Рішення № 14523142, 31.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. Справа № 5010/384/2011-9/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі сергію Володимировичу розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026

до відповідача: Комунального підприємства "Житловик", вул. В. Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111

про зобов'язання відповідача підписати пункт 4.1. договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 в редакції позивача

за участю представників сторін:

Від позивача: Карвацький Руслан Миколайович - представник, (паспорт серія НОМЕР_1 від 14.01.1998 року)

Від відповідача: Лазоришин Ігор Степанович - юрисконсульт, (доручення № 5 від 01.02.2011 року; паспорт серія НОМЕР_2 від 10.11.1998 року)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про зобов"язання відповідача підписати пункт 4.1 договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 року в такій редакції позивача: "4.1. Тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає 149, 20 грн. за одну Гкал без врахування податку на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства. З урахуванням ПДВ 20 % тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає 179, 04 грн. за одну Гкал, в т. ч. ПДВ - 29, 84 грн.".

Тариф на теплову енергію встановлено на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.12.10 року № 1623, оскільки постанова НКРЕ "Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ВАТ "Західенерго" діє з 01.01.11 року.

В судовому засіданні 22.03.11 року оголошувалась перерва до 31.03.11 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що 06.01.11 року ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС направило КП "Житловик" проект договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 року.

23.02.11 відповідач листом № 71 повернув позивачу договір з протоколом розбіжностей та запропонував пункт 4.1 договору викласти у своїй редакції. Однак, позивач не згідний викласти пункт 4.1 договору у редакції, запропонованій КП "Житловик", тобто між сторонами існує спір щодо тарифу та строку вступу його в силу: з 01.01.11 року по 01.05.11 року.

Із посиланням на ст. 632, 649 ЦК України, ст. 179, 181, 187 ГК України, Закон України "Про електроенергетику", Закон України "Про житлово-комунальні послуги" представник позивача зазначив, що укладення спірного пункту договору в редакції позивача є обов"язковим в силу закону.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позов та просив суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що КП "Житловик" не може погодитись з пропозицією ввести в дію договір з 01.01.11 року, оскільки проект договору офіційно поступив на адресу відповідача в другій половині січня. Офіційний договір на постачання теплової енергії від 04.01.11 року був підписаний відповідачем 22.02.11 року.

Крмі того, процедура прийняття тарифу для споживачів відповідно до законодавства триває три місяці і за цей період КП "Житловик" отримає збитки від реалізації теплової енергії, які складають різницю між вартістю закупленої та реалізованої теплової енергії.

На підставі листа Бурштинської ТЕС та пред"явленої постанови НКРЕ, економічний відділ КП "Житловик" розробляє тариф. Розроблений тариф економічний відділ дає на перевірку в Івано-Франківську державну інспекцію контролю за цінами на підставі наказу Мінекономіки від 07.03.07 року № 67, а в подальшому подаються на зетвердження виконкому міської ради. Лише після прийняття рішення виконкомом та оголошення в засобах масової інформації, тарифи вводяться в дію через один місяць. Органами місцевого самоврядування тариф для споживачів на підставі постанови НКРЕ № 1623 від 09.12.10 року встановлений з 01.04.11 року (рішення виконокму міської ради № 106 від 28.02.11 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

06.01.11 року ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС направило КП "Житловик" проект договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 року.

Предметом укладеного договору є теплова енергія в гарячій воді (код 40.30.1 ДК 016-97) для відкритих систем теплопостачання. Теплогенеруюча організація зобов"язується постачати теплопостачальній організації теплову енергію в гарячій воді для відкритих систем теплопостачання м. Бурштин та с. Дем"янів в визначених цим договором обсягах, а теплопостачальна організація зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та дотримуватись передбаченого договором режису її використання ( п. 1.1, 1.2 Договору).

23.02.11 року відповідач із супровідним листом № 71 повернув позивачу підписаний договір з протоколом розбіжностей та запропонував пункт 4.1 договору викласти у своїй редакції: "4.1. Тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає з 01.01.11 року по 01.05.11 року - 133, 75 грн. за одну Гкал без врахування податку на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства. З урахуванням ПДВ 20 % тариф (ціна) на теплову енергію за цим договором складає 160, 50 грн. за одну Гкал, в т. ч. ПДВ 26, 75 грн. З 01.05.11 року тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає 149, 20 грн. за одну Гкал без ПДВ. Податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства. З урахуванням ПДВ 20 % тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає - 179, 04 грн. за одну Гкал, в т. ч. ПДВ - 29, 84 грн. Тариф на теплову енергію, який буде діяти з 01.05.11 року згідно з цим договором встановлено на підставі Постанови національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.12.10 року № 1623".

