Рішення № 14523499, 28.03.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2011 р.Справа № 16/91-1786 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши матеріали справи

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс», юридична адреса: вул. Залізничне шосе, 47 м. Київ (поштова адреса: м. Київ, пр.40-річчя Жовтня,112 кв.1)

до відповідача за первісним позовом: Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.О.Кульчицької,8 м. Тернопіль

про: стягнення 142057 грн 85 коп -суми основного боргу,12538 грн. 04 коп суми пені, 15484 грн 30 коп - інфляційної складової боргу,199659 грн 39 коп суми сто процентів річних від простроченої суми,3697 грн. 40 коп. - державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За зустрічним позовом: Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.О.Кульчицької,8 м.Тернопіль

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс», юридична адреса: вул. Залізничне шосе, 47 м. Київ (поштова адреса: м. Київ, пр.40-річчя Жовтня,112 кв.1)

про: визнання недійсним повністю з моменту укладення договору купівл-продажу продукції від 10.01.2006 року № 10/01-06 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та філією «Тернопільський доркомплект»; стягнення державного мита в сумі 85 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

За участю представників сторін:

Позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 адвокат, довіреність № без номера від 12.11.2010 року

Відповідача за первісним позовом: Демяновська Н.А. начальник юридичного відділу, довіреність № 06-4/1882 від 15.11.2010 року

Позивача за зустрічним позовом: Демяновська Н.А. начальник юридичного відділу, довіреність № 06-4/1882 від 15.11.2010 року

Відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 адвокат, довіреність № без номера від 12.11.2010р.

Суть справи: Ухвалою суду від 14 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 28 березня 2011 року на 12 год 00 хв, у відповідності до п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

По первісному позову заявлено вимогу про стягнення 142057 грн 85 коп -суми основного боргу,12538 грн. 04 коп суми пені, 15484 грн 30 коп - інфляційної складової боргу,199659 грн 39 коп суми сто процентів річних від простроченої суми,3697 грн. 40 коп. - державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача послужило те, що відповідач всупереч умовам договору купівлі-продажу продукції №10/01-06 від 10 січня 2006 року укладеного між ТОВ «Укр-Торгтранс»та Філією «Тернопільський доркомплект»ДП «Тернопільський облавтодор»повністю не оплатив за отриману від позивача продукцію та заборгував позивачу 142057 грн 85 коп , чим порушив вимоги статтей 525,526 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю. 10 грудня 2010 року від позивача до матеріалів справи надійшов лист № без номера та без дати, в якому позивач повідомив суд, що в ході судових засідань ним були надані копії рахунків на оплату, що виставлялися відповідачу, копію вимоги (претензії) від 18.08.2010 року, що направлялася на адресу філії «Тернопільський доркомплект», а також копію витягу з журналу вихідної кореспонденції. Також позивач зазначив, що поштові квитанції, що слугували б доказом направлення даних документів через поштові відділення у нього не збереглися , а відтак, просить суд прийняти рішення на підставі наявних документів (доказів) в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, попросив суд в позові відмовити.

Від відповідача до матеріалів справи поступили заперечення № 06-2/1912 від 17.11.2010 року, в яких зазначено, зокрема, що: договір купівлі-продажу продукції № 10/01-06 від 10.01.2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»укладений начальником філії «Тернопільський доркомплект»ДП «Тернопільський облавтодор»без належних повноважень на його укладення; філія ДП «Тернопільський облавтодор»сплачувала кошти за отриманий товар згідно рахунку; ДП «Тернопільський облавтодор»не схвалив укладення оспорюваного договору; ДП «Тернопільський облавтодор»і ТОВ «Укр-Торгтранс»в договірні відносини не вступили, а тому не передбачений термін оплати, а отже, строк виконання зобовязання не встановлений і тому незаконними є нараховані штрафні санкції позивачем: 12538 грн 04 коп- пені, 15484 грн 30 коп- інфляційної складової боргу, 199659 грн 39 коп -100% річних від простроченої суми; вважає позовні вимоги ТОВ «Укр-Торгтранс»безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Також представником відповідача до матеріалів справи подано доповнення до заперечення № 06-2/2091 від 13.12.2010 року, в якому зазначено, зокрема про те, що в порушення ст.ст.5,6 ГПК України позивачем не дотримано порядок досудового врегулювання спору, оскільки договір купівлі-продажу № 10/01-06 від 10 січня 2006 року між ДП «Тернопільський облавтодор»і ТОВ «Укр-Торгтранс»не укладався.На адресу юридичної особи не надходили ні рахунки на оплату, ні претензія, ні вимога про оплату продукції, що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції. Також на адресу філії «Тернопільський доркомплект»не надходили рахунки на оплату, що підтверджується журналом обліку вхідної кореспонденції філії за період з 09.06.2008 року по 15.08.2008 року, з 30.09.2009 року по 20.11.2009 року.

По зустрічному позову заявлено вимогу про визнання недійсним повністю з моменту укладення договору поставки від 10.01.2006 року № 10/01-06 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та філією «Тернопільський доркомплект»; стягнення державного мита в сумі 85 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги в зустрічній позовній заяві позивач та його представник в судовому засіданні посилаються на те, що договір від 10 січня 2006 року № 10/01-06 купівлі-продажу продукції укладений начальником філії «Тернопільський доркомплект»ДП «Тернопільський облавтодор»без належних повноважень на його укладення; філія «Тернопільський доркомплект»не мала права укладати договір з ТОВ «Укр-Торгтранс»без доручення юридичної особи; сторона (ТОВ «Укр-Торгтранс»), з якою укладено договір, зобовязана перевіряти повноваження керівника відособленого підрозділу на укладення угод, однак даної вимоги таке товариство не виконало; ДП «Тернопільський облавтодор»не надавав повноваження керівнику філії «Тернопільський доркомплект»ДП «Тернопільський облавтодор»заключити договір з ТОВ «Укр-Торгтранс»; підтвердження цього відсутність номера і дати довіреності в преамбулі договору купівлі-продажу та відсутність вказівки на установчі документи на підставі яких діє начальник філії. Керуючись ч.2 ст.203, ст..215 ЦК України, ст.207 ГК України просять суд договір купівлі-продажу від 10 січня 2006 року № 10/01-06 визнати недійсним повністю з моменту укладення.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи надані додаткові пояснення по зустрічному позову № 06-2/509 від 28.03.2011 року, в яких зазначено, зокрема, що фактично поставка товару згідно договору № 10/01-06 від 10.01.2006 року не було, а поставка проводилась на підставі усних правочинів. Також позивачем по зустрічному позову надані пояснення №06-2/498 від 23.03.2011 року, в яких позивач зазначае, зокрема, що начальнику філії ОСОБА_2 довіреність на укладення договору з товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс" не видавалась; договір укладений начальником філії ОСОБА_2 з товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс" без належних повноважень на його укладення.

Відповідач у відзиві № без номера від 14 березня 2011 року на зустрічну позовну заяву та його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечили посилаючись на те, що на момент звернення до суду з позовом про визнання правочину недійсним ДП «Тернопільський облавтодор»пропустило строк, у межах якого можливо було звернутися до суду для захисту своїх інтересів; як вбачається з преамбули договору, там чітко зазначено, що договір 10 січня 2006 року підписав директор ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення, виданого ДП «Тернопільський облавтодор», а отже, на момент укладення договору купівлі-продажу продукції директор мав всі повноваження підписати даний договір; в подальшому в ході виконання договору протягом 2006-2010 років підприємство поставило товару на загальну суму 4086753 грн 35 коп, при цьому 4039513 грнт 50 коп було проплачено; начальником філії підписувалися фінансові документи, довіреності на отримання товару від підприємства, підписувалися платіжні доручення на оплату за отриманий товар, тобто в подальшому приступивши до виконання договору відповідач схвалив договір поставки і діяти без належно оформленої довіреності він не мав прав; позивач безпідставно стверджує про невиконання ТОВ «Укр-Торгтранс»вимог стосовно перевірки повноважень директора, при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували дане твердження; не може слугувати доказом невиконання ТОВ «Укр-Торгтранс»вимоги стосовно перевірки повноважень директора філії лише відсутність в преамбулі договору номера і дати довіреності та відсутність вказівки на установчі документи, на підставі яких діє начальник філії; в зустрічній позовній заяві позивач не зазначає вимог щодо наслідків визнання правочину недійсним, що є обовязковим для зясування та зазначення в рішенні суду. Також попросили суд відмовити ДП «Тернопільський облавтодор»в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.03.2011 року представником позивача за зустрічним позовом до матеріалів справи подані письмові пояснення № без номера від 28.03.2011 року по зустрічному позову, в яких зазначено, що ДП "Тернопільський облавтодор" дізнався 08.11.2010 року про укладений договір між ТОВ "Укр-Торгтранс" та філією "Тернопільський доркомплект" №10/01-06 від 10.01.2006 року, коли на адресу юридичної особи прийшла позовна заява ТОВ "Укр-Торгтранс" (вх. № 1208 журналу вхідної кореспонденції). А тому, строк позовної давності про визнання договору недійсним не є пропущеним.

В ході розгляду справи представникам сторін було розяснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши по справі наявні докази, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази згідно з ч. 2 цієї статті подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

1)По первісному позову.

Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, що підтверджується довідкою державного реєстратора № 7698831 від 02.12.2010 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно п.1.1. ст.1 та п.3.1. ст.3 Положення філії "Тернопільський доркомплект" дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" , затвердженого наказом №1 від 28.05.2002 року в.о. директора дочірнього підприємства " Тернопільський облавтодор" М.Я. Гнатів, Філія є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В матеріалах справи знаходиться копія договору купівлі-продажу продукції № 10/01-06, укладеного 10 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс", як "Продавцем" та Філією "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облатодор", як "Покупцем".

Як вбачається із умов договору № 10/01-06 від 10.01.2006 року, а саме п.1.1. р.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс" зобов'язується поставити, а Філія "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облатодор" прийняти і оплатити товар згідно цього договору. Поставка товару здійснюється згідно специфікації до договору (зазначена назва, кількість, ціна з ПДВ, сума).

Згідно п.1.2. р.1 Договору сума договору три мільйони шістсот п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок пять грн.

Згідно п.2.1. р.2 Договору "Покупець" зобов'язується оплатити вартість "Продукції" згідно виставленого "Постачальником" рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок "Постачальника", протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку на оплату.

Згідно п.4.1. р.4 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року.

Позивач стверджує у позовній заяві, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Укр-Торгтранс" здійснювало поставку товарів, що підтверджується видатковими накладними, всього на суму 455298 грн. ; також зазначає, що відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише частково на суму 175000 грн і станом на 16.02.2010 року заборгованість становила 203649 грн. 05 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.02.2010 року; відповідно до акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача станом на 01.10.2010 року становить 142057 грн. 85 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»було поставлено Філії «Тернопільський Доркомплект»ДП "Тернопільський облатодор" товар на підставі видаткових накладних:

-№ РН-000024 від 18.07.2008 року на суму 402000 грн.;

-№ РН-0000013 від 26.10.2009 року на суму 47376 грн.;

-№ РН-0000015 від 30.10.2009 року на суму 5922 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи), всього на загальну суму 455298 грн.

Філія «Тернопільський Доркомплект»отримала вказаний в накладних товар через свого повноважного представника Алєксєєву Н.Г., що підтверджується довіреностями: серія ЯПА № 228164 від 18.07.2008 р., серія ___ №295 від 20.10.2009 р. (належним чином засвідчені копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи), а також підписом представника Філії на зазначених вище видаткових накладних.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві, а представник позивача в усному порядку в судовому засіданні, а також встановлено судом в ході розгляду справи, Філія повний розрахунок за поставлений товар не здійснила, і заборгованість становила станом на: 16.02.2010 р. 203649 грн 05 коп; 01.10.2010 р. 142057 грн 85 коп. (копії банківських виписок з рахунку позивача про поступлення коштів: від 30.04.2009 року, від 14.05.2009 року, від 01.06.2009 року та актів звірки розрахунків станом на 16.02.2010 року, станом на 01.10.2010 року знаходяться в матеріалах справи). Також від начальника Філії "Тернопільський доркомплект" до матеріалів справи надана копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 09.03.2011 року, який підписаний між представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та Філією «Тернопільський доркомплект», та згідно якого сальдо на 09.03.11 р. становить 142057 грн 85 коп.

Таким чином, борг перед позивачем становить 142057 грн 85 коп. та доказів протилежного судом не здобуто, а відповідачем не подано.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, у видаткових накладних: № РН-0000015 від 30.10.2009 р., № РН-000024 від 18.07.2008 р., № РН-0000013 від 26.10.2009 р., на які посилається позивач як на докази поставки продукції відповідачу за договором купівлі-продажу продукції № 10/01-06 від 10 січня 2006 року (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи) як підстава замовлення зазначено рахунки-фактури, відповідно № СФ-0000020 від 13.10.2009 р., № СФ-0000042 від 15.07.2008 р., № СФ-0000013 від 13.10.2009 р., а не договір. Також у податкових накладних № 30 від 30.10.2009 р., №26 від 26.10.2009 р., наданих відповідачем до матеріалів справи, зазначено умови поставки: рахунок № СФ-0000020 від 13.10.2009 р. В податковій накладній № 27 від 18.07.2008 р. взагалі не зазначено умови поставки. Крім того, товар зазначений у видаткових накладних та отриманий Філією не зазначений у специфікації до договору № 10/01-06 від 10.01.2006 року (п.1.1. р.1 Договору).

Відтак, суд вважає, що поставка продукції Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс" Філії "Тернопільський доркомплект" здійснювалась на підставі усної домовленості, а відносини носили характер бездоговірних. Оскільки Філія "Тернопільський доркомплект" є структурним підрозділом без права юридичної особи Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке є юридичною особою, а відтак по зобов'язаннях Філії повинна відповідати саме юридична особа, і саме в даному випадку Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, суд вважає, що строк оплати товару по вищевказаним накладним настав. А отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 142057 грн 85 коп -суми основного боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15484 грн 30 коп - інфляційної складової боргу (нараховано за період червень 2009 року вересень 2010 року).

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд, перерахувавши суму інфляційних нарахувань, вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 12538 грн. 04 коп суми пені, 199659 грн 39 коп суми сто процентів річних від простроченої суми в позові відмовити як необґрунтовано заявлені , при цьому суд виходив з того, що оскільки поставка товару здійснювалась не на підставі договору купівлі-продажу № 10/01-06 від 10.01.2006 року; а саме умовами даного Договору передбачена відповідальність у вигляді пені (п.5.2. р.5 Договору) та 100% річних з простроченої суми (п.5.3. р.5 Договору), а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум пені та 100% річних відсутні.

Судові витрати по первісному позову згідно ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2) По зустрічному позову.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого зокрема немайнового права та інтересу. В частині 2 вказаної статті визначено певні способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є і визнання правочину недійсним.

Оцінивши наявні по справі докази, суд вважає, що зустрічний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

До договорів застосовуються положення глави 16. "Правочини" розділу ІУ."Правочини. Представництво" Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:

- частини 1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (редакція станом на момент укладення договору № 10/01-06, а саме 10 січня 2006 року). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №51/411 від 02.12.2010 року (Закон набрав чинності з 01.01.2011 року) внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, частину першу статті 203 викладено в такій редакції: "1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам";

- частини 2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- частини 3 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- частини 5 правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- частини 6 правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (стосується фізичних осіб).

Як зазначалось вище, сторонами договору купівлі-продажу продукції № 10/01-06 від 10 січня 2006 року виступали Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та філія "Тернопільський доркомплект" дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України". Фактично спір у даних правовідносинах ґрунтується на тому, чи мав повноваження начальник філії "Тернопільський доркомплект" ОСОБА_2 на укладання спірного договору.

Згідно ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, сторонами господарського договору можуть бути суб'єкти господарювання - юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зареєстровані у встановленому порядку.

Водночас, з ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України вбачається, що зокрема філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Вказана правова норма кореспондується з ч.4 ст. 64 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що філія "Тернопільський доркомплект" являється відокремленим структурним підрозділом дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства та на підставі Положення про філію.

Згідно п.3.3. ст..3 Положення філії "Тернопільський доркомплект" дана філія може від імені і за дорученням директора підприємства (дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України") зокрема укладати договори відповідно до предмета діяльності підприємства.

Також згідно ч.4 ст.95 Цивільного кодексу України зокрема керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно з пунктом 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 N 02-5/220 "Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб" за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень.

Згідно ч.1 ст.30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.30 ГПК України зазначені особи зобовязані зявитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.2 ст.32 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Ухвалою суду від 14 березня 2011 року було зобовязано ОСОБА_2 керівника Філії «Тернопільський доркомплект»ДП «Тернопільський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.Промислова,3 с.Острів Тернопільська область Тернопільський район з'явитись в судове засідання 28.03.2011 року на 12 год 00 хв для дачі пояснень по даній справі, що стосуються його повноважень на укладення договору №10/01-06 купівлі-продажу продукції від 10 січня 2006 року, та довіреності, на підставі якої при цьому він діяв. Також зазначеною ухвалою суду було зобов'язано керівника Філії надати суду: письмові пояснення по справі, що стосуються його повноважень на укладення зазначеного вище договору та довіреності, на підставі якої при цьому він діяв; довіреність (на укладення зазначеного договору; господарських договорів; як керівника філії від імені юридичної особи).

