Постанова № 14525634, 29.03.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3568/10/0770

код - 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої: судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Сідей І.І.,

та сторін, які беруть участь у справі:

представників позивача: Олійник Є.П., Олійник Є.І., Чорнак В.В.

представника відповідача: Барановська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.04.2011 року.

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Будівельний комплекс» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до субєкта владних повноважень Державної податкової інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідач необґрунтовано визначив податкове зобовязання по податку на додану вартість у звязку із реалізацією Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» пяти квартир в будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району Закарпатської області Державній іпотечній установі (ідентифікаційний код 33304730, місцезнаходження м. Київ, в. Грінченка,1) на загальну суму 2047950,00 грн. Позивач стверджує, що в даному випадку ним було правомірно застосовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки житла, передбачене пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», та не нараховано податкових зобовязань з отриманих від Державної іпотечної установи коштів. На думку Позивача, операцією з першої поставки житла, яка підлягала оподаткуванню за вказаними нормами, є отримання ним послуг зі спорудження вказаного будинку. Також він вважає, що податкова перевірка, за результатами якої складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена з істотними порушеннями законодавства. Зокрема, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, - в частині відсутності обовязкового обґрунтування у висновку на заперечення Позивача позиції податкового органу по кожному пункту заперечень, та охоплення висновками перевірки періоду, що виходив за межі періоду, що перевірявся.

Представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити із підстав, що наведені у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Відповідач проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у письмовому запереченні проти позову. Зокрема, зазначає, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки житла, передбачене пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюється на реалізацією Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» пяти квартир в будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району Закарпатської області Державній іпотечній установі. Відповідач стверджує, що з врахуванням п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», першою оподатковуваною поставкою житла може вважатися виключно передання права власності на готове новозбудоване житло до особи іншої, ніж перший власник такого житла. На думку Відповідача, поставка Позивачем квартир Державній іпотечній установі є першою поставкою житла, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Не включення Позивачем до обєкту оподаткування податком на додану вартість коштів у сумі 2047950,00 грн., отриманих ним за поставленні квартири, та не нарахування на них податкових зобовязань у сумі 409590, 00 грн. Відповідач вважає порушенням п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Проведену перевірку Відповідач називає законною та здійсненою з дотриманням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з наведених вище мотивів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення повністю, виходячи із наступного.

18 грудня 2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області за № 1809 зареєстровано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта 20-квартирного житлового будинку з гаражами та індивідуальним опаленням по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (нове будівництво). Відповідно до вказаного Акту будівництво будинку здійснено Позивачем, як Генеральним підрядником, на підставі Розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2006 року № 600. Відповідно до представленої Позивачем первинної бухгалтерської документації щодо оплачених ним третім особам послуг зі спорудження будинку по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району, включаючи вартість придбаних будівельних матеріалів за період з 01.07.2006 р. по 30.10.2009 років (з початку виконання підготовчих робіт і до завершення виконання оздоблювальних внутріквартирних робіт) було отримано послуги від третіх осіб по спорудженню даного житлового будинку на загальну суму 5150191,00 гривень. Факт отримання Позивачем зазначених послуг зі спорудження будинку Відповідачем не заперечується та визнається про це вказано представником Відповідача на судовому засіданні.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. N 962-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов»затверджено «Перелік житлових будинків та об'єктів незавершеного житлового будівництва для придбання квартир Державною іпотечною установою для громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов». До Переліку включено житловий будинок по в. Шевченка, 40, в якому 5 квартир загальною площею 499,5 м2 підлягають відчуженню ВАТ «Будівельний комплекс»до Державної іпотечної установи за ціною 2047950,00 грн.

22.08.2009 року між ВАТ «Будівельний комплекс»та Державною іпотечною установою укладено 2 договори купівлі продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими № 4102 та 4104.

Предметом Договору р.№ 4102 були квартири № 11, 13 та 19 будинку по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району. Предметом договору р.№ 4104 були квартири № 2 та № 10 вказаного будинку. Всі інші умови обох договорів купівлі-продажу, окрім їх предмету, є ідентичними.

Право власності на вказані квартири до укладення договору належало Позивачу на підставі Свідоцтв про право власності на квартири, що продаються, виданим згідно Рішення Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Ужгородського району № 322 від 18.12.2008 року та зареєстрованих в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна. Загальна площа квартир, що відчужувались за вказаними договорами становила 499,5 м2, загальна вартість 2047950,00 грн. .

Вказані площа та ціна квартир відповідали вимогам Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. N 962-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов».

П.2.1. обох вказаних договорів визначено наступне: «На підставі п.5.1.20 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»продаж готових квартир, що є предметом даного договору, звільнено від оподаткування ПДВ, у звязку з тим, що продаж даних квартир є другою поставкою житла, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість».

Інших положень, щодо включення податку на додану вартість до ціни квартир, що продаються, договори не містять.

Сторонами справи не оспорювались в судовому порядку вказані положення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу) від 22.08.2009 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими № 4102 та 4104.

На виконання вказаних договорів ВАТ «Будівельний комплекс»передано визначені договорами квартири Державній іпотечній установі, а Державною іпотечною установою перераховано Позивачу 2047950,00 грн. без включення до цієї суми ПДВ.

На підставі виданого Відповідачем направлення від 27.07.2010 року № 23-1/1705 - проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, про що складено Акт перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року.

В Акті перевірки (стор.23 24 Акту) міститься твердження про те, що

«Враховуючи вищезазначене, операцією з першої поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлювальних документів) на готове новозбудоване житло на першого власника.

Як вже було зазначено, ВАТ «Будівельний комплекс»здійснював будівництво житла, тобто, при оформленні права власності вищезазначених квартир на себе, як власника, передача права власності новому власнику не відбувалася.

Таким чином, перевіркою встановлено, що передача права власності на вищезазначені квартири відбулася при реалізації ВАТ «Будівельний комплекс»квартир Державній іпотечній установі.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що ВАТ «Будівельний комплекс»в порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, при реалізації квартир Державній іпотечній установі на загальну суму 2047950,00 грн. не нараховано податкові зобовязання на загальну суму 409590, 00 грн. (2047950,00 грн. х 20%)».

Головою правління Позивача Акт перевірки було підписано 02.09.2010 року із зауваженням про непогодження з висновками Акту та наданням заперечень у встановлений строк.

06.09.2010 року листом № 150 Позивачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Заперечення до вказаного акту перевірки. В запереченнях Позивач:

- не погоджувався з формулюванням «поставки житла»вжитим в Акті перевірки, посилаючись на його суперечність визначенню даному пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(щодо можливості віднесення «поставки послуг зі спорудження»до «поставки житла»).

- зазначав про наявність розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 , яке стверджує про можливість віднесення до поставки житла також і поставки послуг з його спорудження. Посилався на вимоги підпункту 4.4.2 (г) пункту 4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р.№ 2181-III, які називають вказане розяснення обовязковим, офіційним і таким, що має вищий пріоритет над іншими розясненнями контролюючих органів.

- посилався на не врахування висновками Акту перевірки вимог ст. 331 Цивільного кодексу України, щодо виникнення права власності на нерухоме майно лише після вводу обєкту в експлуатацію. До цього моменту, згідно заперечень, передача права власності не є можливою, а виключно поставка послуг зі спорудження житла

- стверджував про неправильність розрахунку суми податкових зобовязань, що на думку Відповідача мали бути нараховані. Зокрема, посилався на потребу розраховувати суму ПДВ у складі отриманих коштів, а не понад них.

08.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було надіслано ВАТ «Будівельний комплекс» лист № 6374/10/23-1 - «Про розгляд заперечення». У вказаному листі були повторені всі обґрунтування наявності порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», які вже зазначались в Акті перевірки. Окремого обґрунтування позиції Відповідача стосовно кожного питання висловленого в Запереченнях - вказаний лист не містить.

За наслідками перевірки, 10.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було винесено податкове повідомлення-рішення №0002402341/0, яким визначено ВАТ «Будівельний комплекс»податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»

Встановлені судом обставини підтверджують існування спору між сторонами в частині визначення у описаній ситуації «першої поставки житла», яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Таке визначення наведене в п.1.4. ст.1, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинною на момент проведення відповідних господарських операцій та на час перевірки. Зокрема, згідно п.1.4 ст.1 цього закону надано визначення термінів «поставка товарів»та «поставка послуг».

Термін «поставка житла»визначено пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема:

«5.1. Звільняються від оподаткування операції з: …

… 5.1.20. поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках;»

Визначення «першої поставки житла», надане пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»є спеціальною нормою, по відношенню до п.1.4 даного Закону. Вказана норма передбачає, що для цілей даного підпункту, тобто для звільнення від оподаткування, застосовується визначення «першої поставки житла»надане вказаним підпунктом, а не загальні визначення «поставки товарів»чи «поставки послуг», надані п.1.4 закону.

Таким чином, відповідно до пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», першою поставкою житла може бути і поставка готового новозбудованого житла (поставка товарів) і поставка послуг зі спорудження такого житла (поставка послуг).

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено право особи на створення речі і набуття права власності на неї, при цьому право власності на нерухоме майно виникає з моменту введення обєкту в експлуатацію. Відповідно, передача права власності на готове новозбудоване майно можлива лише після введення будинку в експлуатацію. До цього моменту можлива лише поставка послуг зі спорудження житла.

Висновок Акту перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, про те що першою поставкою житла може вважатися виключно операція з передачі права власності (оформлення правовстановлювальних документів) на готове новозбудоване житло на першого власника, - суперечить пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», який передбачає, що до першої поставки житла відноситься також поставка послуг зі спорудження житла.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено доказами - відповідною первинною бухгалтерською документацією, та не заперечується Відповідачем, що ВАТ «Будівельний комплекс»фактично отримано і оплачено послуги від третіх осіб зі спорудження житла 20-квартирного житлового будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району (включаючи вартість придбаних будівельних матеріалів) на загальну суму 5150191,00 гривень. Вказана вартість понад удвічі перевищує вартість квартир, переданих Державній іпотечній установі (2047950,00 грн.). Відповідно, поставка третіми особами послуг зі спорудження житла ВАТ «Будівельний комплекс» підпадає під визначення першої поставки житла, наведене в пп.5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». За правилами встановленими пп.3.1.4 п.3.1. ст.3 даного Закону, постачальники таких послуг платники ПДВ, зобовязані включити до обєкту оподаткування за відповідний період вартість вказаних поставок та нарахувати з них податкові зобовязання.

Згідно підпункту 4.4.2 (г) пункту 4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), в редакції, що була чинною на момент проведення відповідних господарських операцій та на час перевірки - «податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування…

Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.»

Таким чином, в питаннях, що стосуються визначення правомірності дій платників податків, Державна податкова інспекція у м. Ужгороді повинна була керуватись у тому числі офіційними розясненнями Державної податкової адміністрації України. Окремі з цих розяснень стосуються обставин даної справи.

Зокрема, листом ДПА України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 визначено , що «У ситуації, описаній у запиті, коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе, така операція оформлення житла і є першою поставкою цього житла, оскільки підприємством-забудовником фактично отримано послуги із спорудження такого житла.

У зв'язку з цим подальші операції з продажу такого житла вже не будуть вважатися операцією з першої поставки житла та підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з пп.5.1.20 ст.5 Закону.».

Листом ДПА України від 07.03.2007 р. N 1102/Ж/16-1515-20,визначено , що «Частина податкових зобов'язань в процесі будівництва такого житла повинна бути нарахована забудовником поетапно на підставі актів про виконання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника (установника).

Подальші операції з продажу (безкоштовної передачі) житла, оподаткованого згідно з правилом першої поставки, підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з підпунктом 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону»

Листом ДПА України від 03.06.2009 р. N 11586/7/16-1517-26 визначено , що «з метою визначення першої поставки житла потрібно розглядати дві операції:

- поставку послуг із спорудження житла (коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе);

- передання готового новозбудованого житла у власність покупця (коли замовник будівництва за договором купівлі-продажу продає квартиру фізичній особі).»

Зазначені розяснення ДПА України дозволяють Позивачу застосовувати звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з подальшого відчуження житла, після фактичного отримання ним послуг із його спорудження та оформлення на себе правовстановлювальних документів. Відповідно до наведених розяснень продаж оформлених на ВАТ «Будівельний комплекс»квартир Державній іпотечній установі повинен вважатися другою поставкою житла, яка за правилами пп.5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільнена від оподаткування ПДВ.

Наведене підтверджує, що Позивач правомірно застосовував звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки квартир Державній іпотечній установі, оскільки керувався в своїх діях офіційними розясненнями центрального податкового органу.

Натомість, вжиті в Акті перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року висновки про порушення Позивачем вимог Закону не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім наведеного, судом встановлено, що при проведенні перевірки ВАТ «Будівельний комплекс»посадовими особами Відповідача були допущені порушення.

Порядок проведення подібних перевірок визначено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (далі Порядок № 327). Згідно п.4.4. цього Порядку 06.09.2010 року ВАТ «Будівельний комплекс»було подано Відповідачу Заперечення до Акту перевірки. Відповідно до абз.5 п.4.4. Порядку №327, -

«За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.»

Згідно з абз.8 п.4.4 Порядку № 327 такий висновок є невідємною частиною матеріалів перевірки та підлягає обовязковому врахуванню при винесенні податкового повідомлення-рішення.

Проте, такий Висновок по Запереченням № 150 від 06.09.2010 року наданий Відповідачем 08.09.2010 року листом № 6374/10123-1 не відповідає вимогам абз.5 п.4.4. Порядку № 327. Зокрема, не наведено позиції ДПІ по кожному з питань, порушених в запереченнях. Зокрема, відсутнє обґрунтування хибності викладених у Запереченнях доводів про:

- суперечність формулювання «поставки житла»вжитим в Акті перевірки, його визначенню даному пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»

- наявність розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 , яке суперечить висновкам Акту перевірки

- не врахування висновками Акту перевірки вимог ст. 331 Цивільного кодексу України, щодо виникнення права власності на нерухоме майно лише після вводу обєкту в експлуатацію.

- неправильність розрахунку суми податкових зобовязань, що на думку Відповідача мали бути нараховані, та потребу розраховувати суму ПДВ у складі отриманих коштів, а не понад них.

Проте, у листі відповіді Відповідача повторено зміст Акту перевірки та додано речення «Факти викладені в запереченнях, наданих підприємством не спростовують висновки викладені в акті перевірки від 31.08.2009 року № 2184/23-1/22098330»

Наведене додатково підтверджує незаконність оспорюваного повідомлення-рішення, що прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням п.4.4. Порядку № 327 .

Окрім того, суд констатує, що згідно відомостей Акту перевірки № 2184/23-1/ 22098330 від 31.08.2010 року, - планова виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводилась за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. В той же час, будівництво будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай, з ведення Позивачем відповідного бухгалтерського та податкового обліку, проводилось з жовтня 2006 року. Таким чином висновок Відповідача про відсутність нарахування Позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість щодо операцій по вказаному будинку є таким, що виходить за межі періоду перевірки. Натомість, Позивачем представлено попередній Акт його перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді за попередній період, яким не виявлено відповідних податкових порушень.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», слід визнати протиправними у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч.3. ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин оскаржене податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», слід визнати недійсним, протиправними та скасувати, задоволивши у цій частині позовні вимоги.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено на користь сторони, що не є субєктом владних повноважень, всі понесені нею документально підтверджені судові витрати присуджуються їй з Державного бюджету. Таким чином, із державного бюджету на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) згідно квитанції № 8 від 24.09.2010 року.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсними, протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень.

3. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Маєцька Н.Д.

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої: судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Сідей І.І.,

та сторін, які беруть участь у справі:

представників позивача: Олійник Є.П., Олійник Є.І., Чорнак В.В.

представника відповідача: Барановська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.04.2011 року.

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Будівельний комплекс» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до субєкта владних повноважень Державної податкової інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідач необґрунтовано визначив податкове зобовязання по податку на додану вартість у звязку із реалізацією Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» пяти квартир в будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району Закарпатської області Державній іпотечній установі (ідентифікаційний код 33304730, місцезнаходження м. Київ, в. Грінченка,1) на загальну суму 2047950,00 грн. Позивач стверджує, що в даному випадку ним було правомірно застосовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки житла, передбачене пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», та не нараховано податкових зобовязань з отриманих від Державної іпотечної установи коштів. На думку Позивача, операцією з першої поставки житла, яка підлягала оподаткуванню за вказаними нормами, є отримання ним послуг зі спорудження вказаного будинку. Також він вважає, що податкова перевірка, за результатами якої складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена з істотними порушеннями законодавства. Зокрема, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, - в частині відсутності обовязкового обґрунтування у висновку на заперечення Позивача позиції податкового органу по кожному пункту заперечень, та охоплення висновками перевірки періоду, що виходив за межі періоду, що перевірявся.

Представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити із підстав, що наведені у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Відповідач проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у письмовому запереченні проти позову. Зокрема, зазначає, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки житла, передбачене пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюється на реалізацією Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» пяти квартир в будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району Закарпатської області Державній іпотечній установі. Відповідач стверджує, що з врахуванням п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», першою оподатковуваною поставкою житла може вважатися виключно передання права власності на готове новозбудоване житло до особи іншої, ніж перший власник такого житла. На думку Відповідача, поставка Позивачем квартир Державній іпотечній установі є першою поставкою житла, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Не включення Позивачем до обєкту оподаткування податком на додану вартість коштів у сумі 2047950,00 грн., отриманих ним за поставленні квартири, та не нарахування на них податкових зобовязань у сумі 409590, 00 грн. Відповідач вважає порушенням п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Проведену перевірку Відповідач називає законною та здійсненою з дотриманням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з наведених вище мотивів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення повністю, виходячи із наступного.

18 грудня 2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області за № 1809 зареєстровано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта 20-квартирного житлового будинку з гаражами та індивідуальним опаленням по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (нове будівництво). Відповідно до вказаного Акту будівництво будинку здійснено Позивачем, як Генеральним підрядником, на підставі Розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2006 року № 600. Відповідно до представленої Позивачем первинної бухгалтерської документації щодо оплачених ним третім особам послуг зі спорудження будинку по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району, включаючи вартість придбаних будівельних матеріалів за період з 01.07.2006 р. по 30.10.2009 років (з початку виконання підготовчих робіт і до завершення виконання оздоблювальних внутріквартирних робіт) було отримано послуги від третіх осіб по спорудженню даного житлового будинку на загальну суму 5150191,00 гривень. Факт отримання Позивачем зазначених послуг зі спорудження будинку Відповідачем не заперечується та визнається про це вказано представником Відповідача на судовому засіданні.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. N 962-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов»затверджено «Перелік житлових будинків та об'єктів незавершеного житлового будівництва для придбання квартир Державною іпотечною установою для громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов». До Переліку включено житловий будинок по в. Шевченка, 40, в якому 5 квартир загальною площею 499,5 м2 підлягають відчуженню ВАТ «Будівельний комплекс»до Державної іпотечної установи за ціною 2047950,00 грн.

22.08.2009 року між ВАТ «Будівельний комплекс»та Державною іпотечною установою укладено 2 договори купівлі продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими № 4102 та 4104.

Предметом Договору р.№ 4102 були квартири № 11, 13 та 19 будинку по в. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району. Предметом договору р.№ 4104 були квартири № 2 та № 10 вказаного будинку. Всі інші умови обох договорів купівлі-продажу, окрім їх предмету, є ідентичними.

Право власності на вказані квартири до укладення договору належало Позивачу на підставі Свідоцтв про право власності на квартири, що продаються, виданим згідно Рішення Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Ужгородського району № 322 від 18.12.2008 року та зареєстрованих в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна. Загальна площа квартир, що відчужувались за вказаними договорами становила 499,5 м2, загальна вартість 2047950,00 грн. .

Вказані площа та ціна квартир відповідали вимогам Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. N 962-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов».

П.2.1. обох вказаних договорів визначено наступне: «На підставі п.5.1.20 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»продаж готових квартир, що є предметом даного договору, звільнено від оподаткування ПДВ, у звязку з тим, що продаж даних квартир є другою поставкою житла, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість».

Інших положень, щодо включення податку на додану вартість до ціни квартир, що продаються, договори не містять.

Сторонами справи не оспорювались в судовому порядку вказані положення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу) від 22.08.2009 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими № 4102 та 4104.

На виконання вказаних договорів ВАТ «Будівельний комплекс»передано визначені договорами квартири Державній іпотечній установі, а Державною іпотечною установою перераховано Позивачу 2047950,00 грн. без включення до цієї суми ПДВ.

На підставі виданого Відповідачем направлення від 27.07.2010 року № 23-1/1705 - проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, про що складено Акт перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року.

В Акті перевірки (стор.23 24 Акту) міститься твердження про те, що

«Враховуючи вищезазначене, операцією з першої поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлювальних документів) на готове новозбудоване житло на першого власника.

Як вже було зазначено, ВАТ «Будівельний комплекс»здійснював будівництво житла, тобто, при оформленні права власності вищезазначених квартир на себе, як власника, передача права власності новому власнику не відбувалася.

Таким чином, перевіркою встановлено, що передача права власності на вищезазначені квартири відбулася при реалізації ВАТ «Будівельний комплекс»квартир Державній іпотечній установі.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що ВАТ «Будівельний комплекс»в порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, при реалізації квартир Державній іпотечній установі на загальну суму 2047950,00 грн. не нараховано податкові зобовязання на загальну суму 409590, 00 грн. (2047950,00 грн. х 20%)».

Головою правління Позивача Акт перевірки було підписано 02.09.2010 року із зауваженням про непогодження з висновками Акту та наданням заперечень у встановлений строк.

06.09.2010 року листом № 150 Позивачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Заперечення до вказаного акту перевірки. В запереченнях Позивач:

- не погоджувався з формулюванням «поставки житла»вжитим в Акті перевірки, посилаючись на його суперечність визначенню даному пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(щодо можливості віднесення «поставки послуг зі спорудження»до «поставки житла»).

- зазначав про наявність розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 , яке стверджує про можливість віднесення до поставки житла також і поставки послуг з його спорудження. Посилався на вимоги підпункту 4.4.2 (г) пункту 4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р.№ 2181-III, які називають вказане розяснення обовязковим, офіційним і таким, що має вищий пріоритет над іншими розясненнями контролюючих органів.

- посилався на не врахування висновками Акту перевірки вимог ст. 331 Цивільного кодексу України, щодо виникнення права власності на нерухоме майно лише після вводу обєкту в експлуатацію. До цього моменту, згідно заперечень, передача права власності не є можливою, а виключно поставка послуг зі спорудження житла

- стверджував про неправильність розрахунку суми податкових зобовязань, що на думку Відповідача мали бути нараховані. Зокрема, посилався на потребу розраховувати суму ПДВ у складі отриманих коштів, а не понад них.

08.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було надіслано ВАТ «Будівельний комплекс» лист № 6374/10/23-1 - «Про розгляд заперечення». У вказаному листі були повторені всі обґрунтування наявності порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», які вже зазначались в Акті перевірки. Окремого обґрунтування позиції Відповідача стосовно кожного питання висловленого в Запереченнях - вказаний лист не містить.

За наслідками перевірки, 10.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було винесено податкове повідомлення-рішення №0002402341/0, яким визначено ВАТ «Будівельний комплекс»податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»

Встановлені судом обставини підтверджують існування спору між сторонами в частині визначення у описаній ситуації «першої поставки житла», яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Таке визначення наведене в п.1.4. ст.1, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинною на момент проведення відповідних господарських операцій та на час перевірки. Зокрема, згідно п.1.4 ст.1 цього закону надано визначення термінів «поставка товарів»та «поставка послуг».

Термін «поставка житла»визначено пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема:

«5.1. Звільняються від оподаткування операції з: …

… 5.1.20. поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках;»

Визначення «першої поставки житла», надане пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»є спеціальною нормою, по відношенню до п.1.4 даного Закону. Вказана норма передбачає, що для цілей даного підпункту, тобто для звільнення від оподаткування, застосовується визначення «першої поставки житла»надане вказаним підпунктом, а не загальні визначення «поставки товарів»чи «поставки послуг», надані п.1.4 закону.

Таким чином, відповідно до пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», першою поставкою житла може бути і поставка готового новозбудованого житла (поставка товарів) і поставка послуг зі спорудження такого житла (поставка послуг).

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено право особи на створення речі і набуття права власності на неї, при цьому право власності на нерухоме майно виникає з моменту введення обєкту в експлуатацію. Відповідно, передача права власності на готове новозбудоване майно можлива лише після введення будинку в експлуатацію. До цього моменту можлива лише поставка послуг зі спорудження житла.

Висновок Акту перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, про те що першою поставкою житла може вважатися виключно операція з передачі права власності (оформлення правовстановлювальних документів) на готове новозбудоване житло на першого власника, - суперечить пп..5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», який передбачає, що до першої поставки житла відноситься також поставка послуг зі спорудження житла.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено доказами - відповідною первинною бухгалтерською документацією, та не заперечується Відповідачем, що ВАТ «Будівельний комплекс»фактично отримано і оплачено послуги від третіх осіб зі спорудження житла 20-квартирного житлового будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай Ужгородського району (включаючи вартість придбаних будівельних матеріалів) на загальну суму 5150191,00 гривень. Вказана вартість понад удвічі перевищує вартість квартир, переданих Державній іпотечній установі (2047950,00 грн.). Відповідно, поставка третіми особами послуг зі спорудження житла ВАТ «Будівельний комплекс» підпадає під визначення першої поставки житла, наведене в пп.5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». За правилами встановленими пп.3.1.4 п.3.1. ст.3 даного Закону, постачальники таких послуг платники ПДВ, зобовязані включити до обєкту оподаткування за відповідний період вартість вказаних поставок та нарахувати з них податкові зобовязання.

Згідно підпункту 4.4.2 (г) пункту 4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), в редакції, що була чинною на момент проведення відповідних господарських операцій та на час перевірки - «податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування…

Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.»

Таким чином, в питаннях, що стосуються визначення правомірності дій платників податків, Державна податкова інспекція у м. Ужгороді повинна була керуватись у тому числі офіційними розясненнями Державної податкової адміністрації України. Окремі з цих розяснень стосуються обставин даної справи.

Зокрема, листом ДПА України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 визначено , що «У ситуації, описаній у запиті, коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе, така операція оформлення житла і є першою поставкою цього житла, оскільки підприємством-забудовником фактично отримано послуги із спорудження такого житла.

У зв'язку з цим подальші операції з продажу такого житла вже не будуть вважатися операцією з першої поставки житла та підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з пп.5.1.20 ст.5 Закону.».

Листом ДПА України від 07.03.2007 р. N 1102/Ж/16-1515-20,визначено , що «Частина податкових зобов'язань в процесі будівництва такого житла повинна бути нарахована забудовником поетапно на підставі актів про виконання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника (установника).

Подальші операції з продажу (безкоштовної передачі) житла, оподаткованого згідно з правилом першої поставки, підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з підпунктом 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону»

Листом ДПА України від 03.06.2009 р. N 11586/7/16-1517-26 визначено , що «з метою визначення першої поставки житла потрібно розглядати дві операції:

- поставку послуг із спорудження житла (коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе);

- передання готового новозбудованого житла у власність покупця (коли замовник будівництва за договором купівлі-продажу продає квартиру фізичній особі).»

Зазначені розяснення ДПА України дозволяють Позивачу застосовувати звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з подальшого відчуження житла, після фактичного отримання ним послуг із його спорудження та оформлення на себе правовстановлювальних документів. Відповідно до наведених розяснень продаж оформлених на ВАТ «Будівельний комплекс»квартир Державній іпотечній установі повинен вважатися другою поставкою житла, яка за правилами пп.5.1.20 п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільнена від оподаткування ПДВ.

Наведене підтверджує, що Позивач правомірно застосовував звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки квартир Державній іпотечній установі, оскільки керувався в своїх діях офіційними розясненнями центрального податкового органу.

Натомість, вжиті в Акті перевірки № 2184/23-1/22098330 від 31.08.2010 року висновки про порушення Позивачем вимог Закону не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім наведеного, судом встановлено, що при проведенні перевірки ВАТ «Будівельний комплекс»посадовими особами Відповідача були допущені порушення.

Порядок проведення подібних перевірок визначено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (далі Порядок № 327). Згідно п.4.4. цього Порядку 06.09.2010 року ВАТ «Будівельний комплекс»було подано Відповідачу Заперечення до Акту перевірки. Відповідно до абз.5 п.4.4. Порядку №327, -

«За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.»

Згідно з абз.8 п.4.4 Порядку № 327 такий висновок є невідємною частиною матеріалів перевірки та підлягає обовязковому врахуванню при винесенні податкового повідомлення-рішення.

Проте, такий Висновок по Запереченням № 150 від 06.09.2010 року наданий Відповідачем 08.09.2010 року листом № 6374/10123-1 не відповідає вимогам абз.5 п.4.4. Порядку № 327. Зокрема, не наведено позиції ДПІ по кожному з питань, порушених в запереченнях. Зокрема, відсутнє обґрунтування хибності викладених у Запереченнях доводів про:

- суперечність формулювання «поставки житла»вжитим в Акті перевірки, його визначенню даному пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»

- наявність розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 р. N 12887/7/16-1517-26 , яке суперечить висновкам Акту перевірки

- не врахування висновками Акту перевірки вимог ст. 331 Цивільного кодексу України, щодо виникнення права власності на нерухоме майно лише після вводу обєкту в експлуатацію.

- неправильність розрахунку суми податкових зобовязань, що на думку Відповідача мали бути нараховані, та потребу розраховувати суму ПДВ у складі отриманих коштів, а не понад них.

Проте, у листі відповіді Відповідача повторено зміст Акту перевірки та додано речення «Факти викладені в запереченнях, наданих підприємством не спростовують висновки викладені в акті перевірки від 31.08.2009 року № 2184/23-1/22098330»

Наведене додатково підтверджує незаконність оспорюваного повідомлення-рішення, що прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням п.4.4. Порядку № 327 .

Окрім того, суд констатує, що згідно відомостей Акту перевірки № 2184/23-1/ 22098330 від 31.08.2010 року, - планова виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводилась за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. В той же час, будівництво будинку по в. Шевченка, 40 с. Минай, з ведення Позивачем відповідного бухгалтерського та податкового обліку, проводилось з жовтня 2006 року. Таким чином висновок Відповідача про відсутність нарахування Позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість щодо операцій по вказаному будинку є таким, що виходить за межі періоду перевірки. Натомість, Позивачем представлено попередній Акт його перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді за попередній період, яким не виявлено відповідних податкових порушень.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», слід визнати протиправними у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч.3. ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин оскаржене податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень за порушення п.1.4. ст.1, пп.3.1.4 п.3.1. ст.3, пп.5.1.20. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», слід визнати недійсним, протиправними та скасувати, задоволивши у цій частині позовні вимоги.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено на користь сторони, що не є субєктом владних повноважень, всі понесені нею документально підтверджені судові витрати присуджуються їй з Державного бюджету. Таким чином, із державного бюджету на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) згідно квитанції № 8 від 24.09.2010 року.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсними, протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002402341/0 від 10.09.2010 року, яким Позивачу визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 614385, 00 гривень.

3. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Маєцька Н.Д.

Суддя Маєцька Н.Д.