Рішення № 14522977, 18.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.11 р. Справа № 28/267пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Риженко Т.М., Суддів Мартюхіної Н.О., Любченко М.О.

при секретарі судового засідання Петрушенко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Компанії „Rital Limited”, в особі представництва в Україні , м. Донецьк

до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м. Донецьк

про визнання недійсним іпотечного договору №2006-310/2 від 16.02.2007р., визнання відсутнім право іпотеки на майно, зобовязання вчинити певні дії Представники сторін:

Від позивача: Авер”янова Є.В.

Від відповідача 1: Кулініч В.В.

Від відповідача2: Белая Н.В.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 24.01.11р. по 02.02.2011р.,

з 28.02.2011р. по 10.03.2011р.

Компанія „Rital Limited”, в особі представництва в Україні , м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ про:

- визнання недійсним іпотечного договору №2006-310/2 від 16.02.2007р. з моменту його укладання;

- визнання відсутнім право іпотеки на наступне майно: нерухоме майно будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 „Б”; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що іпотечний договір №2006-310/2 від 16.02.2007р. підписано особою, яка не мала права на вчинення цього правочину.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.12.2010р. порушив провадження по справі № 28/267пд та залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м.Донецьк.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №09.2.11.б.б/2 від 04.01.2011р. Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”, м.Київ просить суд припинити провадження у справі №28/267пд через те, що спір не підлягає вирішенню в господарському суді Донецької області, а у разі розгляду справи №28/267пд в господарських судах України передати матеріали справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Відповідно до пояснень б/н від 06.01.2011р. третьої особи, остання проти задоволення позову не заперечує, вважає вимоги позивача обґрунтованими та просить суд розглянути справу без участі представника третьої особи.

11.01.2011р. до канцелярії суду (до початку розгляду справи по суті) від позивача надійшла заява б/н від 10.01.2011р. про збільшення позовних вимог та про залучення відповідача, відповідно до якої останній просить суд залучити у якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження” та:

- визнати іпотечний договір №2006-310/2 від 16.02.2007р., укладений між ВАТ „РОДОВІД БАНК” та Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю „Rital Limited” недійсним з моменту його укладення;

- визнати відсутнім право іпотеки на наступне майно: нерухоме майно будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 „Б”; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт;

- зобовязати ТОВ «СП II «Відродження» виконувати зобовязання за кредитним договором № 2006 310 від 28.12.2006 року, без забезпечення виконання кредитного договору за рахунок іпотеки, а саме іпотеки наступного майна: нерухоме майно - будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 «Б»; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. В звязку з чим, суд ухвалою від 11.01.2011р. задовольнив клопотання позивача, залучив до участі у справі відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м. Донецьк та розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 10.01.2011р.

У відзиві на позовну заяву б/н від 20.01.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м.Донецьк не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”, м.Київ у відзиві на позовну заяву №09.2.11.б.б/437 від 24.01.2011р. просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві, крім того відповідач 1 зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи продовжувався за клопотанням сторін, склад судової колегії змінювався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", (правонаступником якого є відповідач 1, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження” (позичальник, відповідач 2) 28.12.2006р. був укладений кредитний договір № 2006-310, відповідно до якого, сторони встановили: мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в доларах США з повною чи частковою конвертацією у національну валюту в межах загальної суми 3500000,00 (три мільйона пятсот тисяч) доларів США на основні Додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього Договору, які є його невідємною частиною (надалі - „Додаткові угоди”); порядок та умови погашення/(повернення) Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобовязань Позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність Сторін щодо видачі та погашення кредитів, а також взаємні права та зобовязання Сторін, що виникають/виникнуть при видачі/надані Банком кредитів (п. 1.1 кредитного договору).

Кредитні зобовязання банку та зобовязання позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобовязання сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою Додаткових угод по видачі кредитів до цього Договору, що є його невідємними частинами, в межах суми кредитів, передбачених такими Додатковими угодами. Заборгованість за кредитами, наданими за цим Договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних Додаткових угодах, але не пізніше „25” грудня 2009 року (п. 1.2. кредитного договору).

Процентна ставка за користування кредитами за цим Договором встановлюється у розмірі 12,50% річних (п. 2.6. кредитного договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов (п. 5.1. кредитного договору).

Протягом дії кредитного договору між сторонами укладались додаткові угоди.

Відповідачем 1 зобов'язання за зазначеним договором були виконані, що підтверджується матеріалами справи. Позичальник в свою чергу допустив порушення зобов'язань.

16.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", (правонаступником якого є відповідач 1, іпотекодержатель) та Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю „Rital Limited”, реєстраційний номер юридичної особи 3941055, яка є юридичною особою зареєстрованою в порядку, встановленому відповідними положеннями чинного законодавства Обєднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (згідно Акта про компанії від 1985 року номер компанії 3941055, виданого архіваріусом Майклом Д.Джонсом, службовцем з реєстрації компанії Англії та Уельсу, виданого у бюро з реєстрації компаній у м.Кардифф 14 березня 2006 року, 23 апостильованого в Лондоні 23 березня 2006 року Першим Державним Секретарем з Іноземних справ та справ Співдружності ЇЇ Величності К.Каном за номером G968800, перекладено українською мовою перекладачем ОСОБА_1, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15 лютого 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 327), місцезнаходження згідно даних реєстрації (зареєстрований офіс): THE BUSSINESS CENTRAL, 758 GREAT CAMBRIDGE ROAD ENFIELD, MIDDLESEX EN1 3PN (Бізнес центр, 758 Грейт Кембридж Роад, Енфілд, Міддлесекс EN1 3PN), є нерезидентом України, іноземним субєктом господарської діяльності, (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №2006-310/2 (далі договір), відповідно до умов якого іпотекодавець, що є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, код ЄДРПОУ 31158665 ( надалі Боржник) для забезпечення виконання в повному обсязі Боржником зобовязань перед Іпотекодержателем за кредитним договором №2006-310 від „28” грудня 2006 року, разом з можливими змінами та доповненнями до нього ( надалі Кредитний договір) щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом, яке було та/або буде прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором та цим Договором, надалі „основне зобовязання, передає в іпотеку Іпотекодаржателю нерухоме майно і основні засоби (рухоме майно) а саме: в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно будівлі та споруди, в цілому, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, будинок 2 „б”, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №9434005, надалі „предмет іпотеки” та/або „нерухоме майно”; в заставу Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: основні засоби (надалі „предмет застави”, „рухоме майно”), опис та розташування (місцезнаходження) яких відображені в Додатку 1 до цього Договору, який є невідємною частиною цього Договору. (п. 1.1. іпотечного договору).

Боржник зобовязаний погасити заборгованість за Кредитним Договором в межах траншової кредитної лінії з можливою конвертацією у національну валюту в загальній сумі 3500000,00 (три мільйони пятсот тисяч) доларів США у строки, вказані у відповідних додаткових угодах до Кредитного договору, але не пізніше „25” грудня 2009 року (п. 1.2.1. іпотечного договору).

Процентна ставка за користування кредитами встановлюється в розмірі 12,5% річних. Боржник зобовязаний сплачувати нараховані проценти за кредитами щомісячно в період з 26 числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно (п. 1.2.2. іпотечного договору).

До відносин, прав та обовязків, встановлених між сторонами за цим договором, застосується матеріальне право України (п. 7.1 іпотечного договору).

Позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, оскільки, за твердженням позивача представник Компанії „Rital Limited” Діхтар В.А., який від імені компанії підписував іпотечний договір № 2006-310/2 від 16.02.2007р., при вчинені правочину помилявся щодо повноважень, наданих йому довіреністю від 15.02.2007р., помилково вважаючи, що обтяження іпотечною заставою майна компанії „Rital Limited” входить до кола його повноважень. Однак, довіреність видана Діхтяру В.А., не містить застереження про право представника за цією довіреністю обтяжувати іпотечною заставою рухоме та не рухоме майно компанії вказане повноваження також не може розглядатися як частина одного з повноважень, зазначених в довіреності, адже в той самий час, коли укладався іпотечний договір, також була дійсною довіреність, видана компанією „Rital Limited” Павловському С.І., якою прямо надавалося виключне на обтяження іпотечною заставою рухомого та нерухомого майна компанії та її філії або майно фірм, в яких компанія затверджена як засновник (п. 11 довіреності від 01.08.2005р.). Таким чином, за твердженням позивача, іпотечний договір під впливом помилки представника позивача Діхтяра В.А. було підписано особою, яка не мала права на вчинення цього правочину, що тягне за собою недійсність договору.