На вимогу суду начальником філії "Тернопільський доркомплект" надані письмові пояснення (вх.номер 10689 (н) по журналу реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області), в яких зазначено про те, що ним був укладений договір купівлі-продажу продукції №10/01-06 від 10 січня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Торгтранс" без відома та без довіреності юридичної особи (ДП "тернопільський облавтодор") на його укладення; філія "Тернопільський доркомплект" отримувала та проводила розрахунки за отримані нею матеріальні цінності від ТОВ "Укр-Торгтранс"; на отримання продукції філією виписувалися довіреності. Також начальником філії наданий наказ №4-к від 04.06.2002 року, який виданий дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" "Про призначення начальників філій дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор", та яким начальником філії "Тернопільський доркомплект" призначено ОСОБА_2.

Також як вбачається із матеріалів справи, за період з моменту створення філії (28.05.2002 року) та на момент укладення спірного договору(20.01.2006 року) дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" довіреність на право укладення спірного договору начальнику філії "Тернопільський доркомплект" ОСОБА_2 не видавалась.

Крім того, як вбачається із самого спірного Договору, в преамбулі даного договору не зазначено номер довіреності на підставі якої діяв начальник філії ОСОБА_2 та дата видачі такої довіреності.

Отже, укладаючи договір купівлі-продажу продукції з філією, товариство не перевірило повноваження начальника філії щодо обсягу його цивільної дієздатності, тоді як такий обовязок лежить на сторонах договору відповідно до норм Цивільного кодексу України та Роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 року.

Доводи товариства щодо схвалення юридичною особою укладеного договору, судом відхиляються так як не підтверджуються матеріалами справи, а саме відповідно до зазначених вище видаткових накладних одержання товару здійснювалося філією, а не дочірнім підприємством; відповідно до банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи, розрахунки проводилися філією, а не дочірнім підприємством.

Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу продукції № 10/01-06 від 10 січня 2006 року не було дотримано вимоги ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності спірного договору, а саме начальник філії ОСОБА_2, який діяв в інтересах філії від імені юридичної особи без виданої нею довіреності, не володів необхідним обсягом цивільної дієздатності, що є підставою для недійсності спірного договору.

Відповідачем заявлено суду про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, до позовних вимог позивача, повязаних з визнанням недійсним зазначеного у позові договору, встановлена позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до постанови Пленума Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Таким чином, суд вважає, що позивач по зустрічному позову міг довідатися про порушення свого права 08.11.2010 року-дата отримання відповідачем копії позовної заяви по первісному позову (вхідний номер 1208 від 08.11.2010 року журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача на копії позовної заяви по первісному позову; копія вказаної позовної заяви додана представником позивача до пояснення від 28.03.2011 року по зустрічному позову).

Враховуючи строк виникнення у позивача права на звернення до суду і час звернення позивача з зустрічним позовом, позовна давність не сплила.

Таким чином, суд вважає, що зустрічний позов слід задовольнити та визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу продукції від 10 січня 2006 року № 10/01-06, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та філією «Тернопільський доркомплект»дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України". Наслідки визнання договору купівлі-продажу продукції від 10 січня 2006 року № 10/01-06 судом не застосовуються з огляду на встановлені обставини по первісному позову.

Судові витрати по зустрічному позову згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.О.Кульчицької,8 м.Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс», юридична адреса: вул.Залізничне шосе, 47 м.Київ (поштова адреса: м.Київ, пр.40-річчя Жовтня,112 кв.1), ідентифікаційний код 33744037 - 142057 грн 85 коп суми основного боргу, 15484 грн 30 коп - суми інфляційних нарахувань, 1575 грн. 42 коп. державного мита та 100 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.По первісному позову в частині позовних вимог про стягнення з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.О.Кульчицької,8 м.Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс», юридична адреса: вул.Залізничне шосе, 47 м.Київ (поштова адреса: м.Київ, пр.40-річчя Жовтня,112 кв.1), ідентифікаційний код 33744037, - 12538 грн. 04 коп суми пені, 199659 грн 39 коп суми сто процентів річних від простроченої суми в позові відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити.

5.Визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу продукції від 10 січня 2006 року № 10/01-06, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс»та філією «Тернопільський доркомплект»дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Торгтранс», юридична адреса: вул.Залізничне шосе, 47 м.Київ (поштова адреса: м.Київ, пр.40-річчя Жовтня,112 кв.1), ідентифікаційний код 33744037 на користь Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.О.Кульчицької,8 м.Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099, -85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

6.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 01 квітня 2011 року

СуддяС.О. Хома