Рішення № 14523746, 31.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

31.03.11

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

31.03.2011 справа № 5/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»,

вул. Дегтярівська, 21-г, м. Київ, 04119

до відповідача 1: Закритого акціонерного товариства науково-виробничого об`єднання

«Чернігівеліткартопля»,

вул. Я.Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522

та відповідача 2: Дочірнього підприємства «Коропський сирзавод» Товариства з обмеженою

відповідальністю «СИЛ»,

вул. Дачна, 25, смт. Короп, Коропський р-н, Чернігівська обл., 16200

предмет спору: про стягнення 141267,02грн

Суддя А.В.Романенко

за участю представників сторін від:

позивача: Поштар Т.П., представник за довіреністю №4153 від 24.12.2010 (присутня у судовому засіданні 30.03.2011, в судове засідання 31.03.2011 не з’явилась);

відповідача-1: І.В.Годун, представник за довіреністю від 14.02.2011(присутня у судовому засіданні 30.03.2011, в судове засідання 31.03.2011 не з’явилась);

відповідача-2: не з’явився.

В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.03.2011 оголошувалась перерва до 31.03.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»подано позов до відповідача-1 - закритого акціонерного товариства науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля», згідно договору фінансового лізингу №080415-49/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008 (з додатками) та відповідача-2 - дочірнього підприємства «Коропський сирзавод»товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛ», згідно договору поруки №080512-43/п від 12.05.2008, про стягнення основного боргу у розмірі 126034,89грн, 1193,29грн пені, 13803,57грн штрафу, 3% річних у розмірі 235,27грн та відповідних судових витрат.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але повноважних представників в судове засідання не направили, причин відсутності суду не повідомили.

           Не з’явлення в судове засідання повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, 22.03.2011, представник відповідача, надав відзив на позов б/н та б/д, в якому позовні вимоги визнає частково, проти нарахованого штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу у розмірі 13803,57грн заперечує посилаючись на вказані у відзиві підстави. Також, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просить надати відстрочку виконання рішення у даній справі.

До початку судового засідання, 30.03.2011, від позивача надійшли письмові пояснення від 25.03.2011 з запереченнями на відзив відповідача-1. А саме зазначено, що п.18.6. Договору фінансового лізингу від 16.04.2008 встановлено, що необхідним та достатнім доказом надсилання один одному письмового повідомлення є поштова квитанція (касовий чек) поштового відділення. Тому, на думку позивача, надані відповідачем витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції не можуть вважатися належними доказами інформування позивача. Крім того, позивач заперечує стосовно клопотання відповідача-1 про надання відстрочки, вважаючи його необґрунтованим, одночасно зазначає, що для придбання об’єктів лізингу, ним було залучено кредитні кошти, і в разі надання відстрочки відповідачу, він нестиме збитки сплачуючи відсотки за кредитом та здійснюючи його погашення.

До початку судового засідання, 31.03.2011, відповідач надав довідки: ПАТ «Мегабанк» №85-04/545 від 31.03.2011 та «Приватбанку»№08.7.0.0/110331113859 від 31.03.2011 про відсутність руху коштів на своїх рахунках в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 та виписки з особових рахунків; «Приватбанку»№08.7.0.0.0/110331114121 від 31.03.2011 щодо обороту грошових коштів; оборотно-сальдові відомості станом на 31.03.2011. Також, подав письмові пояснення, в яких посилаючись на сезонність сільськогосподарського виробництва зазначає про відсутність товарних запасів станом на 31.03.2011, про відсутність отримання ним своєчасної та повної оплати за продукцію тваринництва, та те, що отримані ним кошти спрямовуються на оплату обов`язкових платежів - податків.

Інших документів, в обгрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення, відповідачем до суду не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

16.04.2008, між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (позивач у справі, лізингодавець за договором) та закритим акціонерним товариством науково-виробничим об’єднанням “Чернігівеліткартопля»(відповідач у справі, лізингоодержувач за договором) укладено договір фінансового лізингу за №080415-49/ФЛ-Ю-О, за умовами якого позивач надав відповідачу в платне володіння та користування майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини фінансового лізингу, які регулюються §5 глави 30 розділу VI Господарського кодексу України (далі –ГК України) та спеціальним щодо даного виду правовідносин Законом України „Про фінансовий лізинг”.

Відповідно до приписів ст.292 ГК України, які кореспондуються з приписами ч.2 ст.1 Закону України „Про фінансовий лізинг”, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

18.04.2008, товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” та закритим акціонерним товариством науково-виробничим об’єднанням „Чернігівеліткартопля” підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі майна в користування (надалі - Акт), за яким лізингодавець передав лізингоодержувачу, а лізингоодержувач прийняв у користування наступне майно: ковш універсальний, серійний номер 77671, Франція, 2008р. випуску; захват для тюків, серійний номер 5259, Франція, 2008р. випуску; телескопічний навантажувач, серійний номер 1225624, Франція, 2006р. випуску, б/в. Вартість майна на момент передачі становить 460119,00грн, в т.ч. ПДВ.

Статтею 3 Договору фінансового лізингу, сторони узгодили строки сплати та розмір лізингових платежів, за яким лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. Договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна; винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.- 3.4.5. Договору.

Загальна вартість майна на момент укладення договору становить 460119,00грн (чотириста шістдесят тисяч сто дев’ятнадцять гривень).

Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно складає 168129,63грн (сто шістдесят вісім тисяч сто двадцять дев’ять гривень 63 копійки).

Платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях).

Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку: Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Розмір щомісячного лізингового платежу, що підлягає сплаті на користь лізингодавця, визначається на дату фактичного виконання платежу, за встановленою сторонами в п.3.4.1. Договору фінансового лізингу формулою.

Відповідно до п.3.4.3. Договору фінансового лізингу, сторони домовились, якщо строк будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено: Графік сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору №080415-49/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008), Специфікацію (Додаток №2 до Договору №080415-49/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008), а також Типову форму довідки про технічний стан предмету лізингу (Додаток №3 до Договору).

12.05.2008, між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду до спірного Договору фінансового лізингу, за якою сторони домовились, зокрема, п.18.9. Договору викласти в наступній редакції: в якості додаткового забезпечення виконання лізингоодержувачем умов за цим договором лізингоодержувач зобов’язаний забезпечити укладення договору поруки між лізингодавцем, як кредитором, та дочірнім підприємством «Коропський сирзавод»товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛ», як поручителем, по зобов’язаннях лізингоодержувача.

У випадку, якщо вищезгаданий договір поруки не буде укладений до 16.05.2008, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, а лізингоодержувач зобов’язаний повернути майно, отримане в лізинг, протягом 3 робочих днів з дати направлення лізингодавцем повідомлення про розірвання договору та сплати лізингодавцю штрафу у розмірі 20% вартості майна.

17.05.2009, сторони підписали додаткову угоду до спірного Договору, в якій, зокрема, погоджено нову редакцію графіку сплати лізингових платежів.

Також, між сторонами укладено додаткову угоду від 25.10.2010 до спірного Договору, за якою лізингоодержувач визнав, що станом на 11.10.2010 він має заборгованість за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами у розмірі 105227,72грн (прострочена заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна - 53780,60грн; прострочена винагорода (комісія) лізингодавцю з урахуванням коригування –51447,12грн), а також має прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій загальним розміром 4667,76грн. Сторони погодили, що зазначена заборгованість сплачується в повному обсязі не пізніше 21.11.2010. У разі несплати лізингодавець нараховує пеню відповідно до умов п.11.2.1. Договору.

Одночасно сторони домовились змінити редакцію ст.3. спірного Договору, а саме в п.3.5. встановили, що у разі наявності прострочки по сплаті лізингових платежів згідно графіків сплати №№1 та 2 одночасно, в першу чергу погашається заборгованість за лізинговими платежами згідно графіку №2.

Пунктом 5 додаткової угоди до спірного Договору сторони визначили, що з 21.11.2010 лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно графіку №1 з коригуванням їх розміру відповідно до п.3.4.3. Договору.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2010 до спірного Договору, у випадку виникнення заборгованості за лізинговими платежами за графіком №1 та графіком №2 одночасно, на строк понад 30 календарних днів, лізингодавець має право скористатись своїм правом щодо розірвання договору, вилученя майна, має право застосування оперативно-господарських санкцій, передбачених с.ст.10,16 та п 11.3. Договору та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено: Графік сплати лізингових платежів №1 та Графік сплати лізингових платежів №2 (Додаток №1 до додаткової угоди від 25.10.2010 до Договору №080415-49/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 16.04.2008).

На виконання умов спірного Договору, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на сплату лізингових платежів: №СФ-933231 від 21.10.2010 на суму 13990,41грн; №СФ-934685 від 19.11.2010 на суму 35075,91грн; №СФ-934684 від 19.11.2010 на суму 25200,87грн; №СФ-936123 від 21.12.2010 на суму 17443,98грн та №СФ-936124 від 21.12.2010 на суму 35075,91грн, всього на суму 126787,08грн.

Розмір лізингових платежів, які підлягали до сплати, підтверджується довідками про порядок нарахування лізингових платежів за вказаний період згідно з п.3.4.1. Договору фінансового лізингу та довідками VAB Банку від 10.11.2010 та 13.12.2010 про курси купівлі-продажу валюти.

Як вбачається із змісту вказаних довідок, розрахунок лізингових платежів здійснений з урахуванням зміни курсу гривні до долару США відповідно до погодженої сторонами в п.3.4.1. Договору фінансового лізингу формули.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України ”Про фінансовий лізинг”, одним із обов’язків лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів.

В силу ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

          За змістом ст.530 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з доказів, наявних в матеріалах справи, відповідач-1 взяті на себе зобов’язання за Договором фінансового лізингу належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по лізингових платежах у розмірі 126034,89грн.

