Вирок № 14518354, 01.03.2011, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «01»лютого 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Колотило О. О.

суддів Рулякова В.І., Петлюка В.І.

при секретарі Маковійчук М.М.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Чернівецької області кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за апеляцією помічника прокурора Сокирянського району Чернівецької області Чернушки А.Е. на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2009 року.

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше судимий :

-вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25.06.1995 року за ст.ст. 82 ч. 3, 81 ч. 4, 44, 42 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;

-вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23.05.2000 року за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 3, 44, 42 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;

-вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20.03.2003 року за ст.ст. 122 ч. 1, 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

Справа № 11-31/2011 Головуючий у І інстанції: Сивак В.І.

Категорія: ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач: Колотило О.О.

-вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25.05.2004 року за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту

-вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14.03.2005 року за ст.ст. 15, 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі

звільнений 27.03.2007 року умовно-достроково на десять місяців вісім днів;

засуджений за ст. 118 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14.03.2005 року і остаточна міра покарання ОСОБА_1 призначена два роки чотири місяці дванадцять днів позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання час тримання його під вартою з 12.08.2007 року по 24.12.2009 року і він у звязку із відбуттям покарання звільнений з-під варти в залі судового засідання.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 05.01.2011 року запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати повязані з проведенням експертиз в сумі 423 гривні 69 коп.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11 серпня 2007 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння за адресою АДРЕСА_2, в будинку своєї співмешканки ОСОБА_3, яка теж перебувала у стані алкогольного спяніння і почала з ним сварку на побутовому грунті, в ході якої нанесла принесеним із собою каменем ОСОБА_1, який лежав на дивані, два удари в область тім»яно-скроневої ділянки, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_1 взяв зі столу кухонний ніж і наніс ним ОСОБА_3 умисно удари в область ніг та інших частин тіла, заподіявши їй тілесні ушкодження у виді колото-різаних ран задньої поверхні нижньої третини правого передпліччя, двох ран передньої поверхні верхньої третини лівого стегна, 6-го міжребір»я по лівій задньо-пахвинній лінії зовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна, правої сідниці, садно-рану задньої поверхні нижньої третини правого плеча, садно лівого ліктьового суглобу, проникаюча колото-різана рана 9-го міжребір»я по лівій середньо-пахвинній лінії з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені.

Захищаючись, ОСОБА_3 вихопила у ОСОБА_1 ніж та нанесла йому один удар в гомілку в середню частину по внутрішній поверхні, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

ОСОБА_1 вихопивши у ОСОБА_3 ніж, наніс їй умисно один удар в життєво важливий орган в проекції серця, чим спричинив колото-різану рану 9-го міжребір»я по лівій середній пахвинній лінії з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені, після чого ОСОБА_3 була доставлена на автомобілі швидкої допомоги в Сокирянську районну лікарню, де в той же день померла в хірургічному відділенні від наростаючої алкогольної інтоксикації, яка на момент смерті досягла смертельної концентрації, а тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в опосередкованому причинному звязку з фактом настання смерті ОСОБА_3

В апеляції помічник прокурора Сокирянського району Чернівецької області Чернушка А.Е. ставить питання про скасування вироку суду та постановлення нового за ст. 121 ч. 2 КК України, посилаючись на те, що суд необгрунтовано перекваліфікував дії підсудного на ст. 118 КК України.

Зокрема, в апеляції зазначено, що в момент заподіяння ОСОБА_1 ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ножем у потерпілої не було предметів, якими вона могла б заподіяти підсудному шкоду його здоров»ю, тому він у стані необхідної оборони не знаходився, міг припинити її протиправні дії іншими засобами і суд невірно визнав обставиною, що пом»якшує покарання вчинення ОСОБА_1 злочину під впливом сильного душевного хвилювання викликаного неправомірними діями ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_1 про залишення вироку суду без змін, провівши часткове судове слідство, додатково допитавши підсудного та дослідивши інші докази, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 11.08.2007 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в будинку своєї співмешканки ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, яка теж знаходилася у стані алкогольного спяніння і почала з ним сварку на побутовому грунті, в ході якої нанесла ОСОБА_1, який лежав на дивані в кімнаті, принесеним із собою каменем удар в область тім»яно-скроневої ділянки, завдавши легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров»я з мотивів помсти за завданий фізичний біль та образу пішов на кухню, взяв кухонний ніж і умисно став ним наносити ОСОБА_3 удари в область ніг та інших частин тіла, нанісши їй не менше 10 ударів, заподіявши тілесні ушкодження у виді колото-різаних ран задньої поверхні нижньої третини правого передпліччя, двох ран передньої поверхні верхньої третини лівого стегна, 6-го міжребір»я по лівій задньо-пахвинній лінії зовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна, правої сідниці, садно-рану задньої поверхні нижньої третини правого плеча, садно лівого ліктьового суглобу, проникаючу колото-різану рану 9-го міжребір»я по лівій середньо-пахвинній лінії з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені.

Захищаючись від протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 вихопила ніж у нього з руки та нанесла йому один удар в ліву гомілку. З метою продовження нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 відібрав у неї ніж і умисно наніс ним їй удар в життєво важливий орган в проекції серця, чим завдав проникаючу колото-різану рану 9-го міжребір»я по лівій середньо-пахвинній з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечна для життя, після чого ОСОБА_3 на автомобілі швидкої допомоги була доставлена в Сокирянську районну лікарню, де в той же день померла в хірургічному відділенні від наростаючої алкогольної інтоксикації, яка на момент смерті досягла смертельної концентрації, а тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани 9 міжребір»я по лівій середньо-пахвинній лінії з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені знаходяться в опосередкованому причинному звязку з фактом настання смерті ОСОБА_3

Підсудний ОСОБА_1, будучи допитаний в суді першої інстанції та в апеляційному суді винним себе в предявленому обвинуваченні не визнав і показав, що він разом із ОСОБА_3 співмешкали в будинку по АДРЕСА_2.

11.08.2007 року, приблизно о 13 годині, він із ОСОБА_3 ходив у гості, де вживали спиртні напої. Приблизно о 16 годині вони пішли з гостей, по дорозі зайшли до пивного кіоску, де пили пиво, між ним та ОСОБА_3 виникла сварка, вона його подряпала і він пішов додому сам. Прийшовши додому, він попросив у малолітньої доньки потерпілої 100 гривень і пішов до своєї матері, потім повернувся додому і ліг спати. Під час сну його хтось сильно вдарив по голові, прокинувшись він побачив потерпілу, яка тримала в руках камінь. Він взяв зі столу біля дивану, де він спав ніж, в цей час до кімнати зайшов батько потерпілої ОСОБА_4, вони накинулися на нього та стали душити.

Він наніс два удари кулаками ОСОБА_4 і коли той відійшов убік, він завдав декілька ударів ножем ОСОБА_3 в область ніг. Потерпіла вихопила у нього ніж і нанесла йому удар ножем в ногу, після чого він вибіг з будинку, не виключає того, що міг нанести ОСОБА_3 удар ножем в область легені.

Умислу позбавляти потерпілу життя у нього не було.

Винність ОСОБА_1 у заподіянні потерпілій ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть, незважаючи на невизнання ним своєї вини, повністю доведена в суді І інстанції та апеляційному суді сукупністю досліджених у справі доказів.

Так, сам підсудний ОСОБА_1 у своїх показах на досудовому слідстві, в суді І інстанції та в апеляційному суді (а.с. №№ 188-191, 198-202, 221-224, 223-228, 335) підтвердив, що саме він 11 серпня 2007 року в будинку наніс кілька ударів ножем потерпілій ОСОБА_3 по різних частинах тіла, що спричинили її смерть.

Крім цього, на досудовому слідстві (а.с. №№ 196, 235-237, 271-282) органи досудового слідства предявили ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 115 ч. 1 КК України, при предявленні йому матеріалів справи (а.с. № 269) підсудний заявив клопотання про перекваліфікацію його дій на ст. 121 ч. 2 КК України, в судовому засіданні повністю визнав свою вину за ст. 121 ч. 2 КК України і тільки після зміни в суді першої інстанції прокурором обвинувачення на цей закон (а.с. 427-430) став заперечувати свою вину у вчиненні злочину та стверджувати, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 заподіяв у стані необхідної оборони.

Потерпілий ОСОБА_4 показав суду (а.с. 336), що ОСОБА_3 його донька, вона співмешкала з підсудним і вони жили в одному будинку. 11.08.2007 року він разом із своїм знайомим ОСОБА_5, знаходячись в сараї почув крик в коридорі будинку. Він пішов у будинок, на виході з коридору зустрів ОСОБА_1, запитав його, що сталося, підсудний у відповідь наніс йому удар кулаком в обличчя.

Зайшовши в будинок у кімнаті побачив на підлозі поранену доньку, в кімнаті все було перевернуто, він викликав машину швидкої медичної допомоги, в той же день донька він отриманих поранень померла.

Через деякий час йому в міліції показали ніж яким ОСОБА_1 наніс удар доньці, цей ніж завжди знаходився на кухні.

Малолітня донька потерпілої, свідок ОСОБА_6 показала суду (а.с. № 338 звор.), що 11 серпня 2007 року мама з підсудним пішли в гості, потім повернувся ОСОБА_1 сам, був весь побитий, запитав де гроші, взяв їх і пішов, а потім повернувся і ліг спати.

Через деякий час повернулася мама, сказала їй не заходити в будинок, граючись на подвір»ї почула в будинку крики, зайшла в будинок і побачила в кімнаті підсудного з ножем, а мама стояла притулившись до столу, вони сварилися, вона побігла за дідом ОСОБА_4 і разом з ним повернулась в кімнату. Мама в цей час вже лежала на підлозі в крові з ножем у руці, підсудний наніс удар ОСОБА_4, після чого пішов з будинку. Дід ОСОБА_1 не бив.

Свідок ОСОБА_7 (а.с. 337-338) показала суду, що 11 серпня 2007 року на запрошення потерпілої прийшла до неї. ОСОБА_3 вдома не було, через деякий час побачила, що прийшов підсудний у порваній сорочці з подряпинами на обличчі. Їй зателефонувала потерпіла запитала чи є ОСОБА_1, приблизно через 5 хвилин прийшла сама з каменем у руках, попросила зачекати і зайшла в будинок. Потім почула крики, з будинку вийшов підсудний весь у крові, вона зайшла в будинок, у кімнаті, де усе було перевернуто лежала у крові потерпіла, її відвезли в лікарню, де вона в той же день померла.

З протоколу огляду місця події (а.с. 10-12) від 11.08.2007 року видно, що в житловому будинку АДРЕСА_2 в кімнаті № 2 знаходиться диван на якому знаходиться одіяло та дві подушки з плямами бурого кольору схожими на кров, на підлозі розкидані речі на яких також виявлено згустки рідини бурого кольору схожі на кров. Поряд з диваном виявлено кухонний ніж, який має на собі залишки крові. Із зовнішнього огляду кімнати видно явні сліди боротьби.

З протоколу огляду трупа ОСОБА_3 (а.с. 55-58) вбачається, що на тілі потерпілої виявлені колото-різані рани.

У відповідності до висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи (а.с. 346-355) у потерпілої ОСОБА_3 виявлено: - колото-різані рани: задньої поверхні нижньої третини правого передпліччя; передньої поверхні верхньої третини правого стегна; передньої поверхні верхньої третини лівого стегна в кількості 2-х; 6-го міжребір»я по лівій задньо-пахвинній лінії; зовнішньої поверхні нижньої третини лівого стегна; зовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна; задньої поверхні нижньої третини правого стегна; правої сідниці; - садно-рана задньої поверхні нижньої третини лівого плеча; - садно лівого ліктьового суглобу; - проникаюча колото-різана рана 9-го міжребір»я по лівій середньо-пахвинній лінії з пошкодженням бокової поверхні нижньої долі лівої легені.

Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран та садна-рани, виникли незадовго до моменту настання смерті від неодноразової дії (не менше 10-ти) колюче-ріжучого предмету із гостро заточеним краєм, типу «ножа», які у відношенні до живих осіб, звичайно, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я та не знаходяться в причинному звязку з фактом настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді садна лівого ліктьового суглобу, виникли незадовго до моменту настання смерті від дії тупих твердих предметів або від удару об такі, вірогідніше всього внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверде покриття з упором на лікоть, звичайно, по відношенню до живих осіб, відносяться до легких тілесних пошкоджень та не знаходяться в причинному звязку з фактом настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани, виникли незадовго до моменту настання смерті від одноразової дії колюче-ріжучого предмету з гостро заточеним краєм, типу «ножа», цілком можливо внаслідок травматичної дії кухонного ножа та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «Небезпека для життя»і знаходяться в опосередкованому причинному звязку з фактом настання смерті.

З висновку судово-психіатричної експертизи (а.с. 366-367) видно, що ОСОБА_1 психічним захворюванням не страдає. В період скоєння злочину у стані хворобливого розладу не перебував, міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними, тому його слід вважати осудним.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції (а.с. 443), перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 з ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 118 КК України, суд звинувачення йому за цим законом не сформулював та не вказав, що з боку ОСОБА_3 мало місце суспільно небезпечне посягання. Про помилковість прийнятого судом рішення свідчить і те, що формулюючи підсудному ОСОБА_1 обвинувачення у вироку (а.с. 443), суд правильно зазначив, що не ОСОБА_1 захищався від дій ОСОБА_8, а що ОСОБА_3 захищалася від дій підсудного, після нанесення їй кількох ударів ножем, вихопила його у нього ніж та нанесла один удар в ногу. Будучи допитаним у якості підозрюваного (а.с. 188-191) ОСОБА_1 пояснив, що після нанесення йому ОСОБА_3 удару каменем, він пішов на кухню, взяв ніж, повернувся в кімнату і став їй наносити удари ножем по різним частинам тіла.

В подальшому, щоб створити видимість, що він заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження у стані необхідної оборони, ОСОБА_1 змінив покази і став пояснювати (а.с. 198-202, 221-224, 335), що на нього напала не тільки потерпіла, а і її батько ОСОБА_4, ніж він узяв не на кухні, а зі стола, який знаходився біля дивану на якому він спав під час нанесення йому ОСОБА_3 удару каменем по голові.

Разом з тим, ці покази ОСОБА_1 повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 (а.с. 336, 338), що ніж, яким потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження завжди знаходився на кухні, ОСОБА_4 зайшов у кімнату після нанесення підсудним тілесних ушкоджень потерпілій і що саме ОСОБА_1, виходячи з будинку, наніс ОСОБА_4 кілька ударів по обличчю.

Колегія суддів вважає покази ОСОБА_1 про те, що потерпіла ОСОБА_3 каменем заподіяла йому тілесні ушкодження під час сну такими, що не відповідають дійсності, оскільки свідок ОСОБА_7 пояснила суду (а.с. 337-338), що потерпіла ОСОБА_3 зайшла в будинок за підсудним приблизно через 5 хвилин після нього і він за цей час не міг заснути, тому розцінює ці його покази як такі, що спрямовані на надання їм правдоподібності про його перебування у стані необхідної оборони.

З матеріалів справи вбачається, що підсудний та потерпіла проживали однією сім»єю, зловживали спиртними напоями, потім вчиняли між собою сварки та бійки, у потерпілої в крові виявлено етиловий спирт в кількості 5,89 проміле, що відповідає смертельній концентрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що сварки та бійки були способом життя сім»ї підсудного та потерпілої і ОСОБА_3, знаходячись у важкому стані алкогольного спяніння, не являла собою реальної загрози для життя та здоров»я ОСОБА_1 і не могла здійснити суспільно небезпечне посягання на нього.

