Рішення № 14523043, 03.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 2/5009/35/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

Господарський суд Запорізької області у складі:

суддя: Мойсеєнко Т.В.

Секретар судового засідання: Утюж С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/35/11

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 4709,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 19/27 від 04.01.2011 р., юрисконсульт Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району);

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 від 28.11.1998р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, 4331,06 грн. основного боргу за використану теплову енергію, 229,38 грн. 3% річних, 149,42 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань з оплати за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202139 від 01.01.2007р. Позивач зазначає, що відповідач розрахувався за спожиту теплову енергію частково, чим порушив чинне законодавство та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202139 від 01.01.2007р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202139 від 01.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.01.2011 р.

Розгляд справи відкладався до 01.02.2011р., до 03.03.2011 р. у звязку з невиконанням сторонами у повному обсязі вимог суду, для повторного витребування доказів, а також для зясування місцезнаходження відповідача.

В судовому засіданні 03.03.2011 р. були присутніми представники обох сторін. За їх клопотанням розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.03.2011р. представник позивача надав суду заяву від 03.03.2011р., в якій зазначає, що сума стягуваної заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 4331,06 грн. відповідачем сплачена у повному обсязі. Враховуючи викладене, просить в цій частині позовних вимог провадження припинити. Просить стягнути з відповідача 149,42 грн. втрат від інфляції, 229,38 грн. 3 % річних та судові витрати (а.с. 106).

Представник відповідача в судовому засіданні 03.03.2011р. надав суду заяву від 03.03.2011р., в якій визнав позов у повному обсязі. Зазначив, що суму основного боргу в розмірі 4331,06 грн. сплачено на розрахунковий рахунок позивача, а суму 229,38 грн. 3% річних, 149,42 грн. втрат від інфляції та судові витрати сплатить на розрахунковий рахунок позивача протягом 6 місяців з огляду на тяжке матеріальне становище.

Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, судом встановлено наступне.

01.07.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (далі позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202139 (далі договір) на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 58 (магазин «Вероніка») (а.с. 16-18).

Згідно з п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

В пункті 6.2. договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

На підставі п. 6.4. договору, споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Відповідно до п. 6.7.2. договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення, щодо якого було укладено договір на теплопостачання, перебувало в оренді відповідача згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 315/2 від 01.06.2001 р. Договір укладався на 3 роки. На підставі рішення Запорізької міської ради № 385/15 від 27.07.2004р. строк дії договору оренди продовжено на 5 років (а.с. 58-59, 62).

Відповідно до листа КП «ВРЕЖО № 13»№ 1099 від 15.06.2010р. договір оренди № 315/12 від 01.06.2001р. з ПП ОСОБА_1 було розірвано в липні 2009р. (а.с. 63).

За період з листопада 2008 року по червень 2009 року на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4708,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за відповідний період (а.с. 39-46).

Згідно актів позивачем були виписані наступні рахунки:

№ 202139 від 30.11.2008р. за листопад 2008р. на суму 677,34 грн.;

№ 202139 від 31.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 808,14 грн.;

№ 202139 від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 1001,90 грн.;

№ 202139 від 28.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 814,72 грн.;

№ 202139 від 31.03.2009р. за березень 2009р. на суму 1009,25 грн.;

№ 202139 від 30.04.2009р. за квітень 2009р. на суму 251,59 грн.;

№ 202139 від 31.05.2009р. за травень 2009р. на суму 72,73 грн.;

№ 202139 від 30.06.2009р. за червень 2009р. на суму 72,73 грн. (а.с. 31-38).

Всього поставлено теплової енергії згідно актів та рахунків на суму 4708,40 грн.

Відповідач частково сплатив за поставлену теплову енергію в розмірі 377,34 грн., що підтверджується випискою з банку № 417_000377 від 30.12.2008р. (а.с. 93).

Матеріали справи свідчать, що позивач направляв на адресу відповідача претензії № 05/537-юр від 18.05.2009р. та № 05/1184-юр від 14.12.2009р. з вимогою термінового погашення заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с. 27-30).

Відповідач залишив вимоги позивача без виконання.

У звязку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача решти суми боргу 4331,06 грн., а також 229,38 грн. 3% річних, 149,42 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не сплатив заборгованість на час звернення позивача до суду з позовом. Тому позивач обґрунтовано предявив позов.

Суму заборгованості в розмірі 4331,06 грн. відповідач визнав та сплатив повністю після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 621 від 20.01.2011 р. на суму 2331,06 грн., № 622 від 01.03.2011 р. на суму 700,00 грн., № 623 від 02.03.2011 р. на суму 900,00 грн., № 624 від 03.03.2011 р. на суму 400,00 грн. (а.с. 108-111).

Згідно з п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 4331,06 грн. основного боргу підлягає припиненню згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на суму заборгованості 149,42 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2008 р. по червень 2009р., а також 229,38 грн. - 3 % річних за період листопада 2008р. по червень 2009р. (а.с. 25, 26).

Оскільки у строк, передбачений пунктом 6.4. договору (до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим), відповідач не сплатив суму заборгованості за спожиту теплову енергію, позивач обґрунтовано нарахував на суму боргу 3% річних та інфляційні втрати. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем, судом перевірено та визнано вірним.

Враховуючи викладене, в частині стягнення 229,38 грн. 3% річних, 149,42 грн. втрат від інфляції позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки позов було заявлено обґрунтовано.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 в АБ “ТАС - Бізнесбанк” м. Запоріжжя, МФО 313537) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 229,38 грн. (двісті двадцять девять грн. 38 коп.) 3 % річних, 149,42 грн. (сто сорок девять грн. 42 коп.) інфляційних втрат, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Видати наказ.

В частині стягнення 4331,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення складено і підписано

відповідно до вимог ст. 85 ГПК України 09.03.2011 р.