Постанова № 14525524, 25.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2011 р. справа № 2а-28145/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс»

до відповідачів1. Державної податкової інспекції у м. Торезі,

2. Державної податкової адміністрації України в Донецькій області,

3. Головного державного податкового ревізора інспектора

державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_9,

4.Головного державного податкового ревізора інспектора державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_10

про визнання протиправними та незаконними дій та визнання недійсним рішення про

застосування штрафних санкцій

за участі представника позивача Ратнікової Є.М.

представника відповідача 1 Мочкаєва Ю.І.

представника відповідача 2 Чекайлова А.Е.

відповідача 3 ОСОБА_9

відповідача 4 не зявився

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі, у якому просить визнати незаконними та протиправними дії відповідача по постановленню рішення про застосування фінансових санкцій на підставі неіснуючого акту перевірки №0026/05/24/23/20324667 від 04.03.2010р. відповідачем позивача як СПД і платника податків; визнати недійсним постановлене рішення про застосування штрафних санкцій від 16.03.2010р. за №0000352320 ДПІ у м.Торез Донецької області на суму 10052,55 грн.

В подальшому до початку вирішення справи по суті позивач звернувся до суду з завою, у якій змінив предмет позову та додатково до первинно заявлених вимог просив визнати протиправним невиконання ДПІ у м. Торезі Донецької області припису висновку ДПА в Донецькій області по результатам розгляду акту перевірки від 25.02.2010 р. по наданню ДПА в Донецькій області зазначених у висновку документів; визнати незаконним і протиправним порушення ДПА в Донецькій області Порядку проведення перевірки позивача, позбавлення позивача права на заперечення і бездіяльність по прийняттю рішення по результатам перевірки позивача; визнати незаконними і протиправними дії перевіряючих посадових осіб ДПА в Донецькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_10. по проведенню інвентаризації матеріально-товарних цінностей, внесення в акт перевірки від 25.02.2010р. невідповідних дійсності фактів; визнати, що рішення про застосування фінансових санкцій до позивача постановлено неналежною особою ДПІ у м. Торез.

Ухвалою від 11.01.2011 року до участі у справі було залучено в якості відповідачів Державну податкову адміністрацію у Донецькій області, головного державного податкового ревізора інспектора державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_9, головного державного податкового ревізора інспектора державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_10.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16 березня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Торезі було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352320 на суму 10052,55 грн., яке надійшло поштою супровідним листом № 2403/10/23-312 від 16.03.2010р. Позивач не згодний з зазначеним рішенням у повному обсязі. Зазначає, що рішення прийняте на підставі акту № 0026/05/24/23/20324667 від 04.03.2010р., якого не існує, він не складався працівниками відповідача-2 і не надавався позивачу для ознайомлення. Наказу про перевірку позивача відповідач-1 не видавав, тому приймати рішення не вправі. На всі запити позивача до відповідача-1 з проханням надати акт перевірки за вказаним номером для ознайомлення, такий акт наданий не був, а було пояснено, що 04.03.2010р. це дата не складання акту, а дата реєстрації в ДПІ в м. Торезі іншого акту акту перевірки №0119/05/99/23/20524667 від 25.02.20201р., складеного представниками іншого органу ДПА в Донецькій області. Відповідач-1 порушив десятиденний термін постановлення рішення за результатами перевірки, який передбачений п. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що в пакеті документів, який 04.03.2010р. було надіслано до ДПІ в м. Торезі, виявися висновок без дати та номеру до акту перевірки від 25.02.2010р. В пункті 4 зазначеного висновку встановлена необхідність забезпечення надання документів, відсутніх на момент перевірки до ДПА у Донецькій області до прийняття рішення. У звязку з цим позивач дійшов висновку, що прийняття рішення за результатами перевірки після отримання відсутніх документів має саме ДПА у Донецькій області. Зазначений висновок ДПІ у м. Торезі не виконаний. Контроль з боку ДПА України в Донецькій області за виконанням зазначеного припису відсутній. Позивач вважає, що результатом цих протиправних дій (бездіяльності) стало прийняття спірного рішення. Крім того позивач вказує на те, що акт виїзної перевірки в порушення п. 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства має бути підписаний посадовими особами СПД і посадовими особами органу державної податкової служби. Всупереч п. 4.4 зазначеного Порядку висновки перевірки не пропонувались посадовим особам позивача для надання заперечень, не розяснювались їх права, які передбачені ст.57 Конституції України. Що стосується самого порушення, то позивач вважає, що в порушення п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем 2 протиправно без згоди керівника було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей в магазині. Відомості про самочинно описані товарно-матеріальні цінності перевіряючі особи безпідставно віднесли до Акту перевірки, як такі, щодо яких не ведеться облік товарних запасів і місце зберігання яких не внесено до ЄДР. Крім того, на думку позивача, зазначивши в акті перевірки про невідповідність сум готівкових коштів на місті розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 68,15грн., перевіряючі особи порушили ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки провели інвентаризацію матеріальних цінностей без згоди (без відома) керівника. Також зазнає, що режим роботи магазину з 7.00 по 21.00 годину щоденно без перерви. Перевіряючі особи при визначенні розміру коштів на місті проведення розрахунків відомості Х - звіту РРО, на якому стоїть час 12год. 30 хв. замість Z - звіту, який вважаэться денним звітом. Тобто виходили не з результатів роботи за день, а з поточного моменту торгівлі, коли продавець, внаслідок відсутності необхідної купюри використовував власні гроші щоб обслужити покупця. Денним звітом позивач вважає саме Z-звіт, який інспекторами не перевірявся. Крім того, відповідно до листа № 18 від 10.03.2010р. позивачем до ДПІ у м. Торезі були надані: реєстраційне свідоцтво, довідка про опломбування РРО, попередня книга КОРО №8, діюча книга КОРО №9, довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР, відомості обліку руху алкогольних напоїв. Ці відомості на думку позивача повністю спростовують висновки акту перевірки. З огляду на викладене, позивач вважає, що всі вищезазначені дії перевіряючи осіб були незаконними і призвели до протиправних висновків про порушення ТОВ «Скіф-Сервіс» вимог законодавства як підстави для застосування до нього фінансових санкцій.

Представник позивача в судове засідання заявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача - 1, ДПІ у м. Торезі в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 04.01.11р. №3/10/10-012-3, від 20.01.2011р. за № 744/10/10-012-1 та від 02.03.2011р. за № 533/10/10-012-3. Посилаючись на Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та підзаконні нормативно-правові акти до них вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352320 від 16.03.2010 року на суму 10052,55 грн. застосовано правомірно, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник відповідача - 2, ДПА в Донецькій області в судове засідання зявися, адміністративний позов також мне визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 28.01.2011р. та від 03.03.2011р. Посилаючись на Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355, Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534, також вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352320 від 16.03.2010 року на суму 10052,55 грн. застосовано правомірно та відповідає нормам діючого законодавства, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідач - 3 в судове засідання зявилася, адміністративний позов не визнала, підтримала позицію ДПА в Донецькій області.

Відповідач - 4 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не надходило.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів 1, 2, відповідача - 3 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області за адресою: 86600, Донецька область, м. Торез вул. Піонерська, 1, як юридична особа, код ЄДРПОУ 20324667 та знаходиться на податковому обліку у ДПІ м. Торезі.

25.02.2010р. посадовим особами ДПА у Донецькій області - головним державним податковим ревізором інспектором Державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_9, головним державним податковим ревізором інспектором Державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_10 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні, ст. 15, ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», направлень на проведення перевірки №№ 263, 264 від 12.02.2010 року та наказу ДПА у Донецькій області №27 від 30.01.2010р. «Про затвердження плану перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на лютий 2010 року» була проведена перевірка господарської одиниці магазину субєкта господарської діяльності ТОВ «Скіф-сервіс» розташованого за адресою: Донецької області, м. Торез, вул. Піонерська, 1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів. Перевірка була проведена у присутності продавця зазначеного магазину ОСОБА_8 Перед початком перевірки остання, була ознайомлена з особовими посвідченнями податкових інспекторів та направленнями на перевірку. Другі примірники направлень були вручені їй під підпис та зроблено запис у Книзі обліку перевірок ТОВ «Скіф-Сервіс».

