Постанова № 14522065, 22.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2011 року № 2а-17219/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Літнаровича Т.І. ,

представника відповідача Купельського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Геос»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення № 0006902303/0 від 14.09.10 р. ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0006902303/0, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушуючи норми податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було неправомірно донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 682 214 грн. (508168,00 грн. основний платіж, 174046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

В позовній заяві позивач просить суд скасувати (визнати не чинним) податкове повідомлення рішення № 0006902303/0 від 14.09.10 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та прийнятим без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчить про порушення позивачем положень Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам", просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві 23.09.2004 р. та є платником податків (ЄДРПОУ 33156172).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" в частині дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ" за період травень, червень 2010.

В результаті проведеної перевірки, податковим органом були виявлені порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: пп.7.2.3 п.7.2., пп.7.4.1., пп.7.4.5. п. 7.4., пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 508168,00 грн. (за травень 2010 року на 215958,00 грн., за червень 2010 року на 292210,00 грн. ), про що було складено акт від 02.09.2010 р. № 2283/23-03/33156172.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідно до пп." б" пп. 4.2.2. ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам" та враховуючи виявлені порушення Законів України "Про податок на додану вартість", відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0006902303/0, яким позивачу визначено до сплати податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 682 214 грн. (508168,00 грн. основний платіж, 174046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, реалізуючи надане йому пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право адміністративного оскарження рішення податкового органу, звертався зі скаргою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києві, в результаті розгляду якої оскаржуване рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ" ґрунтувалися на договорі підряду на будівництво житлового будинку з паргінгом по вул. Велика Китаївська , 55-57 в Голосіївському районі від 02.04.2010 р. № 02/04.

Згідно зазначеного договору позивач доручав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ" виконувало, відповідно до проектно-кошторисної документації, роботи на будівництво житлового будинку з паргінгом по вул. Велика Китаївська, 55-57 в Голосіївському районі, факт виконання яких підтверджується двосторонніми актами приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи. В розрахунок за виконані роботи, позивач перераховував грошові кошти на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ".

Крім цього, на підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи (надані послуги) Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ" були надані позивачу податкові накладні від 31.05.2010 р. № 2523, від 30.06.2010 р. № 3189, які, як це передбачено податковим законодавством, є документом, що дає йому право на податковий кредит. Таким чином, в результаті взаєморозрахунку за даними договорами, заборгованості не має.

В той же час, в акті перевірки зафіксовано, що згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача на рівні Державної податкової адміністрації України встановлені розбіжності, а саме: завищено податковий кредит, сформований за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ", яким не подано податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року, про що складено акт від 21.08.2010 р. № 102/1514/35744840 та застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової звітності.

З доводів відповідача, розмір податкового зобовязання продавця товарів (робіт, послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що у позивача не було підстав відносити до податкового кредиту суму податку на додану вартість за травень та червень 2010 року в розмірі 508168,00 грн., вказану в податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ", яким не подавалися відповідні податкові декларації за цей період.

Така позиція відповідача є помилковою та судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначеного цим Законом Країни.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. При перевірці, що засвідчено у відповідному акті, позивачем при оплаті будівельних робіт, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ", в загальну суму їх вартості було включено податок на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними від 31.05.2010 р. № 2523, від 30.06.2010 р. № 3189.

Право платника податку (покупця) на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у звязку з придбання товарів (робіт, послуг), кореспондується з обовязком платника податку (продавця) утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

П.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Крім цього, слід зазначити, що цим же Законом України, а саме: п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Крім цього, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання іншим учасником вимог податкового чи іншого законодавства.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Якщо контрагент не виконав свого обовязку по сплаті до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) чи іншого обовязку, визначеного нормами податкового законодавства (в тому числі обовязку по подачі податкової звітності), то це тягне відповідальність, чи ніші негативні наслідки, саме для цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (робіт, послуг) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо ним виконано всі, передбачені законом умови щодо цього та наявні всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо донарахування позивачу сум податкового зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ", згідно оскаржуваного рішення від 14.09.2010 р. № 0006902303/0 на загальну суму 682 214 грн. (508168,00 грн. основний платіж, 174046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції), у звязку з неподанням останнім податкових декларацій по податку на додану вартість за травень та червень 2010 року, є необґрунтованою.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0006902303/0 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 11,94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0006902303/0 від 14.09.10 р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28.03.11 р.

Суддя Є.В. Аблов