Рішення № 14523137, 29.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. Справа № 5010/332/2011-2/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Круглова О.М.

при секретарі Григорійчук Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Метра", вул. В.Окружна, 4-а, м. Київ, 03180

представник позивача : Яковець Ігор Юрійович м.Харків, пр. Леніна, 40 , оф. 310

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 179210,44 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Яковець І.Ю. - представник, довіреність № 123 від 15.11.2010р., довіреність № б/н від 16.11.2010р.

від відповідача не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№505 від 21.02.11 про стягнення з відповідача 179210,44 грн. заборгованості, в тому числі 110853,44 грн. основного боргу, 20175,31 грн. пені за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09, 32258,31 грн. інфляційних, 8163,65 грн. - 3% річних та 7759,73 грн. - 7% штрафу за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду від 10.03.11 подав доказ направлення відповідачу копії позовної заяви за місцем проживання згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №922087, яка вручена йому 07.03.11 (а.с.43). Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки №073 від 17.04.08 він поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №М-00000175 від 18.04.08 на суму 136697,6 грн., №М-00000321 від 01.08.08 на суму 21555,84 грн., за який останній повністю не провів оплату. В зв"язку з невиконанням умов вказаного договору відповідачу на підставі ст.625 ЦК України, нараховано 32258,31 грн. інфляційних, 8163,65 грн. - 3% річних за період з 02.09.08 по 14.02.11, на підставі п.5.2 Договору, ст.ст.231-232 ГК України 20175,31 грн. пені за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09 та 7759,73 грн. - 7% штрафу за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09.

Також позивач подав заяву від 29.03.11 про повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1556,1 грн.

Відповідач в засідання суду не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 10.03.11, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення (а.с.41).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

17.04.08 між сторонами було укладено Договір поставки №073, згідно умов якого Постачальник зобов"язується виготовити і поставити продукцію, а Покупець прийняти та оплатити її в строк, зазначений у даному договорі .

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу продукцію (акумулятори) на суму 136697,6 грн. згідно видаткової накладної №М-00000175 від 18.04.08 (а.с.13), на суму 21555,84 грн. згідно видаткової накладної №М-00000321 від 01.08.08. всього на загальну суму 158253,44 грн.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 110853,44 грн. Вказана заборгованість підтверджується актом взаєморозрахунків сторін з 01.01.08 по 10.09.09, який підписаний і скріплений печатками обох сторін (а.с.15)

Відповідно до умов п.5.1 Договору оплата продукції проводиться відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту її поставки, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу оплати 110853,44 грн. боргу за отриманий товар чи будь-яких заперечень в спростування позовних вимог, тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 32258,31 грн. інфляційних, 8163,65 грн. - 3% річних та частково обгрунтованою щодо стягнення пені за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09 з врахуванням наступного:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.2 Договору у випадку затримки оплати товару, згідно п.5.1 цього договору, Покупець виплачує Постачальнику 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки оплати.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак в ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку позивач отримав право нараховувати пеню по видатковій накладній №М-00000175 від 18.04.08 з 19.05.08 по 19.11.08 з врахуванням часткової оплати від суми 89297,6 грн. (110853,44 грн. - 21555,84 грн.), а по видатковій накладній №М-00000321 від 01.08.08 з 02.09.08 по 02.03.09 від суми 21555,84 грн.

З врахуванням вищенаведеного, часткової оплати, періоду прострочки, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, обгрунтований розмір пені від суми 89297,6 грн. за період прострочки з 02.09.08 по 19.11.08 становитиме 4567,35 грн., а від суми 21555,84 грн. за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09 - 2560,79 грн., всього 7128,14 грн. пені (розрахунки додаються). В решті стягнення пені слід відмовити за безпідставністю вимог.

В стягненні 7759,73 грн. - 7% штрафу за період прострочки з 02.09.08 по 02.03.09 з посиланням на ч.2 ст.232 ГК України слід відмовити з врахуванням наступного:

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції, передбачені зазначеною нормою, можуть бути застосовані за наявності двох умов: 1) вони підлягають застосуванню у разі скоєння господарського правопорушення, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або якщо порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або якщо виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; 2) вони підлягають застосуванню тільки за два види правопорушень, а саме: за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів (робіт, послуг) і за порушення строків виконання зобов'язання, в тому числі і грошового.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність у договорі сторін відповідальності у вигляді 7% штрафу, в задоволенні 7759,73 грн. - 7% штрафу слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 110853,44 грн. основного боргу, 7128,14 грн. пені, 32258,31 грн. інфляційних та 8163,65 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1584,03 грн. державного мита та 208,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Щодо стягнення 8000 грн., як суми на оплату юридичних послуг, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Отже, юридичні послуги не входять до скдаду судових витрат, а доказів того, що дані витрати є послугами адвоката позивачем не доведено, а тому в їх задоволенні слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

Повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачені на підставі платіжного доручення №80 від 14.02.11 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі1556,1 грн., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Закритого акціонерного товариства "Метра" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 179210,44 грн. заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Метра", вул. В.Окружна, 4-а, м. Київ, 03180 (код 24383218) 110853 (сто десять тисяч вісімсот п"ятдесят три) грн. 44 коп. основного боргу, 7128 (сім тисяч сто двадцять вісім) грн. 14 коп. пені, 32258 (тридцять дві тисячі двісті п"ятдесят вісім) грн. 31 коп інфляційних, 8163 (вісім тисяч сто шістдесять три) грн. 65 коп. - 3% річних, 1584 (одну тисячу п"ятсот вісімесят чотири) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити .

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 01.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 01.04.11