Рішення № 14523029, 30.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2011р. Справа № 14/86

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ”Надія”, м. Свалява

про стягнення заборгованості у загальній сумі 1120104,72 грн. (в тому числі сума 450000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, сума 290000,00 грн. - заявлена до дострокового погашення кредиту, сума 305507,38 грн. - відсотки за користування кредитом, сума 58340, 76 грн. - нарахована пеня та сума 16256,58 грн.- три проценти річних) за Кредитним договором № 14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача в особі філії: Сливка О.М. - провідний юрисконсульт відділу проблемних активів юридичного управління філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород” за дов. від 17.01.2011р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород (далі –позивач в особі філії) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ”Надія”, м. Свалява (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 099 404,24грн. ( в тому числі сума 450000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, сума 290000,00грн.- заявлена до дострокового погашення кредиту, сума 305507,38 грн. - відсотки за користування кредитом, сума 24 996,99грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по кредиту, сума 12 643,29грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по відсотках та сума 16256,58грн.- три проценти річних) за Кредитним договором № 14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього), з урахуванням заяви від 21.01.2011р. № 07-04/79 та долучених до неї уточнених розрахунків щодо нарахування пені по кредиту та пені по відсотках боржника (а.с.26-27, 30-31).

Розгляд справи відкладався, та строк розгляду спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України на підставі письмових заяв представників сторін для надання сторонам додаткового часу для можливості врегулювання спору у добровільному порядку.

Оскільки, у судове засідання 24.03.2011р. не було подано доказів у підтвердження врегулювання сторонами спору у добровільному порядку, та з урахуванням строків розгляду спору в межах продовження строку розгляду спору до 31.03.2011р., що зазначено в ухвалі суду від 14.03.2011р. у справі №14/86 (а.с.55-56), представниками сторін було заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні 24.03.2011р. та судом, в межах продовженого строку розгляду спору до 31.03.2011р., було оголошено перерву у розгляді даної справи на 30.03.2011р. на 14:30 год. за київським часом, про що представниками сторін на звороті ухвали суду від 14.03.2011р. у справі №14/86 було проставлено свої підписи (а.с.56 на звороті).

Представником позивача в особі філії у даному судовому засіданні зазначено обставину щодо відсутності доказів врегулювання відповідачем з позивачем в особі філії спору по даній справі, в уточненому розмірі позовних вимог, у добровільному порядку.

З огляду на викладене, представником позивача в особі філії позовні вимоги в уточненому розмірі позовних вимог підтримано повністю, з посиланням на обставини, зазначені позивачем в особі філії, як у позовній заяві (а.с.3-4), так і у листі від 21.01.2011р. за №07-04/79, в якому наведено додаткове письмове нормативно - правове обґрунтування щодо заявлення до стягнення трьох процентів річних, з посиланням на обставини, зазначені Верховним судом України в узагальненні судової практики розгляду цивільних прав, які виникають з кредитних відносин, зокрема з посиланням на правомірність заявлення до стягнення при наявності заборгованості за кредитним договором - трьох процентів річних відповідно до вимог п.1 ст.1050 ЦК України, із застосуванням положень ст.625 ЦК України (а.с.26-27). Зокрема, представник позивача в особі філії також посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов”язань за Кредитним договором № 14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього) по сплаті основної суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірах та у строки, встановлені вищезазначеним Кредитним договором.

Неявка у дане судове засідання представника відповідача, при належному повідомленні судом про час і місце розгляду даної справи, у даному судовому засіданні, шляхом проставлення представником відповідача Ткачук М.М. особистого підпису про оголошення перерви на 30.03.2011р. на 14год. 30хв. на звороті ухвали суду від 14.03.2011р. по справі №14/86, про що також було зазначено вище, не є перешкодою для розгляду спору по суті у даному судовому засіданні, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів врегулювання між сторонами спору в уточненому розмірі позовних вимог у добровільному порядку, в межах продовженого строку розгляду спору до 31.03.2011р., що зазначено в ухвалі суду від 14.03.2011р. у справі №14/86 (а.с.55-56).

Будь-які документальні докази у підтвердження досягнутого примирення з позивачем в особі філії від відповідача до матеріалів справи не надходили.

Разом з тим, наявним у матеріалах справи письмовим запереченням від 24.02.2011р. (а.с.45), представником відповідача позовні вимоги заперечено в частині заявлених до стягнення трьох процентів річних, зокрема з посиланням на безпідставність нарахування позивачем в особі філії відповідачеві відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних, оскільки умовами Кредитного договору (з внесеними змінами до нього) передбачено інший розмір процентів річних, як плати за користування кредитом, які і є нараховані та заявлені позивачем в особі філії до стягнення з відповідача, а тому застосовувати ще й стягнення нарахованих трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, немає підстав (а.с.56).

За вищенаведених обставин, у даному судовому засіданні спір вирішується по суті за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в особі філії, суд

встановив:

Позивачем в особі філії, на виконання умов Кредитного договору №14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього на підставі Договору про внесення змін №1 від 26.03.2009р., а.с.9-13, далі –Кредитний договір (з внесеними змінами до нього)), було надано відповідачеві, як Позичальнику, кредит у загальній сумі 740 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 31.03.2008р. (а.с.16) та розгорнутою довідкою про рух коштів з 26.03.2008р. по 24.01.2011р. по рахунку відповідача (а.с.29) .

Разом з тим, відповідачем було порушено умови Кредитного договору (з внесеними змінами до нього) щодо повернення сум кредиту в розмірах та у строки, передбачені у графіку погашення кредиту, зазначеного у п.п.2.2 р. 2 Кредитного договору (з внесеними змінами до нього) та по сплаті нарахованих відсотків у розмірі та у строки, передбачені п.3.1 та п.3.4 р. 3 даного Кредитного договору (з внесеними змінами до нього), у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем в особі філії наявна заборгованість за даним Кредитним договором у сумі 450 000,00грн. по простроченому кредиту та у сумі 305 507, 38 грн. по нарахованим відсоткам за користування кредитом, що також не заперечено відповідачем та про що також зазначено у письмовому запереченні від 24.02.2011р. (а.с.45).

Відповідно до п. 4.3.5 р.4 Кредитного договору №14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього) Банк має право вимагати від Позичальника сплатити у повному обсязі заборгованість за кредитом та/або процентів за користування кредитом, та/або суми неустойки, зокрема у разі не виконання Позичальником у строк обов”язку по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші обов”язки по сплаті грошових коштів.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, обов’язок відповідача своєчасно оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані проценти за отриманий кредит відповідно до умов Договору, є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в особі філії щодо стягнення з відповідача суми 450000,00грн. - заборгованості по простроченому кредиту, суми 290000, 00 грн. –дострокового погашення кредиту та суми 305507, 38 грн. - заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем в особі філії, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, є обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, та не заперечені відповідачем та про що також зазначено у письмовому запереченні від 24.02.2011р. (а.с.45), а тому позов в даній частині позовних вимог, підлягає до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача в особі філії сума 450000,00грн. –заборгованості по простроченому кредиту, сума 290000, 00 грн. – дострокового погашення кредиту та сума 305507, 38 грн. - заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом.

Також є правомірним нарахування позивачем в особі філії відповідачеві, відповідно до п. 5.3. р.5 Кредитного договору №14/3-08 від 26.03.2008р., пені, з урахуванням уточнених розрахунків щодо нарахування пені по наявній у боржника заборгованості по кредиту та пені по наявній у боржника заборгованості по нарахованих відсотках, відповідно до вимог ст. 258 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та яка становить суму 24 996,99грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по кредиту та суму 12 643,29грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по відсотках, розгорнутий розрахунок яких наведений в уточнених розрахунках станом на 27.12.2010р. (а.с.30-31), а тому вищезазначені нараховані суми пені також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача в особі філії.

Також, позивачем в особі філії заявлено до стягнення з відповідача суму 16256,58грн. трьох процентів річних відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, яка складається з суми 8 879,18грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості по кредиту та з суми 7 377,40грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості по відсотках.

Слід зазначити, що вимогами ч.2 ст. 625 ЦК України, зокрема передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, позовна вимога в даній частині до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

У даному випадку Кредитним договором, зокрема п.3.1 Кредитного договору (з внесеними змінами до нього) передбачено інший розмір процентів річних, як плати за користування кредитом, з якої і складається сума 305507,38 грн. нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом, які і задоволено судом, а тому застосовувати ще й стягнення передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України у вигляді трьох процентів річних, немає підстав.

Також, не може бути взято судом до уваги посилання позивача в особі філії на вимоги ст.1050 ЦК України, як на підставу нарахування відповідачеві трьох процентів річних відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, з тих підстав, що відповідно до вимог п.1 ст.1050 ЦК України дана відповідальність у вигляді сплати трьох процентів річних, настає, як негативний наслідок для позичальника при несвоєчасному поверненні суми позики, тоді як в даному випадку правовідносини, які виникли між позивачем в особі філії та відповідачем та які є предметом розгляду по даній справі виникли з Кредитного договору, як надання грошових коштів (кредиту) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених даним Кредитним договором та які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України.

Вимогами п.2 ст.1054 ЦК України, передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, як було зазначено вище, положення параграфа 1 глави 71 ЦК України відносяться до договору позики, та відповідальність у вигляді сплати трьох процентів річних передбачена вимогами п.1 ст. 1050 ЦК України із застосуванням положень ст. 625 ЦК України , та підлягає застосуванню до позичальника, який своєчасно не повернув суму позики, тоді як, з огляду на вищевикладене та умов Кредитного договору №14/3-08 від 26.03.2008р. (з внесеними змінами до нього) –Банк надає позичальнику саме кредит, а не позику, а тому до кредитних відносин з даного Кредитного договору не можуть бути застосовані положення параграфу 1 глави 71 ЦК України та відповідно вимоги п.1 ст. 1050 ЦК України.

За таких обставин, в позові в частині заявленої до стягнення суми 16256,58грн. трьох процентів річних, яка складається з суми 8 879,18грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості по кредиту та з суми 7 377,40грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості по відсотках, відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача в особі філії та відповідно підлягає стягненню частково з відповідача на користь позивача в особі філії сума 10 831грн. часткового відшкодування витрат по оплаті держмита та сума 228грн. часткового відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 258, 509, 526, 615, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задоволити частково в уточненому розмірі позовних вимог .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ”Надія” /м. Свалява, вул. Робітнича, 1а, код ЄДРПОУ 20465528, п/р 26002301206865 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород” /м. Ужгород, вул. Крилова, 10, код ЄДРПОУ 09312161, п/р 290909023 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ заборгованість у загальній сумі 1 083 147, 66грн. ( в тому числі сума 450000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, сума 290000,00грн. - дострокового погашення кредиту, сума 305507,38 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом, сума 24 996,99грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по кредиту та сума 12 643,29грн. - пені нарахованої на суму заборгованості по відсотках), частково суму 10 831 грн. часткового відшкодування витрат по оплаті держмита та частково суму 228 грн. часткового відшкодування витрат по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову в уточненому розмірі позовних вимог, відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець