ. Г-7, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна від 09.09.2010 р., який підписаний уповноваженими особами сторін і скріплений печатками позивача та відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами у справі склалися господарсько-правові відносини та відбулося виконання Договору в частині передачі відчужуваного нерухомого майна від продавця до покупця.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, статтю 210 ЦК України закріплено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 4 статті 334 ЦК України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державний реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

З зазначеною нормою Закону повністю узгоджується пункт 3.4 Договору, яким закріплено, що право власності на придбане нерухоме майно у позивача виникає з моменту державної реєстрації цього Договору.

Договір купівлі-продажу від 09.09.2010 р. зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 09.09.2010 р., про що нотаріусом виданий Витяг з державного реєстру правочинів № 8977441 (бланк серії РС № 476766).

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 328 цього ж Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом з матеріалів даної справи, Договір купівлі-продажу від 09.09.2010 р., за яким відповідачем позивачу було відчужене спірне нерухоме майно – недобудована будівля спорткомплексу літ. Г-7, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, –укладений у передбаченій законом формі з додержанням обов’язкових умов щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Договір купівлі-продажу від 09.09.2010 р. на час вирішення спору в судовому засіданні є чинним, не розірваний сторонами у встановленому законом порядку та не визнаний недійсним судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ “СК КАТРАН” на передбачених діючим законодавством підставах набуло право власності на спірне нерухоме майно –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в.

Враховуючи вищенаведені обставини, доводи відповідача стосовно того, що позивач не є власником спірного об’єкту нерухомого майна із посиланням на те, що рішенням реєстратора ОП “ЗМБТІ” позивачу відмовлено у реєстрації права власності на спірну недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі, що свідчить про те, що державна реєстрація договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. проведена не була, суд вважає хибними, оскільки зазначеним рішенням реєстратора (№ 793 від 22.09.2010 р.) ТОВ “СК КАТРАН” відмовлено в проведенні державної реєстрації саме права власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі, а державна реєстрація Договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів № 8977441 (бланк серії РС № 476766).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. (стаття 629 ЦК України).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що разом з актом прийому-передачі відчужуваного нерухомого майна відповідач зобов’язаний передати позивачу оригінали всіх необхідних матеріалів, відомостей, документів, технічних паспортів, тощо, які стосуються предмету договору, а також на вимогу позивача надавати йому інші необхідні матеріали, відомості, документи, які стосуються відчужуваного нерухомого майна.

При цьому п. 4.3.1 договору встановлено, що позивач і відповідач мають право вимагати від іншої сторони виконання умов цього договору в строки та на умовах, встановлених цим договором.

Керуючись зазначеними пунктами Договору, 04.11.2010 р. листом за вих. № 57 позивач звернувся до відповідача з проханням передати робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в” з метою проведення реєстрації права власності на придбаний об’єкт нерухомого майна.

Листом від 26.11.2010 р. відповідач повідомив, що запитувані документи будуть надані після проведення повного розрахунку за договором, оскільки до цього відповідач залишається власником об’єкту нерухомого майна та у випадку порушення покупцем строків розрахунку за придбане майно буде позбавлений можливості захистити свої права за відсутністю проектної документації.

Однак, п. 2.1 Договору встановлено, що за домовленістю сторін продаж об’єкту нерухомого майна здійснюється за 90 548,00 грн., які покупець зобов’язався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця, зазначений в Договорі, строком до 09.09.2013 р. включно. Кінцева дата розрахунку за Договором –09.09.2013 р.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, яким передбачено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, умовами Договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. обов’язок відповідача надати передати позивачу оригінали всіх необхідних матеріалів, відомостей, документів, технічних паспортів, тощо, які стосуються предмету договору, а також на вимогу позивача передати йому інші необхідні матеріали, відомості, документи, які стосуються відчужуваного нерухомого майна не ставиться в залежність від повного розрахунку позивача за придбаний об’єкт нерухомості.

Більш того, виходячи з умов п. 2.1 Договору позивачем взагалі не порушений строк розрахунків за цим Договором, який був визначений за домовленістю сторін.

Враховуючи викладене, відмова відповідача передати позивачу робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в” свідчить про порушення ним умов Договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. та вимог чинного законодавства, а доводи відповідача про застосування ним права притримання речі відповідно до ст. 594 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки з боку позивача не мало місце порушення обов’язку щодо оплати цієї речі.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З досліджених судом в ході судового вирішення спору матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що недобудована будівля спорткомплексу літ. Г-7 по вул. Перемоги, 66 в у м. Запоріжжі має всі ознаки нерухомої речі, які визначені ст. 181 ЦК України.

З доданої до матеріалів справи копії робочого проекту Пояснювальна записка “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в” вбачається, що робочий проект має погодження архітектурної частини проекту розташування будівлі спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в (протокол розгляду проектної документації головним архітектором міста (заступником головного архітектора міста) при головному управлінні архітектури та містобудування м. Запоріжжя № 371/60 від 17.10.2008 р.) та позитивний висновок комплексної державної експертизи № 53/1 від 10.06.2009 р. робочого проекту “Будівля спортивного комплексу по вул. Перемоги, 66-в і м. Запоріжжя”.

Приймаючи до уваги, що відмова відповідача передати позивачу робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в” позбавляє ТОВ “СК КАТРАН” можливості отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, зареєструвати право власності на спірний об’єкт нерухомого майна у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інші речові права на нерухоме майно, а також можливості завершити будівництво спорткомплексу по вул. Перемоги 66 в, приймаючи до уваги, що у позивача не має іншого способу захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає вимоги позивача про зобов’язання ТОВ “Приазов’є і компанія” передати ТОВ “СК КАТРАН” робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в”, визнання недобудованої будівлі спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, об’єктом нерухомого майна та визнання за ТОВ “СК КАТРАН” права власності на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про припинення права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, шляхом скасування реєстрації права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, проведеної на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 30.07.2010 р. по справі № 26/246/10, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього ж Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права.

Таким чином, особа, право власності якої оспорюється або не визнається іншою особою, може звернутися до суду з позовом про визнання свого осопрюваного або порушуваного права.

Однак чинним законодавством не передбачено право на звернення до суду з вимогою про припинення права власності іншої особи.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, реєстрація права власності ТОВ “СК КАТРАН” на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, буде підставою для автоматичного скасування реєстрації права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на цей же об’єкт нерухомого майна.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про припинення права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, шляхом скасування реєстрації права власності ТОВ “Приазов’є і компанія” на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, проведеної на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 30.07.2010 р. по справі № 26/246/10, судом не задоволена, оскільки статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, враховуючи, що позивачем не були виконані вимоги суду щодо сплати 254,98 грн. недоплаченого державного мита, про що зазначалося в ухвалі господарського суду Запорізької області від 01.03.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/988/11, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ “СК КАТРАН” в доход Державного бюджету України 254,98 грн. недоплаченого державного мита.

Керуючись ст. 20 ГК України, ст., ст. 15 16, 182, 210, 316, 317, 319, 328, 334, 392, 627-629, 655, 657 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Приазов’є і компанія”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35064047) передати Товариству з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35105030) робочий проект “Будівля спорткомплексу по вул. Перемоги, 66 в”.

3. Визнати, що недобудована будівля спорткомплексу літ. Г-7, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в, є об’єктом нерухомого майна.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35105030) право власності на об’єкт нерухомого майна –недобудовану будівлю спорткомплексу літ. Г-7, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 66 в.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Приазов’є і компанія”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35064047, р/р № 26009300006199 в АКБ “Форум” м. Запоріжжя, МФО 313913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35105030, р/р № 26000300894 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) 1 075 (одну тисячу сімдесят п’ять) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СК КАТРАН”, (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 36, код ЄДРПОУ 35105030, р/р № 26000300894 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) 254 (двісті п’ятдесят чотири) грн. 98 коп. недоплаченого державного мита за подання позовної заяви. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “31” березня 2011 р.