Ухвала суду № 14567295, 15.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р.Справа № 22-а-12330/08 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

в звязку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2008 року у справі за позовом сільськогосподарського підприємства "Векка" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року сільськогосподарське підприємство "Векка" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі СП "Векка" у вигляді ТОВ) звернулося до суду з позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Комінтернівської ОДПІ) Одеської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень щодо визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 378 374 грн. (252 249 грн. за основним платежем; 126 125 грн. за штрафними санкціями):

- №0014912301/0 від 18 грудня 2007 року;

- №0014912301/1 від 16 січня 2008 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, СП "Векка" у вигляді ТОВ вказувало, що за результатами перевірки підприємства за період з 01 листопада 2004 року по 01 січня 2007 року відповідачем було встановлено формування податкового кредиту у розмірі 252 249 грн. за рахунок сум ПДВ, сплачених у звязку з придбанням товарів у ПП "Глорія".

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2007 року був визнаний недійсним правочин щодо створення ПП "Глорія" та визнано недійсним статут та свідоцтво платника ПДВ цього підприємства.

З наведених обставин відповідач дійшов висновків про порушення позивачем ст.ст. 7, 9 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало в тим, що він формував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних особою, яка, відповідно до вказаного судового рішення, не мала права на їх складання. Однак, ці висновки є помилковими, оскільки господарські правовідносини позивача з ПП "Глорія" мали місце задовго до визнання недійсним статуту та свідоцтва платника ПДВ останнього.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати вказані повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2008 року адміністративний позов СП "Векка" у вигляді ТОВ до Комінтернівської ОДПІ Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014912301/0 від 18 грудня 2007 року та №0014912301/1 від 16 січня 2008 року задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Комінтернівської ОДПІ Одеської області №0014912301/0 від 18 грудня 2007 року та №0014912301/1 від 16 січня 2008 року.

В апеляційній скарзі Комінтернівської ОДПІ Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Комінтернівської ОДПІ Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Посадовими особами апелянта проведена невиїзна позапланова документальна перевірка СП "Векка" у вигляді ТОВ з питань взаємовідносин з ПП "Глорія" за період з 01 листопада 2004 року по 01 січня 2007 року.

На підставі акта перевірки №2100/23-30820151 від 18 грудня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0014912301/0 щодо визначення підприємству суми податкового зобов'язання по ПДВ у загальному розмірі 378 374 грн., з яких 252 249 грн. - за основним платежем, 126 125 грн. - штрафні (фінансові) санкції за порушення позивачем, на думку відповідача, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами адміністративного оскарження скаргу СП "Векка" залишено без задоволення, у звязку з чим Комінтернівською ОДПІ Одеської області було сформовано та надіслано скаржнику податкове повідомлення-рішення №0014912301/1 від 16 січня 2008 року щодо визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ у загальному розмірі 378 374 грн., з яких 252 249 грн. - за основним платежем, 126 125 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно акта перевірки, фінансово-господарські відносини між СП "Векка" у вигляді ТОВ з ПП "Глорія" будувалися на підставі договору на поставку м'яса б/н від 11 липня 2005 року.

На виконання умов зазначеного договору, ПП "Глорія" поставило СП "Векка" у вигляді ТОВ товари, що підтверджується наявними у матеріалах справи наступними накладними та приходами матеріалів на склад:

-накладна №112 від 11 липня 2005 року на загальну суму 78 082, 02 грн., в тому числі ПДВ - 13 013, 67 грн.;

-накладна № б/н-7 від 03 серпня 2005 року на загальну суму 65 632, 02 грн., в тому числі ПДВ - 10 938, 67 грн.;

-накладна №3 від 11 серпня 2005 року на загальну суму 158 628, 96 грн., в тому числі ПДВ - 26 438, 16 грн.;

-накладна №4 від 12 серпня 2005 року на загальну суму 92 325, 96 грн., в тому числі ПДВ 15 387, 66 грн.;

-накладна №5 від 18 серпня 2005 року на загальну суму 108 351, 06 грн., в тому числі ПДВ - 18 058, 51 грн.;

-накладна №6 від 17 серпня 2005 року на загальну суму 105 575, 99 грн., в тому числі ПДВ - 17 596 грн.;

-накладна №7 від 06 вересня 2005 року на загальну суму 160 137 грн., в тому числі ПДВ 26 689, 50 грн.;

-прихід матеріалів на склад №8 від 12 вересня 2005 року на загальну суму 134 325 грн., в тому числі ПДВ 22 387, 50 грн.;

-прихід матеріалів на склад №9 від 16 вересня 2005 року на загальну суму 160 957, 80 грн., в тому числі ПДВ 26 826, 30 грн.;

-прихід матеріалів на склад №10 від 20 вересня 2005 року на загальну суму 163 854, 90 грн., в тому числі ПДВ 27 309, 15 грн.;

-прихід матеріалів на склад №11 від 29 вересня 2005 року на загальну суму 26 280, 48 грн., в тому числі ПДВ 4 380, 08 грн.;

-прихід матеріалів на склад №12 від 30 вересня 2005 року на загальну суму 37 427, 20 грн., в тому числі ПДВ 6 237, 87 грн.;

-прихід матеріалів на склад №13 від 14 жовтня 2005 року на загальну суму 45 592, 93 грн., в тому числі ПДВ 7 598, 82 грн.;

-прихід матеріалів на склад №17 від 03 грудня 2005 року на загальну суму 176 321, 52 грн., в тому числі ПДВ 29 386, 92 грн.

За отримані від ПП "Глорія" товари СП "Векка" у вигляді ТОВ було здійснено безготівкову оплату на р/р ПП "Глорія" згідно наступних платіжних доручень: №2253 від 12 липня 2005 року на суму 10 000 грн., №2278 від 13 липня 2005 року на суму 68 082, 02 грн., №2623 від 05 серпня 2005 року на суму 65 632 грн., №2691 від 11 серпня 2005 року на суму 158 628, 98 грн., №2720 від 12 серпня 2005 року на суму 92 325, 99 грн., №2810 від 17 серпня 2005 року на суму 30 000 грн., №2835 від 19 серпня 2005 року на суму 78 351, 07 грн., №2878 від 23 серпня 2005 року на суму 105 575, 99 грн., №3118 від 08 вересня 2005 року на суму 16 0137 грн., №3191 від 14 вересня 2005 року на суму 134 325 грн., №3262 від 19 вересня 2005 року на суму 80 000 грн., №3298 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3299 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3300 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3301 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3302 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3303 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3304 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3305 від 20 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3308 від 21 вересня 2005 року на суму 957, 80 грн., №3335 від 21 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3336 від 21 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3337 від 21 вересня 2005 року на суму 10 000 грн., №3342 від 22 вересня 2005 року на суму 30 000 грн., №3351 від 22 вересня 2005 року на суму 53 854, 90 грн., №3356 від 22 вересня 2005 року на суму 45 000 грн., №3357 від 22 вересня 2005 року на суму 5 000 грн., №3455 від 30 вересня 2005 року на суму 26 280, 48 грн., №3493 від 03 жовтня 2005 року на суму 37 427, 20 грн., №3761 від 19 жовтня 2005 року на суму 45 592, 93 грн., №4412 від 07 грудня 2005 року на суму 50 000 грн., №4433 від 08 грудня 2005 року на суму 30 000 грн., №4452 від 09 грудня 2005 року на суму 40 000 грн., №4468 від 12 грудня 2005 року на суму 56 321, 50 грн. Загалом на загальну суму 1 513 492, 86 грн.

З урахуванням оплати вартості наданих ПП "Глорія" товарів, що не оспорюється також і відповідачем, ПП "Глорія" були виписані позивачу наступні податкові накладні:

-податкова накладна №112 від 11 липня 2005 року на загальну суму 78 082, 02 грн., в тому числі ПДВ 13 013, 67 грн.;

-податкова накладна №б/н-7 від 03 серпня 2005 року на загальну суму 65 632, 02 грн., в тому числі ПДВ 10 938, 67 грн.;

-податкова накладна №3 від 11 серпня 2005 року на загальну суму 158 628, 96 грн., в тому числі ПДВ 26 438, 16 грн.;

-податкова накладна №4 від 12 серпня 2005 року на загальну суму 92 325, 96 грн., в тому числі ПДВ - 15 387, 66 грн.;

-податкова накладна №5 від 18 серпня 2005 року на загальну суму 108 351, 06 грн., в тому числі ПДВ 18 058, 51 грн.;

-податкова накладна №6 від 17 серпня 2005 року на загальну суму 105 575, 99 грн., в тому числі ПДВ 17 596 грн.;

-податкова накладна №7 від 06 вересня 2005 року на загальну суму 160 137 грн., в тому числі ПДВ 26 689, 50 грн.;

-податкова накладна №8 від 12 вересня 2005 року на загальну суму 134 325 грн., в тому числі ПДВ 22 387, 50 грн.;

-податкова накладна №9 від 16 вересня 2005 року на загальну суму 160 957, 80 грн., в тому числі ПДВ 26 826, 30 грн.;

-податкова накладна №10 від 20 вересня 2005 року на загальну суму 163 854, 90 грн., в тому числі ПДВ 27 309, 15 грн.;

-податкова накладна №11 від 29 вересня 2005 року на загальну суму 26 280, 48 грн., в тому числі ПДВ 4 380, 08 грн.;

-податкова накладна №12 від 30 вересня 2005 року на загальну суму 37 427, 20 грн., в тому числі ПДВ 6 237,87 грн.;

-податкова накладна №13 від 14 жовтня 2005 року на загальну суму 45 592, 93 грн., в тому числі ПДВ 7 598, 82грн.;

-податкова накладна №17 від 03 грудня 2005 року на загальну суму 176 321, 52 грн. в тому числі ПДВ 29 386, 92 грн.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за період липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2005 року у загальній сумі 252 249 грн.

Підставою для заниження відповідачем суми податкового кредиту позивача з ПДВ у розмірі 252 249 грн. за виписаними позивачу ПП "Глорія" податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено наступні обставини: постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2007 року у справі № 2а-33/07 визнано фіктивний правочин недійсним, який був виражений у створенні ПП "Глорія" (код ЄДРПОУ 32751148) з моменту створення, а саме з 26 листопада 2003 року, визнано недійсним Статут ПП "Глорія" (код ЄДРПОУ 32751148) з моменту реєстрації, та визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ПП "Глорія" (код ЄДРПОУ 32751148) №23204000 з моменту видачі, а саме з 09 березня 2004 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума ПДВ, підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ПП "Глорія" з дотриманням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", при цьому, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2007 року (якою був визнаний недійсним правочин щодо створення ПП "Глорія" та визнано недійсним статут та свідоцтво платника ПДВ цього підприємства) не впливає на правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання її свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення її з Державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі Комінтернівської ОДПІ Одеської області вказується, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2007 року встановлена фіктивність створення ПП "Глорія" і, тому, податкові накладні, виписані цим підприємством у 2005 році є недійсними, оскільки воно не мало необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно, позивач неправомірно формував свій податковий кредит на підставі цих накладних.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до пп.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платника податку діє до дати її анулювання.

У відповідності до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", п.п.2, 5 цього Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що весь обсяг господарських операцій між позивачем та ПП "Глорія" приходився на 2005 рік. У цей час ПП "Глорія" знаходилось у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та було зареєстровано платником ПДВ в податковому органі з присвоєнням індивідуального податкового номеру, а установчі та реєстраційні документи вказаного підприємства були визнані недійсними постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2007 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що майно, за яке позивач сплачував кошти (в тому числі й ПДВ) своєму контрагенту - ПП "Глорія", дійсно ним набувалося та використовувалось в подальшому в його виробничий діяльності, що не заперечується відповідачем.

Наведене свідчить, що позивач правомірно формував свій податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Глорія" протягом вказаного періоду, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не передбачає обовязок платника податку зменшити суму податкового кредиту за минулі податкові періоди у звязку з визнанням у будь-якому з наступних податкових періодах недійсними установчих та реєстраційних документів його контрагента.

Також, судова не погоджується з доводами апелянта про те, що суд помилково визнав протиправним обидва податкові повідомлення-рішення, а не останнє з них.

Апелянт мотивує свою правову позицію посиланням на абзац "а" ч.2 п.5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого Наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 (згідно якого у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобовязання, платнику податків направляється нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним).

Однак, при адміністративному оскаржені підприємством першого повідомлення-рішення, скаргу не було задоволено, тобто часткового скасування цього рішення не відбулося і воно не є відкликаним у звязку з прийняттям нового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до абзацу 5 п.5.3 вказаного Порядку - з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Отже, висновки суду першої інстанції про необхідність скасування обох повідомлень-рішень є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: