Постанова № 14511837, 29.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2372/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Шукост О.П., відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2011 року Макіївський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом «позивач» або «Макіївський МЦЗ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом «відповідач» або «ОСОБА_2.») про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1620,91 гривен. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 24.01.2006 року по 01.02.2007 року, але як встановлено при перевірці, відповідач 09.03.2006 по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець. Просили стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1620,91 гривен.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення, в яких вказала, що в порушення вимог п.п. 2,3 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політки України, Державної податкової адміністрації України від 13.01.2009 № 60/62, позивач проводив перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення проведено вже після зняття з її обліку. Вважала, що Макіївський МЦЗ пропустив строк звернення до адміністративного суду. Вказала на те, що на момент звернення до центру зайнятості вона здійснила необхідні дії щодо припинення підприємницької діяльності, внесла плату за публікацію повідомлення про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності, але не знала, що фізична особа-підприємець вважається, такою, що припинила свою діяльність з моменту внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000, ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 24.01.2006 по 01.07.2007.

Макіївським міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 з 09.03.2006 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 05.01.2011.

15.03.2006 державним реєстратором проведено дію про внесення рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення підприємницької діяльності відповідача, але до наступного часу остання не знята з реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Суд не приймає до уваги посилань відповідача, на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

«Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних» (постанова КМ України від 27.04.98 №578 що діяла на час реєстрації відповідача як безробітного), передбачено, що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю. Жодним нормативним документом, на той час, не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

У відповідності до п. 5 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 №60/62 (надалі Порядок) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав 06 вересня 2010 року, тобто з моменту складання «Акту №9 перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю у сумі 1620,91 гривен.

Відповідачу листом № 04-11/7159 від 10.09.2010 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але станом на день винесення постанови, допомога по безробіттю не сплачена.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Макіївського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, місце проживання: 86141 м. Макіївка, АДРЕСА_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (код ЄДРПОУ 13543682) кошти виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 91 копійка.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 29 березня 2011 року.

Постанова в повному обсязі складена 4 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.