Рішення № 14519897, 15.03.2011, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2-515

Рішення

Іменем України

15 березня 2011 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

при секретарі Биховець Н. М.

з участю: позивача - ОСОБА_1, відповідача- ОСОБА_3., представника відповідача -ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання від чоловіка,

Встановив:

08.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить : стягнути аліменти на користь позивачки , на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на утримання позивачки від чоловіка , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач з позивачкою та сином не проживає , добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Вказує, що відповідач працює підприємцем, отримує заробітну плату, інших дітей на утриманні не має, стягнень по виконавчим документам не проводиться.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Доповнила, що вона разом з сином проживає у батьків, ніде не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, батьки позивачки працюють , батько , крім того , отримує пенсію, відповідач може надавати допомогу на утримання дитини та на її утримання , тому просить задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, посилаючись на обставини викладені в письмовому запереченні ( а.с. 20, 21). Додатково пояснив , що він розуміє що повинен утримувати свою дитину, він доклав всіх зусиль щоб зберегти сім»ю, але позивачка не бажала проживати разом , тому він згоден на стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх доходів. Відповідач проживає з батьками , які не працюють , отримують пенсію, загальна сума складає -1700, 00 грн. Відповідач працює приватним підприємцем, його заробітна плата становить 2000,00 грн. Але , сплачувати аліменти на утримання позивачки , на даний час немає можливості , оскільки змінив місце роботи , у зв»язку з чим значно погіршився заробіток, крім того сплачує кредит за автомобіль. Батько є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , тому непрацездатні батьки потребують його постійної допомоги.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на утримання позивачки 1/6 частини всіх видів заробітку просив відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.4). Від шлюбу мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

На даний час, неповнолітня дитина проживає разом з матір»ю , ОСОБА_1 (а.с.5), яка приймає безпосередню участь в утриманні та вихованні дитини, позивачка не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною (а.с.6). Відповідач проживає окремо, працює приватним підприємцем, має на утриманні батьків, які потребують постійної допомоги (а.с.22).

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність у нього інших аліментних зобовязань та інші обставини, що мають істотне значення, і вважає за необхідне, відповідно до ст. ст. 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2011 року.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання позивачки ОСОБА_1 суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст. 84 СК України, дружина , з якою проживає дитина , має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина , з якою проживає дитина , має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови , що чоловік може надавати матеріальну допомогу, що передбачено ч.4 ст. 84 СК України.

Таким чином, позивачка має право на утримання від чоловіка батька дитини , до досягнення дитиною трьох років.

При визначені розміру аліментів суд враховує : матеріальний стан позивачки , ті обставини , що до народження дитини позивачка працювала, отримала допомогу у зв»язку з народженням дитини, на даний час отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проживає з батьками, середній дохід яких , згідно пояснень позивачки , складає 2500,00 грн. , матеріальний стан відповідача : отримує заробітну плату в розмірі 2000,00 та надає допомогу непрацездатним батькам , і вважає , що дані обставини є підставою для зменшення розміру утримання від чоловіка , яке просить стягнути позивачка з відповідача , але не вказують на неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу. Тому , суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення утримання від чоловіка підлягають задоволенню частково , в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 08.02.2011 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, покласти на відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 209, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України, ст.ст. 79, 84, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на своє утримання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 08.02.2011 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 51 (п”ятдесят одну) гривню судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 120 (сто двадцять) гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Чернігова (банк ГУДКУ у Чернігівській області, р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м.Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова С. М. Ченцова