Постанова № 1448180, 18.02.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2008 р.

15:10

Справа № 1/849/07

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Спеціалізована

Пересувна Механізована Колона “Агрогазполімермонтаж”.

/56600, Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Бузька, 47/

До відповідача: Управління Пенсійного фонду України в

Новоодеському районі Миколаївської області

/56600, Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Червоних Партизан, 63 “а”/

позивач просить:

скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 217 від 22.06.2007р.; скасувати вимогу позивача про сплату боргу: № Ю-120 від 22.06.2007р.; скасувати вимогу позивача про сплату боргу № Ю- б/н від 04.07.2007р.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Радик В.І., довіреність від 01.10.2007р.

Радик Г.М., голова правління.

Від відповідача: Шевченко О.В., довіреність від 08.01.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 217 від 22.06.2007року, вимоги про сплату боргу № Ю-120 від 22.06.2007року, вимоги про сплату боргу № Ю- б/н від 04.07.2007року, обґрунтовуючи позов порушенням відповідачем порядку проведення позапланової перевірки та оформлення результатів перевірки, встановленого Постановою Правління ПФУ від 21.03.2003 року №6-5, частини 1 статті 18 , пункту 1 частини 8 Розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пункту 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, оскільки позивач не є платником збору на обв”язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що позапланова перевірка здійснена у відповідності з чинним законодавством в зв’язку з встановленим фактом недостовірності даних, заявлених в документах обов’язкової звітності. Позивач відповідно вимог статті 5, пункту 1 статті 11, пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” є страхувальником , який зобов’язаний нараховувати та сплачувати страхові внески у порядку, розмірах та строки, встановлені вказаним вище законом, в тому числі і в розмірі 32 відсотка від фактичних витрат на оплату праці працівників. Оскільки вказані вимоги позивачем порушені, йому донараховані страхові внески та застосовані штрафні санкції (а.с.26-31, 49, 61).

Розглянувши надані сторонами і витребувані судом докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

відповідачем здійснив позапланову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, про що склав акт №19 від 22.06.2007 року(а.с.14-19), на підставі якого направлено позивачу рішення №217 від 22.06.2007 року про застосування штрафної санкції в сумі 32 348,76 грн. та вимогу про сплату боргу в сумі 25574 грн. № Ю-120 від 22.06.2007 року (а.с.13), які позивач просить скасувати з мотивів безпідставності проведення позапланової перевірки та відсутності в нього обов’язку нараховувати та сплачувати страхові внески.

Позовні вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав: у відповідності з Порядком оформлення результатів документальних перевірок , що затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року №6-5 перевірка фінансово-господарської діяльності платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування може бути плановою, позаплановою або зустрічною.

Позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу Пенсійного фонду України і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення платником норм законодавства;

б) платником не подано в установлений строк документів обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) платник подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Пенсійного фонду України під час проведення планової чи позапланової документальної перевірки;

ґ) у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.

Приймаючи до уваги, що, починаючи з 2005 року позивач в щомісячних розрахунках сум страхових внесків не в повному обсязі нараховував на суму фактичних витрат на оплату праці страхові внески в розмірі 32%, 32,3%, 31,8%, 33,2%, відповідач правомірно, з огляду на пункт “в” пункту 1.3. вказаного Порядку здійснив позапланову перевірку (а.с.32,33).

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно вказаним законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Припис пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлює, що страхувальники - це підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Отже, позивач, незважаючи на те, що він є платником єдиного податку відповідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, згідно пункту 1 статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зобов’язаний нараховувати страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці, в тому числі і в розмірі 32% до 31.03.2005 року, 32,3% до 31.12.2005 року, 31,8% за 2006 рік , 33,2% за 2007 рік, що за період 2005 року по квітень 2007 року складає 25 574, 01 грн. (а.с.18-19).

За таких обставин, відповідач правомірно донарахував страхові внески в сумі 25 574, 01 грн. та відповідно пунктів 2, 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” направив позивачу вимогу № Ю-120 від 22.06.2007 року.

Відповідно пункту 2 статті 106 вказаного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У пунктах 3 –6 акту перевірки від 22 06.2007 року зазначено про невірне визначення страхових внесків та їх несвоєчасну сплату в сумі 40 324 грн. (а.с.16-17, 49).

Відповідно пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” штрафні санкції складають 32 348, 76 грн. (а.с.51), тобто оскаржуване позивачем рішення від 22.06.2007 року № 217 про застосування штрафних санкцій прийняте правомірно.

04.07.2007 року відповідач направив позивачу вимогу про сплату боргу без номера про стягнення недоїмки в сумі 33 315, 59 грн. (а.с.12), яку позивач також просить скасувати.

Позовні вимоги в цій частині є неправомірними:

позивачем взагалі не зазначено будь яких доводів щодо невідповідності даної вимоги чинному законодавству та не надано доказів на обґрунтування вимог.

Пунктом 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок направлення вимог органами Пенсійного фонду України встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, пунктами 8.2. та 8.3. якої встановлено, що вимоги надсилаються страхувальникам в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій(штрафів) та пені.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.

Наявність боргу в сумі 33 315, 59 грн. відповідачем підтверджена особовою карткою страхувальника –позивача (а.с.63-70), розрахунком суми боргу станом на 01.07.2007 року (а.с.75-76) та первинними документами –акти перевірки, звіти позивача, рішення про застосування штрафних санкцій (а.с.77-133).

За таких обставин суд вважає позов щодо скасування вимоги від 04.07.2007 року про стягнення боргу в сумі 33 315, 59 грн. не обґрунтованим.

В задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

У відповідності з пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про мито” сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні з адміністративним позовом, складає 3,40 грн. Фактично квитанцією № 19 від 18.07.2007 року позивачем сплачено 85 грн. Надмірно сплачений судовий збір, що підлягає поверненню з Державного бюджету України складає 81,60 грн.

Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, необхідно повернути позивачу з ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн., сплачених квитанцією № 411 від 17.07. 2007 року

Керуючись ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству спеціалізована пересувна механізована колона “Агрогазполімермонтаж” /56600, Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Бузька, 47, код ЄДРПОУ 00911960/ з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, просп. Леніна, 114 В, код ЄДРПОУ 23613047/ надмірно сплачений збір в сумі 81, 60 грн. (вісімдесят одна гривня 60 коп.), перерахований квитанцією № 19 від 18.07.2007 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень), перерахованих квитанцією № 411 від 17.07.2007 року.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва