Постанова № 1449559, 13.03.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 березня 2008 р. Справа № 7/8-2008

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Шведа С.Б., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства „Крассула”, м. Ужгород

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород

про скасування податкових повідомлень –рішень від 28.12.2007р.

від позивача –Янчий М.В.;

від відповідача –Попельський С.М., Носова О.М.;

секретар судового засідання – Ряшко А.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Крассула” (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у м. Ужгороді від 28.12.2007р. №0005022341/0/5280/23-0/33485188/36828 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 248020,50 грн. та №0000143500/0/5281/23-0/33485188/36829 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 9584 грн.

Позовні вимоги з посиланням на п.п.2.3.1. п.2.3. ст.3 та п.п.7.4.3. п.7.4.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР) обґрунтовуються неправомірністю нарахування податкового зобов’язання з ПДВ, оскільки позивач не здійснював операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які б передбачали перехід права власності на об’єкт таких операцій, тому висновок контролюючого органу щодо затримки у реєстрації платником ПДВ є безпідставним. Позивач також зазначив, що податковою перевіркою невірно визначено дату виникнення податкових зобов’язань з оподатковуваних операцій, оскільки такою є дата передання Підприємством товарів нерезиденту, придбаних на підставі договорів комісії, а не дата передання таких посереднику (підприємець Кивеждій І.В.), якому не було доручено права представляти інтереси іноземних суб’єктів господарювання.

Представник позивача позов підтримав з зазначених вище підстав, крім того, як на підставу для скасування податкового повідомлення –рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, пояснив, що у вартості комісійної винагороди за здійснені Підприємством послуги для нерезидента по придбанню тютюнових виробів, був включений ПДВ, тому збільшення валових доходів позивача на суму утриманого ПДВ із комісійної винагороди є безпідставним.

Відповідач та його представники у судовому засіданні позов не визнали, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов’язань Підприємства з ПДВ та податку на прибуток, тому позивачу і визначені до сплати податкові зобов’язання за оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним підприємством „Крассула” за період з 19.04.05р. по 30.09.07р. (акт від 19.12.07 №3060/23-1/33485188) ДПІ у м. Ужгороді прийняті податкові повідомлення –рішення від 28.12.2007р. №0005022341/0/5280/23-0/33485188/36828 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 248020,50 грн. (в т.ч. 165347 грн. –основний платіж, 82673,50 грн. –штрафні санкції) та №0000143500/0/5281/23-0/33485188/36829 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 9584 грн. (в т.ч. 7477 грн. –основний платіж, 2107 грн. –штрафні санкції), які позивач просить скасувати.

З урахуванням нормативного правила, передбаченого п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судом при розгляді даної справи надається правова оцінка виключно позиціям донарахування ПДВ та податку на прибуток, стосовно неправомірності яких позивач у позовній заяві та його представник безпосередньо у судових засіданнях навели свої заперечення у якості підстав позовних вимог.

Підставою визначення податкових зобов’язань по ПДВ стало порушення Підприємством вимог п.п. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2, п. 4.1, п. 4.7 ст.4, п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п.п. „а”, п. 9.6 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР) , яке полягало у несвоєчасній реєстрації Підприємства як платника ПДВ при досягненні 16.03.07р. обсягів оподатковуваних ПДВ операцій впродовж останніх дванадцяти календарних місяців понад 300000 грн. З матеріалів справи судом встановлено, що Підприємство на підставі договорів на виконання робіт та комісії від 01.02.06р. №804-FР591-006 та від 15.01.07р. надавало послуги по придбанню на митній території України тютюнових виробів для нерезидентів за їх рахунок, отримуючи при цьому комісійну винагороду у розмірі 2000 дол. США без включення до неї ПДВ та інших податків. Для забезпечення виконання умов вищевказаних договорів Підприємство, отримуючи від замовників грошові кошти у безготівковій формі, здійснювало операції з придбання тютюнових виробів від суб’єктів господарювання Закарпатської та Львівської областей та проводило їх безпосередню передачу підприємцю Кивеждій І.В. для їх подальшого пересилання на адреси замовників.

Згідно з п.п. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2 Закону №168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.4.7. ст.4 Закону № 168/97-ВР випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.( п. 4.7. ст. 4 Закону №168/97-ВР).

За даними акту перевірки загальна сума від здійсненних операцій з поставки товарів (послуг) Підприємством підприємцю Кивеждію І.В. перевищила 300000 грн. 16.03.06р. З урахуванням передбачених ст. 9 Закону №168/97-ВР строків для оформлення свідоцтва платника ПДВ останнє повинно було бути видане позивачу 13.04.06р. За період з 13.04.06 по 30.05.06р. позивачем було передано підприємцю Кивеждію І.В. тютюнових виробів на загальну суму 933605,10 грн. (в т.ч. ПДВ –155600,85 грн.).

Отже, висновки податкового органу щодо необхідності включення суми 155600,85 грн. до податкових зобов’язань позивача по податковій декларації Підприємства за травень 2007 року відповідають вищенаведеним нормам Закону №168/97-ВР та є правомірними.

Що стосується твердження позивача щодо неврахування податковим органом дати фактичної реєстрації Підприємства як платника ПДВ (23.05.06р.) та включення до податкового зобов’язання сум ПДВ включно до 30.05.06р., то зазначені аргументи не приймаються судом до уваги, оскільки сума ПДВ у розмірі 155600,85 грн. не була віднесена до податкових зобов’язань позивача.

Неприйнятним є також і посилання позивача на те, що Підприємство безпосередньо не здійснювало передачі тютюнових виробів нерезидентам, оскільки в даному випадку умовою для виникнення податкових зобов’язань є факт перевищення позивачем встановлених законом обсягів оподатковуваних ПДВ операцій з поставки тютюнових виробів підприємцю Кивеждію І.В. на підставі актів передачі підакцизних товарів, факт та обсяги поставки яких підтверджено також матеріальними та податковими накладними.

Інші позиції акту перевірки щодо порушення Підприємством формування своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ позивачем не оспорююся, тому позовні вимоги щодо скасування зазначеного акту ДПІ у м. Ужгороді задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про скасування податкового повідомлення –рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 9584 грн., то у письмовому доповненні до позовної заяви від 21.01.08р. №01-КАСУ-1 представник позивача наводить свої заперечення відносно безпідставності збільшення податковим органом валових доходів на суму 18517,00 грн., пояснюючи дії Підприємства по виключенню зазначених коштів із сум винагороди за надані послуги по придбанню тютюнових виробів наявністю у вартості послуг ПДВ у розмірі 16,67%.

Однак, зміст наявних у матеріалах справи копій договорів на виконання робіт та комісії від 01.02.06р. №804-FР591-006 та від 15.01.07р. свідчать про те, що у суми щомісячної винагороди у розмірі 2000 дол. США не включалися ПДВ та інші податки, тому зменшення Підприємством сум щомісячних винагород, які включалися до валового доходу на розрахунково обчислену суму ПДВ (16,67 %) є неправомірним.

По інших позиціях акту перевірки (розділ 3.1), які стали підставою для визначення інших сум податкового зобов’язання з податку на прибуток, позивач обґрунтованих заперечень не наводить, тому позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення –рішення від 28.12.2007р. №0000143500/0/5281/23-0/33485188/36829 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 9584 грн. задоволенню також не підлягають.

З урахуванням вищенаведеного, суд не знаходить підстав для задоволення позову та скасування оспорюваних актів ДПІ у м. Ужгороді.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 7-9, 69, 71, 86, 94, 98, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя С.Швед