Ухвала суду № 14568363, 17.03.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Плавич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Альянс-Інвест" про стягнення боргу за договором депозиту, пені та упущеної вигоди,

в с т а н о в и л а:

07 липня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 14 грудня 2007 року між нею та відповідачем, КС "Альянс-Інвест", був укладений договір № 405Д про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок "Ощадний" в розмірі 50 000 грн. зі сплатою 22% річних за користування вкладом на строк до 14 січня 2009 року. 11 червня 2008 року між нею та відповідачем було укладено додатковий договір № 4Ф322Д до договору від 14 грудня 2007 року про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок "Ощадний" в розмірі 25 000 грн. Зобовязання по виплаті процентів за грудень 2008 року та січень 2009 року згідно п. 2.6. вказаного договору відповідачем виконано не було. 12 березня 2009 року вона звернулася до керівництва кредитної спілки з заявою про повернення суми депозитного вкладу, нарахованих відсотків за два останніх місяці, але відповідач не виконав свої зобов'язання.

Посилаючись на ці обставини і на ст. ст. 15, 16, 22, 23, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 ЦК України, позивачка ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь суму депозитного вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 83 346 грн., пеню за прострочення виконання зобовязань в сумі 1 353, 50 грн., упущену вигоду в сумі 8 068 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 500 грн.

Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_2 остаточно уточнила вимоги і просила суд стягнути з відповідача на її користь суму депозитного вкладу в розмірі 75 000

грн., суму неповернутих процентів за листопад та грудень 2008 року у розмірі 2 750 грн.,

пеню за невиконання зобовязань у розмірі 0, 01 % від неповернутої суми вкладу та

відсотків - 5 084, 85 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 13 147, 50 грн., суму відсотків за користування чужими коштами у розмірі 35 968, 28 грн., збитки, повязані з відновленням порушеного права, в сумі 210 грн. та витрати, повязані з розглядом цивільної справи, в сумі 579, 7 грн. (а.с. 147-154).

Представник відповідача, КС "Альянс-Інвест", в судове зсідання не з'явився.

Заочним рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача КС "Альянс-Інвест" на користь позивачки суму депозитного вкладу в розмірі 75 000 грн., суму неповернутих процентів у розмірі 2 750 грн., пеню за невиконання зобовязань у розмірі 0, 01 % від неповернутої суми вкладу та відсотків - 5 084, 85 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 13 147, 50 грн., та судові витрати в сумі 252 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить заочне рішення суду першої інстанції змінити й ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що заочне рішення суду першої інстанції в частині незадоволених вимог є незаконним і обґрунтованим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином. Представник позивачки ОСОБА_2, - ОСОБА_3, звернулася до апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку зі станом здоров'я, але не надала доказів у підтвердженні поважності причини неявки в суд. Тому законних підстав для відкладення справи немає.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У даному випадку їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2007 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем, КС "Альянс-Інвест", був укладений договір № 405Д про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок "Ощадний" в розмірі 50 000 грн. зі сплатою 22% річних за користування вкладом на строк до 14 січня 2009 року (а.с. 11-15, 17).

11 червня 2008 року між нею та відповідачем було укладено додатковий договір № 4Ф322Д до договору від 14 грудня 2007 року про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок "Ощадний" в розмірі 25 000 грн. (а.с. 16, 17).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання по виплаті процентів за користування вкладом за грудень 2008 року та січень 2009 року згідно п. 2.6. вказаного договору та по поверненню депозитного вкладу відповідачем виконано не було.

12 березня 2009 року вона звернулася до керівництва кредитної спілки з заявою про повернення суми депозитного вкладу, нарахованих відсотків за два останніх місяці, але відповідач не виконав свої зобов'язання (а.с. 18).

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, КС "Альянс-Інвест", не виконав взяті на себе зобовязання за договором депозитного вкладу в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Тому права позивачки ОСОБА_2 були порушені і у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом стягнення боргу за договором депозитного вкладу:

суму депозитного вкладу в розмірі 75 000 грн., суму неповернутих процентів у розмірі 2 750 грн., пеню за невиконання зобовязань у розмірі 0, 01 % від неповернутої суми вкладу та відсотків - 5 084, 85 грн. та суму встановленого індексу інфляції у розмірі 13 147, 50 грн.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Твердження позивачки ОСОБА_2, в апеляційній скарзі про те, що заочне рішення суду в частині незадоволених вимог про стягнення відсотків за користування чужими коштами та збитків для відновлення порушеного права в сумі 120 грн., які складаються з витрат, які вона понесла до звернення з позовом до суду, не відповідає вимогам закону, не приймаються до уваги за таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції перевірив в судовому засіданні надані сторонами докази з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості і у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України дав їм правильну оцінку.

Колегія суддів вважає, що позивачка ОСОБА_2 не довела в судовому засіданні обґрунтованість та законність своїх вимог про стягнення суми відсотків за користування чужими коштами у розмірі 35 968, 28 грн. та збитків в сумі 120 грн.

Посилання позивачки ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не повернув в повному обсязі її витрати, повязані з розглядом цивільної справи в сумі 579, 75 грн., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є помилковими.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 просила суд стягнути витрати, повязані з розглядом справи в сумі 579, 75 грн., які складаються з сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн., витрат, повязаних з поїздкою до суду першої інстанції, копіюванням документів, викликом відповідача в судове засідання та отриманням від КП "ОМТІ та РОН" відомостей про нерухомість відповідача (а.с. 152-153).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказані позивачкою витрати не відносяться до судових і обґрунтовано присудив їй повернення лише витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн. (а.с. 1, 2).

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для зміни заочного рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому колегія суддів вважає, що з відповідача, КС "Альянс-Інвест", у дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 959, 81 грн., виходячи розміру задоволених вимог 95 981 грн. (75 000 грн. + 2 750 грн. + 5 084 грн. + 13 147 грн.).

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Кредитної спілки "Альянс-Інвест", ідентифікаційний код 33138279, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 14, у дохід держави судовий збір в сумі 959, 81 грн. на розрахунковий рахунок 31413537700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в м. Одеса, Код ЄДРПОУ 23862106, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22090100, держмито.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький