Ухвала суду № 14524806, 23.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2011 р.                               м. Київ                                        К-18715/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді           Пилипчук Н.Г.

суддів                              Бившевої Л.І.

                                        Ланченко Л.В.

                                        Костенка М.І.

                                        Федорова М.О.

при секретарі                     Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Ільченко І.В.

відповідача Грембовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010

у справі № 6/508 (2-а-5441/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами –Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц-Капітал»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

          ВСТАНОВИВ:

          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0001792210/0 від 28.05.2008 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4397766,00 грн. Присуджено на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.

ДПІ у Печерському районі м.Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у позові повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 4.2.8 п.4.2 ст. 4, п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 28.05.2008 № 0001792210/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4397766,00 грн., в тому числі 2201306,00 грн. основного платежу та 2196460 грн. штрафних санкцій, прийнято на підставі акта перевірки від 19.05.2008 № 125/22-1/33058377, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що зумовило заниження податку на прибуток у ІІІ кварталі 2006 року, І кварталі 2007 року та II квартал 2007 року.

Порушення полягало у тому, що позивач не включив до валового доходу доходи, отримані від операцій з цінними паперами, безпідставно застосовуючи положення п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Податковий орган вважає, що обсяг операцій з облігаціями не є складовою сукупності майна, корпоративних прав та вимог, сформованих за рахунок коштів спільного інвестування, оскільки такі облігації не були придбані шляхом вкладення грошових коштів інвесторів або за рахунок активів ІСІ.

Відповідно до п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування, (пайові та корпоративні інвестиційні фонди»:

активи інституту спільного інвестування –сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

кошти спільного інвестування –кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Згідно із Положенням про склад та структуру активів інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.01.2002 № 12, до складу активів ІСІ входять грошові кошти, цінні папери, корпоративні права, нерухомість, грошові вимоги за реалізовані активи ІСІ та видані позики, інші активи відповідно до вимог законів України.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування, до яких належать кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Кошти, направлені на оплату облігацій ТОВ «Кримбудінвест», були отримані як дохід від продажу облігацій фізичним та юридичним особам, які на момент продажу, згідно з вимогами чинного законодавства України, становили активи Фонду «Вежа». Кошти від операції купівлі-продажу облігацій фізичним та юридичним особам зараховувались на рахунок Фонду «Вежа»та були активами цього фонду.

Виходячи з наведеного, є правильною позиція про те, що доходи, отримані позивачем від продажу облігацій ТОВ «Кримбудінвест, є доходами від здійснення операцій з активами ІСІ, на які поширюються приписи п.п. 4.2.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                            УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.І. Бившева

                                                                      Л.В. Ланченко

                                                                      М.І. Костенко

                                                                      М.О. Федоров