12.05.2008, між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»(надалі - кредитор) та дочірнім підприємством «Коропський сирзавод»ТОВ «СИЛ»(надалі - поручитель), укладено договір поруки за №080512-43/П, за яким поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля») усіх грошових зобов’язань за контрактом в повному обсязі. При невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов’язань, виконання яких забезпечується цим Договором, поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов’язання як від боржника так і від поручителя, як в повному обсязі так і в частині боргу.

Відповідно до ст.553 та п.4 ст.559 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

          Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

          Пунктами 6 та 10 Договору поруки сторони обумовили, що поручитель за цим Договором буде залишатися зобов’язаним нарівні з боржником до моменту виконання боржником всіх зобов’язань в повному обсязі. Порука припиняється після виконання боржником в повному обсязі усіх грошових зобов'язань за контрактом; переведенням на іншу особу боргу, якщо поручитель не дав кредитору згоди відповідати за нового боржника; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

          З матеріалів справи вбачається, що порука не припинена.

          Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Пунктом 2 Договору поруки визначено, що порукою забезпечено зобов’язання по сплаті: лізингових платежів у встановлені строки; пені за затримку сплати лізингових платежів; штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на боржника.

          Позивачем, рекомендованою поштою з повідомленням, на адресу відповідача-1 та відповідача-2 надсилалась вимога (претензія) від 27.12.2010 з вимогою погасити заборгованість в строк до 02.01.2011.

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачами зобов’язання по сплаті лізингових платежів, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості по сплаті лізингових платежів відповідач-1 та відповідач-2 суду не надали, тому з них, як солідарних боржників, підлягає стягненню 126034,89грн боргу по лізингових платежах.

          Відповідно до п.11.2.1. Договору фінансового лізингу, за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених п.3.1. спірного Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

          З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 1193,29грн пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, нарахованої за період з 22.10.2010 по 22.12.2010.

Відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано доказів відсутності своєї вини стосовно несвоєчасної оплати боргу, тому вимоги позивача по стягненню 1193,29грн пені солідарно з боржника та поручителя є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вказаної норми закону позивач просив стягнути з відповідачів 235,27грн 3% річних, нарахованих за період з 22.10.2010 по 22.12.2010.

Оскільки факт прострочення відповідачами виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 235,27грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п.8.2.1. Договору фінансового лізингу, лізингодавець зобов’язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (Додаток №3 до договору).

Згідно п.11.2.3. Договору, за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1. Договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем-1 зобов’язання щодо надання позивачу інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу у встановленому Договором порядку, а саме подані ним звіти за V квартал 2009 року, ІІ та III квартали 2010 року, надіслано позивачу простою кореспонденцією без підтвердження їх надсилання поштовими квитанціями (касовими чеками) поштового відділення, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 13803,57грн штрафу.

За нормами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Порушення боржником взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки (штрафу).

На момент винесення рішення, відповідачем не надано суду належних, визначених спірним Договором, доказів виконання зобов’язання по наданню позивачу інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу.

Однак, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 ГК України та п.2.4. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”, господарський суд має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки, позивачем не подано до суду належних доказів того, що надіслані відповідачем на його адресу довідки про технічний стан предмету лізингу за V квартал 2009 року, ІІ та III квартали 2010 року з порушенням визначеного спірним Договором способу, спричинили збитки, не подано та не доведено розміру збитків, та приймаючи до уваги фінансовий стан відповідача, сезонність сільськогосподарського виробництва (належні докази відсутності грошових коштів на рахунках відповідача та інші документи на підтвердження скрутного становища знаходяться в матеріалах справи), суд, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50%.

З врахуванням наведеного, сума штрафу, яка підлягає до стягнення становить 6901,79грн.

Враховуючи, що відповідачем-1 не подано до суду належних доказів наявності обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим у розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача-1 про надання відстрочки виконання рішення у даній справі до 01.09.2011 судом відхиляється.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно до суми задоволених вимог, з них підлягає стягненню на користь позивача 1343,65грн витрат по сплаті державного мита та 224,20грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись Законом України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 530, 553, 554, 559, 610, 611, 625 Цивільного кодексу, ст.ст.193, 233, §5 глави 30 розділу VI Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

           . Стягнути солідарно з закритого акціонерного товариства науково –виробничого об’єднання „Чернігівеліткартопля”, код 00497377, вул. Я.Лизогуба, 13, смт. Седнів Чернігівський район, Чернігівська область, 15522 (п/р 26008935000766 в Чернігівській обласній ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) та дочірнього підприємства «Коропський сирзавод»товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛ», код 30894726, вул. Дачна, 25, смт Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200 (відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", вул. Дегтярівська, 21-г, м. Київ, 04119 (ідентифікаційний код 33880354, п/р 26005300115839 в ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Києві, МФО 321637) 126034,89грн боргу, 3% річних у розмірі 235,27грн, 6901,79грн штрафу, 1193,29грн пені, 1343,65грн витрат по сплаті державного мита та 224,20грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В. Романенко          

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2011.

Суддя А.В.Романенко