Постанова № 14511883, 03.02.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року Справа № 2а-4793/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря: Господарікова М.О.

представника позивача Твердохліб О.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду в Кіровоградському районі

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 821 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі (далі по тексту УПФ України в Кіровоградському районі) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 821 грн. 46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка в добровільному порядку не відшкодована.

Представник позивача, належним чином уповноважений на представництво інтересів довіреністю, в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, надавши письмові заперечення. В обгрунтування зазначив, що він має право не сплачувати додатково страховий внесок на обовязкове державне пенсійне страхування як субєкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування єдиний податок. Так, відповідач вважає, що він вірно здійснює відрахування до Пенсійного фонду України у розмірі 42 %, керуючись при цьому Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року №727/98.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Право звернення до адміністративного суду УПФ України в Кіровоградському районі як суб'єкта владних повноважень із позовом про стягнення недоїмки по страховим внескам передбачено ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим, суд вважає даний позов прийнятним до розгляду.

Правовідносини щодо стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страховиками страхових внесків регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в УПФУ в Кіровоградському районі як платник страхових внесків, отже зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», платником протягом 10-денного терміну не було сплачено узгоджену вимогу від 01.11.2010 року № Ф-222 У, тому борг (недоїмка) підлягає стягненню у судовому порядку, при цьому заходи досудового врегулювання спору не застосовуються.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

На підставі ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.

З урахуванням зазначених вище положень Закону відповідач зобов'язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, страхові внески за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року.

За змістом ч.2. ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Частиною 3 ст.106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.

Відповідно до Закону України №2461-VI від 17 липня 2010 року «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно якого фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)та члени сімей, зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, починаючи з липня 2010 року зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, яка згідно Закону України «Про внесення змін до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»та указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів підприємницької діяльності», що перераховується органами Державного казначейства України на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Сума недоїмки 821 грн. 46 коп. складається із суми заборгованих (несплачених) страхових внесків.

Тому, вимога про сплату боргу від 01.11.2010 року № Ф-222 У сформована позивачем правомірно, в межах повноважень, наданих йому Законом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності" як на підставу для звільнення платників єдиного та фіксованого податків від сплати внесків до Пенсійного фонду України, з урахуванням наведеного.

В силу частин 4, 6 ст.18 зазначеного Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Статтею 15 Прикінцевих положень Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 812 грн. 46 коп., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ід. код - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду в Кіровоградському районі (МФО 323475, р/р 256053121217 в Кіровоградське облуправління ВАТ ДОБУ код 20650071) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в сумі 821 (вісімсот двадцять одна) грн. 46 коп.

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом