Ухвала суду № 14523026, 31.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"31" березня 2011 р. Справа № 5008/360/2011

Суддя господарського суду Ушак І.Г., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1, м. Мукачево Закарпатської області як засновника товариства з обмеженою відповідальністю „Мукачівський райсількомбінат” до товариства з обмеженою відповідальністю „Мукачівський райсількомбінат”, смт. Кольчино Закарпатської області про стягнення суми 575880,02 грн., включаючи вартість майна товариства, часткової компенсації інфляційних втрат та 3% річних, а також витрати на судово-бухгалтерську експертизу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, ухвалою суду від 25.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, за змістом якої останній просить у межах заявлених позовних вимог на суму 575880,02 грн. накласти арешт на нерухоме майно та транспортні засоби, які належать на праві власності відповідачеві, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться в смт. Кольчино Закарпатської області, урочище Няроші, будинок 2; виробничі та складські приміщення (млин), що знаходяться в с. Залужжя Закарпатської області, вулиця Пушкіна, будинок 3 та автомашини і трактори.

Подану заяву позивач обґрунтовує, тим, що в ході судового розгляду у Львівському апеляційному господарському суді справи між цими ж сторонами щодо стягнення з відповідача частини вартості частки товариства на суму 10200 грн. йому стало відомо, що відповідач намагається позбутися всіх активів по істотно заниженим цінам. На підтвердження наведеного посилається також на факт отримання відповідачем у Мукачівському БТІ витягу з реєстру права власності від 04.03.11 на частину виробничих приміщень в с. В. Лучки Закарпатської області по вул. Млинській, б/н. За даними зазначеними у витягу вартість одного квадратного метра приміщень становить 238 грн., що майже у 3 рази менше їх вартості за даними судово-бухгалтерської експертизи.

Позивач вважає, що невжиття господарським судом даних заходів забезпечення позову зумовить можливість відчуження відповідачем нерухомого майна (його частини), що в послідуючому унеможливить або суттєво утруднить виконання рішення у даній справі.

Розглянувши наведені доводи заявника та керуючись приписами законодавства, що регулює питання вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає дану заяву такою, що підлягає задоволенню в частині, яка стосується нерухомого майна у межах заявлених позовних вимог на суму 575880,02 грн.

При цьому суд виходив з наступного.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПКУ позов може забезпечуватись, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала суду.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, суд оцінює ймовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, наявність зв'язку між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, документальне обгрунтування заяви.

Суд зазначає, що оцінка обґрунтованості доводів позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності та співмірності заходів із заявленими позовними вимогами.

Суд враховує також роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611від 23.08.1994р. з наступними змінами, відповідно до якого забезпечення позову визначається, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, умовою застосування яких є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача шляхом накладення арешту на нерухоме майно приміщення, що належать відповідачеві на праві власності та знаходяться за адресами: смт. Кольчино Закарпатської області, урочище Няроші, будинок 2 та с. Залужжя Закарпатської області, вулиця Пушкіна, будинок 3.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, які належать на праві власності відповідачеві, не підлягає задоволенню з огляду на відсутність у заяві інформації щодо видових та інших характеризуючих ознак зазначених засобів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Заяву засновника товариства з обмеженою відповідальністю „Мукачівський райсількомбінат” ОСОБА_1 (89600 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) про забезпечення позову частково задовольнити.

2. Накласти в межах заявлених позовних вимог на суму 575880,02 грн. арешт на нерухоме майно цілісний майновий комплекс, що знаходиться в смт. Кольчино Закарпатської області, урочище Няроші, будинок 2; виробничі та складські приміщення (млин), що знаходяться в с. Залужжя Закарпатської області, вулиця Пушкіна, будинок 3.

Суддя Ушак І.Г.