Рішення № 1450001, 03.03.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2008 р. Справа № 45/11-08

вх. № 425/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - Ращупкіной К.В., довіреність № 5215/03-101 від 05.12.2007 року, Єрмолаєвої І.Г., довіреність № 159 від 25.01.2008 р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Акціонерний Східно-Український Банк "Грант", м. Харків

до ВАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс", смт. Комсомольський

про стягнення 79884,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача, ВАТ „Зміївський експериментально-механічний завод „Зміївметалосервіс”, грошові кошти у сумі 79 884,95 грн., в тому числі 60 000 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 1 799,28 грн. та 18 085,67 грн. інфляційних.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2008 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та попросив суд відкласти розгляд справи до березня 2008 року, мотивуючи відкладення розгляду справи переговорами сторін щодо врегулювання спору. Клопотання позивача було задоволено частково, розгляд справи був відкладений на 03 березня 2008 року.

У судовому засіданні 03 березня 2008 року представник позивача надав заяву та копії документів які свідчать про часткове погашення відповідачем основної суми боргу та зменшення позовних вимог в частині основного боргу до 37 000 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 1 799,28 грн. та 18 085,67 грн. інфляційних заявлений позов підтримав і просить задовольнити позовні вимоги у сумі 56 884,95 грн., а саме 37 000 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 1 799,28 грн. та 18 085,67 грн. інфляційних.

Відповідач у судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Сінді» та відкритим акціонерним товариством “Зміївський експериментально-механічний завод „Зміївметалосервіс” був укладений Договір купівлі-продажу № 3/1 від 02.06.2005 р. Відповідно до умов даного Договору (п. 1.1, 1.2), ТОВ “Сінді” повинно було поставити Відповідачу товар – чотири торгових кіоски 3*1,9, а Відповідач – прийняти та оплатити їх. Згідно вимог п. 3.3 Договору купівлі-продажу та ст. 662, 664 ЦК України, ТОВ „Сінді” виконало свої зобов’язання за цим Договором, а саме: 02 червня 2005 року передало товар Відповідачу, що підтверджується накладною № 3/1-1 від 02.06.2005 р. та довіреністю на отримання товару серія ЯКЖ № 285040 від 02.06.2005 р., виданою Відповідачем своєму працівнику.

За ст. 692 ЦК України „покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати”. Пунктами 5.1, 5.2 зазначеного вище Договору купівлі-продажу передбачено, що оплата поставленого товару в розмірі 82 000,00 грн. проводиться Відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „Сінді” в строк до 31 грудня 2005 року.

ТОВ «Сінді» за Договором відступлення права вимоги № 3/1 від 02 червня 2005 року передало Акціонерному Східно-Українському Банку «Грант» право вимагати виконання зобов’язання Відповідачем за вищевказаним Договором купівлі-продажу в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України). Відповідач, в свою чергу, не заперечував проти укладення такого Договору, оскільки, як сторона, погодився на всі його умови та підписав і скріпив печаткою цей Договір.

Тобто, згідно п.п. 2.1.1, 2.2.1, 2.3.1, 2.5.1 Договору про відступлення права вимоги до Нового кредитора - Позивача перейшло право вимагати від Відповідача оплати поставленого товару в розмірі 82 000,00 грн.

12 липня 2005 року Відповідачем було частково оплачено поставлений товар на суму 22 000,00 грн. Таким чином, основна сума заборгованості на той момент складала 60 000,00 грн.

01 листопада 2007 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою добровільно виконати свої зобов’язання за Договором купівлі-продажу (лист за вих. № 4692/03-101). Відповідач 16 листопада 2007 року отримав вказаного листа (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1676853), але не прореагував на нього належним чином.

Так, 16 січня 2008 року, на момент звернення АСУБ „Грант” до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з ВАТ „Зміївський експериментально-механічний завод „Зміївметалосервіс”, основна сума боргу складала 60 000,00 грн.

03 березня 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав до суду документи, які підтверджують часткове погашення заборгованості відповідачем, а саме: договір купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року між сторонами, за яким позивач придбав у відповідача один кіоск 3*1,9 вартістю 20 000,00 грн., акт прийому – передачі майна від 1 лютого 2008 року між сторонами (додаток № 1 до цього договору купівлі-продажу від 01.02.2008 р.), який свідчить про те, що відповідач передав, а позивач прийняв один кіоск 3*1,9 вартістю 20 000,00 грн., угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог від 4 лютого 2008 року, за якою сторони не є зобов'язаними одна перед одною за договорами відступлення права вимоги № 3/1 від 02 червня 2005 року та купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року на суму 20 000,00 грн. Тобто, грошове зобов’язання відповідача перед позивачем за договором відступлення права вимоги № 3/1 від 02 червня 2005 року та грошове зобов’язання позивача перед відповідачем за договором купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року на суму 20 000,00 грн. припинилося, в зв’язку з укладенням між ними даної угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Крім того, платіжними дорученнями № 82 від 8 лютого 2008 року та № 144 від 28 лютого 2008 року відповідач перерахував на банківський рахунок позивача грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. в рахунок оплати за договором відступлення права вимоги № 3/1 від 02 червня 2005 року. В зв’язку з цими обставинами АСУБ „Грант” зменшив розмір своїх позовних вимог.

Як встановлено вимогами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, станом на 03.03.2008 року основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 37 000,00 грн.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України передбачено, що “у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами”. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України). За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом”.

З врахуванням викладених норм, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 18085,67 грн. та 3 % річних у розмірі 1775,32 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 37 000,00 грн. та інфляційних у розмірі 18085,67 грн. є обґрунтованою, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, а вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 1775,32 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 798,60 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 258, 512-514, 536, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ВАТ „Зміївський експериментально-механічний завод „Зміївметалосервіс” (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 10, в тому числі з п/р 26004005614 в АСУБ „Грант” м. Харкова, код банку 351607, код ЄДРПОУ 05393180) на користь Акціонерного Східно -Українського банку "Грант" (м. Харків, вул. Данилевського, 19, код ЄДРПОУ 14070197, р/р 2909813722 в АСУБ “Грант”, код банку 351607) 37 000 грн. основного боргу, 18085,67 грн. інфляційних, 1775,32 грн. річних, 798,60 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили.

По позовним вимогам в сумі 23 000 грн. провадження у справі припинити.

Рішення підписано 05 березня 2008 р.

Суддя Калініченко Н.В.