Рішення № 14574718, 11.03.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-147\11\0121

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, визнанні дійсним договору купівлі-продажу, перекладі прав і обов'язків покупця, визнання права власності на 9\20 часток домоволодіння,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, визнанні дійсним договору купівлі-продажу, перекладі прав і обов'язків покупця, визнання права власності на 9\20 часток домоволодіння, мотивуючи вимоги тим, що йому на праві власності належить 1\10 частка домоволодіння АДРЕСА_1. 9\20 частини зазначеного домоволодіння належали ОСОБА_6, яка 26 червня 2001 року продала її ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначена угода була оформлена як договір дарування з метою уникнути його згоди на продаж частини будинку. У відношенні його були порушені положення ст. 114 ЦК України, а саме переважне право покупки частки в загальній спільній власності. Просить визнать недійсним договір дарування, визнать дійсним договір купівлі-продажу, перекласти на нього права і обов'язкі покупця, визнати за ним право власності на 9\20 часток домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідачка ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тому в якості відповідачів залучені до участі у справі її спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов, пояснивши, що у домоволодінні йому належить на праві особистої власності 1\10 частка. Між колишніми співвласниками домоволодіння була нотаріально оформлена угода про порядок користування будинком. У літку 2001 року в домоволодінні замість ОСОБА_4, якої належала 9\20 часток домоволодіння, зявилися нові власники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вони предбали частку домоволодіння на підставі договору дарування. Про це йому казала сама ОСОБА_4. Тільки при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нього про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в судовому засіданні 31.03.08р. ОСОБА_3 казала, що частку у домоволодінні вони придбали за 3000 доларів США. Це зроблено з метою порушити його переважне право на придбання частки в спільній власності на домоволодіння. Договір дарування прикриває фактично угоду купівлі-продажу частки домоволодіння. Просить визнати договір дарування недійсним у виді його удаваності, визнати, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу 9\20 частки домоволодіння, чим порушене його переважне право на придбання цієї частки, і перевести на нього права покупця.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що знаком із ОСОБА_6 з 1972 року, коли вона була Баторшиної. У них були гарні відносини, зустрічалися, спілкувалися. Він їздив у закордонні відрядження, привозив їй речі по її замовленню. Вони постоянко їздили до неї в гості в м. Старий Крим. Коли ОСОБА_6 їхала в с. Изюмовку, де в неї була частина будинку, вона запропонувала йому оформити договір дарування своїй частини будинку АДРЕСА_1. Перед оформленням договору ОСОБА_6 пропонувала ОСОБА_1 купити в неї цю частину будинку за 4500 доларів. Він відмовився. ОСОБА_1 разом з ними був у нотаріуса, де пред'явив угоду про порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 між попередніми власниками будинку. Нотаріус сказала, що присутність ОСОБА_1 при нотаріальних діях не потрібно. Коли вони через місяць оформляли договір дарування, те ні чоловіка ОСОБА_6, ні її дочки не було.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, представила заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позов не визнала, відносно її пояснень у судовому засіданні при розгляді справи за її позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою про витрату коштів при одержанні від ОСОБА_6 частки домоволодіння, вона мала на увазі, що при оформленні договору дарування частки домоволодіння вони сплачували витрати нотаріуса, послуги МБРТІ, тому частка будинку дісталася їм не безкоштовно.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, представив нотаріально посвідчену заяву, в якої пояснює, що за його дружиною ОСОБА_6 була зареєстрована на праві власності 9\20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 Дружина продала цю частку 26.06.01р. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за 3500 доларів США. Відразу було сплачено 3000 доларів, а 500 доларів були сплачені пізніше. За проханням ОСОБА_3 угода була оформлена у нотаріуса як договір дарування (ар.с. 160).

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, належним чином повідомлена про час розгляду справи, про причини не зявлення суд не сповістила, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази, суд знаходить що позов не підлягає задоволенню.

Домоволодіння АДРЕСА_1 належало станом на червень 2001 року на праві загальної часткової власності ОСОБА_1 - 1\10 частка, ОСОБА_11 9\20 часток, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по 9\40 часток на підставі договору дарування від 26.06.01р. (ар.с. 28).

Раніше між співвласниками вказаного домоволодіння, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 була укладена 13.02.91 року угода про порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1, посвідчена державним нотаріусом (ар.с. 19-20).

26 червня 2001 року по реєстру № 1375 приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу оформлений договір дарування 9\20 частки домоволодіння АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2 прийняли у дар в рівних частках кожен 9\20 часток домоволодіння АДРЕСА_1, що належать дарувальникові (ар.с. 7).

Згідно ст. ст. 113, 114 ЦК України 1963р., володіння, користування і розпорядження майном при загальній частковій власності виробляється по згоді всіх учасників. При продажі частки в загальній власності сторонній особі інші учасники загальної часткової власності мають право переважної покупки продаваної частки за ціною, за якої вона продається, і на інших рівних умовах. При продажі частки з порушенням права переважної покупки інший учасник загальної власності протягом трьох місяців може звернутися в суд з позовом про переклад на нього прав і обов'язків покупця.

У відповідності до ст. 58 ч. 2 ЦК України 1963 року удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили. При цьому за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що договір дарування частки домоволодінням фактично приховував угоду купівлі-продажу, тому його право переважної покупки порушено цією угодою.

В обґрунтовування твердження про наявність укладання між сторонами саме договору купівлі-продажу він посилається на пояснення свідків та письмові пояснення чоловіка ОСОБА_6 ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що вони були знайомі з ОСОБА_4. Приблизно у 2001-2002 роках кожен з них зустрів ОСОБА_4, зі слів якого їм відомо, що вони з дружиною продали будинок по АДРЕСА_1 й виїхали з м. Феодосії, купили на ці гроші будинок в с. Ізюмовка. Суму, за яку вони продали будинок, він не називав.

Таки ж пояснення про продаж будинку по АДРЕСА_1 містяться у письмових поясненнях ОСОБА_4

Однак вказані пояснення свідків та відповідача ОСОБА_4 не можуть бути визнані безспірним доказом удаваності правочину, оскільки вказані особи не були присутні при укладанні цього договору.

Пояснення ОСОБА_4 про передачу грошей в сумі 3000 доларів США за придбану частку домоволодіння відразу, а потім ще 500 доларів, також не можуть бути визнані допустимим доказом, тому, що частиною 2 статті 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт передачі грошей сторонами оспорюємого правочину від 26 червня 2001 року письмовими доказами не підтверджений.

Посилання позивача, як на доказі, пояснення ОСОБА_3 у судовому засіданні при розгляді іншої справи за її позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про витрату коштів при одержанні від ОСОБА_4 частки домоволодіння, то, по-перше, відповідачка в письмових поясненнях уточнила, що мала на увазі, що при оформленні договору дарування частки домоволодіння вони сплачували витрати нотаріуса, послуги МБРТІ, тому частка будинку дісталася їм не безкоштовно, а по-друге, пояснення сторін є доказами, якщо вони допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, в якості свідка ОСОБА_3 допитана не була.

Між тим, договір дарування, укладений ОСОБА_6 з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 26.06.2001 року відповідає вимогам ч. 1 ст. 243 ЦК України 1963 року.

Таким чином, позивачем недоведений факт того, що сторони правочину свідомо, з певною метою оформили саме договір дарування замість договору купівлі-продажу.

Досліджені в судовому засіданні доказу дозволяють судові зробити висновок, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 58 ч. 2, 114, 243 ЦК України 1963р., суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договора дарування, визнанні дійсним договору купівлі-продажу, перекладі прав і обов'язків покупця, визнання права власності на 9\20 часток домоволодіння залишити без задоволення.

Виплатити ОСОБА_1 1936 року народження з депозитного рахунку Феодосійського міського суду Територіального управління державної судової адміністрації в АР Крим р\р 37319012000604 ОКПО 26273942, МФО 824026, покладені 21.10.09р. по квитанції № N01р951998 в рахунок забезпечення позову 117810 грн. (сто сімнадцять тисяч вісімсот десять грн.).

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя

Секретар -