Рішення № 14532486, 11.03.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-292/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Костенко В. В.

при секретарі Абрамян Н. Л., за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Бершадської Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що він з березня 1985 року і по теперішній час працює у надзвичайно важких і шкідливих умовах праці в якості машиніста екскаватора 6 розряду державного підприємства « Укрмеханобр».

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідницького інституту промислової медицини у березні 2004 року йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: пиловий бронхіт 1 ст., з бронхообструктивним синдромом, емфізема легень 1 ст., дихальна недостатність 1-11 ст.; дефартроз колінних суглобів без функціональних порушень.

За данним фактом було складено акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 від 24.03.2004 року.

28.04.2004 року за висновком МСЕК йому первинно було встановлено 20% професійної втрати працездатності, а з 14.06.2006 року встановлена- третя група інвалідності та 35% втрати професійної працездатності безстроково.

Позивач вказує, що саме з вини підприємства йому заподіяна шкода здоров'ю, він втратив значний відсоток професійної працездатності, являється інвалідом, з причини вищезазначеного змушений переносити фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: будучи інвалідом, він повинен працювати, щоб утримувати родину , він постійно лікується вдома та у медичних закладах, його турбує кашель, головні болі, внаслідок цього він не може вести активний спосіб життя, звузилися його родинні та дружні зв»язки.

Заподіяну моральну шкоду він оцінює в розмірі 100 000 грн. та просить стягнути її з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягали в повному обсязі та підтвердили обставини, викладені в позовній заяві . Позивач пояснив, що він втратив 35 % професійної працездатності, являється інвалідом, змушений систематично звертатися за допомогою лікарів, в зв'язку з погіршенням в стані здоров'я. В результаті чого, порушено його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації своєї життєдіяльності. Просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині "відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ( а.с.19-23) позивач з 06.03.1985 року працює на посаді машиніста екскаватора в кар»єрі Державного підприємства « Укрмеханобр».

Відповідно Акту розслідування професійного захворювання форми П-4 від 24.03.2004р., який складений комісією в складі представників: ГНПП « Укрмеханобр», санітарно-епідеміологічної станції Саксагнаского району м.Кривого Рогу, Фонду соціального страхування від нещасних випадків…, 4 - ї міської лікарні встановлено, що на робочому місці позивача, було перевищення гранично - допустимого рівня запиленості повітря, в пункті 19 Акту… зазначено, що винним в спричинені шкоди здоров'ю позивачу є керівництво кар»єра « Північний» ПО « Кривбасруда» та ГНПП « Укрмеханобр», які порушили вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та ст. 153 Кодексу Законів про працю( а.с. 24-27).

За висновком МСЕК від 28.04.2004р. позивачу первинно було встановлено 20% професійної втрати працездатності у зв»язку із профзахворюванням, як убачається із наданих суду документів у подальшому стан його здоров»я погіршився, у зв»язку з чим при черговому пересвідчені з 14.06.2006 року йому була встановлена 3 група інвалідності безстроково та 35 % професійної втрати працездатності безстроково ( а.с.52,53).

Згідно виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійного захворювання, знаходився неодноразово на стаціонарному лікуванні та амбулаторно проходив курс лікування в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини та інших медичних закладах. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачеві лікарями рекомендовано: спостереження у лікарів терапевта, пульманолога, медикаментозна базисна терапія, санаторно - курортне лікування ( а.с. 4-18).

Суд вважає доведеними обставини, що внаслідок професійного захворювання , пов"язаного з виконанням ним своїх професійних обов"язків на виробництві, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях , вимушених змінах у звичному способі життя; необхідності залучення додаткових зусиль на відновлення стану здоров"я.

При вирішенні питання щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, наявність вини підприємства в заподіянні шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". По справі було встановлено, що позивач був застрахований відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та згідно висновку МСЕК від 14.06.06 йому встановлено 35% втрати працездатності та 3-тя група інвалідності, причиною чого стала робота позивача у шкідливих умовах праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області визначено, що положення частини 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" слід розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Тобто, рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у 2004 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду…

Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина .

При визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд приймає до уваги , що з 2006 року позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності у 35 % та 3-тя група інвалідності, хоча первинно МСЕК у 2004 році було визначено 20% втрати профпрацездатності без визнання інвалідом, що свідчить про погіршення його стану здоров"я з часом ; тяжкість вимушених змін у його житті; наявність вини підприємства, підтвердженої актом про розслідування випадку професійного захворювання та , виходячи із принципів розумності та об"єктивності, вважає, що компенсацію за заподіяну моральну шкоду слід призначити у розмірі 20 000 грн., що буде співмірним тяжкості перенесених позивачем страждань і переживань та іншим обставинам справи , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони у справі звільнено від державного мита, але з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.88 ЦПК України судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 ( двадцять тисяч )гривень.

У решті частини позову - відмовити.

Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 15 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми при його оголошенні , у той же строк із дня отримання копії рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 15.03.2011 року.

Суддя:В. В. Костенко