Рішення № 14511493, 28.02.2011, Білогірський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-18/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2011 смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Демянюк Н.М.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, Мокроволянської сільської ради - ОСОБА_2, ОСОБА_3- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогір'я Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Мокроволянської сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сесії Мокроволянської сільської ради від 26 серпня 2003 року №3-а,

В С Т А Н О В И В:

04.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Мокроволянської сільської ради, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 про скасування рішення сесії Мокроволянської сільської ради від 26 серпня 2003 року, вказавши, що в липні місяці 1996 року у селі Мокроволя Білогірського району Хмельницької області у гр. ОСОБА_6 купив житловий будинок з надвірними будівлями. 10 лютого 2003 року рішенням Мокроволянської сільської ради йому надано земельну ділянку в кількості 0,02 га для обслуговування житлового будинку із земель громадського користування сільської ради. У червні місяці 2010 року при оформленні документів на приватизацію наданої земельної ділянки йому стало відомо, що у вказане рішення сесією Мокроволянської сільської ради № 3а від 26 серпня 2003 року внесено зміни, яким у рішення від 10 лютого 2003 року за заявою ОСОБА_3 внесено зміни, згідно з якими йому надано 0,195 га. а ОСОБА_3 0,005 га. і це при тому, що ОСОБА_3 у квітні місяці 2003 року було відмовлено у задоволенні заяви щодо виділення вказаної земельної ділянки. У нього вилучено земельну ділянку без його згоди, жодної підстави припиняти право користування вказаною земельною ділянкою у сільської ради не було. Просив рішення Мокроволянської сільської ради від 26 серпня 2003 року скасувати.

Ухвалою суду від 5 січня 2011 року ОСОБА_3 залучена до участі у справі як співвідповідач.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_7 позовні вимоги позивача підтримала і пояснила, що в 1996 році спільно з чоловіком - позивачем по справі, по вул. Вербова в селі Мокроволя Білогірського району Хмельницької області купили житловий будинок з господарськими будівлями. Вїзд на подвіря з вулиці починався не від дороги, а дещо дальше, оскільки вул. Вербова іде не по прямій, і навпроти її господарства утворилася незайнята площа, яка постійно засмічувалася. Для того, щоб привести у порядок прилеглу територію та вирівняти заїзд, чоловік звернувся до сільської ради з заявою про виділення йому вказаної земельної ділянки. Ще раніше з заявою про виділення частини із цієї ж земельної ділянки до сільської ради звернулася їх сусідка ОСОБА_3, проте їй було відмовлено. 10 лютого 2003 року рішенням сесії Мокроволянської сільської ради № 8 її чоловікові було виділено 0,02 га. землі для обслуговування житлового будинку. В 2010 році при виготовленні документів на приватизацію вказаної земельної ділянки їм стало відомо, що сільська рада без їхнього відома та згоди внесла зміни у рішення сесії №8 від 10 лютого 2003 року, яким ОСОБА_3 надала 0,005 га, а ОСОБА_5 -0,195 га. При зверненні до районного архіву за копією вказаного рішення виявилося, що в рішенні сесії і ОСОБА_5 і ОСОБА_3 земля виділялася не у га. а у м-2. Яким чином і ким у копії рішенні, яке надали їй у сільській раді одиниця виміру була виправлена з м-2 на га. невідомо. Відповіді про це від сільської ради не отримала. Оскільки позивач не надавав згоди на вилучення у нього частини спірної земельної ділянки рішення вважає незаконним.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вимоги позивача не визнала і пояснила, що рішенням сільської ради №3-а від 26 серпня 2003 року внесено зміни у рішення сільської ради від №7 від 22.04.2003 року, і ОСОБА_3 виділено 0,005 га. земельної ділянки. Біля житлового будинку ОСОБА_3 є лише 0,09 га землі, що дуже мало для обслуговування житлового будинку, а у ОСОБА_5 біля житлового будинку 0,97га., тому справедливо, що сільська рада виділила ОСОБА_3 50 м-2 земельної ділянки. ОСОБА_5 знав про вказане рішення сесії, проте вчасно його не оскаржив, тому пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права. ОСОБА_3 не переставила огорожу після виділення їй земельної ділянки, тому що перебувала у скрутному матеріальному становищі, проте на частині спірної земельної ділянки (за огорожею), росли сливи і вона користувалася їх плодами. Просила в позові відмовити.

Представник Мокроволянської сільської ради ОСОБА_2 позов визнала і пояснила, що без згоди ОСОБА_5 сільська рада не мала права передавати ОСОБА_3 земельну ділянку, яка вже була виділена ОСОБА_5, проте враховуючи, що біля житлового будинку ОСОБА_3 для його обслуговування є лише 0,09 га землі сторони могли б вирішити спір в добровільному порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням четвертої сесії Мокроволянської сільської ради № 8 від 10 лютого 2003 року «Про надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку» ОСОБА_5 надано земельну ділянку по вул. Вербова в кількості 0,02 га для обслуговування житлового будинку із земель громадського користування.

Рішенням пятої сесії Мокроволянської сільської ради №7 від 22.04.2003 року «Про відмову у наданні земельної ділянки для обслуговування житлового будинку» ОСОБА_3 відмовлено у наданні земельної ділянки в кількості 50-м-2 біля житлового будинку із земель громадського користування.

Рішенням шостої сесії цієї ж сільської ради від 26 серпня 2003 року №3а у вказані рішення внесено зміни, якими ОСОБА_5 надано 0.195 м.кв., а ОСОБА_3-0.005 м.кв.

З 2003 року господарська діяльність на вказаній земельній ділянці не проводилася.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права на землю. Право приватної власності є непорушне.

Згідно зі ст. 149 Земельного кодексу України (ЗК України) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні встановлено, що частина земельної ділянки в розмірі 0,005 м.кв у встановленому порядку у ОСОБА_5 не вилучалася і добровільно від права користування вказаною земельною ділянкою він не відмовлявся, а отже, вказана частина земельної ділянки не могла бути передана іншій особі.

Згідно з ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи ОСОБА_3 земельну ділянку, яка вже була виділена ОСОБА_5 Мокроволянська сільська рада діяла всупереч вказаних норм права, тому вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення сільської ради правомірні і підлягають задоволенню.

Питання набуття права власності на земельну ділянку вирішується в порядку встановленому гл. 19 Земельного кодексу України і не потребує вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст.41, 124 Конституції України, ст ст. 141, 155 ЗК України, ст.ст.212-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення шостої сесії Мокроволянської сільської ради № 3-а від 26 серпня 2003 року, щодо внесення змін до рішення сесії Мокроволянської сільськї ради № 8 від 10.02.2003 року «Про надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_5.» та в рішення №7 від 22.04.2003 року «Про відмову у наданні земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3» визнати недійсним.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Мокроволянської сільської ради та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_5 сплачені 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Мокроволянської сільської ради та ОСОБА_3 солідарно на користь держави 8,50 грн. судового збору.

Повернути ОСОБА_5 зайво сплачене при подачі позовної заяви державне мито в сумі 51,00 грн. (пятдесят одна гривня 00 коп.) на рахунок № 31413537700009 в ГУДКУ у Хмельницькій області МФО 815013, код ЄДРПОУ 23566632, код бюджетної класифікації 22090100, одержувач місцевий бюджет Білогірської селищної ради (квитанція Білогірського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанку» № 326.105.2 від 02.11.2010р.).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя:Н. П. Герасимчук