Рішення № 14522976, 16.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.11 р. Справа № 29/145пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт.Очеретине, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”, с.Катеринівка, Донецька область

про: визнання договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. недійсним.

за участю:

представника Позивача – Перекрестов С.В. (за довіреністю від 29.09.2010р.)

представника Відповідача – Скрипова А.О. (за довіреністю №24 від 18.01.2011р.)

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 10.03.2011р. по 16.06.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт.Очеретине, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”, с.Катеринівка, Донецька область (далі – Відповідач) про визнання договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Договір купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. укладений між Позивачем та Відповідачем не було підписано уповноваженою особою, яка має право від імені ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” підписувати будь які документи, а саме: директором ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” Кузнєцовим С.В. Підпис у договорі купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. є лише факсимільним відтворення підпису директора ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” Кузнєцова С.В.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 207 та 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 15, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України.

18.01.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №23 від 18.01.2011р. у якому проти позову заперечує, з наступних підстав: на договорі купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.09р. (далі Договір) поставлений оригінальний власноручний підпис уповноваженої особи – директора ТОВ „Кирпичный завод „Альтком”, завірений „мокрою” печаткою підприємства. Виходячи із преамбули Договору, ТОВ „УкрРосКаолін”, що іменується надалі Продавцем, в особі директора Кіщенко Анатолія Федоровича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, а ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” надалі Покупець, в особі директора Кузнєцова Сергія Вікторовича, що діє на підставі Статуту. Відповідно до п.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Продавець продає, а Покупець купує калієво-полівошпатову суміш (лужний каолін) марки Е 0313 згідно ТУ 14.2-32147675-001-2004 (надалі – товар) ц кількості 3600 тонн із граничним відступом у вазі +/- 5%. Пунктом 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, отже, наслідками згідно Договору є отримання товару (лужного каоліну). В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №10/70 від 15.03.2010р. за позовом ТОВ „УкрРосКаолін” до ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” про стягнення заборгованості у сумі 178 509,06грн. Таким чином, ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” намагається ухилитися від виконання своїх зобов’язань (сплатити за отриманий товар) і всіма засобами затягнути розгляд справи. Крім того Відповідачем були надані належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”.

07.02.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про призначення експертизи, для вирішення питання: чи вчинено підпис в договорі купівлі-продажу №07-07/2009 від 07-07/2009р. Кузнєцовим С.В.; чи є підпис у договорі купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.09 факсимільним відтворенням підпису директора ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” Кузнєцова С.В.

17.02.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на клопотання про призначення судової експертизи №43 від 16.02.2011р., за наступних підстав: Відповідачем надано суду оригінал Договору, в якому проставлений оригінальний власноручний підпис уповноваженої особи – директора ТОВ „Цегельний завод „Альтком”, завірений „мокрою” печаткою підприємства. Предмет заявленого спору є Договір, який виконується з боку Позивача частково. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України суб’єкти господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначає, що в провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №10/70 від 15.03.10р. за позовом ТОВ „УкрРосКаолін” до ТОВ „Цегельний завод „Альтком” про стягнення заборгованості у сумі 165 204,93грн. Крім того Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином завірені копії наступних документів: видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, виписок з банківського рахунку стосовно здійснених Позивачем часткових оплат за поставлений товар.

16.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані додаткові пояснення щодо клопотання про призначення експертизи у яких зазначають, що у зв’язку з тим, що вирішення зазначеного питання є необхідним для з’ясування всіх обставин справи та доля вказаного спору залежить саме від цього, а також, що без спеціальних знань та відповідного висновку експерта Позивач якимось іншими засобами довести свою позицію не має можливості, ТОВ „Кирпичный завод „Альтком”, керуючись ст.22 ГПК України, наполягають на проведенні судової експертизи та задоволенні вищезазначеного клопотання.

Суд дійшов висновку, що клопотання Позивача про призначення експертизи не підлягає задоволенню, оскільки суд не вбачає правових підстав та необхідності призначення експертизи у даній справі. Отже у будь якому випадку в подальшому правочин був схвалений Позивачем його фактичним виконанням, а згідно з частиною один статті 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

16.03.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надані доповнення до заперечень на позовну заяву у яких зазначають, що Пунктом 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, отже, наслідками згідно Договору є отримання товару (лужного каоліну), за який Позивачем здійснена часткова оплата. Таким чином, якщо за словами Позивача, на Договорі проставлене факсимільне відтворення підпису директора ТОВ „Кирпичный завод „Альтком”, то він вважається дійсним через виконання особою, що має повноваження, дій, що свідчать про прийняття його до виконання.

Представник Позивача у судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання з’явився, проти позову заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №07-07/2009, відповідно п.1.1 договору Продавець продає, а Покупець купує калієво-полівошпатову суміш (лужний каолін) марки Е 0313 згідно ТУ 14.2-32147675-001-2004 (надалі – товар) ц кількості 3600 тонн із граничним відступом у вазі +/- 5%.

Згідно п.11.1 Договір вступає в дію з моменту його підписання та дії до 31 грудня 2009 року.

Договір підписаний обома сторонами без зауважень і заперечень та скріплений печатками обох підприємств.

Позивач посилається те, що Договір купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. укладений між Позивачем та Відповідачем не було підписано уповноваженою особою, яка має право від імені ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” підписувати будь які документи, а саме: директором ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” Кузнєцовим С.В. Підпис у договорі купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. є лише факсимільним відтворення підпису директора ТОВ „Кирпичный завод „Альтком” Кузнєцова С.В.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним в даній справі, суд повинен встановити наявність чи відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності осіб, які підписали спірний договір від імені позивача та відповідача.

Ініціювати питання про невідповідність власноручного підпису факсимільному відтворенню підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно–обчислювальному підпису або іншому аналогу може сама особа, підпис якої позивач вважає спірним. В матеріалах справи відсутня така особиста заява Кузнєцова С.В.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Ствердження позивача про недійсність правочину суд не приймає до уваги у зв’язку з наступним:

В матеріалах справи містяться договір №07-07/2009, видаткові накладні, рахунки фактури, підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, у зв’язку з чим вони приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Підпис представника позивача на спірному договорі скріплений печаткою позивача як юридичної особи. Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) господарські об’єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д., а також прості круглі печатки та різні штампи. Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об’єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об’єднань зобов’язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, позивач до суду не надав.

Крім того, доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару не уповноваженою особою, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих часткових оплат отриманого товару, позивач до суду не надав.

Позивач не надав до суду будь–яких письмових доказів, які б підтверджували той факт, що підпис директора позивача на спірному договорі виконаний шляхом факсимільного відтворення підпису Кузнєцова С.В., в подальшому правочин був схвалений позивачем його фактичним виконанням. Підстави для визнання правочину недійсним, встановлені нормою ст. 215 ЦК України та конкретно визначені ст. 203 ЦК України, відсутні. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв’язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт.Очеретине, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”, с.Катеринівка, Донецька область про визнання договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.2009р. недійсним відмовити.

У судовому засідання 16.03.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.