Постанова № 14565388, 24.03.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р.

14 год. 20 хв.Справа № 2а-3847/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Тарабаки К. М.,

представника відповідача 1 - державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області - Познякової О. В.,

представника відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області- Решетки В. В.,

прокурора - Павленко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро"

до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області,

про визнання нечинними та скасування актів індивідуальної дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (далі ТОВ"Каховка Пром-Агро", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом додержавної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області (далі ДПІ, відповідач 1) та до Головного управління державного казначейства України в Херсонській області (далі ГУДКУ у Херсонській області, відповідач 2) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2010р. №№ 0009902301/0, 0009912301/0, 0000931702/0, від 14.06.2010р. №№ 0009902301/1, 0009912301/1; 000931702/1, стягнення бюджетного відшкодування у сумі 1176202,00 грн., а також про скасування п. 1 Висновку до акту про результати планової виїзної перевірки від 2 квітня 2010 р. № 419/230-33867229 про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2009 р. в сумі 790 152,00 грн. в частині завищення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 220 689,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення заявлених сум бюджетних відшкодувань, збільшення зобовязань з податку на додану вартість та висновок акту про зменшення задекларованих ним збитків складені на підставі невірного застосування норм діючого податкового законодавства України і тому підлягають скасуванню, а відновлене таким чином бюджетне відшкодування з ПДВ повинно бути стягнено на його користь.

Так, на думку позивача, податковий орган при складені висновку про завищення задекларованих позивачем збитків на 790152,0 грн. неправомірно виключив із складу валових витрат вартість послуги по технічному обслуговуванню автомобіля у сумі 1070,0 грн., наданих ПП ОСОБА_4, оскільки ця операція фактично здійснена та оплачена виконавцю, а первинні бухгалтерські документи є підставою для формування валових витрат. Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і тому фактично сплачені послуги включаються до складу валових витрат.

Неправомірно із складу валових витрат також виключені витрати на придбання сої у кількості 84,845 тон на суму 219619,3 грн. у ПП "Агро-Колос". Операція по придбанню сої у ПП "Агро-Колос" підтверджена бухгалтерськими документами на отримання та оплату вартості цього товару.

Неправомірним є висновок ДПІ про зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на загальну суму 1223666,0грн., оскільки висновок про завищення суми бюджетного відшкодування зроблено у звязку з несплатою зобовязань з ПДВ до бюджету субєктом підприємницької діяльності в пятому ланцюгу проходження товарів. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) головними умовами для формування податкового кредиту є підтвердження сплати (нарахування) податку на додану вартість податковими накладними постачальниками товарів (робіт, послуг) та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій. Позивач звертає увагу, що у межах діючого правового поля він у змозі проконтролювати наявність правових підстав та правильність складання податкових накладних лише безпосередніми постачальниками товарів (робіт, послуг), перевірка правового статусу та іншої інформації постачальників за іншими ланцюгами проходження товарів неможлива. За матеріалами перевірки відповідача 1 безпосередні контрагенти позивача у господарських відносинах не мають жодних дефектів організаційно-правового статусу, надали належним чином оформлені податкові накладні і тому по цим накладним правомірно сформовано податковий кредит та заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ.

Представник першого відповідача, ДПІ у м. Нова Каховка, проти позову заперечувала, суду пояснила, що відповідно до Закону України №334/97-ВР до валових витрат відносяться витрати, повязані з веденням господарської діяльності для отримання оподатковуваного доходу і тому всі бухгалтерські та податкові документи повинні складатись таким чином, який би дозволив встановити приналежність цих витрат до ведення господарської діяльності та отримання оподатковуваного доходу (прибутку). Надані перевірці документи про надання послуг ПП ОСОБА_4 не містять належного опису проведених робіт і тому не дозволяють включити їх вартість до складу валових витрат. Правомірність висновку про виключення із складу валових витрат вартості придбаної у ПП "Агро-колос" сої полягає в тому, що позивач не підтвердив належними документами факт отримання товарів у цього СПД, а не встановлення реального характеру проведення операцій з придбання поставлених позивачеві товарів постачальником у ПП "Муссон-2009", свідчить про безтоварність цієї операції.

За приписами Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування з податку на додану вартість - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а несплата податку в бюджет постачальниками товарів(робіт, послуг) руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави. Законодавче визначення бюджетного відшкодування повязане із сплаченими платником сумами податку, а право платника на бюджетне відшкодування з ПДВ залежить від сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу поставки до виробника. Таке твердження відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат у звязку із сплатою ПДВ, а, оскільки, неможливо дослідити факту здійснення господарських операцій по постачанню товарів за всіма ланцюгами поставок, то такий платник податку не має право на отримання бюджетного відшкодування по недослідженим ланцюгам поставки.Зазначений принцип формування податкового кредиту закладено у п. п.7.7.1, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Відповідач запевняє, що висновки про незаконне декларування податкового кредиту, заниження зобовязань з ПДВ та надмірне декларування бюджетного відшкодування зроблено виключно на підставі матеріалів зустрічних перевірок, які свідчать про несплату зобовязань з ПДВ та неможливість здійснення операцій за ланцюгами поставки товарів.

Представник другого відповідача пояснила, що Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області не може здійснювати оцінку обґрунтованості бюджетного відшкодування ПДВ. Просить суд прийняти рішення з врахуванням обставин справи та вимог податкового законодавства, що регулює правові відносини з відшкодування ПДВ.

З метою захисту інтересів держави у справу вступив прокурор відділу прокуратури Херсонської області. Проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши позицію першого відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення та висновки щодо зменшення задекларованих збитків складені у звязку з порушеннями податкового законодавства на підставі висновків, викладених у акті планової виїзної перевірки позивача від 02.04.2010р. №419/230-33867229 (далі акт-перевірки) та за результатами апеляційного узгодження донарахованих зобовязань з податків.

За висновками акту перевірки позивачеві зменшено відємне значення обєкту оподаткування податку на прибуток на 790152,0 грн. Позивач просить скасувати зазначений висновок частково, стосовно окремих правопорушень у формуванні валових витрат, і тому суд вважає, що з рештою виявлених порушень в частині формування валових витрат позивач погоджується, а опис цих порушень відповідає фактичним обставинам ведення господарської діяльності позивача.

З огляду на позиції сторін по даному питанню, суд вважає, що за приписами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для включення до складу валових витрат суми витрат на сплату отриманих у постачальників вартості товарів (робіт, послуг) головними умовами є підтвердження належними документами цих витрат та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків з метою отримання оподатковуваного доходу (прибутку). Відповідно до Закону України №334/94-ВР існують обмеження щодо витрат платника податків, які підлягають включенню до складу валових витрат при складанні декларації з цього податку. У звязку з тим, що платник податків несе відповідальність за повну та своєчасну сплату податків до бюджетів та державних цільових фондів, документи, які засвідчують понесені витрати цього платника податку, що підлягають включенню до складу валових витрат, повинні бути складені у спосіб та за змістом, які дозволяли б ідентифікувати ці витрати на предмет правомірного віднесення їх до складу валових витрат. Не виконання платником податку зазначених вимог не дозволяє йому віднести ці витрати до складу валових витрат при складанні податкової декларації. Законом України №334/94-ВР не передбачено конкретних вимог до складання бухгалтерських та податкових документів для використання їх при складання декларації з податку на прибуток, тому платники податку для складання цих документів повинні користуватись мінімальними вимогами до їх складання, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999р. №996-ХІV. За приписами ст. 9 Закону №996-ХІV бухгалтерські документи повинні відображати зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

При дослідженні обставин надання послуг по ремонту автомобіля ПП ОСОБА_4 судом встановлено, що акт виконаних робіт містить інформацію про види наданих послуг у звязку з заміною автомобільної гуми, однак, акт не містить інформацію про вид, приналежність, інші ознаки транспортного засобу, на якому проведено заміну автогуми. Зазначена обставина виключає можливість включення витрат на сплату послуг ПП ОСОБА_4 до складу валових витрат позивача.

Іншою спірною обставиною формування валових витрат позивача є включення до складу валових витрат придбаної у ПП "Агро-Колос" сої у кількості 84,845 тон на суму 219619,3 грн. За даними відповідача, контрагент позивача придбав сою у ПП "Муссон-2009". При проведені перевірки та вивчені обставин постачання сої ПП "Муссон-2009" ПП "Агро Колос" податковим органом не підтверджено оподаткування цих операцій постачальником, а за даними звітності постачальника зробив висновок, що ці операції не мали реального товарного характеру. За даними відповідача, ПП "Муссон-2009" не мало у своєму розпорядженні трудових, матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів. Безтоварність операцій з постачання товарів ПП "Муссон-2009", визнання нікчемними укладених цим підприємством правочинів свідчить про безтоварність операцій з між ПП "Агро-Колос" та позивачем і не доводить звязку цих витрат позивача з його господарською діяльністю для отримання оподатковуваних доходів.

Суд не може погодитись з висновками відповідача по зазначеному питанню, оскільки висновок про безтоварність операцій з постачання сої по ланцюгу ПП "Муссон-2009" - ПП "Агро-Колос" складено лише на підставі даних аналізу публічної звітності цих СПД та даних про декларування їхніх зобовязань з податків та зборів. На думку суду, при визначенні безтоварності операцій з постачання товару вирішальними мають бути специфічні властивості зберігання та транспортування цього товару. Так, зберігання товарів зернової групи в основному здійснюється з використанням зерносховищ елеваторів та зернотоків підприємств, а постачання і перехід права власності на ці товари здійснюється без переміщення товарів шляхом зміни власника по карткам обліку зерно продуктів у зберігача цих товарів, тобто придбання, транспортування, та продаж товарів можливий без додаткового залучення трудових та матеріальних ресурсів. Надані суду податковою інспекцією докази не містять вичерпної інформації, яка б доводила безтоварний характер відносин з поставки товарів по ланцюгу ПП "Муссон-2009" - ПП"Агро-Колос" - позивач, і тому суд вважає протиправним виключення із складу валових витрат вартості сої, придбаної позивачем у ПП "Агро-Колос", на загальну суму 219619,30грн.

За податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0009902301/0 та 0009902301/1 позивачеві зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість на 1223666,0грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 1770,0 грн. у звязку з отриманням бюджетного відшкодування у сумі 3540,0 грн. Зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування здійснено за вересень 2008р. на 13179,0 грн., за лютий 2009р. на 3540,0 грн., за червень 2009р. на 439045,0 грн., за липень 2007р. на 723978,0 грн., за жовтень 2009р. на 43924,00грн.

Підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість слугували результати дослідження стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах поставки товарів позивачеві.

При перевірці контрагентів позивача встановлено, що основним постачальником позивача у серпні 2008р. було ПП "Сатурн Альфа". Цей контрагент поставив позивачеві титрований апарат, термометр та інше за попередньою оплатою на загальну суму 232213,88 грн., у тому числі ПДВ 38702,25 грн. Поставлене обладнання ПП "Сатурн Альфа" придбало у ПП ОСОБА_8, ПДВ по цим операціям склало 14836,27 грн. ПП Ковтун, у свою чергу, придбав цей товар у ПП "Южспецмаш плюс". ПП "Южспецмаш плюс" придбало товар у ПП "Торгова Промислова група" на суму 14578,2 грн., у тому числі ПДВ 2429,68 грн., та у ПП "Оксамит-2003" на загальну суму 85400,0 грн., у тому числі ПДВ 14233,34 грн.

За даними ДПІ, ПП "Торгова промислова група" поставила товар на підставі податкової накладної №56 від 16.05.2008р., однак державну реєстрацію цього платника скасовано 12.03.2008р., а свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.01.2008р.

ПП "Оксамит - 2003" поставило товар на підставі податкової накладної №139 від 11.09.2008р., (тобто пізніше ніж товар отримав позивач), тоді як на підприємстві з 09.09.2004р. триває ліквідаційна процедура, а свідоцтво платника ПДВ анульоване 24.04.2003р.

За приписами пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На думку суду, однією із головних умов формування податкового кредиту є саме здійснення фактичної поставки товарів та фактичне використання цих товарів у господарській діяльності платника податків у межах його оподатковуваних операцій. Надана відповідачем інформація свідчить, що позивач не міг на законних підставах придбати термометр, титрований апарат тощо у ПП "Сатурн Альфа", тому що ці матеріальні цінності були придбані по ланцюгах постачання у продавців, які були позбавлені можливостей здійснювати легальні господарські операції та складати на законних підставах податкові та звичайні накладні на продаж цих товарів. Тому суд вважає правомірним зменшення відповідачем заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за вересень 2008 р. на 13179,00 грн.

За даними ДПІ, заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2009 року визначено за рахунок включення до податкового кредиту позивача вартості придбаної у ТОВ "Агроюг-Сервіс" сої у кількості 893,7 тон на суму 3249884,08 грн., із яких ПДВ складає 541647,34грн. ТОВ "Агроюг-Сервіс" не є виробником сої , а є посередником при здійснені продажу цього товару.

Одним із постачальників сої цьому контрагенту було ТОВ "Торгінвест Плюс" у кількості 220,12т. на загальну суму 787812,84 грн., у тому числі ПДВ 131302,15 грн. ТОВ "Торгінвест Плюс" не є виробником сої, а одним із постачальником цього товару у кількості 97,547 т. було ТОВ "Бриз Груп" на суму 352262,51 грн., у тому числі ПДВ 58710,42 грн. Одним із постачальників посередника ТОВ "Бриз Груп" було ПП "Інал-Н" на суму 352008,48 грн., у тому числі ПДВ 58668,08 грн., яке поставило сою у кількості 97,547 т. ПП "Інал-Н" придбало сою у кількості 97,547 т. у ТОВ "Будремзбут" на загальну суму 351832,48грн., у тому числі ПДВ 58638,75 грн. За даними податкової інспекції, за місцем реєстрації ТОВ "Будремзбут", це підприємство ліквідоване, знято з обліку 21.10.2009р., свідоцтво платника ПДВ анульоване 20.07.2009р. ТОВ "Будремзбут" за травень 2009 року задекларувало розмір податкових зобовязань 29230,00 грн. та податковий кредит у сумі 27303,00 грн. У першій податковій звітності ТОВ "Будремзбут" не відобразило операції з продажу сої ТОВ ПП "Інал-Н", однак шляхом подання уточнюючих декларацій цей платник податків збільшив зобовязання та податковий кредит травня 2009 року на 13513214 грн., відобразивши при цьому операції з продажу товарів ПП "Інал-Н". За даними ДПІ, ТОВ "Будремзбут" займалося оптовою торгівлею, єдиною статтею витрат було придбання товарів, чисельність працюючих складала 1 особа, основні фонди на підприємстві були відсутні, підприємство не є виробником проданої сої.

Іншим постачальником ТОВ "Агроюг-Сервіс" сої у кількості 397,14 т було ТОВ "Песчаник" на суму 1415380,4 грн., у тому числі ПДВ 235896,73 грн.

Одним із постачальників сої у кількості 397,14 т. ТОВ "Песчаник" було ТОВ "Бриз Груп" на суму ПДВ 235189,04 грн. Цей товар у кількості 397,14т. субєкт підприємницької діяльності придбав у ПП "Інал-Н", а останній у ТОВ "Будремзбут".

Податковим органом висновок про неправомірність заявленої у червні суми ПДВ до бюджетного відшкодування зроблено на підставі того, що при проведені контрольних заходів по дослідженню сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах поставки товарів податковим органом не виявлено виробника або експортера цього товару та не підтверджено сплату останнім податку на додану вартість при реалізації виробленого (експортованого) товару.

При проведені перевірки податковою інспекцією встановлено, що на податковий кредит червня 2009 р. та на заявлене бюджетне відшкодування липня 2009року вплинув податковий кредит, сформований за рахунок поставки сої на загальну суму 3690336,2 грн., у тому числі ПДВ 615056,03 грн., здійсненої ПП "Морена". ПП "Морена" є посередником, одним із постачальників сої цьому підприємству було ТОВ "Рамбурс-Трайгон" на загальну суму 388 547,36 грн., у тому числі ПДВ 64757,89 грн. Проведення наступних досліджень стану сплати ПДВ під час перепродажу (продажу) сої постачальниками ТОВ "Рамбурс-Трайгон" відповідачем не видалось можливим, тому що не була встановлена фактична адреса знаходження цього підприємства. За даним декларацій з ПДВ за червень 2009р. цього контрагента податкові зобовязання склали 306580,0 грн., податковий кредит 9251517 грн. За аналізом податкової звітності ТОВ "Рамбурс-Трайгон" не є виробником сої, основним видом його діяльності була оптова торгівля сільськогосподарською технікою. Постачальників сої ТОВ "Рамбурс-Трайгон" відповідач не виявив. Крім ПП "Мурена", постачання сої у кількості 769,837 т. у червні 2009 року позивачеві здійснило ТОВ "Агрі-Імпекс" на загальну суму 3411987,47 грн., у т.ч. ПДВ 568664,58грн.

Продану сою ТОВ "Агрі-Імпекс" придбало у ТОВ "Торгівельна фірма "Діаніт" та ПП "Респект-Агро".

ТОВ "Торгівельна фірма "Діаніт" придбало сою у кількості 972,455 тон у ТОВ"Агротрейдплюс" на загальну суму 933556,80 грн., у тому числі ПДВ 155592,80 грн.

Провести перевірку стану сплати ПДВ у ТОВ "Агротрейдплюс" відповідачеві не видалось можливим, тому що це підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а керівник цього СПД не проживає за місцем реєстрації.

ТОВ "Агротрейдплюс" за поданою декларацією у червні 2009р. задекларувало податкові зобовязання у сумі 894829 грн. та податковий кредит у сумі 893579,0 грн. За даними звітності з ПДВ (додаток № 5) ТОВ "Агротрейдплюс" сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "СП" Астрея Люкс", яке за юридичною адресою не знаходиться, а за даними декларації з ПДВ сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Трівія Люкс". За інформацією відповідача ТОВ "Трівія Люкс" за місцем реєстрації не знаходиться, а сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Реагент". ПП "Реагент" 15.12.2006р. скасовано державну реєстрацію, з 19.12.2006р. виключено з реєстру платників ПДВ.

При проведені перевірки податковою інспекцією зясовано, що у відношенні керівника ПП "Респект - Агро" порушено кримінальну справу, матеріали обліку вилучені слідством. Податковим органом достовірно не встановлено основних постачальників товарів цьому субєкту підприємницької діяльності, оскільки документи, вилучені у межах кримінальної справи не несуть самі по собі ніякої підтверджуючої інформації. Відомості про стан розрахунків, дані про рух товарів та інше відсутні, і тому провести зустрічну перевірки щодо сплати ПДВ цим постачальником не було можливості. За даними останньої декларації з ПДВ за квітень 2009р. на податковий кредит ПП "Респект-Агро" вплинули податок на додану вартість, який виник по взаємовідносинах з ТОВ "Автонорма", яке не знаходиться за юридичною адресою, а головним постачальником товару цьому СПД було ППКФ "Техноагротрейд". Установчі документи ПВКФ "Техноагротрейд" визнані недійсними з моменту реєстрації з 20.07.2005р., а реєстрація платника ПДВ скасована з 23.04.2008р.

Крім того, за результатами аналізу звітності з ПДВ ПП "Респект-Агро" за квітень 2009р. встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПСП "АВА", засновником якого є повязана з ПП "Респект-Агро" особа ОСОБА_6, у відношенні цього підприємства проводяться заходи щодо його припинення (ліквідації), остання звітність до податкового органу подана за березень 2009 р.

У ході контрольно-перевірочних заходів податковою інспекцією встановлено, що у квітні-черні 2009р. позивач придбавав за угодами купівлі-продажу сою у ПП "Респект-Агро" у кількості 587,79 т, на перевезення вантажу надано відповідні товарно-транспортні накладні. Перевезення придбаної сої здійснювалось власним та залученим автотранспортом. Під час зясування обставин постачання сої відповідачем було проведено зустрічні перевірку із ТОВ "Автонорма". Директор ТОВ "Автонорма" Буслюк С.В. повідомив, що з 2005 рік він господарською діяльністю не займається, а в середині 2008р. до нього звернулись приватні особи та за грошову винагороду запропонували відображати у податковій звітності придбання товарів від ППКФ "Техноагротрейд" та продаж на користь ПСП "АВА", але фактично він нічого не купував та продавав. На підставі цих даних відповідач вважає, що мали місце безтоварні операції по ланцюгу ПП "Респект-Агро" - ПСП "АВА" - ТОВ «Авто норма" - ППКФ "Техноагротрейд".

Отже, зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування позивача за липень 2009 року проведено у звязку з тим, що при проведені контрольних заходів по дослідженню сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах поставки товарів податковим органом не виявлено виробника або експортера цього товару та не підтверджено сплату останнім податку на додану вартість при реалізації виробленого (експортованого) товару.

Відповідно до акту перевірки позивача від 02.04.2010р. №419/230/33867229, матеріалів зустрічних перевірок його контрагентів висновки ДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування за червень та липень 2009 року зроблені на підставі дослідження стану декларування та сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість по всіх ланцюгах проходження товарів, починаючи від виробника чи експортеру.

Ставлячи в залежність бюджетне відшкодування від стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів, ДПІ не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме цих взаємовідносин на формування кінцевої суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідач досліджує сплату ПДВ по ланцюгах одного із контрагентів платника податків, який перевіряється, зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування наміру отримати бюджетне відшкодування. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські звязки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма субєктами підприємницької діяльності, а податковий орган розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента не доводить факт реалізації саме цього товару саме від цього постачальника, роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Іншою обставиною цієї справи є те, що податковий орган висновок про завищення бюджетного відшкодування платника податків робить на підставі того, що йому не вдалось підтвердити сплату податку всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які задіяні у поставці, виробництві, або експорті цього товару. Системний аналіз положень Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить, що цим законом передбачено саме індивідуальну, а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобовязань, податкового кредиту, чистої суми зобовязань, відємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність, у тому числі і фінансову, лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого субєкта підприємницької діяльності. Податковий орган у межах наданих йому законом повноважень зобовязаний забезпечити нарахування та сплату податків, у тому числі і ПДВ, всіма платниками податків і тому зобовязаний вжити заходів щодо сплати до бюджету ПДВ у разі виявлення фактів несплати цього податку на одному із ланцюгів проходження товарів. Відновлений такими діями податкового органу ланцюг дає змогу отримати в бюджет платежі з ПДВ та, у разі необхідності, відшкодувати зайво сплачений податок до бюджету.

За таких обставин суд вважає неправомірним висновок відповідача про завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за червень 2009 року на 439045,0 грн. та за липень 2009року на 723978,0 грн.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). За даними відповідача в порушення зазначеного позивач при складанні розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2009 р. завищив фактичну сплату відємного значення з ПДВ, фактично сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах, на 3540,00 грн., а за жовтень 2009 року - на 43924,00 грн.

У розрахунку бюджетного відшкодування позивач задекларував суму ПДВ, сплачену постачальникам у січні 2009 р., у сумі 7094,00 грн., відповідач визнав 3554,00 грн. При аналізі наданих документів судом встановлено, що позивач сплатив ПДВ у складі вартості товарів ТОВ "Агрі-Імпекс" за платіжним дорученням №374 - 2153,61 грн. та за платіжним дорученням №363 - 5379,27грн. або на загальну суму 7532,88 грн. Отже, задекларована сума сплаченого ПДВ підтверджена платіжними документами і, відповідно, висновок відповідача про завищення заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у сумі 3 540,00 грн. є незаконним.

Позивач у розрахунку бюджетного відшкодування задекларував суму ПДВ сплачену постачальникам у жовтні 2009 р. у сумі 3213170 грн., відповідач визнав 3169246 грн. За наданими суду копіями платіжних документів позивач підтверджує фактичну сплату податку на додану вартість постачальникам товарів, робіт, у сумі, що значно перевищує задекларовану, тому, на думку суду, висновок відповідача про завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми за жовтень 2009року у розмірі 43 924,0 грн. є незаконним

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, ГУДКУ у Херсонській області мало вжити заходів щодо фактичного проведення бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України лише при наявності відповідного висновку податкового органу. У звязку з тим, що відповідач 2 не отримував висновків про необхідність здійснення бюджетного відшкодування, суд не вбачає в його діях протиправності.

Позивач також просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2010р. №0000931702/0 та від 23.04.2010р. №0000931702/1 про збільшення зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на 1459,32 грн., у тому числі, за основним платежем на 486,44 грн. та за штрафними санкціями на 972,88 грн. Вважає незаконним складення цього податкового повідомлення-рішення, оскільки, зобовязання визначені у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час проведення заходів про банкрутство позивача. У період дії мораторію не нараховуються штрафи та неустойки за невиконання та неналежне виконання зобовязань банкрутом.

При досліджені обставин справи за актом перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем законодавства із справляння податку з доходів фізичних осіб за травень 2009р. та за серпень, жовтень 2008р., суть порушень полягає в неутриманню податку з окремих виплат та безпідставне застосування пільги з податку. Існування самого порушення при нарахуванні зобовязань з податку з доходів фізичних осіб не оскаржується позивачем, предметом спору є додаткове визначення зобовязань у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час проведення заходів про банкрутство позивача і тому суд, оцінивши відповідність виявлених порушень, вважає їх визначення належним чином узгодженими з діючим податковим законодавством України.

Стосовно визначення зобовязань та штрафних санкцій у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час проведення заходів про банкрутство позивача суд вважає, що діюче податкове законодавство України не позбавляє платників податків обовязків нараховувати та сплачувати податки та обовязкові платежі в період здійснення ними господарської діяльності, у тому числі і період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час проведення заходів про банкрутство, тому суд вважає правомірним визначення зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2010р. №0000931702/0 та від 23.04.2010р. №0000931702/1 про збільшення зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на 1459,32 грн., у тому числі за основним платежем на 486,44 грн. та за штрафними санкціями на 972,88 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ як субєкт владних повноважень не довела правомірність податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2010 р. №0009912301/0 та від 14 червня 2010 р. №0009912301/1 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 195857,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 78343,00 грн., а також щодо зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1210487,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1770,00 грн. податковими повідомленнями - рішеннями від 16квітня 2010р. №0009902301/0 та від 14 червня 2010 р. №0009902301/1.

Не доведено податковим органом і правомірності висновку, викладеного в акті про результати планової виїзної перевірки від 2 квітня 2010 р. № 419/230-33867229, в частині завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 219619,30грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Каховка Пром-Агро".

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1713,60грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158, 160-163, 167 КАС України,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" додержавної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській областізадовольнити частково.

Визнати частково протиправними податкові повідомлення - рішення від 16квітня 2010р. №0009902301/0 та від 14 червня 2010 р. №0009902301/1 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1210487,00 грн. (один мільйон двісті десять тисяч чотириста вісімдесят сім грн.) та застосування штрафних санкцій в сумі 1770,00 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят грн.), в іншій частині - залишити без змін.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2010 р. №0009912301/0 та від 14 червня 2010 р. №0009912301/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195857,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 78343,00 грн.

Відмовити в задоволені позовних вимог про визнання пртиправним податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2010 р. №0000931702/0 та від 23 квітня 2010 р. №0000931702/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) та застосування штрафних санкцій в сумі 972,88 грн.

Визнати частково протиправним висновок державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, викладений в акті про результати планової виїзної перевірки від 2 квітня 2010 р. № 419/230-33867229, в частині завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 219619,30 грн.

Стягнути з Державного бюджету, в особі Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (розрахунковий рахунок 31114030500002 в УДК в Херсонькій області, одержувач - Держбюджет м. Херсон, код ЗКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, код 33867229, розрахунковий рахунок 26009310071401 в Філія АБ "Південний" м. Херсон, МФО 352640) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 176202,00 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч двісті дві грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19, код 33867229, розрахунковий рахунок 26009310071401 в Філія АБ "Південний" м. Херсон, МФО 352640) судовий збір у розмірі 1713,60грн. (одна тисяча сімсот тринадцять грн. шістдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 березня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1