Вирок № 14466603, 18.03.2011, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 1-42/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2011м. Виноградів Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

при секретарі Казимірська Н.В.,

за участю прокурора

ОСОБА_1, захисників неповнолітніх підсудних- адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, законних представників неповнолітніх підсудних- ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представників Служби у справах неповнолітніх Виноградівської РДА- С.О.Міндак та кримінальної міліції у справах неповнолітніх Виноградівського РВ УВС Закарпатської області- В.В.Вереш, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не одружений, тимчасово не працюючого, з неповною середньою освітою- учень 10-го класу Виноградівської ЗОШ 1-11 ступенів №6, українця, громадянина України, раніше не судимого, виховується матірю, знаходиться на підписці про невиїзд,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Підвиноградів, Виноградівського району та мешканця АДРЕСА_2, не одружений, тимчасово не працюючого, українця, громадянин України, раніше не судимий, виховується батьком, знаходиться на підписці про невиїзд,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.263, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, українця, громадянин України, освіта неповна середня, виховується у родині з обома батьками, раніше судимий 10.06.2009р. Виноградівським районним судом за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік, знаходиться на підписці про невиїзд,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, не одруженого, тимчасово не працюючого, з неповною середньою освітою, українця, громадянина України, виховується у родині з обома батьками, раніше судимий 10.06.2009р. Виноградівським районним судом за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік, знаходиться на підписці про невиїзд,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що неповнолітні підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 05.01.2010р., близько 23.00 години, за попередньою змовою, з метою скоєння крадіжки чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх дії, зайшли на подвір'я Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6 по вул.Першотравневій-85 в м.Виноградів, де ОСОБА_12 проник через вікно в приміщення даної ЗОШ І-ІІ ступенів №6 шляхом відхилення віконної рамки на першому поверсі, після чого за допомогою викрутки вирвав вхідні двері на кабінеті директора школи, звідки умисно, таємно викрали: монітор марки «LG» вартістю 789 грн., системний блок марки «Maqesty» вартістю 431 грн., материнську плату вартістю 384 грн., CD-ROMx52 марки «LG» вартістю 171 грн., клавіатуру «SP» вартістю 33 грн., та компютерну мишку вартістю 18 грн., які через відкрите вікно ОСОБА_12 передав ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, після чого з даною технікою покинули місце події, маючи можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, спричинивши цими своїми діями Виноградівській ЗОШ І-ІІ ступенів №6 матеріальну шкоду на загальну суму 1.826,00 грн.

Крім цього, неповнолітній підсудний ОСОБА_12 25.12.2009р., близько 14.00 години, знаходячись після уроків в класі Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, яка знаходиться по вул.Першотравневій-85 в м.Виноградів, де з метою скоєння крадіжки чужого майна, впевнившись в відсутності сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав з даного приміщення мультимедійну акустичну систему чорного кольору марки 4U серійний номер якої №06113428 з двома колонками до неї, після чого відніс дану акустичну система додому на АДРЕСА_1 для використання власних цілях, чим самим заподіяв Виноградівський ЗОШ І-ІІ ступенів №6, матеріальних збитків на загальну суму 350 грн.

Крім цього, неповнолітній підсудний ОСОБА_13 на початку червня 2009р., проходячи по полю в напрямку с.Олешник Виноградівського району, біля каналу зрошувальних систем, що знаходиться неподалік вул.Першотравневої в м.Виноградів, придбав шляхом знайденого ніж, який згідно висновку експерта №2 від 29.01.2010р. являється холодною зброєю колючої дії, який без передбаченого законом дозволу переніс до свого будинку АДРЕСА_2, після чого зберігав придбаний ним ніж, до моменту вилучення його 06.01.2010р. під час проведення огляду місця події за вище вказаною адресою.

Висновки суду про винність ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, грунтується на доказах, безпосередньо перевірених та дослідженних судом при розгляді даної справи.

Так, ці висновки суд обгрунтовує на показаннях самих підсудних, які на досудовому слідстві та в судовому засіданні послідовно свою вину в інкримінованих їм злочинах визнали повністю та підтвердили пред"явлене їм звинувачення в повному об»ємі, у скоєному щиро розкаюються і просять суд їх суворо не карати.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_12, після роз»яснення йому процесуальних прав передбачених ст.263 КПК України та змісту ст.63 Конституції України, повністю ствердивши свої покази на досудовому слідстві показав, що дійсно 25.12.2009р., близько 14.00 години, він після закінчення уроків залишився в класі один і побачив, що в класі забули акустичну систему (сабуфер), і вирішив викрасти її. Переконавшись, що його ніхто не бачить, він поставив дану акустичну систему до свого рюкзака і відніс додому на АДРЕСА_1, а мамі та сестрі пояснив, що дану акустичну систему йому дав покористуватись товариш.

03.01.2010р. він прийшов до ОСОБА_10, де його ОСОБА_14 запитав чи не продає він сабуфер та запропонував йому за даний сабуфер 100,00, але він йому відмовив. ОСОБА_16 і сказав, що дає йому за сабуфер свій мобільний телефон, так як він його продає, а він ще має йому доплатити 650,00 грн. Він на пропозицію ОСОБА_16 погодився, але ОСОБА_16 сказав, що телефон віддасть тільки тоді коли він віддасть йому всі гроші, нащо він йому відповів що гроші віддасть після різдва.

В подальшому, вже 05.01.2010р. близько 13-14.00 години йому зателефонував ОСОБА_16 і повідомив, що в школі є комп'ютер і якщо він йому його дістане, то він віддасть відразу телефон. Того-ж дня близько 18.00 годин він прийшов до ОСОБА_16, де по дорозі зустрів ОСОБА_14, який йому сказав, що у ОСОБА_16 вдома обговорять, як він у вечері має викрасти комп'ютер. Коли вони ввійшли до будинку ОСОБА_16, де вже був ОСОБА_16, ОСОБА_13 запитав у нього, чи викраде він комп'ютер з школи. Він дав свою згоду, так як дуже хотів мати мобільний телефон. Там же вони вирішували, як відчинити двері і він сказав, щоб йому дали викрутку і він спробує відчинити вхідні двері на школі та на кабінеті директора. Після того, як вони про все домовились, вони чекали всі пізньої доба, щоб їх ніхто не бачив. Близько 20.00 години ОСОБА_16 зателефонувала ОСОБА_17 і сказала йому, щоб він прийшов до кафе. Коли він збирався йому ОСОБА_14 сказав, щоб він взяв від ОСОБА_18 бензину для того, щоб ОСОБА_16 разом з ним могли на мопеді привезти зі школи комп'ютер, коли його викрадуть. ОСОБА_13 пішов у кафе, потім за ним пішов і ОСОБА_14, а вони сиділи та слухали музику. Коли вернулись ОСОБА_16 та ОСОБА_14 вони ще зачекали одну годину і ОСОБА_16 перепитав його чи він не передумав іти до школи та передав йому викрутку і рукавиці чорного кольору, а ОСОБА_14 сказав, щоб він брав від ОСОБА_16 його мобільний телефон і коли він викраде комп'ютер, то щоб передзвонив йому і тоді ОСОБА_16 на мопеді забере його з комп'ютером. Коли він підійшов до церкви, яка знаходиться біля школи, він злякався і не хотів викрадати комп'ютер і зателефонував ОСОБА_14, що вхідні двері на школі закриті і він не зумів їх відчинити, а тому повертається. На це ОСОБА_14 сказав йому, щоб він залишався на місці, а вони йдуть до нього. Коли він пройшов до середини вул.Шолохова йому на зустріч йшли ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_13, який штовхав мопед. Коли вони зустрілись ОСОБА_14 сказав, що він сам вирве вхідні двері на школі, а він піде та винесе комп'ютер. Підійшовши до школи ОСОБА_16 сказав, що він їх чекає біля школи, а вони в трьох щоб йшли за комп'ютером. Перелізши через огорожу і підійшли до будівлі школи, де біля вугла школи ОСОБА_14 сказав ОСОБА_16, щоб той знаходився на цьому місці і дивився, щоб ніхто не йшов, а він з ОСОБА_14 пішли до вхідних дверей, де ОСОБА_14 намагався вирвати двері, але не зміг. ОСОБА_19 йому сказав, щоб він пішов і подивися, чи не відкрите яке вікно. Він, пробуючи чи відкриваються вікна одне за одним, знайшов відкрите вікно, про що сказав ОСОБА_19 та ОСОБА_16, а ОСОБА_19 сказав, щоб він залізав в приміщення, а вони йдуть до ОСОБА_16 і коли забере комп'ютер, щоб їм передзвонив. Він, пролізши у вікно, підійшов до кабінету директора школи і взявши викрутку, яку дав ОСОБА_16, почав віджимати двері в області замка. Ввійшовши до кабінету і від'єднавши від комп'ютера шнури передзвонив ОСОБА_19, щоб він разом із ОСОБА_16 підійшли до вікна, а він буде йому передавати комп'ютер. Спочатку він йому передав монітор, потім системний блок і клавіатуру з мишкою. Коли він повернувся до хлопців комп'ютер був вже поміщений на мопед, на якому сиділи ОСОБА_16 та ОСОБА_19, який сказав, що вони поїдуть на мопеді і відвезуть комп'ютер до ОСОБА_16 додому, а вони з ОСОБА_15 прийдуть пішком. Вже дома ОСОБА_16, впевнившись, що комп'ютер працює, відав йому мобільний телефон та зарядний пристій і навушники. На слідуючий день він прийшов до ОСОБА_16, так як не міг ввімкнути телефон- не знав його пін код, але в дома в нього були вже працівники міліції, які вилучили від ОСОБА_16 комп'ютер, а їх запросили до райвідділу міліції для дачі пояснень, де він все щиро розказав.

Ці покази підсудного у суді повністю узгоджуються з його показами в якості підозрюваного, які він дав 21.01.2010р., 01.02.2010р. \а.с.110-112,118-119 т.1\ та обвинуваченого від 04.02.2010р. \а.с.52-55 т.2\. Визнаванні покази підсудного ОСОБА_12 у суді повністю підтверджуються і його показами під час відтворення обстановки та обставин події з ним, як підозрюваним від 03.02.2010р. \а.с.8-11 т.2\ та як обвинуваченим, проведеним 12.02.2010р. за участю понятих (а.с.119-128 т.2), під час чого підсудний детально показав на місці де, коли і при яких обставинах вони проникли в приміщення шкоди з підсудними ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_20 та скоїли крадіжку комп»ютера з кабінету директора школи, а також при яких обставинах він скоїв крадіжку з класу школи сабуфера та колонок до нього, а відтак суд підставно покладає у обґрунтування вини підсудного дані покази.

Підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні, після роз»яснення йому процесуальних прав передбачених ст.263 КПК України та змісту ст.63 Конституції України, дав аналогічні покази, ствердивши, що він дійсно в кінці 2009р. продавав свій мобільний телефон марки «Соніеріксон К-790» за 800,00 грн., про це дізнався ОСОБА_12, який сказав, що хоче купити цей телефон або домовитись обміняти. Він запропонував за телефон сабуфер розом з колонками до нього, які вони оцінили в 150,00 грн., а інші гроші він мав віддати після різдва. Того-ж дня ОСОБА_12 приніс сабуфер та колонки, а телефон він мав йому віддати на третій день різдва, коли ОСОБА_12 верне 400,00 грн. Приблизно через три дні він зустрівся на дискотеці з ОСОБА_12, який повідомив, що може взамін грошей, які він повинен віддати за телефон, принести комп'ютер. Вже, 05.01.2010р., у вечері до нього прийшов ОСОБА_12, в цей час ОСОБА_19 та ОСОБА_16 були у нього. Біля 23.00 годин ОСОБА_12 сказав, що можна вже йти і викрасти зі школи комп'ютер. Проте, через короткий час ОСОБА_12 з мобільного телефона, який він дав йому, щоб він міг їм передзвонити і повідомити, коли можна їм йти за комп'ютером, ОСОБА_12 повідомив, що на вхідні двері школи зачинені та поміняний замок. ОСОБА_19 йому відповів, нехай він іде до них на зустріч, а вони всі в трьох допоможуть йому забрати комп'ютер. Вони всі троє пішли на зустріч із ОСОБА_12, а він ще взяв свій мопед, щоб не нести комп»ютер в руках. Зустрівшись з ОСОБА_12 вони вже в чотирьох направились знову до школи і по дорозі ОСОБА_12 сказав, що на школі не закривають вікно на коридорі і можна через дане вікно проникнути у приміщення. Підійшовши до школи він залишився біля мопеда, а ОСОБА_12, ОСОБА_19 та ОСОБА_16 перелізли через огорожу і пішли до задніх дверей школи, щоб перевірити чи відкрите вікно. Через деякий час прийшли ОСОБА_16 і ОСОБА_19 і сказали, що знайшли вікно відкрите і ОСОБА_12 заліз до школи та повинен передзвонити, щоб вони йому допомогли винести комп'ютер зі школи, так як йому важко буде одному. ОСОБА_12 через недовгий час передзвонив на телефон ОСОБА_19 і попросив, щоб хтось прийшов до вікна і він буде передавати комп'ютер по частинах. Перший пішов ОСОБА_16 і приніс монітор, який передав через огорожу ОСОБА_19, а він поставив на мопед, а ОСОБА_16 повернувся знову до школи, і приніс системний блок, а ОСОБА_12 приніс клавіатуру та мишку. Склавши даний комп'ютер на мопед він разом з ОСОБА_19 поїхав додому на мопеді, а ОСОБА_16 та ОСОБА_12 пішли пішком. Прийшовши додому одразу включили комп»ютер, перевірили чи він в робочому стані і коли він побачив, що комп'ютер справний він відав ОСОБА_12 свій мобільний телефон та навушники до нього. На слідуючий день, до нього додому приїхали працівники міліції які мене повідомили, що знають, що до даної крадіжки причетний він. В той час до нього прийшов ОСОБА_12, так як не міг розблокувати мобільний телефон і вони щиро розповіли працівникам міліції про крадіжку, після чого від нього з дому було вилучено даний комп'ютер та сабуфер з колонками. Крім цього, літом 2009р. він проходив по полю в напрямку с.Олешник, Виноградівського району, де і знайшов ніж, який переніс додому. Даний ніж зберігав до дня вилучення працівниками міліції. В скоєних злочинах вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, обіцяє в подальшому такі дії ніколи не вчиняти та просить суворо його не карати.

Ці покази підсудного у суді повністю узгоджуються з його показами в якості підозрюваного, які він дав 27.01.2010р. \а.с.128-130 т.1\, 27.01.2010р. \а.с.136-137 т.2\ та підтвердив, будучи допитаним в якості обвинуваченого від 04.02.2010р. \а.с.91-92 т.2\, а відтак суд покладає у обґрунтування вини підсудного дані покази.

Підсудний ОСОБА_16 в судовому засіданні, після роз»яснення йому процесуальних прав передбачених ст.263 КПК України та змісту стт.63 Конституції України, дав аналогічні покази, ствердивши, що 05.01.2010р. йому позвонив ОСОБА_16, який запропонував прийти до нього, так як його батька вдома не має він на роботі працює в нічну зміну. В дома ОСОБА_16 сказав, що продає свій мобільний телефон ОСОБА_12 за сабуфер та колонки, які йому приніс ОСОБА_12 та який ще повинен дати йому гроші. Через деякий час в будинок ОСОБА_16 прийшов і ОСОБА_12, який сказав ОСОБА_13, щоб той відав йому телефон, а гроші йому потім віддасть, але ОСОБА_16 сказав, що коли будуть гроші тоді він віддасть телефон. ОСОБА_12 тоді сказав, що грошей в нього немає, але він може йому принести із школи комп'ютер. Потім ОСОБА_16 пішов в кафе, де пробув до 23.00 години, а коли він вернувся, то ОСОБА_12 сказав, що піде до школи і викраде комп'ютер. Через деякий час ОСОБА_12 передзвони і повідомив, що він не може пролізти в школу, так як двері закриті і поміняний замок. ОСОБА_19 йому сказав, щоб ОСОБА_12 чекав їх на місці і вони разом з ОСОБА_16, який взяв свій мопед, пішли до школи, де на вул.Шолохова зустріли ОСОБА_12. Підійшовши до школи, де ОСОБА_16 залишився біля мопеду, а він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_12 перелізли через огорожу на територію школи і пройшли до задніх дверей, де ОСОБА_19 їх перевірив, чи вони зачинені, але вони не відкрились, ОСОБА_12 перевіряв вікна по черзі, а він стояв на вуглу школи та дивився щоб ніхто не йшов. ОСОБА_12, знайшовши відкрите вікно відразу проліз до школи, а йому сказав, щоб його чекати під вікном, тому що він буде передавати йому по частинах комп'ютер, а ОСОБА_19 пішов до ОСОБА_16. Потім ОСОБА_12, вирвавши двері на кабінеті директора, через деякий час передав йому монітор, який він відніс та передав через огорожу ОСОБА_19, а сам знову повернувся до вікна, через яке ОСОБА_12 передав системний блок, клавіатуру та мишку, після чого закрив вікно. Біля огорожі системний блок він передав знову ОСОБА_19, який поставив комп'ютерна на мопед ОСОБА_16. Після цього ОСОБА_16 разом з ОСОБА_19 відвезли викрадений комп'ютер додому до ОСОБА_16, а він з ОСОБА_12 пішов пішком. Вдома у ОСОБА_16 вони, ввімкнувши комп'ютер, подивились, що в ньому є, чи має він якісь ігри та повидаляли учбові документи. Коли ОСОБА_16 побачив, що комп'ютер робочий, то відав ОСОБА_12 свій мобільний телефон, навушники та зарядний пристрій до нього і вони розійшлись по домівках. На наступний день його повідомили, щоб він пішов до райвідділу міліції, де вже був ОСОБА_19, а потім прийшли ОСОБА_16 і ОСОБА_12, де вони все розповіли працівникам міліції.

Ці покази підсудного у суді повністю узгоджуються з його показами в якості підозрюваного, які він дав 28.01.2010р. \а.с.146-147 т.1\ та підтвердив, будучи допитаним в якості обвинуваченого від 05.02.2010р. \а.с.103-104 т.2\, а відтак суд підставно покладає у обґрунтування вини підсудного дані покази.

Підсудний ОСОБА_19 в судовому засіданні, після роз»яснення йому процесуальних прав передбачених ст.263 КПК України та змісту ст.63 Конституції України, дав аналогічні іншим підсудним покази.

Зокрема, він 05.01.2010р., близько 19.00 години прийшов до ОСОБА_16, де вже був ОСОБА_16, а потім підійшов і ОСОБА_12, де слухали музику. Потім ОСОБА_16 і він пішли в кафе, де із дівчатами пили сок. Прийшовши з кафе до ОСОБА_16 додому там були ОСОБА_12 і ОСОБА_16, то ОСОБА_12 сказав, що йде до школи забрати комп'ютер. Проте, через певний час він передзвонив йому на телефон і сказав, що двері на школі зачинені, але він залишив собі відчинене вікно, і попросив, щоб вони прийшли йому допомагати, так як він не в змозі принести сам даний компютер. Вони на мопеді ОСОБА_16 поїхали до школи, де на вул.Шолохова зустріли ОСОБА_12, який їм сказав, щоб вони йшли разом з ним. Вони всі пішли до школи, де перелізши через огорожу він підійшов до задніх дверей, які були зачинені. Він сказав ОСОБА_16 і ОСОБА_12, щоб повертались назад, але ОСОБА_12 знайшов відкрите вікно, через яке заліз до середини шкоди. Через деякий час він їм з ОСОБА_15 приніс та передав через вікно монітор, який він поставив на мопед, а потім ОСОБА_15 та ОСОБА_12 принесли ще системний блок, клавіатуру, мишку. ОСОБА_15 передав йому системний блок, який він теж поставив на мопед, а потім разом з ОСОБА_16 на мопеді відвезли дані речі до ОСОБА_16 додому, а ОСОБА_15 та ОСОБА_12 пішли пішком. Вдома у ОСОБА_16 вони перевірили робочий стан комп»ютера, подивились, що в ньому є, чи має він якісь ігри та ОСОБА_16 щось в ньому видаляв. На слідуючий день вранці до нього додому прийшли працівники міліції, яким він все і розповів.

Ці покази підсудного у суді повністю узгоджуються з його показами в якості підозрюваного, які він дав 28.01.2010р. \а.с.156-157 т.1\ та підтвердив, будучи допитаним в якості обвинуваченого від 05.02.2010р. \а.с.117-118 т.2\, а відтак суд підставно покладає у обґрунтування вини підсудного дані покази.