Виходячи зі всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає зазначити наступне:

Заявляючи позов про визнання недійсним іпотечного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з приписами ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної норми, особі, яка передає в заставу майно, має бути передано право застави цього майна.

Однак, як встановлено судом, довіреність від 15.02.2007р., що видана позивачем Діхтяру В.А., який підписав спірний договір іпотеки, не містить застереження про право представника за цією довіреністю передавати майно компанії в заставу (іпотеку) та підписувати відповідні договори. При цьому при укладанні іпотечного договору була дійсною довіреність від 01.08.2005р., видана позивачем Павловському С.І., якою прямо надавалось виключне право на обтяження іпотечною заставою рухомого та нерухомого майна компанії.

Таким чином, з урахуванням ст. 583 Цивільного кодексу України, особа, яка підписала спірний договір з боку позивача не мала на це відповідних повноважень, що тягне за собою недійсність правочину.

Відповідач 1 в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, спірний правочин був в подальшому схвалений.

В ст. 241 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Суд зазначає, що підписання додаткової угоди до іпотечного договору тим же саме представником, який не мав повноважень на укладання основного договору, не означає наступне схвалення правочину.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсними іпотечного договору №2006-310/2 від 16.02.2007р. з моменту його укладення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 Цивільного кодексу України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, способами захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

На підставі зазначеного, суд задовольняє вимоги позивача про визнання відсутнім право іпотеки на наступне майно: нерухоме майно будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 „Б”; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м.Донецьк виконувати зобовязання за кредитним договором № 2006 310 від 28.12.2006року, без забезпечення виконання кредитного договору за рахунком іпотеки, а саме іпотеки наступного майна: нерухоме майно - будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 «Б»; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт, суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України у світлі визначеної в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 року N 9 спрямованості судової діяльності на захист прав і свобод, застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов: наявність у Позивача певного субєктивного права/інтересу; порушення цього права/інтересу з боку Відповідача; адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із вказаних умов унеможливлює задоволення позовних вимог.

Наразі, із змісту позовної вимоги, заявленої до відповідача 2 не вбачається, наявності у позивача певного субєктивного права/інтересу; порушення цього права/інтересу з боку відповідача 2, крім того відсутнє субєктивне право, яке позивач намагається захистити, шляхом висування даної вимоги.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 20.01.2011р. відповідач 2 не заперечує проти позовних вимог позивача.

Однак, відповідно до ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, за приписами згаданих процесуальних норм, вирішуючи питання про прийняття визнання позову відповідачем, господарський суд зобов'язаний перевірити, чи не суперечить такі дії законодавству. Оскільки позовні вимоги не доведені суд не приймає до уваги визнання відповідачем 2 позову.

Відповідач 1 надав клопотання про припинення провадження по справі, оскільки, за його думкою, спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Дійсно, в п. 8.1. іпотечного договору зазначено, всі спори, що виникатимуть між Сторонами за цим Договором та/або в звязку з цим Договором підлягають розгляду та вирішенню Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово промисловій палаті України (далі умовно також МКАС), місто Київ, Україна, в порядку, визначеному чинним законодавством України, а також Регламентом та іншими правилами розгляду спорів зазначеного силу. Відповідно до п. 8.2. іпотечного договору місце розгляду спорів: місто Київ, Україна, за місцезнаходженням МКАС.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Приписами ч. 3 ст. 2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, яка набула чинності для України з 10 січня 1961 року, передбачено мовою оригіналу: "Суд Договаривающегося Государства, если к нему поступает иск по вопросу, по которому стороны заключили соглашение, предусматриваемое настоящей статьей, должен, по просьбе одной из сторон, направить стороны в арбитраж, если не найдет, что упомянутое соглашение недействительно, утратило силу или не может быть исполнено".

В частині 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідач 1 в першій заяві (відзив від 04.01.2011р.) по справі зазначив, що спір, повязаний з договором іпотеки №2006-310/2 від 16.02.2007р. не підсудний господарським судам України та має розглядатися Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово промисловій палаті України (далі умовно також МКАС), місто Київ.

Однак, оскільки суд дійшов висновку про недійсність іпотечного договору № 2006-310/2 від 16.02.2007р. арбітражна угода, зазначена в даному договорі, також є недійсною, в звязку з чим суд відмовляє відповідачу1 в задоволенні клопотання.

Крім того, Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк”, м.Київ надано клопотання про передачу спору за підсудністю за місцезнаходженням відповідача 1 до господарського суду м. Києва.

Відповідачем 2 по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, яке знаходиться у м.Донецьк.

Згідно з приписами ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином, справа № 28/267пд підсудна господарському суду Донецької області, та у суду не має підстав для надсилання матеріалів справи №28/267пд до господарського суду м.Києва.

Відповідачем 1 заявлено про застосування позовної давності при вирішенні спору по справі.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.ст.256,257 Цивільного Кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного Кодексу України).

В п. 28 Постанови Верховного Суду від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” вказано, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, представник позивача Павловський С.І., який діяв на підставі довіреності компанії „Rital Limited” з правом обтяження іпотечною заставою рухомого та нерухомого майна компанії, дізнався про укладання іпотечного договору №2006-310/2 від 16.02.2007р. у 2009р., отримавши відповідну вимогу банку про невиконання позичальником (відповідачем 2) зобовязань за кредитним договором та про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а отже заява відповідача 1 є необґрунтованою.

Судові витрати розподіляються, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 69, 77, ст. 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Задовольнити позовні вимоги Компанії „Rital Limited” до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ.

Визнати недійсним іпотечний договір №2006-310/2 від 16.02.2007р., укладений між закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю „Rital Limited” та Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”, м.Київ з моменту його укладення.

Визнати відсутнім право іпотеки у Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” (04136, м.Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, к/р 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) на наступне майно: нерухоме майно будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 „Б”; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт; зобовязати ТОВ «СП II «Відродження» виконувати зобовязання за кредитним договором № 2007 151 від 06.04.2007 року, без забезпечення виконання кредитного договору за рахунком іпотеки, а саме іпотеки наступного майна: нерухоме майно - будівля та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2 «Б»; основні засоби рухоме майно: компресори BITZER LH 114/4V-7,2 (2 од.), компресори BITZER LH 114/4P-10,2 (4 од.), компресори FRASCOLD TYPE V2084Y (3 од.), випарювачі ROLLER HVS 411,7,1 КВт (4 од.), випарювачі ROLLER HVS 711,5,8 КВ (8 од.), світильники неонові, потолочні, водонепроникний, спец. для холодильних камер 2х65 Вт, холодильна централь V2084Y на базі трьох компресорів, ресиверна станція 80 літрів, повітряохолоджувачі ICE 52D 10 ED, конденсатор ACE 82 B3H, тепловий газовий генератор ТГГ 0,18, настінний газовий котел Hermann Habitat 23 E, напольний газовий котел Ди Дитрих 48 кВт.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Компанії „Rital Limited” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство з іноземними інвестиціями „Відродження”, м. Донецьк.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” (04136, м.Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, к/р 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) на користь Компанії „Rital Limited” (The Business Centre, 758 Great Cambridge Road, Enfield, Middlesex EN1 3PN, адреса представництва в Україні: 83054, м. Донецьк, пр-т Київський, 20 а, реєстраційний номер 3941055) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 56,67грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,33грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Судді Н.О.Мартюхіна

М.О.Любченко

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2011р.