З показів свідка ОСОБА_6 (а.с.338 звор.) видно, що вона, почувши крик, зайшла до будинку і побачила в кімнаті ОСОБА_1 з ножем і маму, яка стояла притулившись до стола, вони сварились, тому вона побігла за дідом, а повернувшись з ним, побачила маму на підлозі в крові. Ці докази спростовують покази ОСОБА_1, що він заподіяв потерпілій тілесні ушкодження лежачи на дивані під час нападу на нього потерпілої і ОСОБА_4, підтверджують, що підсудний заподів потерпілій тілесні ушкодження в ході взаємної сварки та бійки і що суспільно небезпечного посягання з боку потерпілої не було.

Про те, що ОСОБА_1 не знаходився у стані необхідної оборони свідчить і нанесення ним потерпілій не менше 10 ударів ножем, що після вчинення злочину він з місця пригоди втік.

З показів підсудного, які містяться у справі (а.с. 188-190, 198-200) видно, що 11 серпня 2007 року, повертаючись приблизно о 16 годині разом з потерпілою з гостей додому в стані алкогольного спяніння, між ними біля пивного кіоску виникла сварка та бійка.

Те, що підсудний 11 серпня 2007 року повернувся додому в порваній сорочці та з побитим у крові обличчям підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_1 і свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с. 337-338).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що всі виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження (а.с. 142) були заподіяні йому потерпілою ОСОБА_3 в кімнаті не грунтуються на зібраних та досліджених судом доказах.

Помилковим є висновок суду І інстанції і про те, що стан необхідної оборони у ОСОБА_1 виник у звязку з нанесенням йому потерпілою удару ножем у ногу, оскільки із досліджених судом доказів і це суд визнав у вироку формулюючи підсудному обвинувачення, вбачається, що потерпіла, захищаючись від нанесення їй підсудним ударів ножем, зуміла вихопити його у ОСОБА_1 і удар ножем у ногу завдала йому після отриманих тілесних ушкоджень.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про заподіяння ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 умисних тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, що спричинили смерть потерпілої не підтверджується зібраними у справі доказами у звязку з чим вирок підлягає скасуванню із-за необхідності застосування до підсудного закону про більш тяжкий злочин за яким йому було предявлено обвинувачення прокурором в судовому засіданні.

Сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених в суді першої та апеляційної інстанції винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України повністю доведена і колегія суддів кваліфікує його дії за цим законом, оскільки він заподіяв потерпілій ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило її смерть.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Зокрема, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 вчинив один закінчений умисний тяжкий злочин у стані алкогольного спяніння в період умовно-дострокового звільнення та непогашеної судимості за скоєння умисних тяжких злочинів, негативно характеризується, має на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей.

Часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину суд визнає обставиною, що пом»якшує покарання підсудного.

Також, апеляційний суд обставиною, що помякшує покарання підсудного визнає те, що потерпіла, знаходилась у стані алкогольного спяніння і була ініціатором конфлікту між ними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно обставиною, що помякшує покарання визнав вчинення ОСОБА_1 злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаному неправомірними діями потерпілої, оскільки згідно з висновком судової психолого-психіатричної експертизи (а.с. 366-367), ОСОБА_1 під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту чи іншого емоційного стану, який би міг істотно обмежувати його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними не знаходився.

Вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів суд визнає обставинами, що обтяжують покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 365, 366, 367, 369, 371, 378 п. 1 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Сокирянського району Чернівецької області Чернушка А.Е. задоволити.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24.12.2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і призначити йому за ст. 121 ч. 2 КК України покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14.03.2005 року і остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити сім років шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити утримання під вартою, строк відбуття покарання обчислювати з 05 січня 2011 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час його перебування під вартою на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді першої інстанції з 12.08.2007 року по 24.12.2009 року.

Речові докази у справі, які зберігаються у камері схову УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 31, 54) знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області код 25575279 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 р/р 35220002000298 витрати повязані з проведенням експертизи в сумі 423 гривні 69 коп.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_1 протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий О.О. Колотило

судді В.І. Руляков

В.І. Петлюк