Суд, з огляду на визнавальні покази підсудних, яким у сукупності з іншими розглянутими у суді доказами дав належну оцінку й обґрунтовано вважає, що вони відповідають дійсності, оскільки вони підтверджуються іншими зібраними по справі доказами та повністю узгоджуються з ними.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21- директор Виноградівської ЗОШ №6 показав, що 06.01.2010р., близько 07 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонував охоронець Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6 ОСОБА_22 який повідомив, що невідомі особи проникли до приміщення школи, де вирвавши вхідні двері на його робочому кабінеті, викрали комп'ютер, який належить школі. Він йому сказав, щоб він відразу викликав працівників міліції, а він відразу їде до школи. Одягнувшись він приїхав через 20 хвилин до школи, де підтвердився факт викрадення. Після приїзду працівників міліції, які оглянули приміщення його кабінету та від нього було відібрано пояснення, також відібрано було пояснення від охоронця ОСОБА_23. В другій половині дня йому повідомили, що дану крадіжку скоїли ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 і в одного із них- у будинку ОСОБА_13- викраденні речі з його кабінету вилучили.

Суд в порядку ст.306 КПК України в судовому засіданні, проти чого не заперечували учасники процесу, оголосив покази свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_22, неявка до суду яких визнана судом поважною.

Так, будучи допитаним 20.01.2010р. \а.с.94-96 т.1\ на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_24, зокрема, показав, що 06.01.2010р. прийшов в ранці о 08.00 годині до котельні, яка розташована на території школи. Де він зустрів охоронця школи ОСОБА_23, який повідомив йому, що в ночі хтось проник через не закрите вікно коридору до приміщення школи та показав йому на вхідні двері директора, які були зламані. Та розповів також що з кабінету зник комп'ютер. Він відразу зателефонував директору школи і про все розповів а директор йому сказав, щоб зателефонував до міліції і він також їде. Ми, дочекавшись директора ОСОБА_21, після якого приїхали працівники міліції. По їх приїзду директо зайшовши до свого кабінету, де оглянувши приміщення виявив відсутність монітора, системного блока, клавіатури та мишки. Потім після обіду вони дізнались, що дані речі викрали ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, та в ОСОБА_13, викраденні речі вилучили з дому. Хочу доповнити що гр. ОСОБА_14 29.12.2009р. проводив новорічний вечір в нашій школі, але в нього досить часто ламався його комп'ютер і він переривав новорічне свято, щоб його полагодити і йому здається тоді він і відчинив собі вікно для того, щоб викрасти даний комп'ютер.

Допитаний на досудовому слідстві 19.01.2010р. в якості свідка ОСОБА_22 \а.с.91-93 т.1\ дав аналогічні покази та показав, що 05.01.2010р. прийшов на нічне чергування о 16.00 годині і на протязі цілої ночі він обходив територію школи близько 5-6 разів, але нічого підозрілого не бачив і не чув ніякого шуму. Вранці близько 07.30 години вирішив обійти в черговий раз територію школи та за одно вимкнути світло на території. Підійшовши до центрального входу побачив через вхідні двері, що на кабінеті директора вхідні двері зламані і в кабінеті відсутній комп'ютер, він пройшовся по коридору подивитись, як могли проникнути в школу і перевіряв на коридорі вікна та двері та одне з вікон коридору було відчинено та через дане вікно і проникли викрадачі. ОСОБА_15 він відразу зателефонував директору школи ОСОБА_21, який сказав йому, що вже їде та щоб він зателефонував до міліції, і чекаючи директора він зустрів оператора котельні ОСОБА_24, якому все розповів. Після приїзду директора через 5-ть хв. приїхали працівники міліції та по їх приїзду директор виявив, що з його кабінету викрали монітор, системний блок, клавіатуру та мишку, а він їм сказав, щоб вони подивились на вікно, яке було відчинене, так як через дане вікно викрадачі проникли. Потім вже після обіду вони дізнались, що дані речі викрали ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, та в ОСОБА_13, викраденні речі вилучили з дому.

Допитаний у суді в якості свідка ОСОБА_18 показав, що 05.01.2010р. близько 20год. 00хв. йому зателефонував знайомий ОСОБА_13, який попросив від нього бензин, через 10-20 хвилин вони зустрілись в кафе в якому з ними також разом сиділа за столиком ОСОБА_17. ОСОБА_13 спитав його чи не позичить він йому бензину, він сказав, що коли доп'є пиво і підуть і він йому позичить. Через одну годину до кафе ввійшов ОСОБА_14 і відразу вийшов з ОСОБА_17 та більше не заходив. Приблизно о 22.00 годині дане кафе закривалось і вони пішли до нього додому на АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_16, де він з свого мопеда витягнув в пляшку близько 100 грамів бензину і ОСОБА_16 відразу пішов, нічого не кажучи для чого йому потрібен бензин.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердила покази свідка ОСОБА_18 та дала аналогічні покази.

Крім повного визнання підсудними своєї вини у скоєнні інкримінованих їм злочинів та показів допитаних у суді свідків, їх вина доведена також сукупністю зібраних органом досудового слідства та безпосередньо перевірених, досліджених і оголошених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку.

Так, даними заяви директора Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6 ОСОБА_21 від 06.01.2010р. \а.с.7 т.1\, в якій він повідомляє правоохоронні органи про скоєння злочину по відношенню до Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6.

Позовною заявою Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6. всякій встановлено завдані підсудними матеріальні збитки школи, а також з Довідки відділу освіти Виноградівської РДА від 11.01.2010р. \а.с.68-75 т.1\ вбачається, що на балансі основних засобів Виноградівської ЗОШ 1-11 ступенів №6 знаходиться електронно-обчислювальна техніка під інвентарним номером 10480062, яка була вилучена працівниками міліції з будинку підсудного ОСОБА_13.

Рапортом начальника СКР Виноградівського РВ ГУ МВС України в З/о майор міліції Терек від 06.01.2010р. \а.с.37-38 т.1\, з якого вбачається, що під час проведення огляду будинку АДРЕСА_2, де проживає підсудний ОСОБА_13, були виявлені викрадені з школи комп»ютер та ніж.

Даними протоколу огляду місця події від 06.01.2010р. з фототаблиицями \а.с.8-15 т.1\, предметом огляду якого були приміщення та кабінету директора школи Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, під час чого були зафіксовані сліди пошкоджень (злому) на дверях кабінету директора школи.

Ці дані повністю узгоджуються та доповнюються даними Висновку експерта №1 від 04.02.2010р. \а.с.19-26 т.2\, згідно якого на місці пригоди в приміщенні та кабінеті директора школи Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, під час чого були зафіксовані сліди папілярних ліній, які належать підсудним ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Даними протоколу огляду місця події від 06.01.2010р. за уастю понятих \а.с.39-45 т.1\ стверджено, що з будинку-АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_13 було вилучено: системний блок сірого кольору, монітор марки «LG» моделі SOOEL-KHRYMT, клавіатуру марки «SP» моделі KB 1807, маніпулятор (мишку), мультимедійну акустичну систему чорного кольору марки 4U серійний номер якої №06113428 з двома колонками до неї ніж, який згідно висновку експерта №2 від 29.01.2010 року являється холодною зброєю колючої дії.

Крім цього, ці дані доповнюються і узгоджуються з даними протоколу огляду предмету від 01.03.2010р. \а.с.139 т.2\, з якого вбачається що 06.01.2010р. з будинку ОСОБА_13 було вилучено і акустичну систему (мультимедійну) чорного кольору марки «4U» та дві колонки до неї, а також даним протоколу огляду предметів від 04.03.2010р. \а.с.137-149 т.2\, згідно якого було здійснено огляд системного блоку сірого кольору, монітору марки «LG» моделі SOOEL-KHRYMT, клавіатури марки «SP» моделі KB 1807 та маніпулятора.

З Висновку спеціаліста за №1 від 12.01.2010р. \а.с.52-55 т.1\, висновки якого повністю узгоджуються і доповнюються даними Висновку експерта №2 від 29.01.2010р. \а.с.71-74 т.2\, згідно яких встановлено, що ніж, вилучений від ОСОБА_13 виготовлений саморобним способом по типу бойового ножа та являється холодною зброєю колючої дії.

З протоколів очних ставок між підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 29.01.2010р. \а.с.1-5 т.2\ вбачається, що ОСОБА_12 детально розповів про місце, час та обставини скоєння ним разом із ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_25 інкримінованого їм злочину, а саме крадіжки 05.01.2010р. з приміщення школи комп»ютера.

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_12 від 03.02.2010р. \а.с.8-12 т.2\, який на місці пригоди детально показав як саме він 25.12.2009р. близько 14.00 годин викрав з учбового класу Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, мультимедійну акустичну систему чорного кольору марки 4U серійний номер якої №06113428 з двома колонками до неї.

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_12 від 12.02.2010р. \а.с.119-120 т.2\, який показав як саме 05.01.2010р., близько 23.00 годин він за попередньою змовою, разом з ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_15, викрали з кабінету директора Виноградівської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, системний блок сірого кольору, монітор марки «LG» моделі SOOEL-KHRYMT, клавіатуру марки «SP» моделі KB 1807, маніпулятор (мишку).

Даними матеріалів дослідчої перевірки, якими повністю стверджено вину ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_15 в інкримінованих їм злочинах та іншими матеріалами кримінальної справи.

Аналізуючи покази підсудних та свідків в судовому засіданні в сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку, що вони заслуговують на довіру, оскільки вони послідовні, логічні і в сукупності встановлюють одні і ті ж факти, які повністю співпадають в суттєвих деталях, і які мають значення для оцінки доведеності вини підсудних. Поряд з цим, в суді також не встановлено обставин обмови підсудними себе у скоєнні інкримінованих їм злочинів

Крім цього, підсудним на досудовому слідстві було забезпечено участь в даній кримінальній справі кваліфікованих адвокатів, а тому суд констатує, що їм було надано змогу скористатись ефективними засобами правового захисту своїх інтересів як у суді, так і на досудовому слідстві.

Отже, оцінивши зізнання підсудних в сукупності з іншими зібраними по справі, перевіреними, безпосередньо дослідженими і оголошеними в судовому засіданні доказів, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25 та ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України є доведеною, а кваліфікація їх дій, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, правильною.

Крім цього, підсудний ОСОБА_12 своїми умисними діями, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинив злочин і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України, а вина повністю доведена.

Суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності вважає, що вина підсудного ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України також є доведенною, а кваліфікація його, як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу правильною.

Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_12, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєні злочини і які пом»якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з»ясував і вік неповнолітнього підсудного- 15.03.1995р.н. \а.с.32 т.2\, стан його здоров»я та загального його розвитку, його характеристику, умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, зокрема виховання в неповній сім»ї лише матір»ю, а також наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Зокрема, суд при призначенні покарання бере до уваги думку представника СКМСД Виноградівського РВ УВС в Закарпатській області, який вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_12 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, думку представника служби у справах дітей Виноградівської РДА, яка звернула увагу суду на позитивну характеристику підсудного по місцю проживання та навчання, проживає в неповній сім»ї у незадовільних матеріально-побутових умовах, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання нижчу від найнижчої межі без позбавлення волі, а законний представник неповнолітнього підсудного просила суд також призначити мінімальне покарання її сину.

Крім цього, суд зважує на те, що до вчинення злочинів ОСОБА_12 по місцю проживання та навчання характеризувався позитивно \а.с.33-34 т.2\, на обліку лікаря нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває \а.с.36 т.2\, вперше притягується до кримінальної відповідальності і є раніше не судимим \т.2 а.с. 45\.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного на досудовому слідстві та у судовому засіданні не встановлено.

Як помякшуючі покарання підсудного обставини суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди; вчинення злочинів неповнолітнім.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_12 все-ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковані його дії, із застосуванням правил, передбачених ч.1 ст.70 КК України та в порядку ст.ст.75-76,104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Призначаючи підсудному ОСОБА_13 міру покарання суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких був скоєний злочин і які пом»якшують або обтяжують його відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з»ясував вік неповнолітнього підсудного- 27.04.1992р.н. \а.с.79 т.2\, стан його здоров»я та загального його розвитку, його характеристику, умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання- виховувався в неповній сім»ї одним батьком, а також наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Зокрема, суд бере до уваги думку представника СКМСД Виноградівського РВ УВС в Закарпатській області, який вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_13 можливе лише в умовах ізоляції їх від суспільства, думку представника служби у справах дітей Виноградівської РДА, яка звернула увагу суду на позитивну характеристику підсудного по місцю проживання, проживає в повній сім»ї у нормальних матеріально-побутових умовах, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання нижчу від найнижчої межі без позбавлення волі, а законний представник неповнолітнього підсудного просилла суд також призначити мінімальне покарання її сину.

Крім цього, суд бере до уваги, що підсудний ОСОБА_13 вину у скоєні інкримінованих йому злочині визнав повністю, на обліку лікаря психіатра, нарколога та фтізіатра не перебуває \а.с.36 т.2\, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно \а.с.82-83 т.2\, вперше притягається до кримінальної відповідальності і є раніше не судимим \а.с.84 т.2\.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного на досудовому слідстві та в суді не встановлено.

Як помякшуючі покарання підсудного обставини суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, вчинення злочинів неповнолітнім.

Тому, з врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_13 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковані його дії із застосуванням правил, передбачених ч.1 ст.70 КК України та в порядку ст.ст.75-76,104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Вирішуючи питання обрання міри та виду покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_14, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких був скоєний злочин і які пом»якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з»ясував вік неповнолітнього підсудного ОСОБА_14- ІНФОРМАЦІЯ_6. \а.с.105 т.2\, стан його здоров»я та загального його розвитку, його характеристику, умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, а також наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Зокрема, суд бере до уваги думку представника СКМСД Виноградівського РВ УВС в Закарпатській області, який вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_14 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, думку представника служби у справах дітей Виноградівської РДА, яка звернула увагу суду на позитивну характеристику підсудного по місцю проживання та навчання, проживає в повній сім»ї у нормальних матеріально-побутових умовах, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання нижчу від найнижчої межі без позбавлення волі, а законний представник неповнолітнього підсудного його мати ОСОБА_25 просила суд також призначити мінімальне покарання її сиу.

Крім цього, суд зважує на те, що він на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває \а.с.46 т.1\, до вчинення злочину по місцю проживання він характеризувався посередньо \а.с.106 т.2\, проте по місцю навчання характеризувався вкрай негативно, як такий що залишав уроки без згоди вчителя, часто вступав в конфлікти з однолітками та вчителями, до старших ставився з неповагою, грубив, вживав ненормативну лексику, конфлікти з однолітками вирішував переважно бійкою, на зауваження вчителів не реагував і поводився зверхньо, у зв»язку з чим неодноразово викликались батьки, крім цього має нахил до шкідливих звичок \а.с.107 т.2\, раніше судимий Виноградівським районним судом 10.06.2009р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком один рік \а.с.108-109 т.2\, тобто даний злочин він вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, що дає суду обґрунтовані підстави прийти до висновку, що він не бажає стати на шлях виправлення і наведені обставини свідчать про його стійку соціальну небезпечність, а відтак виправлення його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним злочином ОСОБА_14 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Виноградівського районного суду від 10.06.2009р..

Обставиною, що обтяжує кримінальну відповідальність підсудного є вчинення рецидиву злочину.

Пом"якшуючими відповідальність обставинами суд визнає щире розкаяння в скоєнні злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім.

Враховуючи необхідність відповідності характера і ступеня суспільної небезпечності даних злочинів обставинам їх скоєння та особистості неповнолітнього підсудного ОСОБА_14, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами (ст.50 п.2 КК України), а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке у відповідності до п.2 ст.65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та профілактики скоєння злочинів підсудним в майбутньому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_14 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та рахує за необхідне обрати підсудному мінімальне покарання, в межах санкції інкримінованого йому злочину, пов"язане з позбавленням його волі, з використанням правил, передбачених ст.ст.70,71,103 КК України.

Вирішуючи питання обрання міри та виду покарання неповнолітньому підсудному Товт суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких був скоєний злочин і які пом»якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з»ясував вік неповнолітнього підсудного ОСОБА_15 25.09.1993р.н. \а.с.93 т.2\, стан його здоров»я та загального його розвитку, його характеристику, умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, а також наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Зокрема, суд бере до уваги думку представника СКМСД Виноградівського РВ УВС в Закарпатській області, який вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_15 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, думку представника служби у справах дітей Виноградівської РДА, яка звернула увагу суду на позитивну характеристику підсудного по місцю проживання та навчання, проживає в повній сім»ї у нормальних матеріально-побутових умовах, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання нижчу від найнижчої межі без позбавлення волі, а законний представник неповнолітнього підсудного його мати ОСОБА_25 просила суд також призначити мінімальне покарання її сину.

Крім цього, суд зважує на те, що він на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває \а.с.46 т.1\, до скоєння злочину він по місцю проживання характеризуєся посередньо, як такий, що веде скритий спосіб життя, мав приводи до міліції \а.с.94 т.2\, проте по місцю навчання характеризуєся негативно, як такий що позбавлений контролю з боку батьків, часто пропускав уроки, не готувався до занять, легко піддавався впливу сторонніх осіб, у зв»язку з чим з батьками проводились неодноразові бесіди з приводу поведінки сина, проте вони позитивних результатів не дали, крім цього має нахил до шкідливих звичок \а.с.95 т.2\, раніше судимий Виноградівським районним судом 10.06.2009р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком один рік \а.с.96,108 т.2\, тобто даний злочин він вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, що дає суду обґрунтовані підстави прийти до висновку, що він не бажає стати на шлях виправлення і наведені обставини свідчать про його стійку соціальну небезпечність, а відтак суд вважає, що виправлення його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним злочином ОСОБА_15 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Виноградівського районного суду від 10.06.2009р.

Обставиною, що обтяжує кримінальну відповідальність підсудного є вчинення рецидиву злочину.

Пом"якшуючими відповідальність обставинами суд визнає щире розкаяння в скоєнні злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім.

Враховуючи необхідність відповідності характера і ступеня суспільної небезпечності даних злочинів обставинам їх скоєння та особистості неповнолітнього підсудного ОСОБА_15, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами (ст.50 п.2 КК України), а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке у відповідності до п.2 ст.65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та профілактики скоєння злочинів підсудним в майбутньому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_15 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та рахує за необхідне обрати підсудному мінімальне покарання в межах санкції інкримінованого йому злочину, пов"язане з позбавленням його волі, з використанням правил, передбачених ст.ст.70,71,103 КК України.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №1 від 04.02.2010р. у розмірі 486,77 грн. та за проведення судово-криміналістичної експертизи №2 від 29.01.2010р. у розмірі 202,82 грн. підлягають стягненню в солідарному порядку із законних представників підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Питання про речові докази по справі вирішити в порядку ст.81 КПК України.

Цивільний позов відшкодований підсудними на досудовому слідстві.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_13 винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років шість місяців позбавлення волі; у скоєні злочину, передбаченого ст.263 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

В порядку ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття покарання ОСОБА_13 призначити 3 роки і шість місяців позбавлення волі.

В порядку вимог ст.ст.75-76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Покласти на законного представника неповнолітнього засудженогоОСОБА_13- його батька ОСОБА_6, за його згодою обов»язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_6 та проведення з ним виховної роботи.

Визнати ОСОБА_12 винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років шість місяців позбавлення волі; у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

В порядку ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття покарання ОСОБА_12 призначити 3 роки і шість місяців позбавлення волі.

В порядку вимог ст.ст.75-76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Покласти на законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_12- його сестру ОСОБА_28 за її згодою обов»язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_12 та проведення з ним виховної роботи.

Визнати ОСОБА_14 винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років шість місяців позбавлення волі.

В порядку вимог ст.71 ч. КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Виноградівського районного суду від 10.06.2009р. і остаточно призначити підсудному ОСОБА_14до відбуття покарання чотири роки позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_15 винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років шість місяців позбавлення волі.

В порядку вимог ст.71 ч. КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Виноградівського районного суду від 10.06.2009р. і остаточно призначити підсудному ОСОБА_15 до відбування покарання чотири роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, мешканця АДРЕСА_1, ОСОБА_7, мешканки АДРЕСА_3, ОСОБА_8, мешканки АДРЕСА_4, ОСОБА_9, мешканки АДРЕСА_6, судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи №1 від 04.02.2010р. у розмірі 486,77 грн. та за проведення судово-криміналістичної експертизи №2 від 29.01.2010р. у розмірі 202,82 грн. в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 25575144, р/р 35224002000411 УДК в З/о, МФО 821016 (т. 2 а.с. 18,78).

Речові докази по справі:

- металеву планку, шматок пластиліну, які знаходяться на зберіганні у старшини Виноградівського РВ ГУМВС (т.2 а.с.156) - знищити;

- холодну зброю ніж, який знаходиться на зберіганні інспектора дозвільної системи Виноградівського РВ УМВС України (т.2 а.с.146) знищити;

- монітор «LG» моделі SOOEL-KHRYMT, системний блок марки «Maqesty», клавіатуру марки «SP» модель КВ 1807; маніпулятор (мишку), які знаходяться на зберіганні у Виноградівській ЗОШ І-ІІ ступенів №6- передати відповідальній особі ЗОШ №6;

- мопед марки «Дельта» ЄХ 50 Q Т-В, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, ОСОБА_13 (т.2 а.с.137)- залишити йому як законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15-ти діб з дня його проголошення через Виноградівський районний суд.

ГоловуючийА. А. Надопта