Постанова № 14567568, 19.01.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2011 р. м. КиївК-20325/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Прокуратури України прокурора відділу Суходольського С.А.

ДПА України Шевченко М.А.

ДПА в Полтавській області Карабінської О.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника Генерального прокурора України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі №7/526 (2-а-11475/08) за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив суд:

визнати протиправними дії службових осіб ДПА у м. Полтаві, якими визнано погашеними 677 податкових векселів, виданих ТОВ «Таіз»на загальну суму 1488934927 грн.50 коп., на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.01.2004 та ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.01.2004 та вчинено написи про це на зворотньому боці векселів;

визнати неправомірною бездіяльність ДПА України та ДПА у Полтавській областіщодо невиконання припису заступника Генерального прокурора України від 23 січня 2008 року щодо негайного усунення порушення Закону України «Про податок на додану вартість»;

визнати 677 податкових векселів (перелічених у витягах з електронного журналу реєстру податкових векселів) на загальну суму 1488934927 грн.50 коп., виданих ТОВ «Таіз»(код ЄДРПОУ 32635669, вул. Визволення, 21, м. Полтава, Полтавська обл., 36009) такими, що не погашені та підлягають погашенню у передбачений чинним законодавством спосіб.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протягом 2006-2007р.р. ТОВ «Таіз»при митному оформленні товару на підставі що п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" було видано 677 податкових векселів на загальну суму 1 588934927 грн. 50 коп., із яких авальовано ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»534 векселі на загальну суму 575946731 грн. 80 коп. та Акціонерним банком «Південний» 143 векселі на загальну суму 912988195 грн. 70 коп. Зазначені 677 векселів в подальшому службовими особами ДПІ у м.Полтаві визнані погашеними без надходження коштів до бюджету, на підставі наданого ТОВ «Таїз»рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.01.2004р. та ухвали цього ж суду від 23.01.2004р., про що зроблено відповідний напис на зворотному боці векселів.

Відповідно до названих судових рішень Автозаводського районного суду м. Кременчука на Українсько-польське спільне підприємство- ТОВ «Тайстра»та його дочірні підприємства поширюється державні гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені Законом України «Про іноземні інвестиції»від 03.03.1992, у тому числі у сфері оподаткування.

З вересня 2006 року ТОВ «Таїз» є дочірнім підприємством УПС ТОВ «Тайстра».

Дії службових осіб ДПІ у Полтавській області щодо погашення податкових векселів ТОВ «Таїз»без надходження коштів до бюджету є неправомірними.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, філій та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту інвестицій, винесених на підставі законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього Закону ( якою скасовано, зокрема, дію Закону України «Про іноземні інвестиції», підлягають виконанню виключно в частині, що не суперечать цьому Закону.

Норми Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»є підставою як для відмови, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обовязкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їхнім дочірнім підприємствам, філіям та іншим відокремленим підрозділам. Такий висновок Конституційного Суду України викладено у рішенні від 29 січня 2002 року.

ТОВ «Таїз»є платником податку на додану вартість, зареєстроване як платник ПДВ і має індивідуальний податковий номер.

ТОВ «Таїз»у встановлені строки не погасило податкові векселі у будь-який спосіб, передбачений п.19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.

Службовими особами Державної податкової адміністрації у Полтавській області з порушенням чинного податкового законодавства протиправно визнано такими, що погашено 677 податкових векселів, виданих ТОВ «Таїз», на загальну суму 1 588934927 грн. 50 коп., без надходження коштів до бюджету, що є підставою для визнання їх такими, що не погашені.

Генеральною прокуратурою України 23.01.2008 р. Голові Державної Податкової адміністрації України внесено припис щодо негайного усунення порушення Закону України «Про податок на додану вартість»шляхом відновлення у податковому обліку заборгованості ТОВ «Таіз»з податку на додану вартість у сумі 1 588934927 грн. 50коп.

ДПА України листом від 22.02.2008 р. №2043/5/14-1016/111 повідомила Генеральну прокуратуру України, про те, що відновлення у податковому обліку заборгованості ТОВ «Таіз»з податку на додану вартість можливе лише у разі проведення перевірки товариства, складення акта та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Припис Генеральної прокуратури України не виконано.

Органи державної податкової служби не виконують покладені на них законом функції.

Бездіяльність ДПА України та ДПА у м. Полтаві по невиконанню припису Генеральної прокуратури України є неправомірною, суперечить Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та законам України і нормативно-правовим актам з питань оподаткування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 жовтня 2008 року справу було розєднано.

Справі за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про визнання неправомірною бездіяльності щодо невиконання припису заступника Генерального прокурора України від 23 січня 2008 року №05/1/1-6606-07 присвоєно номер 7/526.

Справі за позовом Кабінету Міністрів України до ДПА України, ДПІ у м. Полтаві, треті особи - ТОВ «Таіз», ВАТ АКБ «Південний», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання 677 податкових векселів на загальну суму 1 588934927 грн. 50 коп. виданих ТОВ «Таїз»такими, що не погашені та підлягають погашенню, присвоєно номер 7/398.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року в задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про визнання неправомірною бездіяльності щодо невиконання припису заступника Генерального прокурора України від 23 січня 2008 року №05/1/1-6606-07 - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 лютого 2009 року - без змін.

У касаційній скарзі Заступник Генерального прокурора України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 р., та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Зазначає, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми Законів України «Про прокуратуру», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження». «Про державну податкову службу в Україні», що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

В запереченнях на касаційну скаргу Державна податкова адміністрація у Полтавській області просить залишити касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій мотивували судові рішення тим, що Державною податковою адміністрацією України та Державною податковою адміністрацією у Полтавській області здійснено заходи по виконанню припису заступника Генерального прокурора України від 23.01.2008 р. №05/1/1-6606-07, так як наказом Голови Державної податкової адміністрації України від 23.01. 2008 р. №38 було передбачено проведення перевірки з питань законності погашення посадовими особами ДПІ у м. Полтаві податкових векселів, оформлених ТОВ «Таіз», та було зобов'язано Голову Державної податкової адміністрації у Полтавській області забезпечити негайне виконання вимог припису Генерального прокурора України від 23.01.2008 р. Голова ДПА у Полтавській області листом від 04.02.2008 №747/8/13-029 повідомив ДПА України про можливість виконання припису та наказу №38 лише за умови проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Таіз», складання відповідного акту та прийняття податкового повідомлення-рішення, та оскільки ТОВ «Таіз»вибув з місця юридичної адреси, то ДПІ у м. Полтаві здійснюються заходи щодо розшуку Товариства та місцезнаходження його посадових осіб.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 січня 2008 року Заступником Генерального прокурора України Голові державної податкової адміністрації України внесено припис за №05/1/1-6606-07 щодо негайного усунення порушення Закону України «Про податок на додану вартість»шляхом відновлення у податковому обліку заборгованості ТОВ «Таіз»з податку на додану вартість у сумі 1488934927 грн. 50 коп. у звязку з тим, що службовими особами Державної податкової адміністрації у м. Полтаві неправомірно визнано погашеними без надходження коштів до бюджету 677 податкових векселів виданих ТОВ «Таіз»на загальну суму 1488934927 грн.50 коп.

Зазначений вище припис у передбачений законом спосіб не було оскаржено та не скасовано.

Згідно Закону України «Про прокуратуру»припис прокурора підлягає негайному виконанню, якщо припис у передбачений законом спосіб не оскаржено та не скасовано.

Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру»припис Заступника Генерального прокурора України було внесено до ДПА України як до вищестоячого у порядку підпорядкованості органу, який в силу положень статтей 1, 4, 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" був правомочний усунути порушення податкового законодавства, вчинені службовими особами ДПА у Полтавській області, якими бюджету України заподіяно збитки в розмірі 1488934927 грн.50 коп.

Державна податкова адміністрація України листом від 22 лютого 2008 року №2043/5/14-1016/111 повідомила Генеральну прокуратуру України, про те, що відновлення у податковому обліку заборгованості ТОВ «Таіз»з податку на додану вартість можливе лише у разі проведення перевірки товариства, складення акта та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, припис Заступника Генерального прокурора України фактично виконано не було.

У звязку з цим слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність з 01.01.2011) встановлено, що платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. Податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 № 1104 затверджено «Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», розділом У якого встановлено порядок погашення податкових векселів. Зазначеним Порядком не передбачено погашення податкових векселів без надходження коштів до бюджету від платника ПДВ чи від комерційного банку (яким авальовано податковий вексель).

Не можна залишити поза увагою, що дія Закону України від 17 лютого 2000року №1457-ІІІ «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»(далі Закон №1457-111), який набрав чинності 29 лютого 2000 року, поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим іноземного інвестування".

Згідно положень статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення законів України. Рішення Конституційного Суду України, ухвалені з питань, що передбачені цією статтею, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 29.01.2002 р. N 1-рп/2002 та Ухвали Конституційного Суду України від 14.03.2002 р.у N 3-уп/2002 (справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями) положення частини 1 статті 5 Закону про усунення дискримінації в оподаткуванні є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

Окрім того, частиною 2 статті 7 Закону України від 17.02.2000 р. №1457-ІІІ «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»(у редакції Закону України від 20.12.2001 року N 2899-III) встановлено, що судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього Закону (серед них зазначено і Закон про іноземні інвестиції), підлягають виконанню виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.

Зазначеною вище статтею 4 Закону №1457-ІІІ скасована дія Закону України "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. N 55-93 "Про режим іноземного інвестування", Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення у дію Закону України "Про іноземні інвестиції", пункт 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення у дію Закону України "Про режим іноземного інвестування".

Отже, з 29 лютого 2000 року, з дня набрання чинності Законом України 17.92.2000р. №1457-ІІІ, припинено пільговий режим валютного регулювання, оподаткування та митного оформлення для підприємств, створених із залученням іноземних інвестицій, незалежно від форми та часу їх внесення.

Таким чином, оскільки прокурором під час проведення прокурорської перевірки додержання податкового законодавства в частині законності погашення векселів службовими особами ДПІ у м. Полтаві було виявлено непогашення ТОВ «Таіз»податкових векселів на загальну суму 1488934927 грн. 50 коп., що призвело до втрати Державою коштів, а саме податку на додану вартість, який є доходною частиною бюджету країни, тому заступником Генерального прокурора України було надано Голові ДПА України припис «Про усунення порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

До повноважень прокурора, передбачених ст.20 Закону України «Про прокуратуру», належить, зокрема, право давати приписи про усунення очевидних порушень закону; звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Частиною 2 статті 22 цього Закону встановлено, що письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурор.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Оскільки припис оскаржений не був, тобто є чинним, а тому підлягає негайному виконанню.

Однак, фактично припис Заступника Генерального прокурора виконано не було, оскільки лист Державна податкова адміністрація України від 22 лютого 2008 року №2043/5/14-1016/111 про те, що відновлення у податковому обліку заборгованості ТОВ «Таіз»з податку на додану вартість можливе лише у разі проведення перевірки товариства, складення акта та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, не можна вважати виконанням зазначеного вище припису прокурора, оскільки несплачена ТОВ «Таіз»сума податку не відновлена у податковому обліку.

Не можна вважати виконанням припису і заходи здійснені ДПА у Полтавській області, оскільки повідомлення про можливість виконання припису та наказу Голови Державної податкової адміністрації України від 23 січня 2008 року №38 (виданого на виконання припису) лише за умови проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Таіз», оскільки вони також не призвели до надходження коштів до бюджету.

Тобто, Державна податкова адміністрація України обмежилась лише формальними заходами, не забезпечивши при цьому виконання ні свого власного наказу №38, ні припису Заступника Генерального прокурора України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов Заступника Генерального прокурора України, поданий в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Полтавській області. Зобовязати Державну податкову адміністрацію України та Державну податкову адміністрацію у Полтавській області виконати припис Заступника Генерального прокурора України від 23 січня 2008 року №05/1/1-6606-07 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: ( підписи)

З оригіналом згідно: