Постанова № 14525650, 25.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1386/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Стемковській О.О.,

за участю:

представника позивача - Клименко О.В.,

представника відповідача - Кругового С.В.,

представника третьої особи - Деркач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Полтавське Державне лісогосподарське підприємство "Полтаваагроліс"про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві17 лютого 2011 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови ВП № 23933522 від 09.02.2011 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області від 09.02.2011 року на ДПІ у м. Полтаві накладено штраф в розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду, а саме постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року по справі № 2а-48123/09/1670. Вказану постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки податковою інспекцією вищезазначене рішення суду оскаржено у касаційному порядку та у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання постанови суду по справі № 2а-48123/09/1670.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Письмових заперечень на позов не надав, суду пояснив, що оскаржувану постанову вважає обґрунтованою та правомірною, оскільки державний виконавець при її винесенні діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Полтавське Державне лісогосподарське підприємство "Полтаваагроліс".

Представник третьої особи при вирішенні спору покладалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670 позовні вимоги Полтавського Державного лісогосподарського підприємства "Полтаваагроліс" до ДПІ у м. Полтаві задоволено частково, визнано протиправним і скасовано акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 1 від 13.11.2009 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування, зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві відновити з 1 січня 2009 року дію свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданого Полтавському державному лісогосподарському підприємству "Полтаваоблагроліс", зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтавіпоновити Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (код ЄДРПОУ 31758362, 36011, м. Полтава, вул. Валентина Міщенка, 2, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 100168512, індивідуальний податковий номер 317583616012) в реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування з 1 січня 2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, а вищевказану постанову суду - без змін.

На виконання зазначеної постанови Полтавського окружного адміністративного суду судом 20.01.2011 року видано виконавчий лист № 2а-48123/09/1670.

Постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області Кругового С.В. від 26.01.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику (ДПІ у м. Полтаві) строк для добровільного виконання до 02.02.2011 року.

Оскільки, у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку боржником виконано не було, постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області Кругового С.В. на ДПІ у м. Полтаві накладено штраф у розмірі 340 грн. (а.с. 19).

Позивач з даною постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою та протиправною, у звязку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про накладення штрафу ВП № 23933522 від 09.02.2011 року, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 87 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Враховуючи вищезазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" заступником начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області Круговим С.В. було винесено постанову про накладення на боржника - ДПІ у м. Полтаві штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 340 грн.

Доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві оскаржувану постанову отримано 03.02.2011 року, а строк добровільного виконання рішення суду по ній закінчився 02.02.2011 року суд оцінює критично з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Оскільки боржник (ДПІ у м. Полтаві) із заявою в порядку частини 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не звертався, у державного виконавця були відсутні підстави для продовження строку для добровільного виконання рішення.

Посилання позивача на те, що ним подано касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду по справу від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670, у прохальній частині якої заявлено клопотання про зупинення виконання вказаної постанови суду, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670 набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного розгляду. Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено зупинення виконання рішення суду, яке набрало законної сили у звязку з оскарженням його до суду касаційної інстанції.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, посилання позивача на касаційне оскарження рішення суду як на підставу поважності його невиконання є протиправним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Крім того, позивачем суду не надано доказів відкриття касаційного провадження за його скаргою та задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення.

Так, ДПІ у м. Полтаві 17 лютого 2011 року до Полтавського окружного адміністративного суду було подано заяву про відстрочення виконання постанови суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670. Однак, листом від 17.02.2011 року податкову інспекцію було повідомлено, що питання щодо відстрочення виконання рішення суду не може бути вирішено до перегляду постанови судом касаційної інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі № 2а-48123/09/1670 набрала законної сили та підлягає виконанню ДПІ у м. Полтаві.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятої ним постанови про накладення на ДПІ у м. Полтаві штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 340 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заступник начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області Круговий С.В. приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу ВП № 23933522 від 09.02.2011 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та неупереджено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Полтавське Державне лісогосподарське підприємство "Полтаваагроліс" про скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба