Ухвала суду № 1446760, 25.12.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

                                                     УХВАЛА

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у 1-й інст.Пазичев В.М.                                                                                                 Рядок статзвіту № 34

Господарський суд Львівської області                                                                                                Справа № 22-а-3143/07

Справа № 5/854-25/143-А

  25 грудня 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.

                   суддів: Любашевського В.П., Олендера І.Я.             

при секретарі Петлеваній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Львові на постанову господарського суду Львівської області від 15 червня 2007 року, -  

                                           встановила:

Оскаржуваною постановою частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Львівприлад» до Державної податкової інспекції у м. Львові, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №382301/0/13970 від 18.08.2006р. В решті позовних вимог провадження закрито.

  Постанову оскаржила Державна податкова інспекція у м. Львові з підстав неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог. Так, скаржник зазначає, що в результаті порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ДП “Львівприлад” занижено податковий кредит у травні 2004 року на 2500,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у травні 2004р. у розмірі 2500,00 грн. Тому, на думку  апелянта, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

 Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень позивача на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.08.2006р. за результатами виїзної планової перевірки ДП “Львівприлад” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що проводилась працівниками ДПІ у м. Львові було складено акт  №51/23-0/05796593.

На підставі вказаного акту начальником ДПІ у м. Львові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№382301/0/13970  від 18.08.2006р. яким ДПІ у м. Львові за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартсть”, на підставі п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання в сумі 2500,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1250,00 грн.

№412301/0/13991 від 18.08.2006р. яким ДПІ у м. Львові за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартсть”, на підставі п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання в сумі 21841,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10920,00 грн.

Згідно Висновку акта перевірки зазначено, що в результаті порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ДП “Львівприлад” занижено податковий кредит у травні 2004 року на 2500,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у травні 2004р. у розмірі 2500,00 грн.”

В процесі адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Львівській області було скасовано податкове повідомлення-рішення №412301/0/13991 від 18.08.2006р., в зв’язку із чим позивачем було подано в суді першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, вякій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №382301/0/13970 від 18.08.2006р. про визначення суми податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі 3750,00 грн. (з яких сума податкового зобов”язання з податку на додану вартість 2500,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1250,00 грн.).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно підпункту 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). 

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, щовиходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”,  наявність у позивача податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Як встановлено судом, в матеріалах справи знаходяться первинні документи в підтвердження здійснення фінансово-господарської операції, а саме: договори, кошториси витрат, акти виконаних робіт, податкові накладні та інші документи.

Зокрема, відповідно до договору №1208-2003 від 08.12.2003р. про виконання робіт, укладеного між ДП “Львівприлад” та ТзОВ “Бурвод”, виконавець виконує власними і залученими силами та засобами роботи по ремонту (ліквідації пориву) на ділянці теплотраси від ТК 810 до теплопункту ДП “Львівприлад”, здає їх в обумовлений строк Замовнику, а Замовник приймає роботи і здійснює своєчасний і повний розрахунок за виконані роботи. Відповідно довідки ДП “Львівприлад”, ділянка теплотраси від ТК 810 до теплопункту ДП “Львівприлад” перебуває на балансі підприємства, інвентарний номер 31085, рік вводу в експлуатацію - 1954 рік.

Відповідно до п. 2.1 цього договору складає 15000,00 грн. Вартість робіт, яка складає ціну договору, визначається розрахунком договірної ціни (Додаток №1 до договору) та локальним кошторисом (Додаток№2 до договору), які є невід’ємними частинами цього Договору.

В матеріалах справи також знаходиться розрахунок договірної ціни на ремонт ділянки трубопроводу, акт здачі-приймання виконих робіт від 30.12.2006р. та податкова накладна від 30.12.2006р. №12 на суму 15000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 2500,00 грн.

Вматеріалах справи також знаходяться копії Акта приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в таДовідка про вартість виконаних підрядних робіт заформою №КБ-3.

При дослідженні обставин справи та наявних письмових доказів, колегією суддів також встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 02 червня 2003р. було порушено провадження у справі №6/165-4/122 про банкрутство Державного підприємства «Львівприлад» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.09.2003р. по справі №6/165-4/122 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Львівприлад” припинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003р. було порушено провадження у справі №6/246-4/191 про банкрутство Державного підприємства «Львівприлад» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Львівприлад» опубліковане 03 жовтня 2003 року в газеті «Голос України».

         Господарський суд Львівської області ухвалою від 09 лютого 2004 року по справі №6/246-4/191 затвердив реєстр вимог кредиторів ДП«Львівприлад».  

Ухвалою від 03 березня 2004р. по справі №6/246-4/191 господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації державного підприємства «Львівприлад» та призначено керуючого санацією боржника – ДП «Львівприлад», а ухвалою від 15 листопада 2004 року по справі №6/246-4/191 господарський суд Львівської області затвердив план санації державного підприємства “Львівприлад”. Ухвалою від 23 грудня 2005р. по справі №2/246-4/191 господарським судом Львівської області було затверджено звіт керуючого санацією ДП «Львівприлад» та провадження у справі про банкрутство ДП «Львівприлад» припинено.

Як встановлено судом першої інстанції, мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо Позивача вводився судом двічі, а саме: ухвалою господарського суду Львівської області від 02 червня 2003р. у справі №6/165-4/122 та ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003р. по справі №6/246-4/191.

Ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 7 ст. 12 вищевказаного Закону передбачено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, розрахунок штрафних (фінансових) санкційздійснено відповідачем за період дії мораторію.

Львівський апеляційний адміністративний суд погоджується з висновком господарського суду Львівської області, що розмір штрафних (фінансових) санкцій, що нарахований відповідачем за період дії мораторію є додатковою підставою для визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду Львівської області від 15 червня 2007 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

                                      ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 15 червня 2007 року – без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця  з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий                                               О.М.Довгополов

Судді                                                          В.П.Любашевський

                                                                             І. Я. Олендер