Рішення № 14523326, 21.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.Справа № 14/186-10-5373 За позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 3283,49грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: за дов. ОСОБА_3;

Суть спору: Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача 3283,49грн. у тому числі 584,99грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за договором №2720 від 11.03.2010р. за період з 22.03.2010р. по 10.06.2010р., 2698,50грн. неустойки за прострочення повернення місця за адресою АДРЕСА_1, зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію-щит на фасаді (0,99х2,06х1) розташований за адресою: АДРЕСА_1 та повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою:АДРЕСА_1. Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дозвіл на розміщення реклами ним отриманий, що підтверджує довідкою про встановлення пріоритету від 11.03.10р., прийманням оплати позивачем та те, що місце для розміщення реклами на момент подачі позову вже звільнено з урахуванням п. 5.2 договору, та те, що позивач не вжив заходів для прийняття місця та підписання актів.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

11 березня 2010 року між комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №2720 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі - Договір). Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 11 березня 2010 року до Договору позивач надав в користування відповідачу місця, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій - щит на фасаді (0,84x2,24x1) за адресою: АДРЕСА_2; щит на фасаді (0,85x2,23x1) за адресою: АДРЕСА_2; щит на фасаді (0,99x2,06x1) за адресою: АДРЕСА_1 строком з 11 березня 2010р. по 31 грудня 2010р. (п.1.4 Договору).

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 11.03.2010р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит на фасаді (0,99x2,06x1) за адресою: АДРЕСА_1 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами відповідач не отримав.

22 березня 2010 року відповідач встановив спеціальну конструкцію - щит на фасаді (0,99x2,06x1) на місці, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: АДРЕСА_1, це підтверджується Приписом про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові №2-245 від 22.03.2010р.

Згідно п.п.3.4.2 п.3.4 Договору відповідач зобов'язувався не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Відповідно до п.п.8.1.5. Договору він припиняє свою дію: «якщо Користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим Договором, протягом строку, на який було встановлено пріоритет (в частині конкретних місць)». Таким чином, станом на 11.06.2010 року Договір вважається таким, що припинив свою дію.

Згідно п.6.3 Договору відповідач, у разі порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.4.2 п.3.4 розділу 3 Договору, сплачує Позивачу неустойку у розмірі плати за користування місцями, встановленої Додатком №1 цього Договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобов'язань. Виходячи з цього позивач нарахував відповідачу неустойку за розміщення спеціальної конструкції на місці за адресою: АДРЕСА_1 без отримання дозволу за період з 22 березня 2010 року по 10 червня 2010 року у розмірі - 584 грн. 99 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що не отримав від позивача для оформлення два примірники дозволу, що передбачено абзацом 2 пункту 10 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. №2067, згідно якого „У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з додатком 3...”.

В процесі розгляду справи позивач не довів про надання відповідачу вказаних двох примірників дозволу для його оформлення. Таким чином, посилання позивача на те, що не отримання дозволу є вина відповідача не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, відповідач, виконуючи свої обов'язки згідно п.п.4.1,4.2 Договору, щомісяця з 31.03.2010 р. по 22.11.2010 р. сплачував плату за користування місцем для розташування реклами в розмірі: 186,39 грн. та 157,04грн. - у березні, 707,78 грн. та 628,19 грн. у травні, а в наступному, з липня по листопад - 220,26 грн. на місяць, а позивач не відмовлявся від отримання коштів.

Враховуючи те, що відповідач, отримав спірне місце у користування за актом прийому-передачі від 11.03.2010 р., використав його для розташування спеціальних конструкцій з дотриманням положень Договору, позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 584,99 грн. є безпідставними та недоведеними.

Відповідно п.5.1. Договору „Протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, відповідач зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється на підставі актів прийому-передачі, які складаються відповідачем та підписуються уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Відповідно до п.5.2 Договору „Місця вважаються фактично повернутими позивачу з моменту підписання актів прийому-передачі". Відповідач акт прийому передачі підтверджуючий повернення місце для розміщення реклами не представив.

Відповідно до п. 6.2 Договору „У разі прострочення повернення місць, наданих у користування, Користувач сплачує неустойку у розмірі 7% від розміру плати за використання місць, встановленої Додатком №1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо повернення місць за цим Договором». На підставі цього відповідачу була нарахована неустойка за затримку повернення місця за адресою; АДРЕСА_1, у сумі 2698 грн. 50 коп.

Відповідач нарахування неустойки не визнає, посилаючись на те, що згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, у звязку з чим ст. 549 ЦК України передбачає стягнення неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, лише за порушення грошового зобов'язання. Зобов'язання, передбачене п.6.2 Договору, не є грошовим. Тому відповідач вважає, що правові підстави для стягнення даного виду неустойки відсутні.

Судом це заперечення не прийнято до уваги, так як, стаття 549 ЦК України не містить обмеження щодо зобовязання грошовим характером. Згідно статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 2698,50грн. за прострочення повернення місць, наданих у користування, є обґрунтованими і підлягають задоволенню, вимоги щодо зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію-щит на фасаді (0,99х2,06х1) розташований за адресою: АДРЕСА_1 та повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано документів підтверджуючих передачу місця власнику. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (65119, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) демонтувати спеціальну конструкцію щит на фасаді (о,99х2,06ї1) за адресою: АДРЕСА_1.

3 Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (65119, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою:АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65119, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р 2600030114375 в АТ „БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) 2698 /дві тисячі шістсот девяносто вісім/ грн. 50коп. неустойки, 153 /сто пятдесят три/ грн. 68коп. держмита, 193 /сто девяносто три/ грн. 95коп. витрат за ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя Горячук Н.О.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.03.2011р.