Однак, позивач ВАТ "Західенерго" не згідний викласти пункт 4.1 договору у редакції, запропонованій відповідачем КП "Житловик" і наполягає на укладанні пункту 4.1 договору в своїй редакції.

При цьому судом враховано наступне.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний, зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту вищевказаних норм Закону, відносини між сторонами по справі (виробником та виконавцем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні грунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 ГК України і складається з таких стадій: проекту договору, протоколу розбіжностей, безпосереднього врегулювання розбіжностей, судового розгляду переддоговірних спорів. При цьому на кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У разі недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.

Ч. 2 ст. 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Ч. 4 названої статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже, сторона, яка отримала оферту у вигляді проекту договору, не згодна з окремими його умовами, але має намір, врегулювавши розбіжності, укласти договір, вона поряд з підписанням договору складає протокол розбіжностей. Протокол виконується у двох екземплярах, які разом з договором направляються оференту. При цьому в тексті договору робиться застереження про підписання договору з протоколом розбіжностей.

Тобто, сторона, яка одержала проект договору, може, виявивши свою волю на укладення запропонованого їй договору, викласти свою редакцію окремих умов останнього чи доповнити договір певними умовами шляхом складання протоколу розбіжностей. Прийняття запропонованого проекту договору із зауваженням є акцептом на інших умовах, а відтак укладання договору переходить до стадії протоколу розбіжностей.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідно до ч. 7 та 8 вказаної статті, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, проект договору та протокол розбіжностей є доказами щодо вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, вони є свідченням існування спору, котрий виник при укладенні договору, і який сторони передають на вирішення господарського суду. Тобто, предметом розгляду у суді можуть бути лише розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами.

Частина 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України є державним колегіальним органом виконавчої влади, що здійснює регулювання діяльності у сфері теплопостачання (крім діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії), централізованого водопостачання та водовідведення.

Частини 2, 3 ст. 11 Закону України "Про електроенергетику" органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електроенергетику" основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України є, зокрема, забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці.

За змістом ч. 9 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" регулювання тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, інших установках з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 15 Закону України "Про теплопостачання" державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться у формі, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється, зокрема, Національною комісією регулювання електроенергетики України для суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України у сфері теплопостачання належать регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою від 09.12.10 року № 1623 "Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ВАТ "Західенерго" затвердила тариф на виробництво теплової енергії, яка виробляється Бурштинською ТЕС - 149, 20 грн. за 1 Гкал, а з ПДВ - 179, 04 грн.

Постанова набрала чинності 01.01.11 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки тарифи на виробництво теплової енергії ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинська ТЕС затверджені постановою НКРЕ від 09.12.10 року № 1623. Таким чином, ціна на послуги з теплопостачання не може бути врегульована за згодою сторін, а встановлюється компетентним державним органом (в даному випадку Національною комісією регулювання електроенергетики України). Посилання відповідача на приписи ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги, то слід зазначити, що вказана норма поширюється на правовідносини між КП "Житловик" та споживачів, з якими він укладає відповідні договори. Враховуючи також те, що вказаний вид договору є обов"язковим до укладення в силу закону, сторони не є вільними в укладенні договору, оскільки договір постачання теплової енергії укладається на підставі типових договорів відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору. За наведених умов тарифи, затверджені постановою НКРЕ від 09.12.10 року № 1623, в спірному випадку є обов"язковими до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ЦК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Позовні вимоги є обгрунтованими та підставними. Позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 176, 179, 181 ГК України, Законои України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про електроенергетику", ст. 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 23269555) до відповідача Комунального підприємства "Житловик", вул. В. Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (код ЄДРПОУ 033460035) про зобов'язання відповідача підписати пункт 4.1. договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 в редакції позивача.

Пункт 4.1 договору постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 року, укладеному між позивачем Відкритим акціонерним товариством "Західенерго", вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 23269555) та відповідачем Комунальним підприємством "Житловик", вул. В. Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (код ЄДРПОУ 033460035), викласти в наступній редакції:

"4.1. Тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає 149, 20 грн. за одну Гкал без врахування податку на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства. З урахуванням ПДВ 20 % тариф (ціна) на теплову енергію за цим Договором складає 179, 04 грн. за одну Гкал, в т. ч. ПДВ - 29, 84 грн.".

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Житловик", вул. В. Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (код ЄДРПОУ 033460035) на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 23269555): 85 грн. (вісімдесят п"ять грн.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 31.03.11 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 31.03.11