Постанова № 14572966, 16.02.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-а-223/11/0121

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2011 року Феодосійський міський суд Автономної республіки Крим у складі:

головуючого судді: Самойлової О.В.

при секретарі: Ушак Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1370 про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити недоплачену винагороду за тривалість безперервної військової служби в розмірі 1180,00 грн.,

встановив:

Позивач ОСОБА_1, уточнивши свої вимоги, звернувся до суду із адміністративним позовом до військової частини А 1370 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 1180,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військової частині А 1370 на посаді начальника лікувально-профілактичного відділу, 15.08.2009 року відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, командиром військової частини був виданий наказ № 119 від 12.08.2010 року про виплату позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 2360,00 грн., як військовослужбовцю, вислуга років якого складала 25 років, у жовтні 2010 року відповідач виплатив йому 1180,00 грн., виплатити решту частини грошів відповідач відмовився, посилаючись на відсутність грошових коштів, такі дії військової частини порушують права позивача та не відповідають вимогам постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розмір недоплати складає 1180,00 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, від його представника, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якої просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги визнає.

При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно до ст. ст. 11, 69, 71 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України, на підставі доказів, що надають особи, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України на посаді начальника лікувально-профілактичного відділу Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський» та перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частині А1370. На 15 червня 2010 року строк безперервної військової служби позивача складав 31 рік. Командир військової частини А 1370 видав наказ № 119 від 12.08.2010 року, відповідно до якого підполковнику медичної служби ОСОБА_1, начальнику лікувально-профілактичного відділу, виплатити винагороду за тривалість безперервної військової служби (25 років) у розмірі двох посадових окладів і двох окладів за військовим званням з 15 серпня 2010 року на підставі рапорту підполковника медслужби ОСОБА_1 та наказу МО України від 11.06.2008 року № 260. Позивачем фактично отримано 1180,00 грн., що складає 50% від 2-х посадових окладів та окладів за військовим званням, указаний факт не оспорюється відповідачем.

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХП від 20.12.1991 року визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України. Відповідно до п.п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв’язку, міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним Департаментом з питань виконання покарань.

Пунктом 3 Постанови КМ України № 1294 затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, відповідно до яких військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби.

Зокрема, в додатку 25 встановлена винагорода за тривалість безперервної військової служби. За 25 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 2 посадових окладу та 2 окладу за військовим званням.

Відповідно до п. 7 постанови КМ України № 1294 до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в автомобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам. Згідно з п. 2 цього наказу він застосовується з 01.01.2008 року, будь-яких обмежень щодо його застосування нормативними актами України не встановлено.

Пунктом 32.1 Інструкції передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 25 років складає 2,0 посадового окладу і 2,0 окладів за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини. У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців були упорядковані у встановленому законом порядку, а тому їх виплата повинна здійснюватися у повному обсязі. Таким чином, дії відповідача щодо виплати позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі лише 50% двох окладів і двох окладів за військовим званням, є протиправними.

Суд, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту.

В судовому засіданні 16.02.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини, повний текст постанови виготовлений 21.02.2011 року.

Керуючись ст. ст. 5-12, 69, 70, 71, 86, 99, 100, 161-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А 1370 щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 50 відсотків.

Стягнути з військової частини А 1370 ( вул. Генерала Горбачова, 5 м. Феодосія, код ЕДРПОУ 08275305) на користь ОСОБА_1 недоплачену суму винагороди за тривалість безперервної військової служби в сумі 1180 (орна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі поданя апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Самойлова