Ухвала суду № 14567280, 22.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р.Справа № 2-а-4773/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Скрипченка В.О.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Бровченко Алли Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними податкових-повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ЦСС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Одесі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень:

- від 30 грудня 2009 року №0000901530/0;

- від 02 березня 2010 року №0000901530/1;

- від 01 квітня 2010 року №0000901530/2;

- від 02 березня 2010 року №0000151530/0/1;

- від 25 березня 2010 року №0000151530/1/1;

- від 22 квітня 2010 року №0000151530/2/1;

- від 22 квітня 2010 року №0000171640/0/2;

- від 24 червня 2010 року №0000901530/3.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення податкового законодавства, мотивованих тим, що підприємство неправомірно включало до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі ПДВ) по податковим накладним, виписаним за попередні податкові періоди. На думку позивача, ці висновки є такими, що суперечать нормам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що податкове зобов'язання, податковий кредит та суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначаються виключно за звітний податковий період (календарний місяць), без перенесення результатів на наступні періоди. У зв'язку із чим податкова накладна, яка є підставою для формування податкового кредиту, має бути отримана покупцем у звітному податковому періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому, правильність задекларованої позивачем суми і товарність операцій, з яких виникла ця сума, представником відповідача не заперечувались.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року позов ТОВ "ЦСС" задоволений.

Скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 30 грудня 2009 року №0000901530/0, від 02 березня 2010 року №0000901530/1, від 01 квітня 2010 року №0000901530/2, від 02 березня 2010 року №0000151530/0/1, від 25 березня 2010 року №0000151530/1/1, від 22 квітня 2010 року №0000151530/2/1, від 22 квітня 2010 року №0000171640/0/2, від 24 червня 2010 року №0000901530/3.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено позапланову перевірку декларації з ПДВ ТОВ "ЦСС" за жовтень 2009 року, за результатами якої складений акт від 18 грудня 2009 року №835/15-3/25033689/38.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "ЦСС" пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податкові зобов'язання, належних до сплати в бюджету розмірі 1 949, 04 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 949, 04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 389,80 грн., а всього 2 338, 84 грн.

В результаті неодноразових оскаржень в адміністративному порядку СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та ДПА України були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 02 березня 2010 року №0000901530/1; від 01 квітня 2010 року №0000901530/2; від 02 березня 2010 року №0000151530/0/1; від 25 березня 2010 року №0000151530/1/1; від 22 квітня 2010 року №0000151530/2/1; від 22 квітня 2010 року №0000171640/0/2; від 24 червня 2010 року №0000901530/3.

ТОВ "ЦСС" в періоді, який перевірявся, в розділі І податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року задекларовано суму податкових зобов'язань у розмірі 1 419 364 грн. У розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року підприємством задекларовано податковий кредит в сумі 1 206 206 грн. Зазначені податкові накладні було включено до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту за жовтень 2009 року.

У поданому "Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року від 20 листопада 2009 року №900200442 підприємством відображено суму 86 252 грн. по коригуванню податкового кредиту за жовтень 2009 року за податковими накладними, що виписані у попередніх податкових періодах.

Згідно акту перевірки та рішень за результатами розгляду первинної та повторної скарг перевіряючі дійшли висновку про необґрунтованість віднесення вказаних сум до податкового, кредиту за жовтень 2009 року, оскільки податкові накладні, які є підставою для формувань податкового кредиту, мають бути отримані покупцем у звітному періоді, на який припадає дату виникнення податкових зобов'язань продавця.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про те, що до податкового кредиту включаються податкові накладні виписані виключно за останній звітний податковий період (календарний місяць) є необгрунтованими, у звязку з чим, позов належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вказується, що платник податку повинен формувати податковий кредит на підставі податкової накладної лише у тому звітному періоді, у якому виникли податкові зобовязання за такою накладною, та, відповідно, у періоди, в якому вона повинна бути виписана.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.6.2 п.6.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (п.7.2.3).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією (пп.7.2.6).

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими Законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу вищенаведених норм виплаває, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів.

Законом встановлені дві підстави для невключення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість, зокрема, відсутність податкової накладної та невикористання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентами вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із своєчасністю надання продавцем податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, висновки перевіряючих щодо порушення позивачем податкового законодавства є необгрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм Закону, який є спеціальним в спірних правовідносинах.

Судова колегія не приймає посилання апелянта на вищенаведену норму пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ця норма є диспозитивною і передбачає право, а не обов'язок платника податку у разі відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну додати до податкової декларації за звітний податковий період заяві зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відповідна відмова від контрагентів позивача не мали місця, у зв'язку із чим, підстави для додавання заяв зі скаргами були відсутні.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що до податкового кредиту включаються податкові накладні виписані виключно за останній звітний податковий період (календарний місяць) є безпідставними, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: