Ухвала суду № 14567918, 02.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р. м. КиївК-19240/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: не зявився.

відповідача: Кеміня В.В., Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 18.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007

у справі №5/3-28/2А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий ріг»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 18.06.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007, позов ТОВ «Золотий Ріг» задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 22.09.2006 №21518/10/23-4, №21519/10/23-4, №21520/10/23-4, №21521/10/23-4, №21522/10/23-4, №19789/10/23-4, №21601/10/23-4, №21605/10/23-4, №21606/10/23-4, №21607/10/23-4, №21603/10/23-4, №21604/10/23-4, №21608/10/23-4, №21602/10/23-4.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзні позапланові перевірки з питань взаємовідносин позивача з компанією LLC Systems Limited»(Великобританія), за результатами яких складено акти: від 01.09.2006 року № 645/23-0/25546562; від 01.09.2006 року №646/23-0/25546562; від 01.09.2006 року № 647/23-0/25546562; від 01.09.2006 року №649/23-0/25546562; від 01.09.2006 року № 648/23-0/25546562; від 04.09.2006 року №666/23-0/25546562; від 04.09.2006 року № 665/23-0/25546562; від 04.09.2006 року №667/23-0/25546562; від 04.09.2006 року № 668/23-0/25546562; від 04.09.2006 року №669/23-0/25546562; від 04.09.2006 року № 664/23-0/25546562. Кожен Акт перевірки стосується окремого місяця, з лютого по грудень 2004 року).

В актах перевірок встановлено порушення вимог пп. 6.2.1 п.6.2 ст.6, п.4.1 ст.4, пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІУ(із змінами та доповненнями).

Відповідач вважає, що з боку позивача мало місце порушення оформлення вантажних митних декларацій при здійсненні експортних операцій, які, на його думку, свідчать про неправомірність застосування товариством нульової ставки при оподаткуванні даних операцій податком на додану вартість. А саме в графі 8 та 44 представлених до перевірки вантажних митних деклараціях, згідно яких експортувався товар на виконання вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів, отримувачем товару крім Компанії LLС Systems Limited»(Великобританія) виступає фірма S.P.A.»(Італія), про яку відсутня будь-яка інформація у вказаних зовнішньоекономічних контрактах, що є, на думку податкового органу, порушенням оформлення вантажних митних декларацій.

На підставі вищезазначених актів перевірок, ДПІ у Франківському районі м.Львова прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

-за лютий 2004 року податкове повідомлення - рішення №21518/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 282756,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141378,00 грн.;

-за березень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21519/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 597479,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 298740,00 грн.; -за квітень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21520/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 721766,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 360883,00 грн.; -за травень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21521/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 361043,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 180521,00 грн.; -за червень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21522/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1160760,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 580380,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення №19789/10/23- 4 від 22.09.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 445746,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 297041,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 148705,00 грн.; -за липень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21601/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 772220,20 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 386110,10 грн.; -за серпень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21605/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 634983,40 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 317491,70 грн.;

-за вересень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21606/10/23-4 від22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 940284,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 470142,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №21607/10/23-4 від 22.09.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 308355,00 грн., в і т.ч. за основним платежем - 205570,20 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 102785,10 грн.;

-за жовтень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21603/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 776205,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 388102,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення №21604/10/23-4 від 22.09.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 125784,30 грн., в т.ч. за основним платежем - 83856,20 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41928,10 грн.; -за листопад 2004 року податкове повідомлення - рішення №21608/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 613882,20 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 306834,60 грн.; -за грудень 2004 року податкове повідомлення - рішення №21602/10/23-4 від 22.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 459181,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 129944,00 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Золотий Ріг»та компанією LLC «VeliaSystemsLimited»(Великобританія) було укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів №001-05-GB від 05.02.2004, №002-01/03-GB від 01.03.2004, №003-16/03-GB від 16.03.2004, №004-15/06-GB від 15.06.2004, №05-25/05-GB від 25.05.2004, №06-30/08-GB від 30.08.2004, №07-11/10-GB від 11.10.2004 за якими ТОВ «Золотий Ріг»зобовязується передати, а компанія LLC ed»прийняти та оплатити шкіряний напівфабрикат «вет-блю»зі шкіри ВРХ. Поставка здійснюється на умовах FCA - м. Львів, Україна, відповідно до умов INCOTERMS-2000.

При здійсненні експорту товару на виконання вказаних контрактів ТОВ «Золотий Ріг»на підставі пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»застосовувало ставку податку «0»відсотків до бази оподаткування.

Оплату за товар згідно з контрактами компанією LLC Systems Limited»проведено у період з 26.02.2004 по 27.12.2004 повністю.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем отримані від компанії LLС elia Systems Limited» (Великобританія) листи № 0205/1 від 05.02.2004, № 0301/1 від 01.03.2004, №0316/1 від 16.03.2004, № 0615 від 15.06.2004, № 0720/2 від 20.07.2004, №0830/1 від 30.08.2004, №1011/1 від 11.10.2004, якими позивача було повідомлено про те, що на виконання вищезазначених контрактів товар необхідно поставити саме фірмі «VIMOS S.P.A.»(Італія). Таким чином, компанія LLС Systems Limited»є стороною вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів та виступає як Покупець, а фірма MOS S.P.A.»(Італія) не є стороною вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів, а є лише вантажоодержувачем.

Матеріалами справи, за висновками судів, підтверджується дотримання позивачем вимог Порядку заповнення вантажної митної декларації відповідно до митних режимів, затвердженого наказом Державної митної служби України № 380 від 30.06.1998 при заповненні вантажних митних декларацій, згідно з якими ним здійснювалось експортування товарів на виконання зовнішньоекономічних контрактів в лютому-грудні 2004 року.

Лист Торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 19.04.2006 №79/2, на думку судів, не може бути належним та допустимим доказом в частині доводів відповідача про відсутність товарообігу між ТОВ «Золотий Ріг»та компанією LLС Systems Limited», оскільки податковим органом не надано жодних офіційних доказів, що компанія LLС Systems Limited»у 2004 році не провадила господарської діяльності, термін «спляча»відсутній у законодавстві України, а інформація, яка міститься у листі, не може бути підставою для висновку про відсутність товарообігу між учасниками зовнішньоекономічної операції, оскільки не відповідає вимогам, які ставляться ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України до доказів. Те ж саме стосується висновків аналітиків кредитного бюро «First Report Ltd», якими встановлено кредитний рейтинг компанії LLС Systems Limited»у 2006 році і не стосуються її взаємовідносин з ТОВ «Золотий Ріг»у 2004 році.

За таких обставин суди дійшли висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для зменшення ТОВ «Золотий Ріг»сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованих у лютому-грудні 2004 року, оскільки останнім дотримано вимог пп.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додатну вартість», у звязку з чим він мав право на застосування нульової ставки податку на додану вартість за операціями з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного зясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення цих операцій були передбачені статтею 8 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції Закону від 1 червня 2000 року № 1783-ІІІ).

Відповідно до пункту 8.1 цієї статті платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів із дня подання зазначеного розрахунку.

Цей розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Положення вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, і наведена в них інформація відповідає дійсності.

З огляду на викладене встановленню підлягають як факт належного оформлення вантажної митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до зазначеної Інструкції у графі 8 вантажної митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів (якщо це іноземна юридична особа - її найменування та місцезнаходження).

У графі 8 вантажних митних декларацій, як одержувача товарів, зазначено Компанію lia Systems Limited».

Відповідачем здійснено посилання на лист Торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 19.04.2006 № 79/2, в якому зазначено, що компанія imited»є сплячою компанією, тобто такою, що не здійснює фінансових операцій а також, за інформацією Державного реєстру компаній Великобританії mpaniesHouse»та кредитного бюро ort»компанія Systems Limited», є неторговельною компанією та компанією, що не функціонує. Також, в цій інформації відображено показники бухгалтерських звітів компанії станом на 31.01.2003, 31.01.2004, 31.01.2005, які свідчать про відсутність матеріальних та нематеріальних активів, готівкових коштів та відсутність товарообігу.

Крім того, підлягають перевірці доводи відповідача що товар, який поставлявся позивачем фірмі S.P.A.»(Італія) не є тим товаром, який підлягав поставці компанії LLC mited»(Великобританія) за зовнішньоекономічними контрактами №001-05-GB від 05.02.2004, №002-01/03-GB від 01.03.2004, №003-16/03-GB від 16.03.2004, №004-15/06-GB від 15.06.2004, №05-25/05-GB від 25.05.2004, №06-30/08-GB від 30.08.2004, №07-11/10-GB від 11.10.2004.

З метою обґрунтування свого твердження про недостовірність відомостей, наведених у вантажних митних деклараціях, відповідачу слід було надати докази того, що ці декларації підроблені, зокрема внаслідок кримінально караних дій. На думку колегії суддів, у цьому випадку суду необхідно було витребувати у податкового органу докази того, що відомості, наведені у вантажній митній декларації, не є достовірними. Не витребувавши такі докази, суд не створив необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У разі підтвердження доводів відповідача про те, що товар фактично не був вивезений за межі митної території України, формування позивачем податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість відшкодуванню з бюджету не підлягає.

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За наявності сумніву щодо достовірності наданої відповідачем інформації суди відповідно до статей 11, 70, 71, 79 КАС України мали вжити передбачені законом заходи щодо зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування з власної ініціативи доказів на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Проте цього зроблено не було.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Львівської області від 18.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров