Постанова № 14525401, 16.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 р. справа № 2а-3031/10/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Анохіної Т.І.,

представника відповідача Ваховської Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2006 року № 0004941640/0, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.07.2006 року № 0004941640/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004941640/0 від 24.07.2006 року, у відповідності з яким Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» нараховано штрафну санкцію з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 20054,00 гривень.

Вважає, що відповідач безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції, чим порушив інтереси позивача, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно з п.п.7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Наказом ДПА України від 17 березня 2001 року № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. № 268/5459 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до п. 6.1.7 цієї Інструкції повідомлення про застосування штрафів, зазначених в цьому підпункті приймається в залежності від строку затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, на думку відповідача, законодавцем при застосуванні відповідної штрафної санкції сплата прирівнюється до зменшення або погашення податкового боргу та є тотожними поняттями.

З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 03337119 (а.с.5).

20.09.1993 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» взято на облік в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с.19), згідно свідоцтва № 07282047 від 22.06.2001 року, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість (а.с. 18).

Посадовою особою ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 19.07.2006 року було проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання з ПДВ позивачем, за результатами зазначеної перевірки складено акт № 597/15-3/03337119 (а.с.20).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004941640/0 від 24.07.2006 року про нарахування штрафних санкцій на суму 20054,00 гривень (а.с.24).

Суд вважає нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 20054,00 гривень вищевказаним податковим повідомленням-рішенням протиправним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовою підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

У відповідності до п. 5.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Крім того, згідно з п. 4.4 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Як вбачається із акту перевірки № 597/15-3/03337119 від 19.07.2006 року, відповідач у якості платіжного документа приймає уточнюючий розрахунок наданий позивачем і відповідно проводить нарахування штрафних санкцій так як бере до уваги дату подання розрахунку як сплату податкового зобовязання.

Суд не погоджується із зазначеною позицією відповідача, оскільки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, як субєкт владних повноважень не надає суду вмотивованих пояснень з цього приводу і жодних посилань на відповідні нормативні акти якими встановлено механізм, що застосовує відповідач при такому нарахуванні штрафних санкцій.

Строки сплати податкових зобовязань встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у відповідності до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податковим боргом у розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобовязання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання. Таким чином, ця норма визначає порядок нарахування податкового зобовязання, а не порядок його погашення.

Відповідно до п.п. 11.1 розділу 1 цієї Інструкції податковий борг платника податків, зборів (обовязкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Згідно з п. 11.4 розділу 11 Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2005 року позивачем було надано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації за січень 2004 року. Згідно з вказаним уточнюючим розрахунком сума податкового зобовязання, що не було враховане, складала 40108, 00 грн. (а.с.21). Саме на цю суму податкового зобовязання відповідачем нарахована штрафна санкція у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу - 20054.00 грн., про що свідчить розрахунок штрафної санкції, який міститься на зворотному боці аркуша справи 20.

Однак доводи відповідача стосовно того, що позивачем погашені податкові зобовязання поза межами граничних строків сплати податку на додану вартість шляхом подачі уточненого розрахунку № 115170 від 18.10.2005 року, не беруться судом до уваги, оскільки подача платником податків уточнюючого розрахунку до податкового органу не є погашенням податкових зобовязань в розумінні ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність застосування штрафних санкцій та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004941640/0 від 24.07.2006.

Тому, позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2006 року № 0004941640/0, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2006 року № 0004941640/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 (три гривні сорок копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 березня 2010 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 22 березня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Голуб В. А.