Ухвала суду № 14524164, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-10822/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Усенка В.Г.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»на постанову Окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722304 від 24.02.2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722304 від 24.02.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою вимоги позивача задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 18.02.2010 року за №33/23-404/23730681, яким встановлено порушення пп.2.3, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме: перевищення ліміту залишку готівки на загальну суму 289 320 грн..

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва винесене рішення №0000722304 від 24.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 578640,00 грн..

Вирішуючи питання правомірності прийнятого відповідачем спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 15.12.2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями), яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку ) незалежно від їх організаційно правових форм і форм власності, їх відокремлених підрозділів, представництв організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання ними.

Згідно з пунктом 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, який підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ТОВ «Хім-Мет»від 05.01.2009 року №б/н встановлений ліміт каси у розмірі 170,00 грн..

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Постановою Правління Національного банку України № 32 від 09.02.2005 року гранична сума готівкового розрахунку встановлена в розмірі 10000 грн..

Згідно пп. 2.3 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Актом перевірки на підприємстві виявлено факти перевищення ліміту каси у зв'язку з перевищенням граничної суми розрахунків між підприємствами, на суму 289320,00 грн..

За зазначене вище порушення відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до позивача булазастосована штрафна (фінансова) санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо порушення позивачем п. 2.8, п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, у звязку з чим відповідачем правомірно винесено рішення №0000722304 від 24.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 578 640 грн..

Доводи апелянта, щодо неправомірності застосування відповідачем фінансових санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», не заслуговують на увагу.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють, зокрема, органи державної податкової служби (статті 2, З Указу Президента).

Пунктом 7.3 Положення про веденні касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Відповідно до пункту 4 Рішення Конституційного суду України конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27.03.2002 року № 7-рп/2002, ст. 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обовязкові для виконання на території України Укази і Розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно правовий так і індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106 частини 2, статті 147 частини 1, статті 150,152 Конституції України укази і розпорядження Президента є правовими актами.

Відповідно до ст. 106 Конституції України укази Президента України є складовою частиною законодавства.

Органи державної податкової служби України за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України до суб'єктів підприємницької діяльності, наділенні повноваженнями застосовувати фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки».

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення, у звязку з цим вимоги позивача є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.03.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.