Постанова № 14511894, 09.02.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року Справа № 2а-4799/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сагун А.В.,

при секретарі - Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського міськрайоного центру зайнятості доОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся (далі по тексту Кіровоградський МРЦЗ) в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача кошти в сумі в розмірі 12369, 45 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач незаконно отримував у період з 14.11.2005. по 08.11.2006 та з 22.04.2010 по 16.04.2010 допомогу по безробіттю у розмірі 11955, 83 грн., в той час як з 24.06.1998 зареєстрований, як приватний підприємець. Крім того, відповідачем незаконно отримано 320,58 грн. матеріальної допомоги в період проходження профнавчання з 23.11.2005 по 06.12.2005 та витрачено на професійне навчання 93,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно позовної заяви.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що дійсно з 24.06.1998 зареєстрований як приватний підприємець, однак підприємницької діяльності не здійснював, при поданні заяв до Позивача зазначав, що не зареєстрований як субєкт господарювання, оскільки вважав, що його реєстрацію припинено. Дій щодо припинення підприємницької діяльності відповідач особисто не вчиняв.

Дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.18 Закону України „Про зайнятість населення”, державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Правовідносини щодо надання матеріальної допомоги по безробіттю врегульовано Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі Основи) та Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-III. ( в подальшому Закон України - № 1533-III).

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема ст. 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ визначено поняття страхового випадку, яким є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Судом встановлено, що 14 грудня 2005 року відповідач звернувся до Кіровоградського МРЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с. 6). У той же день відповідачу надано статус безробітного (а.с. 5).

22 квітня 2010 року відповідач звернувся до Кіровоградського МРЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с. 11). У той же день відповідачу надано статус безробітного (а.с. 10).

У період з 14.11.2005. по 08.11.2006 та з 22.04.2010 по 16.04.2010 ОСОБА_1 виплачені кошти як допомога по безробіттю в сумі 11 955 грн. (а.с. 9,13,18,20).

Також відповідачем у період з 23.11.2005 по 06.12.2005 відповідач проходив курси підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості за навчальною програмою «підприємець початківець»в приватному вищому навчальному закладу «Кіровоградській інститут регіонального управління та економіки»(а.с.8). За вказаний період відповідачем отримано 320,58 грн. матеріальної допомоги, позивачем витрачено на професійне навчання 93,04 грн. (а.с.17,19,20).

Проте, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач з 24.06.1998 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а тому станом на момент звернення до Кіровоградського МРЦЗ та отримання статусу безробітного відповідач був субєктом підприємницької діяльності (а.с. 17).

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991, № 803-XII ( в подальшому Закон України - № 803-XII) особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Згідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону N 803-XII громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі підприємці, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України N 1533-III. Згідно частини другої п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14.02.2007 р. N 219, та Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, затвердженого постановою КМ України від 27.04.98 р. N 578, яке діяло на час реєстрації ОСОБА_1 (надалі - Положення), зайнятим громадянам надаються лише консультаційні послуги без виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про нескасовану реєстрацію його як фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, він не міг бути визнаний безробітним і, відповідно, отримував матеріальне забезпечення та соціальни послуги за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безпідставно і незаконно та підлягає стягненню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 25007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, код 22218952, р/р 37171303901003 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823916, виплачене матеріальне забезпечення та наданих соціальних послуг в сумі 12369 грн. 45 коп. (дванадцять тисяч триста сорок девять гривень 45 коп.).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 14.02.2011

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун