Постанова № 14525423, 31.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-3560/10/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Голуб В.А.

при секретарі                                                  Пітель В.М.

за участю:

прокурора Ноздрьова С.В.

представника позивача не з’явився,

представника відповідача не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом прокурора м. Краматорська в інтересах Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Краматорська звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час проведення інспекції відповідача складено акт від 01.10.2009 року № 970/42/7, в якому зафіксовані порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

На підставі ст.ст. 4, 17 вказаного Закону, п. 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 року № 292/2003, п. 3 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 120, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за № 1087/8408, позивачем було прийнято постанову від 27.10.2009 року № 970/42/7/2-ЛК про накладення штрафу у розмірі 2550,00 грн.

Оскільки штраф на момент подачі позову відповідачем не сплачений, прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» до Державного бюджету України штраф у сумі 2550,00 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав поштою заяву про розгляд справи за його відсутності, за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідь прокурора, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292/2003, Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Підпунктами 3, 49 пункту 4 цього Положення визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів); звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги.

Згідно з підпунктом 12 пункту 5 цього Положення комісія має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, заходи впливу у вигляді накладення штрафів відповідно до закону.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 35672242.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» і прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем за період з 10.04.2008 року по 28.09.2009 року проводилася інспекція Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ», під час якої було встановлено порушення актів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, за наслідками якої складено акт від 01.10.2009 року № 970/42/7 (а.с. 10-13).

Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 970/42/7/2-ЛК від 27.10.2009 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» застосовано штраф у розмірі 2550,00 грн. (а.с. 8-9).

Відповідно до цієї постанови сума штрафу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України в 10-термін з дня отримання постанови про накладення штрафу.

У відповідності до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Крім того, відповідно до п.п. 11, 13, 14 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 р. № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2003 р. за № 1087/8408, штраф за невиконання (неналежне виконання) установою вимог Закону може застосовуватись у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки.

У разі, якщо установа не сплачує штраф протягом 10 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, Держфінпослуг звертається до суду з позовною заявою про стягнення з установи відповідної суми штрафу.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржене установами в установленому законодавством порядку.

У судовому засіданні встановлено, що постанова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 970/42/7/2-ЛК від 27.10.2009 року про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» відповідачем не оскаржувалася. У встановлений у постанові термін відповідач суму штрафу до бюджету не сплатив. Таким чином, сума штрафу підлягає стягненню з відповідача на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора м. Краматорська в інтересах Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ЛІЗИНГ» до Державного бюджету України штраф у сумі 2550,00 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят гривень нуль копійок).

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 31 березня 2010 року. Повний текст постанови складений 06 квітня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Голуб В. А.