В ході перевірки посадовими особами ДПА у Донецькій області було встановлено порушення п.п. 6, 12, 13 ч. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині:

·не відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 68,15 грн. (сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 325,70 грн., сума, зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, склала -257,55 грн. (325,70-257,55 =68,15 грн.));

·не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 4685,90 грн.;

·не зберігання в господарській одиниці книги обліку розрахункових операцій.

За результатами перевірки був складений акт, який зареєстрований у ДПА в Донецькій області під № 119/05/99/23/20324667 від 26.02.2010р. і на протязі трьох робочих днів 01.03.2010р. (вих. №3043/7/23-113-2) направлений до ДПІ у м. Торезі для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Акт перевірки ТОВ «Скіф-сервіс» з додатками надійшов до ДПІ у м. Торезі 04.03.2010 року (вх. №1219/8) де був зареєстрований за № 0026/05/24/23/20324667 (надалі - Акт перевірки).

Пунктом 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340,00гн.)

Статтею 21 того самого Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 х 4685,90 грн. = 9371,80 грн.).

Статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (68,15 грн.х5=340,75 грн.).

На підставі Акту перевірки, відповідно до перелічених норм та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем-1 було прийняте рішення №0000352320 від 16.03.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10052,55 грн. (340,00 грн. + 9371,80 грн. + 340,75 грн. = 10052,55грн.).

Позивач не згодний з даним рішенням в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (надалі Закон «Про застосування РРО») органами державної податкової служби України надано право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи державної податкової адміністрації безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції.

Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», вважаються позаплановими.

Таким чином, обмеження, яке встановлене ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відносно надіслання повідомлення про проведення перевірки із зазначенням її дати початку та закінчення не пізніше ніж за 10 днів в даному випадку не застосовується. Крім того, зазначені вимоги відносяться до перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Перевірками по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку не перевіряється повнота нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі направлень, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ТОВ «Скіф-сервіс» відбулась на підставі направлень на проведення перевірки №№ 263, 264 від 12.02.2010 року та наказу ДПА у Донецькій області №27 від 30.01.2010р. «Про затвердження плану перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на лютий 2010 року».

Згідно з додатком до зазначеного наказу до плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на лютий 2010 року відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб було внесено ТОВ «Скіф-сервіс».

Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з частиною другою цієї статті ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

В той самий час позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправним невиконання ДПІ у м. Торезі Донецької області припису висновку ДПА в Донецькій області по результатам розгляду акту перевірки від 25.02.2010 р. по наданню ДПА в Донецькій області зазначених у висновку документів та визнати незаконним і протиправним порушення ДПА в Донецькій області Порядку проведення перевірки позивача, позбавлення позивача права на заперечення і бездіяльність по прийняттю рішення по результатам перевірки позивача, визнати, що рішення про застосування фінансових санкцій до позивача постановлено неналежною особою ДПІ у м. Торез.

Як вже зазначалось раніше, акт перевірки ТОВ «Скіф-сервіс» з додатками, зокрема висновок до акту перевірки № 009/05/99/20324667 від 25.02.2010р. у відношенні ТОВ «Скіф-сервіс» (а.с. 43), надійшов до ДПІ у м. Торезі 04.03.2010 року. В пункті 4 зазначеного висновку вказано на необхідність забезпечення надання документів, відсутніх на момент перевірки до ДПА України у Донецькій області до прийняття рішення. На думку позивача зазначені приписи не були виконанні відповідачем 1, що призвело до неправомірності прийняття спірного рішення.

Наказом ДПА України від 12.08.2008р. № 534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Цим наказом передбачено, що до акту перевірки можуть додаватися інформативні додатки у вигляді відомостей або таблиць, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються, пояснень, зауважень або заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання щодо виявлених порушень та/або причини ненадання документів, що підтверджують встановлені у ході перевірки порушення.

Висновок до акту перевірки не може вважатися рішенням субєкта владних повноважень, оскільки не спричиняє виникнення, зміну або припинення будь-яких прав і обовязків позивача. Він є службовим документом податкових органів, не визначає податкових зобовязань або штрафних санкцій платників податків.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач не навів норм права, які б передбачали його права або свободи, що були безпосередньо порушені прийняттям, виконанням або невиконанням висновку ДПА в Донецькій області до Акту перевірки.

Що стосується поняття "охоронюваний законом інтерес", тлумачення йому надане Конституційним судом України у рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004(Справа N 1-10/2004). Згідно з ним охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову у частині, що стосується висновку до Акту перевірки. Як вже зазначалося, сам по собі цей висновок безпосередньо не тягне для позивача несприятливих наслідків, тому не порушує його прав, свобод або інтересів.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у цій частині позовних вимог. Таке свідчить про відсутність предмету судового захисту, що обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним невиконання ДПІ у м. Торезі Донецької області припису висновку ДПА в Донецькій області по результатам розгляду акту перевірки від 25.02.2010 р. по наданню ДПА в Донецькій області зазначених у висновку документів.

З аналогічних підстав позовні вимоги щодо визнання незаконним і протиправним порушення ДПА в Донецькій області Порядку проведення перевірки позивача, позбавлення позивача права на заперечення і бездіяльність по прийняттю рішення по результатам перевірки позивача також не підлягають задоволенню. Дані позовні вимоги у разі їх задоволення не спричинять змін у обсязі прав чи обовязків позивача, тому не можуть вважатися належним способом їх захисту.

Як вже зазначалося, наказом ДПА України від 12.08.2008р. № 534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Суд приймає до уваги, що дані рекомендації носять розяснювальний, відомчий характер, не є обовязковим до виконання позивачем через те, що не пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України. Тому з урахуванням приписів п. 2 ч.1, ч. 4 ст. 9 КАС України ці методичні рекомендації застосовуються у частині, що не суперечить іншим нормативно-правовим актам виключно при оцінці дій відповідачів у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 8 Наказу ДПА України від 12.08.2008р. № 534 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» датою акта перевірки є дата підписання акта посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, та посадовими особами субєкта господарювання.

Датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання є дата його реєстрації (не пізніше наступного робочого дня після його складання) у журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС, посадові особи якого здійснювали перевірку такого субєкта.

Датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем державної реєстрації субєкта господарювання є дата його реєстрації (у день отримання такого акта) у журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС за місцем державної реєстрації такого субєкта господарювання.

Рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу ДПС (або його заступник) за місцем реєстрації субєкта господарювання протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки. Рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій вручається керівнику субєкта господарювання (або особі, що його заміщає) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення в установленому порядку та визначені терміни.

Як вже зазначалось раніше, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області за адресою: 86600, Донецька область, м. Торез вул. Піонерська, 1 та знаходиться на податковому обліку у ДПІ м. Торезі.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПА в Донецькій області на наступний день після проведення перевірки (26.02.2010р.) було зареєстровано акт перевірки за № 0119/05/99/23/20324667 і на протязі трьох робочих днів 01.03.2010р. (вих. №3043/7/23-113-2) направлено до ДПІ у м. Торезі,Ю тобто за місцем реєстрації. Акт перевірки ТОВ «Скіф-сервіс» з додатками надійшов до ДПІ у м. Торезі 04.03.2010 року (вх. №1219/8) де був зареєстрований за № 0026/05/24/23/20324667. Отже, реєстрація акту перевірки була проведена під № 0026/05/24/23/20324667 у ДПІ м. Торезі, а тому спірне рішення прийняте на підставі існуючого акту.

16.03.2010 року керівником ДПІ у м. Торезі (тобто на протязі 10 робочих днів) було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Скіф-сервіс» № 0000352320 в розмірі 10052,55 грн.

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 16.03.2010 року було направлено рекомендованим листом платнику податків і відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 1237912 отримано ТОВ «Скіф-сервіс» 22.03.2010р.

Право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у відповідності до п. 11 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» мають органи державної податкової служби, до яких належить у тому числі відповідач-1. Крім того, п. 6 ч.1 ст. 10 того самого Закону передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій належить забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, рішення відповідача-1 про застосування до ТОВ «Скіф-сервіс» штрафних (фінансових) санкцій було прийняте на підставі наявного у матеріалах справи акту перевірки, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконними та протиправними дій відповідача по постановленню рішення про застосування фінансових санкцій на підставі неіснуючого акту перевірки №0026/05/24/23/20324667 від 04.03.2010р. відповідачем позивача як СПД і платника податків та визнання, що рішення про застосування фінансових санкцій до позивача постановлено неналежною особою ДПІ у м.Торез задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними і протиправними дій перевіряючих посадових осіб ДПА в Донецькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_10. по проведенню інвентаризації матеріально-товарних цінностей, внесення в акт перевірки від 25.02.2010р. невідповідних дійсності фактів суд зазначає наступне.

Розділом 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА від 12.08.08р. № 534 встановлено, що фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до зазначених Методичних рекомендацій. У Відомості зазначаються назва та код суб'єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об'єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки. Перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості.

У свою чергу, інвентаризація - це періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69 для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Результати перевірок інвентаризацій оформляються відповідним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку, відповідачами 3 та 4 під час перевірки було визначено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) суб'єкта господарювання, що підтверджується відповідними відомостями.

Складання цих відомостей обумовлено реалізацією функцій з контролю за дотриманням вимог ст. 6 Закону України «Про застосування РРО», а не цілями, з якими має проводитися інвентаризація.

Позивачем в судовому засіданні не додано доказів, які підтверджують проведення ДПА України в Донецькій області саме інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в магазині позивача у відповідності до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання незаконними і протиправними дій перевіряючих посадових осіб ДПА в Донецькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_10. по проведенню інвентаризації матеріально-товарних цінностей, внесення в акт перевірки від 25.02.2010р. невідповідних дійсності фактів задоволенню не підлягають.

Що стосується порушення позивачем норм Закону України «Про застосування РРО» суд виходить з наступного.

1. Як вже зазначалось раніше, у Акті перевірки була відображена не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 68 грн. 15 коп.

Відповідно до ч. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з опису наявності коштів від 25.02.2010р. (а.с. 85) та п.п.2.2.13 п. 2.2. розділу 2 Акту перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 325,70 грн.

Відповідно до положень «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199, Z-звіт це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній памяті та занесенням її до фіскальної памяті реєстратора розрахункових операцій, тобто, це звіт, який складається з урахуванням всіх операцій з початку і до кінця дня, є накопичувальним до загальної бази даних РРО.

Х-звіт це денний звіт без обнуління інформації в оперативній памяті, тобто, це звіт який дозволяє, перевірити пам'ять реєстратора розрахункових операцій в будь-який момент з початку дня і не є накопичувальним до загальної бази даних РРО. Сума коштів, відповідно до зазначеного звіту склала 253грн.

Сума коштів, зазначена в денному звіті РРО позивача склала 257,55 грн. (а.с. 84). Таким чином, невідповідність сум готівкових коштів склала 325,70 грн. - 257,55 грн. = 68,15грн. Позивачем наведені обставини не спростовані.

Посилання позивача на пояснення продавця ОСОБА_8, з яких вбачається, що сума грошових коштів у розмірі 68,15грн. була присутня внаслідок того, що на момент торгівлі у останній були відсутні необхідні купюри, а тому вона використала власні гроші щоб обслужити покупця до уваги судом не приймаються.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування РРО» місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 23 «Порядку проведення торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006р., встановлено заборону зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Як вже зазначалось, статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (68,15 х 5 = 340,75 грн.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 340,75 грн. Тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000352320 від 16.03.2010р. у частині застосування санкцій у розмірі 340,75 грн. задоволенню не підлягають.

2. Що стосується порушення п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» суд виходить з наступного.

Як зазначено в Акті перевірки до перевірки реєстраційне свідоцтво, довідка про опломбування РРО, попередня книга КОРО, діюча книга КОРО надані не були.

Згідно з зазначеною нормою суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про застосування РРО» передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання наданих вказаним положенням Закону повноважень наказом ДПА України від 01.12.2000, № 614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298) затверджені Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок та Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги).

Відповідно до п. 4.6 останнього субєкт господарювання повинен забезпечити:

·ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

·зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

·друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

·зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

Відповідно до вимог п. 7.5 ст. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок використання книги обліку розрахункових операцій зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО.

Пунктом 7.2 цього Порядку субєкт господарювання зобовязаний забезпечити зберігання у господарській одиниці довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та останньої використаної книги ОРО. Зазначене не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі.

Таким чином, вимогами законодавства щодо зберігання останньої книги ОРО та розрахункової книжки є не тільки строк такого зберігання, а й місце зберігання.

На підставі Акту перевірки в судовому засіданні встановлено та не спростовано позивачем, що на момент проведення перевірки у магазині позивача зазначені вище документи надані не були. Тому ДПІ м. Торезі мала законні підстави, відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» застосовувати до ТОВ «Скіф-Сервіс» штрафні санкції за не зберігання у встановленому законом порядку книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книги (340грн.).

Суд не приймає до уваги надані позивачем у судовому засіданні книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку, оскільки це не спростовує їх відсутність у господарській одиниці на момент перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування фінансових санкцій у розмірі 340,00 грн. Тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000352320 від 16.03.2010р. у частині застосування санкцій у розмірі 340,00 грн. задоволенню не підлягають.

3. Що стосується порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО», у акті перевірки відображена реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 4685,90 грн. При вирішенні спору у цій частині суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки відповідачами 3 та 4 зазначено, що в ході проведення перевірки встановлене не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в сумі 4685 грн. згідно додатку до акту перевірки. Продавець ОСОБА_8 від пояснень відмовилася, на момент перевірки накладні на товар, що реалізується, не надані, будь-які інші документи також не надані. Акт перевірки з боку субєкта господарювання не підписаний через відмову продавця ОСОБА_8 від підпису, що засвідчено підписами інспекторів, які проводили перевірку, що підтверджується актом відмови від підписання матеріалів перевірки № 0120/05/99/23/20329667 від 25.02.2010р.

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачами 3 та 4 за участю продавця позивача ОСОБА_8 були складені відомості фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), що виявлені під час перевірки (а.с. 86). Згідно з ними, вартість фактичних залишків товарів, які наявні у магазині, склала 4685,9 грн. Відомості підписані продавцем та засвідчені трикутною печаткою позивача.

За наведених обставин відповідач відобразив у акті перевірки порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону «Про застосування РРО».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування РРО» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 того самого закону визначено, що облік товарних запасів ведеться юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 892/4185, затверджена Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Згідно з цією інструкцією облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу ведеться на рахунку 28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування (розділ 1 клас 2 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N168/704, записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 вказаного Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п. 2.2 Положення).

Для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства наказом Міністерства статистики України від 21 червня 1996 р. N 193затверджена форма накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11).

З наведених норм випливає, що облік товарних запасів юридичною особою полягає у веденні на підставі первинних документів записів у регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 28 "Товари" щодо руху товарно-матеріальних цінностей, які надійшли на підприємство. Документами, що підтверджують переміщення товарно-матеріальних цінностей (у тому числі між матеріально відповідальними особами) є накладні форми N М-11.

Таке є вимогою щодо документального забезпечення обліку товарних запасів, який відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування РРО» повинний вестися будь-якою юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному стандартами бухгалтерського обліку.

Встановлення таких вимог обумовлено необхідністю забезпечення можливості перевірки дотримання інших приписів законодавства. Зокрема передбаченого п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування РРО» обовязку субєкта підприємницької діяльності здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в обліку товарних запасів.

Відсутність даних такого обліку та передбачених порядком його ведення первинних документів на момент перевірки унеможливлює перевірку знаходження у продажу товарів саме підприємства та застосування санкцій за реалізацію не облікованого товару (ст. 20 Закону «Про застосування РРО»).

Під час перевірки позивача первинні документи та регістри бухгалтерського обліку особам, які проводили перевірку, надані не були. Так само вони не були надані до ДПА в Донецькій області і після її закінчення, хоча вимагалися у п. 4.3 Акту перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист №19 від 10.03.2010 р., з яким були надані певні документи до ДПІ у м. Торезі. Перелічені у ньому документи надані не до того податкового органу, який наведений у Акті перевірки. Крім того, надання копії відомостей обліку руху алкогольних напоїв не може у повній мірі підтверджувати ведення обліку товарних запасів позивачем, оскільки не були надані документальні підтвердження наведених у них даних (накладні на придбання продукції, накладні на внутрішнє переміщення, тощо).

Суд також не приймає до уваги надані у судове засідання відомості обліку руху алкогольних напоїв станом на 01.02.2010 року. Відповідно до п. 3.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. З наданої позивачем копії відомостей обліку руху алкогольних напоїв не вбачається підприємства, яким ці відомості ведуться, не зазначено, обліковим регістром за яким рахунком (субрахунком) ці відомості є. Інших документів на підтвердження ведення обліку товарних запасів належним чином позивач під час перевірки, та під час судового розгляду не надав.

У звязку з цим висновки відповідача про порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації є правомірними.

Спірне рішення прийняте відповідачем 1, зокрема на підставі ст. 21 Закону «Про застосування РРО», згідно з якою за порушення порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання до субєкта підприємницької діяльності, який не веде облік товарів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4685,90грн. х2= 9371, 80 грн.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування фінансових санкцій у розмірі 9371,80 грн. Тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000352320 від 16.03.2010р. у частині застосування санкцій у розмірі 9371,80 грн. задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Торезі, Державної податкової адміністрації України в Донецькій області, Головного державного податкового ревізора інспектора Державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_9, Головного державного податкового ревізора інспектора державної податкової адміністрації у Донецькій області ОСОБА_10 про визнання незаконними та протиправними дій відповідача по постановленню рішення про застосування фінансових санкцій на підставі неіснуючого акту перевірки №0026/05/24/23/20324667 від 04.03.2010р. відповідачем позивача як СПД і платника податків; визнання недійсним постановленого рішення про застосування штрафних санкцій від 16.03.2010р. за №0000352320 ДПІ у м.Торез Донецької області на суму 10052,55 грн.; визнання протиправним невиконання ДПІ у м. Торезі Донецької області припису висновку ДПА в Донецькій області по результатам розгляду акту перевірки від 25.02.2010 р. по наданню ДПА в Донецькій області зазначених у висновку документів; визнання незаконним і протиправним порушення ДПА в Донецькій області Порядку проведення перевірки позивача, позбавлення позивача права на заперечення і бездіяльність по прийняттю рішення по результатам перевірки позивача; визнання незаконними і протиправними дій перевіряючих посадових осіб ДПА в Донецькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_10. по проведенню інвентаризації матеріально-товарних цінностей, внесення в акт перевірки від 25.02.2010р. невідповідних дійсності фактів; визнання, що рішення про застосування фінансових санкцій до позивача постановлено неналежною особою ДПІ у м. Торез відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 25 березня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 30 березня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.