Справа № 2-1111/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Перекупка І. Г., при секретарі Мутелиця Т.О.,
розглянувши в заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1 про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території,
ВСТАНОВИВ:
Позивач комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" м. Димитрова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території. В обгрунтування вимог вказав, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. В період з 01.02.2006 р. по 01.02.2009 р. відповідач не сплачував витрати по утриманню будинку і прибудинкової території, заборгованість з яких склала 1974 грн. 98 коп. Оскільки відповідач не бажає сплатити зазначену суму, комунальне підприємство просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, втрати від інфляційних процесів у сумі 760, 71 грн, 3 % річних у сумі 91, 14 грн, а також понесені ним при зверненні до суду витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Представник позивача до судового засідання не зявилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не зявилися.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" є юридичною особою і створено з метою задоволення потреб мешканців міста у наданні житлово-комунальних послуг. Одним з джерел фінансування діяльності та розвитку підприємства є платежі, отримані від квартирної плати та вартості витрат на утримання будинку та при будинкової території, що сплачують громадяни, які мешкають у державному фонді та власники квартир у багатоквартирних будинках (арк.спр.10-11).
Судом встановлено, що відповідач згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого ВО «Красноармійськвугілля» 27.03.1997 р. № 3/77-2715, є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4). На його імя відкрито особовий рахунок на сплату послуг (арк.спр.8).
Як свідчить довідка КП "СЄЗ", витрати з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2006 р. по 01.02.2009 р. відповідачем не сплачувались. Розмір заборгованості за вказаний період складає 1974, 98 грн. (арк.спр. 7, 9).
Згідно ст. 156 ЖК України власник квартири в багатоквартирному будинку зобовязаний брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенні ремонту. Повнолітні члени сімї власника зобовязані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Це ж положення визначено п.17 Правил користування жилими приміщеннями будинків і прибудинковими територіями, згідно якого власники квартир зобовязані вносити плату на обслуговування і ремонт будинку щомісячно не пізніше 10-го числа слідкуючого місяця.
Оскільки відповідач в період з 01.02.2006 р. по 01.02.2009 р. не сплачував зазначені витрати, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача і стягнути з відповідача на користь позивача зазначену в позові суму заборгованості, а також у відповідності зі ст. 88 ЦПК України понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Разом з тим, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення з відповідачки втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.
Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обовязки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року № 1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобовязання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 p. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризовано*!" заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Законом України від 13.11.1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у звязку з невиконанням державою зобовязання по виплаті заробітної плати, пенсіїй, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нарахоувати по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» 10.01.2002року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, субєктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької
діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.
Таким чином, на думку суду, положення ст. 625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобовязання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачки втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобовязання, задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що рішенням Димитровської міської Ради від 31.01.2007 року позивач звільнений від сплати судового збору, що зараховується в місцевий бюджет, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 51 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 14 травня 2009 р. позивачу було розстрочено сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 220 грн. до ухвалення рішення по справі, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати на їнформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 220 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь Управління державного казначейства у м. Донецьк.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 156, 162 ЖК України, п.17 Правил користування жилими приміщеннями будинків і прибудинковими територіями, ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги комунального підприємства «Служба єдиного замовника» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь комунального підприємства "Служба єдиного замовника" на розрахунковий рахунок 26000980103842 в Димитровському відділенні Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк» м. Донецьк, МФО 335593, Код ЄДРПОУ 32062555 витрата з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2006 р. по 01.02.2009 р. в сумі 1974 грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього в сумі 2004 (дві тисячі чотири) грн. 98 коп.
В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 % річних відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Управління державного казначейства у м. Донецьк витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 220 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судомі, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Судове рішення № 14574853, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 27.05.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1111/2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: