Вирок № 14542796, 20.01.2011, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

07400 Україна, Київська область, м.Бровари вул.Возз'эднання 1

=====

Справа № 1-39/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2011м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Рабець М. Д.

секретаряГривко А.В

за участі прокурораТаран Л.В розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжин, Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, дітей не маючого, тимчасово ніде офіційно ніде не працюючого, без певного місця проживання та реєстрації, раніше судимий:

1). 23.12.2003р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.І ст.185 КК України до 2-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

2). 14.07.2005 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.І ст.71 КК України до 4-х років 1-го місяця позбавлення волі, звільнений 05.11.2008р. умовно достроково не відбутий строк 5 місяців 20 днів,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 завдав умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4 за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_3 14 вересня 2010р., близько 10-ї год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік «Приймального пункту втор сировини», що знаходиться по вул. Грушевського, 1-А, м.Бровари, на ґрунті не приязних відносин, із-за того, що потерпілий ОСОБА_4 без його відому здав макулатуру, вчинив сварку з останнім, в процесі якої з умислом на заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, правою рукою, діставши ніж з кишені штанів в які був одягнений, умисно наніс один удар в область живота потерпілого ОСОБА_4, заподіявши останньому проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки і розвитком крововтрати, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №100/101 від 10.11.2010 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Таким чином, підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, ударом ножем потерпілого наніс йому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Органом досудового слідства такі дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1ст.121 КК України, як спричинення потерпілому ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі мешкає вАДРЕСА_1 без реєстрації, інколи, взимку, тимчасово мешкав в сестри, яка проживає по АДРЕСА_1 а влітку то проживав де прийдеться, підробляв вантажником на пункті прийому металобрухту, макулатури. Збирав по місту макулатуру, склотару, здавав, на отримані кошти купляв продукти, спиртне, одежу. Ніяких злочинів не вчиняв. 14 вересня 2010 року вранці перебував біля гуртожитку по АДРЕСА_2 біля прийому втор сировини, де здав макулатуру та склотару. Випив пива, а коли підійшов потерпілий ОСОБА_4, який просив гроші в борг, то виник конфлікт в процесі якого потерпілий намагався його вдарити розбитою пляшкою. В процесі сварки він дістав з кишені штанів ніж, яким вдарив один раз в живіт потерпілого. В цей час останній наніс йому удар розбитою пляшкою по голові, пішла кров. Потім приїхала карета швидкої, яка забрала потерпілого, а його міліція повезла в міськвідділ. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати.

Показання підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України, суд за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного. При цьому судом зясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані матеріали, суд встановив, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст.121ч.1 КК України, оскільки він, діючи умисно, вчинив спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_4 і за цією статтею повинен нести кримінальну відповідальність.

Відповідно до висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи Акт № 793 від 22 вересня 2010 року встановлено, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в стані патологічного спяніння, а перебував в стані простого алкогольного спяніння. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує.

Клінічних ознак наркоманії у ОСОБА_3 під час проведеного обстеження не виявлено. Він страждає на хронічний алкоголізм. Про це свідчать відомості про тривалий та систематичний характер зловживання спиртними напоями, ознаки психічної та фізичної залежності від них, а також морально-етичне огрубіння особистості по алкогольному типу. Він потребує лікуванню від алкогольної залежності. Протипоказань для цього у нього не виявлено.

ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував. Про це свідчить відсутність характерної динаміки розвитку цього стану.(а.с.162-163).

Обираючи покарання ОСОБА_3, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.121 ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який до скоєного характеризувався позитивно.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.

Обтяжуючими покарання обставинами, згідно ст. 67 КК України суд визнає те, що ОСОБА_3 вчинив злочин у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3., суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, помякшуючі та обтяжуючі обставини, дані про особу підсудного, що він позитивно характеризувався за місцем відбуття покарання, щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав вину. Разом з тим, при прийняті рішення по призначенню покарання суд враховує схильність підсудного до систематичного вчинення злочинів, в тому числі тяжких, а тому з урахуванням вказаних обставин, в їх сукупності, суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 до покарання відповідно із санкцією інкримінованого йому злочину у виді позбавлення волі. Підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що з ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені витрати за проведення експертизи по справі, а також відповідно до ст.93-1 КПК України витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4

Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази по справі кухонний ніж, скляний фрагмент у вигляді горловини від пляшки пива «Чернігівське», скляний фрагмент у вигляді горловини від пляшки пива «Десант», два фрагменти марлі просочені речовиною бурого кольору зі зразками крові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно знищити, а шість слідів папілярних ліній, дактилокарти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які прилучені до матеріалів справи слід залишити в справі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (пять) років.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді взяття під варту з утриманням в Чернігівському СІЗО ДД ВП України в Чернігівській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 18 вересня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжин, Чернігівської області, громадянина України, без певного місця проживання судові витрати по справі за проведення судово-дактилоскопічної експертизи - 668грн.73коп.(шістсот шістдесят вісім гривень 73 копійки), які перерахувати в НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області ЄДРПОУ 25574713 на р/р № 32150272210700, МФО 821018 В удк Київської області ІПН 255747110361 з поміткою /за проведення експертизи №358 від 10.11.2010р. в тому числі ПДВ/.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжин, Чернігівської області, громадянина України, без певного місця проживання на користь Броварської ЦРЛ: 07401, м.Бровари, вул..Шевченка, 22, р/р 35419002000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497 суму 1870 грн. 54 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят гривень 54 копійки) потрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4

Речові докази по справі кухонний ніж, скляний фрагмент у вигляді горловини від пляшки пива «Чернігівське», скляний фрагмент у вигляді горловини від пляшки пива «Десант», два фрагменти марлі просочені речовиною бурого кольору зі зразками крові ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області підлягають знищенню після вступу вироку в законну силу, а шість слідів папілярних ліній, дактилдокарти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що прилучені до матеріалів справи слід залишити та зберігати в матеріалах справи.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у звязку із тим, що вони ніким не оспорювалися не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя М. Д. Рабець