Рішення № 14565648, 23.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11 Справа № 8/5009/417/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енерготом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ВІАН”(69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 9)

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача –Погосян С.Г., дов. від 26.10.2010 р.

Відповідача –не з’явився

Заявлено позовні вимоги про зобов'язання замінити 11 одиниць вимикачів автоматичних АЕ2049-10Р-00 У3А 50А вартістю 2940,30 грн. на продукцію належної якості, стягнення 588 грн. 06 коп. штрафу, 2234грн. 40 коп. неустойки.

Розгляд справи, призначений на 21.02.2011 р., відкладався до 16.03.2011 р., 23.03.2011 р. у зв’язку з неявкою відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 23.03.2011 р.

В судовому засіданні 21.02.2011 р. позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. Після ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд вважає, що заявлене клопотання за своєю суттю є клопотанням про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про зобов'язання замінити 11 одиниць вимикачів автоматичних АЕ2049-10Р-00 У3А 50А вартістю 2940,30 грн. на продукцію належної якості, стягнення 588 грн. 06 коп. штрафу, 3469 грн. 55 коп. неустойки.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування вимог вказує, що згідно умов договору № 160(1)09 УК, укладеного з відповідачем 14.04.2009 р., за видатковою накладною № РН-0000764 від 12.06.2009 р. отримав від відповідача 26 найменувань продукції на загальну суму 82298 грн. 70 коп., у тому числі вимикачі автоматичні АЕ2049-10Р-00 УЗА 50А в кількості 11 одиниць на суму 2940 грн. 30 коп. Позивач вказує, що отримані вимикачі не відповідають технічним параметрам та вимогам до обладнання, що використовується на атомних станціях (Акт на забраковану продукцію № 00.ЕЦ.00.АК.15104 від 12.10.2010 р.) На адресу відповідача направлена вимога № 07-15/22759 від 13.10.2010 р. про заміну автоматичних вимикачів, відповідно до п. 7.4 договору. За поставку неякісної продукції відповідачу нараховано штраф в розмірі 588,06 грн. у відповідності з п. 7.4 договору. Також за прострочення усунення недоліків товару відповідачу нараховано неустойку в розмірі 3468 грн. 55 коп. згідно ст.. 709 ЦК України. Позивач з посланням на ст. 526, 709, 712 ЦК України просить зобов’язати відповідача замінити 11 одиниць вимикачів автоматичних АЕ2049-10Р-00 У3А 50А вартістю 2940,30 грн. на продукцію належної якості, стягнути 588 грн. 06 коп. штрафу та 3469 грн. 55 коп. неустойки.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Ухвалу від 31.01.2011 р. про порушення провадження по даній справі відповідачем отримано 08.02.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, дослідивши додані матеріали, суд встановив, що 14.04.2009 р. сторонами по справі укладено договір постачання продукції № 160(1)09 УК, за умовами якого ТОВ НВН «Віан»(постачальник, відповідач по справі) зобов’язався поставити, а ДП «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «ЗАЕС» (покупець, позивач по справі) прийняти товарно-матеріальні цінності та сплатити за отриманий товар.

          Згідно п. 2.1 договору продукція, що вказана в п. 1.1 по своїй якості і комплектності повинна відповідати відповідним технічним умовам та підтверджуватися паспортом, виданим підприємством-виробником, сертифікатом відповідності УкрСЕПРО.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його роботу протягом 36 місяців за умови дотримання правил транспортування, експлуатації, зберігання товару.

У п.6.1 договору визначено, що приймання продукції за якістю і кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог Інструкцій П-6, П-7.

Згідно п. 7.4 договору у випадку невідповідності поставленої продукції вимогам за якістю, постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісної продукції і змінити продукцію на якісну протягом 14 днів з моменту направлення покупцем вимоги про заміну продукції.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковою накладною № РН-00000764 від 12.06.2009 р. відповідачем поставлено позивачу продукцію на загальну суму 82298 грн. 70 коп., у тому числі вимикачі автоматичні АЕ2049-10Р-00 УЗА 50А в кількості 11 одиниць на суму 2940 грн. 30 коп. Продукція оплачена позивачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами. Як вказує позивач, отримані вимикачі не відповідають технічним параметрам та вимогам до обладнання, що використовується на атомних станціях, про що свідчить Акт на забраковану продукцію № 00.ЕЦ.00.АК.15104 від 12.10.2010 р. При перевірці отримано продукції встановлено та зафіксовано в Акті від 12.10.2010 р. наступне:

-          на автоматичні вимикачі АЕ2049-10Р-00УЗА не надано сертифікат відповідності УкрСЕПРО;

-          згідно паспорту автоматичні вимикачі АЕ2049-10Р-00УЗА повинні відповідати вимогам технічних умов ТУ 16-522.148-80. Фактично, автоматичні вимикачі АЕ2049-10Р-00УЗА не входять в номенклатуру вимикачів, які виготовляються згідно ТУ 16-522.148-80 «Вимикачі автоматичні серії АЕ20М (модернізовані)». Данні вимикачі виготовляються у відповідності з ТУ 16-522.064-82 «Вимикачі автоматичні серії АЕ20»;

-          конструкція даних вимикачів не відповідає їх маркуванню;

-          згідно ТУ 16-522.064-82 автоматичні вимикачі АЕ2049-10Р-00УЗА мають наступні габарити 184х75х120, а надані вимикачі мають наступні габарити 145х75х105, що відповідає автоматичному вимикачу АЕ2049М, які виготовляються відповідно ТУ 16-522.148-80 «Вимикачі автоматичні серії АЕ20М (модернізовані)».

Згідно з ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання маєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 4 ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно з частинами 1 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з положеннями ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що поставлений відповідачем товар, який є предметом спору, є таким, що за якістю не відповідає умовам договору.

          Приписами ст.. 680 ЦК України передбачено право покупця пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Згідно ст.. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Як встановлено, листом від 03.11.2010 р. позивач направив товариству «Віан»вимогу про заміну поставлених вимикачів АЕ2049-10Р-00УЗА 50А в кількості 11 одиниць на відповідні вимикачі належної якості у термін 14 днів з моменту направлення вимоги про заміну продукції (відповідно до п. 7.4 договору). Відповідачем надано відповідь листом № 871 від 25.10.2010 р., яким останній повідомив про можливу заміну автоматичних вимикачів після отримання забракованих автоматичних вимикачів через перевізника, або іншим зручним для покупця способом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що поставлена товариством «Віан»продукція –вимикачі автоматичні АЕ2049-10Р-00УЗА 50А - не відповідала умовам договору, вимоги про стягнення з відповідача 588 грн. 06 коп. штрафу в розмірі 20 % від вартості неякісною продукції, розрахованого у відповідності до п. 7.4 договору, та вимоги про заміну поставленої продукції на продукцію належної якості суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення неустойки в розмірі 3469 грн. 55 коп., нарахованої за період з 27.10.2010 р. по 21.02.2011 р. позивач обґрунтовує приписами ч. 5 ст. 709 ЦК України, якою передбачено, що за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару. Оскільки відповідач не надав суду доказів на підтвердження усунення недоліків поставленого неякісного товару, суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, а вимоги про стягнення 3469 грн. 55 коп. такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 193, 268, 709 ГК України, ст.. ст.. 525, 526, 655, 673, 679, 680, 712 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство «Віан»(69032, м.Запоріжжя, вул.. Макаренка, 9, ЄДРПОУ 31166456) замінити на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71504, Запорізька область, м.Енергодар, ЄДРПОУ 19355964) 11 одиниць вимикачів автоматичних АЕ2049-10Р-00 УЗА 50А вартістю 2940,30 грн. на продукцію належної якості. Видати наказ.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство «Віан»(69032, м.Запоріжжя, вул.. Макаренка, 9, ЄДРПОУ 31166456) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71504, Запорізька область, м.Енергодар, ЄДРПОУ 19355964) 588 грн. 06 коп. штрафу, 3469 грн. 55 коп. неустойки, 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 30 березня 2011 року.